Фразеологізми-колоризми у лінгвокраїнознавчому аспекті

 

в) полювання. Виникнення висловів ФОККНКС базується на інтерпретації минулого як віддзеркалення сучасної локалізованої дійсності. Особливу увагу в цьому ряді привертає компонент Büchse, який відображає етапи становлення семантики в національно-культурному висвітленні, напр.: mit goldenen (silbernen) Büchsen schießen – “намагатися підкупити кого-небудь” (досл. “стріляти із золотої (срібної) зброї”). Нарізна зброя (die Büchse) була винайдена в Лейпцигу в 1498 р. Нею користувалися вже в деяких німецьких землях під час Тридцятирічної війни [26, 151]. Початкове значення Büchse утворилося внаслідок наочного сприйняття предмета для зберігання ліків (Arzneibüchse) [39, 117] у формі циліндра. Пізніше компонент Büchse вживався стосовно труб, які також мали форму циліндра, що й слугувало для появи нового значення “[Hand]feuerwaffe” [39, 117] – досл. “ручна зброя”. Отже компонент Büchse можна визнати мовною одиницею з часовою динамікою становлення семантики. У цьому виразі він має сучасне значення “Beutel” [39, 117] – досл. “гаманець”, а КК golden та silbern є одиницями виміру грошової винагороди (хабара);

 

г) торгівля. ФОККНКС висвітлюють старовинні традиції Німеччини, пов’язані з продажем землі та з її символами, напр.: auf einen grünen Zweig kommen – “процвітати”, “досягти успіхів”, “зробити

кар’єру”. Походження звороту пов’язане зі старовинними правилами продажу земельної ділянки або передачі її в чиє-небудь володіння. Покупцеві (або новому власникові) давали шматок вирізаного земельного дерну, що й символізувало продаж (передачу) землі. Відповідно, купуючи ділянку лісу, новий власник одержував при свідках кілька зелених гілок; якщо продавали виноградник, покупець одержував виноградну лозу, а якщо сад, то гілку з плодами [11, 245]. Цей вираз трапляється в багатьох літературних творах, зокрема у творі Гете “Maximen und Reflexionen”: Es ist traurig anzusehen, wie ein außerordentlicher Mensch sich so gar oft mit sich, seinen Umständen, seiner Zeit herumwürgt, ohne auf einen grünen Zweig zu kommen, Trauriges Beispiel Bürger [41, 1782]. Засвідчуючи свій зв’язок зі старовинними традиціями, вислів має тенденцію до урізноманітнення свого плану вираження через граматичну форму – заперечення: auf keinen grünen Zweig (Ast) kommen [41, 1782] – “не досягти успіху”. Ще в середньовіччі grüner Zweig (досл. “зелена гілка”) була відзнакою переможця в турнірах. У розмовній мові означення grüner Zweig є символом урожаю, а КК grün посилює метафоричну образність цієї ФОККНКС. У сучасній німецькій розмовній мові імпліцитною домінантою цього виразу є успіх або його відсутність. У нижньонімецькому діалекті він уживається зі згрубілим відтінком;

 

ґ) морська справа. Вирази з КК утворилися внаслідок народно-етимологічного переосмислення (на основі фонетичної схожості), напр.: der Blaue Peter – “Блакитний Петер” – сигнальний прапор на кораблі, який піднімається на флагштоці за 24 години до відплиття корабля з

порту. Назва прапора обумовлена блакитним кольором. Цьому сигналу передував сигнал “die blaue Flagge”. У німецькому флоті він зберігався до початку XX ст., у той час, як в Англії вже в 1777 р. користувалися назвою “blue peter”, що було скороченою формою від сигналу “blue repeater” – “Усім капітанам до адмірала!” У XIX ст. “der Blue Peter” був перейнятий німецьким торговельним флотом, але моряки вже вимовляли не “blue peter”, а “Blauer Peter” [26, 125];

 

д) військова справа. НКС виразів із КК постулюється чіткістю, точністю та влучністю як плану вираження, так і плану змісту, що в цілому є ознакою військової справи, напр.: Schwarze Marie (жарг.) – “Чорна Марія”.

Вираз уживається стосовно важкої зброї великого калібру [26, 126];

 

е) економіка. ФОККНКС, які стосуються економічної галузі, свідчать про стан економіки у промислових та комерційних структурах. Зокрема сучасну реакцію людей до сплати податків відображають фразеологізми з НКС schwarz arbeiten [41, 1436]. Двоплановість семантики КК schwarz “чорний” та “нелегальний” свідчить про омонімічність фразеологізму, який у переносному значенні, з одного боку,– “працювати чорноробом” та “працювати по-чорному”, що характеризує людину, котра виконує будь-які види робіт та багато працює. З іншого боку, вживається стосовно людини, котра додатково працює в якійсь інституції у вільний від роботи час, не сплачуючи податків, що є злочином. Виникнення ж вислову schwarz wohnen [41, 1436] пов’язано з обов’язком громадян реєструватися в поліції за місцем проживання. Тому в переносному значенні “жити нелегально (без реєстрації)” вислів є негативно забарвленим. Аналіз засвідчує, що стійкі мікротексти з КК відображають актуальну проблему сьогодення Німеччини, пов’язану з великим напливом іммігрантів та нелегалів у пошуках заробітку та кращого життя. Унаслідок цього економіка країни зазнає збитків як в економічній, так і соціальній галузях, що негативно позначається на матеріальному становищі німців.

Категорія “світ+ставлення” є віддзеркаленням свідомого ставлення до ідеології як до адеквату духовного світу. Саме фашизм є підґрунтям для утворення певної кількості стійких мікротекстів, де у процесі переосмислення змінних та словесних комплексів може брати участь

метафора та метонімія, напр.: die braune Bibel – досл. “коричнева Біблія” [40, 103]. Таку назву мала книга Гітлера “Mein Kampf”, яку націоналісти вважали священним письмом. З 1945 р. у сучасній розмовній мові вираз уживається не для висвітлення фашистської ідеології, а стосовно національно спрямованих ідей, поглядів та точок зору в процесі політичної інтеркомунікації. Тобто реалія німецькомовного соціуму набула інтернаціональних ознак з експліцитним вираженням фонових знань.

Ставлення соціуму до наукової діяльності, де КК відіграє особливу роль у становленні наукової

семантики стійких мікротекстів із НКС, засвідчено у категорії “світ+усвідомлення” та відображено у таких тематичних групах:

 

а) астрологія, напр.: Je schwärzer die Nacht, desto schöner der Tag – досл. “чим ніч темніша, тим гарніший день” [6, 184]. ФОККНКС є віддзеркаленням

багатовікових спостережень в астрології. Його узагальнююче значення має міфічний характер, оскільки відображає ідею чогось нового, непередбаченого, що підтверджується його вживанням у казках, міфах. У російській мові побутує фразеологізм без кольорового референта, який висвітлює цю ж ідею та вживається в казках і міфах: утро вечера мудренее. Виникнення вислову пов’язано з компонентами Tag, Nacht, які є конкретизаторами часового простору, а саме заходу та сходу сонця. На формування НКС вплинули граматичний чинник через чітку пропорційність структури та рівнозначне використання вищого ступеня порівняння прикметників, та семантичний, де КК schwarz і компонент schön мають поетичний відтінок. Отже можна зазначити: констатація або й навіть

аксіома багатовікових спостережень міфічного забарвлення в галузі астрології свідчить про колорит НКС усього звороту;

 

б) анатомія, напр.: Besser gesunde Beine als goldene Krücken [6, 49] – досл.

“краще здорові ноги, ніж золоті костилі”. Компонент Bein ужито в автентичному значенні: Knochen – досл. “кістки”, як і в деяких фразеологізмах – Fleisch und Bein; Stein und Bein; durch Mark und Bein

[39, 78], так і у складних словах галузі анатомії Nasen-, Hüft-, Jochbein [39, 78]. Його ж сучасне значення: “Ober – und Unterschenkel” [39, 78]. Однак є відмінність прямого значення, що особливо виявляється в діалектах: у швабському – Bein – “Fuß”, а у східносередньонімецькому навпаки – Fuß

– “Bein”. Компонент Krücken у значенні “Krummstab, Stock mit gekrümmtem Griff” [39, 456] ужито щодо знаряддя, яке використовується людиною при пошкодженні ноги для полегшеного пересування. Можна зазначити, що НКС цього фразеологізму фіксується не лише на тлі діалектного увиразнення значення компонента Bein, а й граматичного, де пропорційно відображено звичайний ступінь порівняння прикметників незалежно від закладених у них значень;

 

в) медицина, напр..: roter Vogel – досл. “червоний птах” (1960) [40, 892] у переносному значенні “цигарка марихуани”. У медичній галузі вираз позначає медичну сировину, яку використовують як заспокійливий та

снодійний засіб, у розмовній  мові – для евфемістичного ретушування  поняття й назви наркотику. Отже на формування НКС фразеологізмів із КК впливають не лише внутрішньомовні закони, а й позамовні чинники, котрі слід визначити як своєрідний національно-культурний акт обробки

суспільного образу німецькомовної дійсності для відтворення місцевого колориту через категорії:

“світ+спостереження”, що віддзеркалює звичаї та повір’я;

“світ+ставлення” – емоційно-оцінне ставлення до ідеології;

“світ+діяльність ” – вплив суспільних чинників на розвиток,

здобутки суспільства та мови в цілому;

“світ+усвідомлення ” – ставлення соціуму до наукової діяльності, де КК відіграє особливу роль у становленні наукової семантики зворотів із НКС.

Перспективним вбачається вивчення засобів перекладу ФОККНКС з урахуванням властивостей екстралінгвальних чинників та зі збереженням їхнього національно-культурного компонента.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Дослідивши фразеологічні одиниці німецької мови, до складу яких входять лексеми на позначення кольору в синхронічному та діахронічному аспектах, розглянувши їх природу та специфіку компонентів-складників, проаналізувавши особливості вживання цих мовних одиниць, можна зробити наступні висновки:

1. Історико-етимологічний  коментар дав змогу стверджувати, що в момент утворення ФО  колоронім входить до її складу  у своєму первинному значенні  або, рідше, набуває такого семантичного відтінку, який приписують значенню самого кольору.

2. Колороніми у складі  ФО, залежно від типу переосмислення, мають різний ступінь деактуалізації:

а) у порівняльних та метонімічних зворотах денотативні значення цих  лексем здебільшого зберігаються;

б) у складі фразеологізмів-метафор  семантика колоронімів виражена імпліцитно, що зумовлено ступенем переосмислення даних фразем. Тому зазначені лексеми можуть вживатися  як у прямому, так і переносному  значенні.

3. Будучи компонентом  ФО, колоронім може виконувати наступні функції:

а) номінативну;

б) смислоутворювальну;

в) смислорозрізрювальну;

г) атрибутивну.

4. Певний відсоток  становлять фразеологізми, до  складу яких лексеми на позначення  кольору увійшли в прямому  значенні. В деяких інших випадках психологічне тлумачення кольору було основним при утворенні значення фразеологізму.

5. У сфері системних  зв’язків семантичні можливості  колоронімів виявляються найбільш  виразно:

   а) при утворенні фразеологічних варіантів та синонімів лексеми на позначення кольору можуть взаємозамінятися в певному фразеологічному контексті, виступаючи, таким чином, як синоніми. Більшість варіантів та синонімів виникають при заміні лексеми, що не позначає колір, колоронім же залишається сталим компонентом;

   б) серед антонімічних пар є такі, до складу яких входять контрастно зіставлені лексеми (білий – чорний). Однак більш вживані у структурі ФО контекстуально антонімічні колороніми. Поза фраземою вони в антонімічні зв’язки не вступають;

   в) вживання назв кольорів у складі полісемічних, омонімічних та паронімічних ФО дає підстави стверджувати, що дані лексеми, як компоненти фразеологічних висловів, створюють основу для метафоричного перенесення семантики і є смислоутворювальними елементами.

6. Незважаючи на деякі розбіжності у вживанні назв кольорів у різних мовах, переважна більшість ФО німецької мови при перекладі зберігає свою структуру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування // Мовознавство.- 1987.- №1, с.43-46
2. Аґюстон Ж. Теория цвета и ее применение в искусстве и дизайне. – М., 1982
3. Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови // Мовознавство. – 1984. - №5 с.42-47
4. Арнольд О. О цветах нашей жизни // Крестьянка. – 2000. - №2с.20-21
5. Ащеулова К. Ты и твой цвет // Детское творчество. – 1998. – №3 с.22-23
6. Байер Х., Байер А. Немецкие пословицы и поговорки: Сборник.− М.: Высш. шк., 1989.− 392 с.
7. Булаховський Л.А. Вибрані праці в п’яти томах. – К., 1978. – Т.3
8. Вибер   Живопись и её средства. – М., 1991
9. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. – М., 1977
10. Володарский Л. Цвет божественных энергий // Наука и религия. – 1998. - №3 с.24-26
11. Гаврись В. І. Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові.– К., 1971.– 247 с.
12. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1988 с.159-169
13. Граф А. Е. Словарь немецких и русских пословиц.– СПб.: Лань, 1997.– 288 с.
14. Груза Н. Тайны цвета // Наука и религия. – 1998. - №7 с.20-22
15. Ґете И.В. Избранные философские произведения. – М., 1964
16. Даниель С.М. Искусство видеть: о творчески спосібностях восприятия, о языке линий и красок. – Л., 1990
17. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць // Іноземна філологія. – 1994. – Вип. 4 с.8-12
18. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. – М., 1978
19. Зейлер Ф. Фразеология немецкого языка / Пер. с нем. А.Р.Игнатьева. – М., 1959
20. Іванова Т.В. Символіка трьох кольорів у романі “Маруся Чурай” Ліни Костенко // Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. – К., 1992. – Вип. 19 с.65-71
21. Ковбасюк Л.  А. Семантичний та функціональний  аспекти  одиниць вторинної  номінації з компонентом “кольороназва” в сучасній німецькій мові: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04.– Херсон, 2004.– 241 с.
22. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К., 1999
23. Кунин А.В. Курс фразеологии современного немецкого языка.- М., 1986
24. Магия цвета. – Харьков, 1996
25. Малярова Н. Цвет и настроение // Праздник. – 1998. - №2 с.58-59
26. Мальцева Д. Г. Страноведение через фразеологизмы.− М.: Высш. шк., 1991.− 173 с.
27. Мелерович А.М., Мокиенко В.М. О принципах словаря индивидуально-авторских употреблений фразеологических единиц в современном русском языке // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1998 с.101-115
28. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989
29. Назаров  С.  Н. Устойчивые словесные комплексы с национально-культурным компонентом содержания в современном немецком языке (опыт синхронного описания): Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04.– К., 1987.– 188 с.
30. Остапович  О.  Я.  Національно-марковані  фразеологічні  одиниці  австрійського  варіанту  в  сучасній  німецькій мові: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04.– К., 1999.– 178 с.
31. Порожнюк А. Червона барва в мовній палітрі // Урок української. – 2000. - №1 с.28-29
32. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993
33. Потебня А.А. Слово и миф. – М., 1989
34. Скрипник Л.Г. Фразеологія українсько мови. – К.,1973
35. Смирницкий А.И. Лексикология немецкого языка. – М., 1956
36. Соссюр Ф. Курс общей лингвистики. – Екатеринбург, 1999
37. Стилистика немецкого языка: Учебник / А.Н. Мороховский, О.П.Воробьева и др. – К., 1991
38. Чёрная А.И. Фразео-семантическое поле и фразеологический синонимичный ряд // Фразеологическая система немецкого языка: Межвузовский сборник научных трудов. – Челябинск, 1985
39. Duden  7.  Das  Herkunftswörterbuch.  3., völlig  neu  bearb.  u.  erweit.  Auflage.– Mannheim;  Leipzig;  Wien;
40. Küpper  H. Wörterbuch der  deutschen Umgangssprache.− Stuttgart: Ernst Klett Verlag für Wissen u. Bildung
41. Röhrig L. Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten. 3. Aufl.– Freiburg. Basel. Wien: Verlag Herder, 1994.– 1910 s.