Шляхи та напрями формування звукової культури мовлення дітей у період дошкільного дитинства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра дошкільної освіти

Реєстраційний № _______

«___» ____________ 20__р.

 

Курсова робота

З теорії та методики розвитку рідної мови

на тему:

«Шляхи та напрями формування звукової культури

мовлення дітей у період дошкільного дитинства»

                                                                                    

                                                                Студентки II курсу групи ЗДОск-12

                                                                    Психолого-педагогічного факультету

                    Напряму підготовки «Дошкільна освіта»

                                              Ващенко Тетяни Юріївни

 

                                                  Керівник асистент кафедри

                                                                        дошкільної освіти

                                                                        Іншаков А.Є.

 

                Оцінка:

                                                                      Національна шкала _________

                                                                    Шкала ЕСТS ___ Кількість балів _____

 

                                                            Члени комісії ________   __________________

                                                                                      (підпис)    (прізвище та ініціали)

                                                                                    ________   __________________

                                                                                    (підпис)    (прізвище та ініціали)

                                                                                     ________   __________________

                                                                                     (підпис)    (прізвище та ініціали)

 

 

Кривий Ріг - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ  У ФОРМУВАННІ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ У ПЕРІОД ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА

1. Умови, необхідні для формування звукової культури мови дітей
2. Завдання формування звукової культури мовлення дітей дошкільного віку
3. Реалізація ідей А. М. Богуш щодо виховання звукової культури мовлення в дошкільників

Висновки до  I розділу

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОГО  ПРОЦЕСУ З ДІТЬМИ ІЗ ЗНМ ІІІ  РІВНЯ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ДНЗ 

 

3.1.     Мета, завдання та методи експериментального дослідження

3.2.     Експериментальна програма по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ III рівня

3.3.     Результати логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня

 

 

Висновки до  I I розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність дослідження визначається сучасними вимогами, спрямованими на вдосконалення національної системи дошкільної освіти, зокрема мовленнєвого розвитку, оволодіння кожною дитиною "рідною мовою як найціннішим скарбом нації, плекання любові до материнського слова, першого й могутнього наставника людини, як найдійовішого вияву національної культури та історії, формування особистості в контексті національного мовленнєвого середовища. Відтак, особливої значущості набуває своєчасно організована робота щодо виховання звукової культури рідного мовлення, що є міцним підґрунтям для подальшого успішного навчання читання та письма дітей у школі.

Становлення, розвиток і виховання  звукової культури мовлення було предметом  дослідження вчених різних галузей: фізіологів (О. Г. Іванов-Смоленський, М. Г. Красногорський, І. П. Павлов та ін.), психологів (Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, М. І. Жинкін, Р. Є. Левіна, О. М. Леонтьєв, О. Р. Лурія, М. Х. Швачкін та ін.), лінгвістів (В. І. Бельтюков, О. М. Гвоздєв, А. Д. Салахова та ін.), класиків дошкільної педагогіки (Є. А. Аркін, Є. М. Водовозова, С. Ф. Русова, Є. І. Тихеєва та ін.), сучасних педагогів (М. М. Кольцова, Г. М. Ляміна, О. І. Максаков та ін.), методистів (М. Г. Генінг, Н. А. Герман, В. І. Городілова, О. Л. Жильцова, Є. І. Радіна та ін.).

Проблема виховання у дітей  звукової культури мовлення досліджувалася сучасними науковцями дошкільної галузі лінгводидактики в різних аспектах: становлення правильної звуковимови (М. О. Александровська, В. І. Городілова, О. Л. Жильцова, Є. І. Радіна, М. Ф. Фомічова та ін.), формування фонематичного сприймання (Н. В. Дурова, Л. Є. Журова, Т. Б.Філічова та ін.), особливості розвитку уявлень щодо звукової дійсності мови (Е. І. Труве та ін.), усвідомлення дітьми звукової будови мови (Д. Б. Ельконін, Ф. О. Сохін, Л. Ф.Ткачова, Г. А. Тумакова та ін.). Ученими накреслено послідовні періоди та стадії становлення звукової культури мовлення у дітей, визначено поняття "звукова культура мовлення", висвітлено методи, прийоми та засоби виховання звукової культури мовлення у дітей раннього та дошкільного віку.

Враховуючи актуальність проблеми, її недостатню розробленість в теорії та практиці дошкільного виховання, педагогічних умов щодо звукової культури мовлення і станом розвитку звукової культури дітей, було визначено тему дослідження «Дослідження фонетичної компетенції дошкільників, а також умов та шляхів її формування».

Об'єкт дослідження – процес формування звукової культури мовлення у дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження –подолання порушень звукової культури мовлення у дітей дошкільного віку.

Мета дослідження – розробити напрями і зміст подолання порушень звукової культури мовлення у дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ.

Гіпотеза дослідження: запровадження розроблених напрямів і змісту корекції звукової культури мовлення складуть основу логопедичної роботи й підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей дошкільного віку.

Методологічними засадами виступили положення наукової теорії пізнання про взаємозв'язок мови, мислення і мовлення, свідомості та діяльності, переходу кількісних змін у якісні, пріоритетної ролі мови як національного джерела формування особистості, використання духовних і національних цінностей українського народу в мовленнєвому розвитку дітей.

