Формування духовного потенціалу дошкільника в процесі використання педагогічного проектування

 

Починається обговорення події, яке може проходити протягом різної тривалості часу.

Спільними зусиллями  вихователь і діти придумують назву проекту:

 

• Літературна вікторина
• Виставка до батьківських зборів.
• Школа надзвичайних ситуацій.
• Сюжетно – рольова гра «Пожежні».
• Спортивні змагання «Козацькому роду нема переводу»
• Своє кіно.
• Конкурс краси.
• Загадки осені.
• Музична казка.
• Лялькова вистава…

2. Пошук форми реалізації проекту.

 

Для реалізації проекту  виконується багато справ. Щоб не забути , що і коли треба зробити   учасники проекту виготовляють «Дерево цілей (бажань)». Вихователь може запропонувати дітям виготовити на їх розсуд дома з батьками макет «дерева», хто який захоче. (додаток __3,4)

 

 

          На «Дереві» у вигляді листочків облаштовуються завдання, які треба зробити . По мірі того, як завдання виконуються , листочки зафарбовуються у зелений колір. Якщо з*являється нова ідея щодо поповнення виконання проекту, діти доклеюють новий листочок з написом завдання, яке слід виконати.

Коли «дерево» повністю «зазеленіє»- прийшла пора  четвертого етапу проекту - презентація.

      Для реалізації проекту вихователь значну увагу приділяє підбору форм роботи  і використанню методів освітнього впливу  на духовну сферу дитини, формування проявів духовного типу поведінки {5}:

• Спостереження  і милування у природі, культурному та соціальному довкіллі;
• праця, індивідуальна робота;
• бесіди і розмови з дітьми на різні теми, зокрема обговорення реальних ситуацій дитячого буття і взаємин з однолітками, старшими за віком людьми, такі обговорення   закінчуються бесідами про  поняття добра і зла, справедливості і кривди, сміливості та боягузтва, чесності та обману, гарного і потворного;
• розгляд картин і картинок, що ілюструють події та явища, причини і наслідки дій та вчинків людини;
• екскурсії,
• читання художньої літератури;
• слухання народної, класичної, сучасної музики;
• розглядання творів мистецтва( декоративно – вжиткового, живопису, графіки,  скульптури, архітектури);
• самостійна ігрова діяльність,
• вирішення проблемних ситуацій;
• складання різного виду розповідей , самостійне складання розповідей – міркувань духовної тематики, що сприяє виробленню в них власних ставлень і оцінок, суджень, цінностей;
• ігри та ігрові вправи  (сюжетно – рольові, драматизації за літературними творами, конструкторсько – будівельні), 
• обговорення моделей поведінки, варіантів розв*язання морально – етичних ситуацій за допомогою фігурок настільного театру.

        Один з прийомів, який використовує вихователь у роботі над формуванням моральних якостей є «умисні помилки вихователя».  

 Цей прийом крім того, що допомагає розвивати у дітей увагу, він ще допомагає дітям у формуванні оцінного ставлення до своїх вчинків та уміння аналізувати вчинки інших (дорослого, однолітків).

Вихователь користується нетрадиційними педагогічними прийомами:

       «Відкритий мікрофон»- у який діти групи можуть висловити всі свої бажання;

      «Групова трибуна» - з якої можна висловити свої  думки про групу;

       «Словничок групи» - нове слово чи явище , про яке хочуть дізнатися діти,  вихователь записує у журнал, а потім у вільний час розповідає дітям, що воно означає.

 

3. Розробка змісту  всього навчально – виховного процесу  на основі тематики проекту.

 

       У процесі мотиваційного етапу вихователь вважає обов*язковою наявність мотивації  різного виду діяльності , до якої залучаються діти.

 

          Мотивація сприяє усуненню проблеми низької самооцінки. Усунення комплексу неповноцінності  розблоковує обдарованість у дитини.

  Мотивація  сприяє розвитку    творчості,  зберігає психічне здоров*я дітей, підвищує їх життєвий тонус.

        До показників креативності відносяться:  спроможність до створення нового продукту, який відрізняється оригінальністю, варіативністю , гнучкістю і рухливістю. Ці показники відносяться як  до кінцевого результату, так і до самого творчого процесу діяльності.

На «дерево цілей» заносяться завдання , при цьому обов*язково необхідно вказувати їх мету:

        Спостерігаючи за кількома видами дерев , розгадують загадку природи: як готується до зими кожне дерево;

        спостерігаючи за станом неба і погоди,  розуміють залежність між явищами природи;

       дізнаються про життя звірів взимку, щоб розказати про це ведмедику, який спить взимку і не знає про це нічого; 

         доглядаючи за квітами в куточку природи, дізнаються ,хто з них що любить, де їх розташувати, щоб вони гарно себе почували? І інше.

         Розміщуючи завдання на «дерево цілей»  використовують схематичне позначення завдань. Таким чином у дітей розвивається логічне мислення,  уява, креативність, уміння чітко, коротко і змістовно висловлюватись.

 

      Для підвищення інтересу до завдань протягом виконання проекту використовуються прийоми заохочення – фішки  для тих, хто внесе цікаві і змістовні пропозиції.

 

         Особливо ефективною для заохочення  колективного рішення  і вболівання один за одного використовується «Скринька сюрпризів», яка відкривається і діти отримують сюрприз, якщо успішно справляються з завданням.

 

4.Організація  розвивального, пізнавального, предметного середовища:

      Робота над проектом  має величезне значення  для розвитку пізнавальних інтересів дитини та виховної спрямованості різних видів діяльності.  У цей період відбувається інтеграція між загальними способами розв*язання навчальних і творчих завдань загальними способами мовленнєвої , художньої та іншими видами діяльності. Через об*єднання різних галузей знань формується цілісне бачення картини навколишнього світу. Колективна робота дітей у підгрупах дає їм можливість виявитися  у різних видах рольової діяльності . Загальна справа розвиває комунікативні  та моральні якості.

   Проектна діяльність сприяє формуванню передумов навчальної діяльності:

• Довільність у поведінці та продуктивній діяльності;
• Потреба у створенні власної картини світу;
• Навички комунікативного спілкування.

 

 

        На етапі розробки змісту занять, ігор, прогулянок, спостереження, екскурсій та інших видів діяльності пов*язаних із темою проекту , педагог ретельно продумує та організовує у дошкільному закладі предметне середовище  таким чином, щоб воно було «фоном» до евристичної та пошукової діяльності: (додаток  _11)

 

• працюючи над проектом організації музею у дошкільному закладі у книжковому куточку виставляються відповідної тематики книги та енциклопедії для дітей, альбоми  історії села та  «Мешканці нашого краю»; «Червона книга», у якій крім  рослин і тварин різних регіонів, занесені ті , які є у  своїй місцевості;
• в ігровому куточку систематизуються  атрибути, матеріали, ігри  пов*язані з  працею людей рідного краю, району, області;
• в процесі організації сюжетно – рольових ігор  вводяться ролі, що відображають професії жителів рідного краю;
• виготовляються плакати і малюнки виконані сумісно з дітьми і батьками на відповідну  тематику: «Як ми ходили на  екскурсію в поле»,  «Хто мешкає  у нашому лісі», «Передовики  виробництва нашого  села» і ін.

 

 

 

5. Визначення спрямування пошуково – практичної діяльності:

        До організації пошукової та творчої діяльності дітей вихователь вважає за доцільне  залучати батьків та інших членів родини ,тому  що сама дитина не впорається  з цією діяльністю. За темою проекту  вихователь пропонує дітям завдання : (додаток  _1__)

 

• підготувати макет птахоферми;
• картинки до альбому «Природа рідного краю»;
• фото  членів родини ;
• малюнки  на тематику «як я допомагаю вдома».

        Діти разом з батьками обирають завдання . Педагог зважає на те, щоб завдання не були об*ємними і виконувались охоче та з радістю. Якщо необхідно для виконання обраного завдання, вихователь надає довідковий, практичний матеріал, рекомендації, де можна його знайти, зразки виконання.

           Знаннєво – діяльнісний компонент  духовного розвитку дитини визначається такими особливостями дошкільника , як його прагнення  до нових знань, спостережливість, допитливість самостійність і критичність мислення, цілеспрямованість, самовладання , саморегуляція, свідоме керування  почуттями в критичних ситуаціях{ 2   }

 

Саме тому педагог вважає за доцільне  приділяти значну увагу використовуванню у роботі  пошуково- практичної діяльності з дітьми. (додаток  __1_)

 

яка сприяє формуванню проектно – дослідницьких умінь і навичок:

• Виявлення проблеми;
• Самостійний пошук потрібного рішення;
• Обирання з наявних способів  най адекватнішого та його продуктивне використання;
• Самостійний аналіз отриманих результатів

   

      Педагог використовує «Дослідницький фартух», у якому знаходяться завдання різної складності  і можливі варіанти їх вирішення. Завдання дітей полягає в тому, що вони повинні підібрати можливі варіанти вирішення та аргументувати своє рішення.

        Допомогу малюкам, які затрудняються у вирішенні  завдань, може надати  «Стіл довідок», до якого дитина може підійти  і знайти там різні підказки, чи варіанти, чи потрібну інформацію, яка допоможе у вирішенні завдань.

 

6.Організація спільної ( з педагогами , батьками та дітьми) творчої , пошукової та практичної  діяльності.

   Використовуючи метод проектів  у роботі із старшими дошкільниками  педагог пам*ятає, що проект- це продукт співпраці та співтворчості вихователів, дітей, батьків , а інколи і всього персоналу дошкільного закладу. Тому тема проекту його форма і план дій розробляються колективно.

         В процесі роботи над проектами  вирішується багато корисних завдань, що стосуються морально – етичного виховання:

• Поповнення картин, картинок і ілюстрацій на вказану тематику;
• Завели словничок «чарівних слів»;
• Виготовили «Скриньку добрих справ», у яку заносять «добрі справи» після  розв*язання проблемних ситуацій;
• Завели альбом «Наші досягнення» ,у які вносять позитивні риси , яких набули вихованці   групи у процесі виконання проектів;
• Ведуть газету «Наші добрі справи» , у якій один раз на місяць малюють малюнки тих добрих справ , які кожен зробив у ході виконання завдань проектів.
• Розробили правила етикету в групі, за дотримання яких  кожен вихованець групи отримує «зірочку», яка прикріплюється на стенді «Добрих справ» біля портрета дитини.
• Організовують виставку  поробок виконаних дітьми сумісно з батьками «Наші умілі руки».

 

7.Робота над частинами проекту, його корекція.

 

Працюючи по проектній діяльності неможливо наперед передбачити  і чітко розпланувати  хід того чи іншого заняття, спостереження чи гри. Педагог планує роботу за схемою:

 

 

Дії вихователя

Можливі дії дітей

 

 

      План дій над проектом формується і уточнюється  впродовж усього періоду.  Роботу над проектом можна починати  зранку і на занятті, на прогулянці і в другу половину дня.  Перериваючись на необхідні режимні моменти  (прийом їжі, сон і ін) вихователь при потребі може гнучко міняти  розклад занять, використовуючи їх різні види:

• Тематичні – всі заняття підпорядковані одній меті; (додаток 12 )

 

• Інтегровані- різні види діяльності зосереджені навколо якоїсь ідеї, проблеми; (додаток  10___)

 

• Домінантні-  акцент на одному виді діяльності, інші – допоміжні; (додаток  9___)

 

• Комплексні – взаємопов*язані частини підпорядковані  єдиній меті, доповнюють одна одну.

(додаток  _11__)

 

• Сюжетно – домінантні   -  ігрові дії підпорядковані сюжетові. (додаток  8)

 

    Плануючи роботу по проекту важко передбачити зміни   погоди, наявність  тих чи інших об*єктів спостереження,  явищ природи, послідовність ігрових дій та моментів у процесі сюжетно – рольових, творчих ігор, можливість зустрічей з людьми різних професій, проблемних ситуацій у повсякденному житті   та в процесі проведення екскурсій, бесід, перегляду телепередач , проведення свят і розваг і ін..

     Не можна передбачити  ходу розмови з колегою по  групі, батьками вихованців тому  не можеш спланувати , яку допомогу  можеш отримати при виконання того чи іншого завдання проекту. Передбачаючи такі  моменти педагог  підбирає аргументи , визначає можливі задачі, які треба вирішувати при досягненні поставленої мети.

     Саме тому важливо налагоджувати тісні партнерські стосунки, з повагою відноситись до думки партнерів – дітей. Саме це не дає можливості  регламентувати все до дрібниць.

     Педагог не зможе  дотримуватись запланованого , зважаючи  на те, що логіка розвитку дій  підказуватиме потребу відійти  від наміченого плану і зосередитись на проблемі  , з якої , як виявилось в ході роботи, у дітей  нестійкі уявлення про предмет чи те чи інше явище.