МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

     ОДЕСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 

Кафедра економіки та управління народним господарством 
 
 
 
 
 
 

     Реферат

     З дисципліни «Основи стандартизації і сертифікації»

     на  тему:

«Проблеми стандартизації вищої освіти» 
 
 
 
 
 
 

Виконав:

студент 48гр. ФЕУВ

Томницький  Станіслав

Керівник:

Доц.. Осіпова М.М. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Одеса 2011

      Стандарти освіти – система основних показників,  які приймаються у якості державної норми освіченості,  що відображають загальний ідеал і враховують можливості реальної особистості   і системи освіти по досягненню цього ідеалу.

      Стандартизація  в сфері освіти –  діяльність,  що спрямована на встановлення і застосування правил з метою эффективної системи навчання і виховання, управління освітою і педагогічною наукою. [1]

      Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

      Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання. [2]

      Всiм  вiдомо, що вiд якостi вищої освiти в країнi залежить її майбутнє, оскiльки система вищої освiти формує найважливiше багатство держави — людський потенцiал. Пiдвищення якостi вищої освiти та її вплив на розвиток сучасної економiки є стратегiчним прiоритетом кожної країни.

      Для країн з перехiдною економiкою, до яких належить Україна, проблема якостi пiдготовки кадрiв особливо загострюється. Це пов'язано зi скороченням кiлькостi бюджетних мiсць, скасуванням державного розподiлу випускникiв вищих навчальних закладiв, пiдвищенням цiни на навчання тощо.

      В нашiй державi нормативно-правове  забезпечення стандартизацiї вищої освiти в контекстi Європейських рекомендацiй знаходиться в стадiї формування.

      З 1 сiчня 2008 року на територiї України  набрав чинностi Нацiональний стандарт України ДСТУ — П IWA 2:2007 "Настанови  щодо застосування ISO 9001:2000 у сферi освiти (IWA 2:2003, IDT). Цей стандарт — тотожний переклад мiжнародної робочої угоди (International Work-shop Agreement) IWA 2:2003 Quality Management Systems — Guidelines for the application of ISO 9001:2000 in education (Системи управлiння якiстю. Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 у сферi освiти). Хочеться сподiватися, що розробка та запровадження систем менеджменту якостi допоможе вищим навчальним закладам вистояти в жорсткiй конкурентнiй боротьбi на ринку послуг у сферi вищої освiти.

      З метою вдосконалення нацiональної системи стандартизацiї, пiдвищення ефективностi робiт зi стандартизацiї у сферi надання якiсних освiтнiх послуг та вiдповiдно до Закону України "Про стандартизацiю" вiд 17.05.2001 року № 2408 — III Державним комiтетом України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики (наказ № 358 вiд 9 жовтня 2008 р.) створено Технiчний комiтет стандартизацiї 163 "Якiсть освiтнiх послуг" (далi ТК). Функцiї секретарiату уповноважено здiйс-нювати вищому навчальному закладу "Одеський державний iнститут вимiрювальної технiки" Мiнiстерства освi-ти i науки України (далi ОДIВТ).

      Для забезпечення дiяльностi ТК призначено:

• головою — ректора ОДIВТ, доктора технiчних наук професора, 1-го вiце-президента Мiжнародної академiї стандартизацiї Коломiйця Леонiда Володимировича;
• заступником голови — виконавчого директора асоцiацiї "Укрiнтерстандарт" Цiльвiка Олега Валерiйовича;
• вiдповiдальним секретарем — керiвника навчально-методичного вiддiлу ОДIВТ Грабовського Олега Вiкторовича.

      Колективними  членами ТК стали:

• Державний комiтет з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики;
• Нацiональна Академiя наук України;
• Академiя педагогiчних наук України;
• Академiя медичних наук України;
• Iнститут iнновацiйних технологiй та змiсту освiти МОН України;
• Вищий навчальний заклад "Одеський державний iнститут вимiрювальної технiки";
• Одеська нацiональна академiя зв'язку iм. О.С. Попова;
• Науково-дослiдний iнститут "Укрметалург-iнформ".

     Наказом Держспоживстандарту України № 76 вiд 19.02.2009 року затверджено Положення та структура ТК.

Згiдно  Закону України "Про стандартизацiю", ТК органiзує дiяльнiсть у напрямку гармонiзацiї мiжнародних стандартiв  до державних стандартiв України.

      Технiчнi комiтети стандартизацiї України  формуються з урахуванням принципу представництва всiх зацiкавлених сторiн. До роботи в технiчних комiтетах стандартизацiї залучаються на добровiльних засадах уповноваженi представники органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, суб'єктiв господарювання та їх об'єднань, науково-технiчних та iнженерних товариств (спiлок), товариств (спiлок) споживачiв, вiдповiдних громадських органiзацiй, провiднi науковцi та фахiвцi.

      Дiяльнiсть  зi стандартизацiї у законодавчо  регульованiй сферi не вiдноситься  до управлiння та регулювання Мiнiстерства освiти та науки України.

      МОНУ, вiдповiдно до покладених на нього  завдань, проводить в установленому  порядку лiцензування, атестацiю, акредитацiю  вищих i професiйно-технiчних навчальних закладiв незалежно вiд форм власностi та пiдпорядкування, видає їм лiцензiї, сертифiкати; веде Державний реєстр вищих навчальних закладiв, здiйснює органiзацiйно-методичне забезпечення лiцензування, акредитацiї та нострифiкацiї.

      В кожнiй країнi — членi ISO (Германiя, Францiя, Iталiя, Нiмеччина, Австрiя, Угорщина…) є подiбнi за напрямом дiяльностi технiчнi комiтети (www.iso.org). На пiслярадянському просторi найбiльш вiдомi технiчнi комiтети "Менеджмент якостi в сферi освiти" ТК 382 (Росiя) та ТК 4 (Бiлорусь).

      Мета  роботи ТК — забезпечення в Українi можливостi впливати на процес надання якiсних освiтнiх послуг; сприяння та прямого застосування в закладах освiти мiжнародних та нацiональних стандартiв в сферi менеджменту якостi освiтнiх послуг; створення методичного забезпечення зi застосування мiжнародних та нацiональних стандартiв у закладах освiти; участь в розробцi (розглядi) мiжнародних та нацiональних стандартiв у галузi менеджменту якостi освiтнiх послуг.

      Основною задачею ТК є:

• розробка методичних рекомендацiй та надання методичної допомоги нацiональним закладам освiти зi застосування стандартiв у сферi якостi надання освiтнiх послуг;
• розробка критерiїв оцiнки якостi освiтнiх послуг та формування системи управлiння якiстю ВНЗ;
• сприяння застосуванню в Українi мiжнародних нормативних актiв в сферi якостi надання освiтнiх послуг;
• аналiз та пiдготовка пропозицiй з гармонiзацiї нормативних документiв України з мiжнародними стандартами освiти;
• участь за дорученням Держспоживстандарту та Мiнiстерства освiти i науки в роботi мiжнародних органiзацiй iз стандартизацiї в сферi якостi освiтнiх послуг;
• пiдготовка пропозицiй з позицiї України для голосування по проектах мiжнародних стандартiв в галузi менеджменту якостi у сферi освiти;
• участь в органiзацiї перекладiв мiжнародних, мiждержавних, нацiональних нормативних актiв у сферi якостi освiтнiх послуг.

Джерелами фiнансування дiяльностi ТК, його секретарiату та виконання робiт зi стандартизацiї у сферi якостi освiтнiх послуг є:

• бюджетнi надходження, якi видiленi на розробку вiдповiдних нормативних документiв у сферi якостi освiтнiх послуг;
• кошти мiнiстерств (вi-домств), органiзацiй, якi здiйснюють фiнансування (на договiрнiй основi) окремих робiт зi стандартизацiї у сферi якостi освiтнiх послуг;
• надходження вiд публiкацiй науково-тех-нiчних доповiдей, довiдникiв, iнших iнформацiйних матерiалiв у сферi якостi освiтнiх послуг, якi виконуються ТК;
• iншi джерела, якi вiдповiдають дiючому законодавству.

      Тобто перед ТК стоїть великий спектр задач, вирiшення яких необхiдне i дуже важливе  для подальшого розвитку України.

      За  висновками експертiв, слiд окремо розглядати ситуацiю, що склалася навколо освiтнiх  послуг, адже ця група послуг вживається населенням постiйно, а вiд їхньої якостi залежить майбутнє країни. [3]

      Стандартизація  вищої освіти впливає на зближення  систем освіти різних країн. Багатовекторність  даного феномену зумовлює його розгляд  вченими різних галузей наук – педагогіки, методики окремих дисциплін, філософії, соціології, економіки та інших.

      Відповідно  до статті 11 Закону України «Про вищу освіту»  систему стандартів вищої освіти складають наступні елементи (рис 1.): 

      Рис.1.  Складові системи стандартів вищої освіти України [4]

      Протягом  останніх років терміни «стандарт  вищої освіти» та «стандартизація  вищої освіти» набули широкого поширення у середовищі законодавців і менеджерів освіти, науковців і освітян-практиків. Їх часто вживають, коли говорять про впровадження Болонських домовленостей у вітчизняну систему вищої освіти. Цей термін починає все частіше зустрічатися не лише в нормативних документах, але і в науковій, зокрема філософській та педагогічній, літературі. Його використовують і досвідчені сучасні українські вчені, і молоді науковці, що представляють різні науки та наукові напрями. Так, під різними кутами зору його досліджують вітчизняні філософи, педагоги, методисти окремих дисциплін, соціологи, економісти, теоретики державного управління, спеціалісти у галузі метрології та стандартизації. Стандарт вищої освіти також розглядається як предмет історичного, технічного та математичного аналізу.

      Стандартизація  вищої освіти постає як важливий філософсько-освітній та соціально-культурний феномен у відповідь на замовлення суспільства щодо впорядкування багатоманіття способів, форм, технологій і методів у системі вищої освіти. Завдяки стандартизації сфера освіти стає більш зрозумілою і прозорою для інших суспільних сфер.

      Висока  освіченість, вміння вчитися протягом усього життя, стають необхідною умовою прогресивного розвитку як окремих  індивідів, так і цілих суспільств. Стандартизація вищої освіти покликана забезпечити рівний доступ кожного до гідних умов життя, реалізовуючи прагнення людства до високих принципів гуманності.

         Відомо, що освітній простір народжується  стандартизацією через упорядковане  багатоманіття моделей освіти. Проектування мети і завдань вищої освіти неможливе без комплексної міждисциплінарної рефлексії її основних складових, що забезпечується завдяки створенню, застосуванню і оновленню стандартів вищої освіти. Поява стандартів вищої освіти є позитивним сигналом незворотності прогресивних змін у системі вищої освіти, вона свідчить про тенденцію всезростаючої інтегрованості між різними ланками і рівнями освіти, яка створює гармонійну взаємодоповнюваність.