Теоретичними засадами дослідження були: наукові доробки педагогів з проблем розвитку мови і мовлення (С. Ф.Русова, Є. І. Тихеєва, К. Д. Ушинський та ін.), психологів та психолінгвістів з теорії мовленнєвої діяльності (Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, О. О. Леонтьєв, О. Р. Лурія, С. Л. Рубінштейн, М. Х. Швачкін та ін.), лінгвістів та лінгводидактиків щодо навчання дітей рідної мови (А. М. Богуш, В. І. Бельтюков, О. М. Гвоздєв, В. І. Городілова, О. Л. Жильцова, М. А. Жовтобрюх, О. І. Максаков, І. Огієнко, М. І. Пентилюк, А. Д. Салахова, Ф. О. Сохін, Н. І. Тоцька, О. С. Ушакова, Л. В. Щерба та ін.).

Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової і методичної літератури з проблеми дослідження; емпіричні: цілеспрямоване спостереження за мовленням дітей, аналіз навчально-виховної документації, анкетування; педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

База дослідження: педагогічний експеримент здійснювався на базі НВК «Гармонія» м. Дніпродзержинськ. Експериментом було охоплено 15 дітей середнього дошкільного віку.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ У ФОРМУВАННІ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ У ПЕРІОД ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА

1. Умови, необхідні для формування звукової культури мови дітей.

 Проблема виховання звукової  культури мовлення досліджувалася  науковцями сучасної дошкільної  лінгводидактики в різних напрямках:  навчання дітей правильної звуковимови  (М. О. Александровська, В. І. Ґороділова, О. Л. Жильцова, В. І. Радіна, М. Ф. Фомічова), формування фонематичного сприймання (Н. В. Дурова, Л. Є. Журова, Т. Б. Філічова), усвідомлення дітьми лінійності звукової будови слова (Ф. О. Сохин, Г. А. Тумакова), особливості розвитку уявлень про звукову дійсність мови в дошкільників (Є. І. Труве), розвиток усвідомлення дітьми фонематичних узагальнень і диференціацій (Л. Ф. Ткачова), навчання дітей звукового аналізу слів (Т. Б. Ельконін).

Отже, звукова культура мови включає:

• вимовну сторону мови (дикція, звуковимова, орфоепія);
• силу голосу;
• фонемний слух;
• мовне дихання;
• артикуляцію;
• засоби виразності (темп, ритм, мелодика, тембр, логічні наголоси, правильність вживання пауз).

Розглянемо її елементи та умови  їх формування та розвитку у дошкільників більш детально.

Голос.

• Висота голосу - підвищення і пониження голосу, перехід від високого голосу до низького і навпаки;
• Сила голосу – вимовляння звуків в певній гучності (голосно, тихо, нормально), уміння користуватися голосом повнозвучно;
• Тембр голосу – якісне забарвлення голосу (дзвінкий, тьмяний, тремтячий, глухий…..).

Задачі роботи над голосом.

• Розвивати основні якості голосу:

а) силу

б) висоту

• Привчати дітей говорити без напруги, міняючи голос залежно від ситуації.

Правильне мовне  дихання забезпечує:

• нормальне звукоутворення;
• достатню гучність;
• дотримання пауз;
• плавність мови і її виразність.

Етапи роботи над  диханням:

• формування діафрагмального дихання;
• навчання короткому вдиху і плавному видиху;
• вимовляння голосних і щілистих приголосних звуків;
• вимовляння щілистих приголосних в поєднанні з голосними звуками;
• промовляння коротких фраз.

Інтонація – складний комплекс просодичних (що відносяться до явищ висоти, сили, тривалості і т.п.) елементів, що включають мелодику, ритм, інтенсивність, темп, тембр, логічний наголос, службовець на рівні речення для виразу різних синтаксичних значень і категорій, а також експресії і емоцій.

Компоненти інтонаційної виразності мови:

• Мелодика – рух голосу по висоті, тобто ковзання його від основного тону вгору і вниз; завдяки наявності в мові голосних звуків додає їй співучість, ніжність, гнучкість.
• Темп – швидкість мовного висловлювання: прискорення або уповільнення мови залежно від змісту висловлювання.
• Пауза – тимчасова зупинка в мові. Логічні паузи додають закінченість окремим думкам.
• Сила голосу – зміна гучності звучання мови залежно від змісту висловлювання.

Компоненти інтонаційної виразності мови:

• Логічний наголос – виділення голосом окремих слів.
• Фразовий наголос – виділення голосом групи слів.
• Ритм – рівномірне чергування ударних і ненаголошених складів, різних по тривалості і силі вимови.
• Тембр – емоційно-експресивне забарвлення мови; з його емоційністю можна виражати емоції і відчуття.

Розвиток функції  мовнослухового аналізатора:

• учити дитину слухати звук;
• учити виділяти його на фоні інших звуків;
• учити диференціювати, тобто розрізняти звуки;
• учити визначати місцеположення і послідовність звуків.

Артикуляція - це діяльність органів мови - язика, губ, м'якого неба, маленького язичка, нижньої щелепи – в процесі відтворення звуків.

Мета артикуляційної гімнастики - вироблення повноцінних рухів органів апарату артикуляції, необхідних для правильної вимови звуків

Рекомендації  по проведенню АГ:

• 1-2 хв. щоденно, краще перед сніданком;
• не більш 2-3 упр. за один раз (одна вправа нова);
• підбір вправ від простого до складного;
• емоційне проведення (ігрова форма);
• виконувати АГ сидячи;
• дитина повинна добре бачити обличчя дорослого;
• вихователь стежить за якістю виконання вправ.