Дослідження проблем доступності вищої освіти та теоретичних аспектів доцільності процесу укрупнення ВНЗ в Україні

Таблиця 2.1.

Розрахунок необхідної кількості аудиторних годин для переходу студента на вищі рівні мовної компетенції

    Автори Програми також вважають, що за умови, РВМ вступників до ВНЗ є нижчим від рівня В1+, то ВНЗ повинні пропонувати факультативні (підготовчі або інтенсивні) мовні курси, щоб підняти РВМ своїх студентів до рівня В1+, перш ніж вони почнуть вивчати обов'язковий курс АМПС. У такому випадку потрібно буде виділяти більше аудиторних годин для того, щоб заповнити більші прогалини вивчення/викладання мови.

    Ми вважаємо, що запропонований нами варіант вивчаються дві дисципліни - «Англійська мова» та «Англійська мова за професійним спрямуванням», а також симтемний підхід, що передбачає такі подальші види іншомовної діяльності студента, як захист диплома іноземною мовою стажування, участь у міжнародних програмах, є можливими шляхами до вдосконалення процесу формування професійно орієнтованої компетенції студента у ВНЗ. Зазначимо, що вивчення дисципліни «Англійська мова» є тимчасовим явищем перехідного етапу до вдосконалення системного ланцюжка «школа-ВНЗ».

   Особливе значення наведені напрацювання мають на сучасному етапі реформування системи вищої технічної освіти і трансформації її у триступеневу форму.

       На думку Н. Сащак та Н. Соломчак, кожний освітній ступінь (бакалавр, спеціаліст, магістр) повинен мати кількісну кваліфікаційну модель з вираженими рейтинговими характеристиками. Цей напрямок уже сьогодні реалізовано в багатьох навчальних закладах за кордоном і з урахуванням тенденцій розвитку національної освіти може бути пріоритетним під час підтовки спеціалістів багатьох сфер діяльності [20, с.15].

        В Україні в 2004 р. з метою  інтеграції в загальноєвропейський освітній простір національної системи вищої освіти був здійснений перехід до рівневого (за циклами) вищої освіти. Загальні принципи організації і проведення навчального процесу у вузах були визначені Міністерством освіти і науки України [21, с. 52]. Подальша організація учбового процесу перемістилася в університети.

       Слов'янський університет в Україні існує з 1993 року. Це учбовий заклад, покликаний сприяти реалізації конституційного права громадян України на здобування освіти  рідною мовою. Університет пройшов державну учбову і наукову акредитацію. На чотирьох факультетах університету ведеться підготовка фахівців 1 циклу -лиценціат (міжнародний бакалаврат) за 25 спеціальностями, і 2 цикли -мастерат (магістрат) - за 18 спеціалізаціями .

      За 17 років Слов'янський університет встиг зарекомендувати себе як визнаний в Україні вищий учбовий заклад, що здійснює підготовку фахівців на належному науково-методичному рівні.

      Загальновідомо, що планування - це першорядний компонент організаційної роботи. Протягом останніх років нам вдалося прийти до оптимального, на наш погляд, учбового плану. Університетський календар визначає тривалість циклу за роками і кредитами ECTS. На денному відділенні 1 циклу навчання триває 3-4 роки, що відповідає 180-240 учбовим кредитам, 1 рік = 60 кредитів, 1 семестр = 30 кредитів. Тривалість семестра включає практика (15 тижнів) і 2 екзаменаційних сесії (7 тижнів). Кожна екзаменаційна сесія включає не більше 7 іспитів, заліки збережені тільки з практики і фізичній культурі [28, с. 18].

      Річне навантаження студента складає 1800 годин, що включають аудиторне навантаження і години індивідуальної роботи студента. Тижневе аудиторне навантаження студента складає 26—30 годин, без урахування дисциплін з вільного вибору студента поза обов'язковою програмою. Студент використовує право вибору ряду альтернативних спецдисциплін, позначених грифом «А».  Вибір фіксується в щорічному Контракті на навчання і привласнення кредитів ECTS .

       Учбовий план 2 цикли - мастерат (магістрат) — відповідає тим же принципам. Відмінності його полягають в іншому співвідношенні аудиторного навантаження і індивідуальної самостійної роботи магістрів - 1:3.3 (у 1 циклі 1:1 або 1:2) [43, с.9]. Друга відмінність в автоматичному заліку практики магістрам, що працюють за профілем. А оскільки таких у нас більшість, то для їх зручності час проведення аудиторних занять зрушено на другу половину дня або на вечірній час. Тижневе навантаження складає 12-14 аудиторних годин. Істотною відмінністю є і високий рівень кредитування дипломної роботи магістрів - 30 кредитів (Додаток И).

        Підвищення значущості індивідуальної самостійної роботи і зниження рівня шкільної підготовки вимагає від університету посилення навчально-методичного забезпечення. Різко знизилася мотивація студентів на отримання глибоких системних знань, підвищився рівень нігілізму. Ринок праці фахівців достатньо вузький, диспропорційний. Держава намагається стимулювати працю молодих лікарів і педагогів в сільській місцевості серією матеріальних преференцій і пільг. Але молодь тягне в місто, де ринок праці їх не чекає [63,  с. 9].

     Бар'єри для входження в товарний ринок зі своєю продукцією для більшості непереборні, не дивлячись на те, що законодавство України для малого і середнього бізнесу в порівнянні з аналогами сусідніх країн достатньо м'яке. Міра економічної свободи в Україні одна з самих високих в СНД. Потреба суспільства у високій кваліфікації працівників не стикується з практикою. Але в реальній кадровій політиці рівень кваліфікації як критерій відбору і кар'єрного зростання фахівців далеко не на першому місці, сильна традиція дружніх і родинних зв'язків.

       Все це ускладнює роботу професорсько-викладацького корпусу. Доводиться надзвичайно урізноманітнювати методики викладання, придбавати дорогу новітню учбову і наукову літератури, підключати Інтернет-класи до всесвітніх електронних бібліотек і до національних інформаційних систем. І все це - для підвищення мотивації студентів, залучення їх до плідної індивідуальної роботи, в атмосферу пошуку свого місця в суспільстві, ставки на власні зусилля, відкриття своєї справи і реалізації інших орієнтирів.

      Рішенню цієї ж задачі сприяє і система оцінки академічних результатів в Слов'янському університеті. Система складається з трьох рівнів оцінювання: формуючого, узагальнювального і завершального. Формуючий рівень оцінювання включає форми оцінювання, способи оцінювання і способи отримання для виведення трьох типів оцінок (первинного, поточного, підсумкового). Узагальнювальний рівень оцінювання є сумою критеріїв оцінювання за блоками учбових дисциплін даної спеціальності. І завершуючий рівень оцінювання є критеріями оцінювання на випускних іспитах і захисті дипломної роботи/проекта.

      Система оцінювання враховує перевагу поточної оцінки над екзаменаціною оцінкою. В Україні це співвідношення 60:40. Мінімальний перевідний бал для студентів 1 циклу - «5» за шкалою оцінок України [35, 15-16] (Додаток К).

         Мінімальний перевідний бал для студентів 2 циклу визначається Міністерством освіти та науки України та Вченою радою університету. У Слов'янському університеті цей бал рівний «7».

         У системі оцінювання з'явився ще один елемент, запозичений із зарубіжного досвіду — рейтинг студентів. Рейтинг за наслідками повного циклу навчання вже третій рік включається в додаток до диплома. Виводиться середній бал за весь період навчання з сотими, і відповідно до середнього балу всіх студентів, що навчаються на даній спеціальності (спеціалізації), фіксується рейтинг [15, с.5-6].

       Загалом система оцінки академічних результатів за фахом забезпечує взаємозв'язок цілей і завдань Програми навчання і результатів навчання.

         Вона призначена для педагогів, студентів і магістрів як орієнтир в роботі, і для адміністраторів - як критерії оцінки діяльності педагогів.

    Отже, університетський календар, поширений в національній системі вищої освіти України і в Слов'янському університеті безпосередньо, достатньо адаптований до основних вимог Болонського процесу. В учбових планах I і II циклів значно понижено аудиторне навантаженя. Науково-методичне забезпечення самостійної роботи студентів при цьому посилилося (Додатки Л, М, Н, П, Р).

        Підвищення мотивації студентів вирішуване тільки сумісними зусиллями університетів і державних структур. В Україні і ряді країн Східної Європи серйозним гальмом мотивованості студентів і молодих фахівців є необ'єктивні критерії відбору і кар’єрного зростання (критерії нелегальної економіки). Ця суспільна «традиція» повністю не сумісна з єдиними європейськими вимогами, і її усунення вимагає серйозних зусиль суспільства, держави і кожного окремого громадянина Для визначення ефективних засобів потрібні спеціальні дослідження і експериментальні майданчики. 

     Завдання сумісності національних систем оцінки академічних результатів вирішувана узгодженням критеріїв оцінювання на трьох рівнях- формуючому, узагальнювальному та завершальному— між національними системами вищої освіти або безпосередньо між університетами [63, с.217].

2.2. Концепція реформування системи підготовки лікарів в Україні та приведення її у відповідність до вимог Болонської декларації

     Розглянемо концепцію реформування системи підготовки лікарів, як складової системи розвитку охорони здоров'я України, яка базується на:

1. впровадженні системи підготовки медичних кадрів, які забезпечать збереження та відновлення здоров'я населення шляхом надання гарантованого рівня медичної допомоги відповідно до державних стандартів;
2. впровадженні на додипломному етапі підготовки переважно лікарів широкого напряму, здатних на післядипломному етапі отримати спеціалізацію лікаря загальної практики/сімейного лікаря для надання первинної медичної допомоги як найефективнішої в більшості країн світу;
3. підвищенні якості підготовки медичних кадрів, конкурентноздатних на Європейському й світовому ринках праці.

        Реалізація концепції спирається на нормативну базу функціонування системи вищої освіти, що встановлює загальні принципи педагогічної діяльності і має на меті досягнення оптимального ступеню упорядкування діяльності, в тому числі і в галузі вищої медичної освіти. Концепція реформування системи підготовки лікарів в Україні (далі - Концепція) ґрунтується на законодавчих та нормативних актах України [33, с.147].

        Необхідність визначення основних напрямів реформування системи підготовки лікарів зумовлюється реальними соціально-економічними процесами, зокрема: демократизацією суспільства, інтеграцією України у світове співтовариство; низькою економічною ефективністю використання ресурсів охорони здоров'я; низькими прямими показниками здоров'я населення України; диспропорціями у системі підготовки та використання фахівців охорони здоров'я, зокрема, відсутністю впровадження первинної медичної допомоги населенню лікарями загальної практики/сімейними лікарями й надання переваги спеціалізованій (вторинній) і високоспеціалізованій (третинній) медичній допомозі; недостатнім рівнем уніфікованого контролю якості підготовки фахівців галузі охорони здоров'я; недостатнім впровадженням сучасних ефективних систем підготовки фахівців на до дипломному та післядипломному етапах.

      Кінцевою метою реалізації Концепції є досягнення таких цілей, як збереження та зміцнення здоров'я населення; підвищення якості медичних послуг, що надаються; підвищення якості освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів; конкурентноздатність фахівців медичної галузі на Європейському та Світовому ринках праці.

      Для досягнення цієї мети необхідне органічне поєднання:

       -системи підготовки медичних кадрів з системою їх використання, а саме: 
надання первинної медичної допомоги населенню лікарями загальної практики - сімейними лікарями як найбільш ефективною;

    -надання спеціалізованої - вторинної медичної допомоги лікарями, як тримали сертифікат за напрямком спеціалізації на післядипломному етапі за базовою спеціальністю;

    -надання високо спеціалізованої - третинної медичної допомоги лікарями, які мають відповідну спеціалізацію.

     -наявних кадрових, фінансових і матеріальних ресурсів для підготовки медичних кадрів.

     -сучасних наскрізних ефективних моделей підготовки медичних кадрів з потребами надання якісної медичної допомоги населення на рівні доказової медицини.

     -внесення відповідних змін в Державний перелік посад відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня та спеціалізацій.

        Основний наголос у формуванні кваліфікованого кадрового потенціалу повинен бути зроблений на впровадженні ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації фахівців сфери охорони здоров'я населення України [10, c. 15-16].

          Основними принципами підготовки медичних працівників мають стати: