Послуги ЖКГ в Республіці Саха (Я)

 

 

• Ð·Ð° результатами фінансово-господарської діяльності організації в цілому.

 

 

Збитки можуть бути конкретизовані виходячи з певних умов:

 

1) фактично зроблені організацією витрати, не покриті отриманими доходами від населення або всіх споживачів (непокриті витрати по рахунку 20 "Основне виробництво" і частка витрат у вигляді обов'язкових податків і платежів, що сплачуються за рахунок фінансових результатів);

 

2) фактично зроблені організацією витрати з урахуванням планового рівня рентабельності;

 

3) плановані бюджетні надходження з розрахунку різниці в ціні (в цьому випадку тільки в частині реалізації послуг населенню);

 

4) плановані можливі бюджетні надходження.

 

Таким чином, якщо види збитків розглянути з урахуванням кожного з наведених умов конкретизації їх розмірів, виходить 10 варіантів поняття "збиток", з яких органу місцевого самоврядування з метою субсидування підприємства потрібно вибрати один. Проте існування 10 варіантів не означає, що всі вони правомірні.

 

Правомірний лише один збиток - від реалізації окремого виду житлово-комунальної послуги населенню в планованої сумі з розрахунку різниці в ціні без урахування податків.

 

Даний варіант правомірний з наступних причин:

 

- Для кожного виду житлово-комунальних послуг за групами споживачів розраховується планово-розрахунковий економічний тариф (ПРЕТ) під певну виробничу програму;

 

- Визначаючи ПРЕТ по групі споживачів (населення) частку оплати населенням, тобто тариф для населення, орган місцевого самоврядування тим самим встановлює різницю від ПРЕТ для відшкодування організації з умовою збереження порядку виконання організацією виробничої програми в повному обсязі;

 

- Оскільки при визначенні ПРЕТ враховувалися рентабельність і податки з обороту, для відшкодування збитку відповідна сума у вигляді "різниці в тарифі" зменшується на суму податків з обороту (ПДВ, податок на утримання об'єктів житлової та соціальної сфери, податок на користувачів автодоріг), але при цьому містить в собі частку рентабельності;

 

- Закладаючи в обсяг бюджетного фінансування передбачену розрахунком суму асигнувань і здійснюючи фінансування у запланованому обсязі, орган місцевого самоврядування має право встановити відповідальність організації ЖКГ за інші збитки, які вона може допустити в роботі, і реалізувати своє право на частку прибутку муніципального підприємства;

 

- Всі інші ціни, тарифи, розцінки, застосовувані організацією як для конкретного виду послуги для інших споживачів, крім населення, так і для інших видів діяльності для всіх споживачів, не можуть бути нижчими за собівартість і в обов'язковому порядку передбачають рентабельність; визначені зазначеним чином умови бюджетного фінансування дозволяють організації ЖКГ здійснювати свою діяльність не тільки беззбитково, а й з певною прибутком, самостійно формувати фонди і вирішувати питання стимулювання працівників і розширення виробництва;

 

- Дотримується принцип рівності всіх господарюючих суб'єктів, що здійснюють свою діяльність у даній сфері, незалежно від організаційно-правової форми, т, е, яка б організація ні надавала конкретний вид послуг споживачам (муніципальне підприємство, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю), вони всі повинні бути поставлені в рівні умови: збитки відшкодовуються в тій частині фінансової діяльності, в якій вони виникають.

 

Оскільки тариф нижче собівартості затверджується тільки для населення, будь-яка організація матиме збиток від реалізації послуг тільки населенню. У всій решті діяльності повинен дотримуватися порядок реалізації робіт, послуг за ринковими цінами, тобто за податковим законодавством не нижче собівартості.

 

Головний принцип визначення фінансових взаємин органу місцевого самоврядування (органу, що регулює тарифи) та організації ЖКГ (що здійснює свою діяльність за цими тарифами) полягає в тому, що орган місцевого самоврядування повинен нести відповідальність перед організацією щодо тієї частини її фінансової діяльності, за якою він дає обов'язкові для неї вказівки.

 

Оскільки обов'язкові вказівки органу місцевого самоврядування, що призвели до виникнення збитку для організації, що надає житлово-комунальні послуги, виходять з діяльності, пов'язаної з наданням послуг населенню, то саме орган місцевого самоврядування і повинен нести відповідальність за сумою відповідного збитку.

 

Зазначений вище порядок формування сум бюджетного фінансування повинен бути передбачений для кожного виду послуг. Іншими словами, розраховуються і затверджуються окремо, відповідно послуг, суми бюджетних асигнувань на відшкодування збитків від реалізації населенню послуг опалення, гарячого та холодного водопостачання, каналізації, технічного обслуговування та ремонту житлового фонду, газо-та електропостачання при дії пільгових цін та порядку надання субсидій. Такий порядок має застосовуватися фінансують органом незалежно від того, спеціалізованої або багатогалузевий організацією надаються послуги.

 

Решта варіантів вимушено застосовуються на практиці в тих випадках, коли фінансові можливості місцевих бюджетів недостатні, щоб забезпечити організації правомірний порядок відшкодування збитків.

 

Охарактеризуємо інші види збитків і умови визначення їх розмірів.

 

Другий вид збитку (від реалізації окремого виду ЖКП всім споживачам) виникає, коли в місцевому бюджеті недостатньо коштів для відшкодування збитку від надання послуг населенню. Оскільки прибуток від реалізації конкретного виду послуг іншим споживачам частково перекриває цей збиток, розмір збитку за видом діяльності менше, ніж розмір збитку від надання послуг населенню.

 

Збиток за результатами господарської діяльності організації (третій вид збитку) виникає у випадку низької забезпеченості бюджетними коштами. Орган місцевого самоврядування, як правило, приймає перша умова визначення розміри збитку. Такі варіанти призводять організацію ЖКГ до необхідності узгодити з фінансують органом порядок додаткового фінансування за статтею бюджетного фінансування - на створення фондів накопичення та споживання, що дозволить забезпечити в обсязі виділених таким чином коштів будь-які соціальні блага своїм працівникам і подальший розвиток.

 

Ні другий, ні третій вид збитків неправомірні для організацій, які надають ЖКП в таких організаційно-правових формах, як акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю. Встановлення цих видів збитків для муніципальних підприємств пояснюється лише можливістю органу місцевого самоврядування створювати для муніципального підприємства обмежені умови господарювання, користуючись правом власника незалежно від правомірності такого рішення.

 

Умови розрахунку розміру збитку застосовуються в наступних ситуаціях.

 

Третя умова застосовується для розрахунку збитку від реалізації послуг тільки населенню, оскільки характеризує різницю в ціні, яка вважається на основі тарифу для населення, у зв'язку з чим враховується в першому виді збитку.

 

Перше і друге умови встановлюються при визначенні планових сум фінансування з розрахунку не вище збитку по третьому умові. Фактичне фінансування з таких видів збитків пов'язано із сумами сформованих збитків у організації за результатами діяльності. При цьому за першою умовою покривається фактично склався збиток без урахування рівня рентабельності, а по другому - з урахуванням планового рівня рентабельності.

 

Четверта умова можливо при низькій фінансової забезпеченості місцевих бюджетів та при прийнятті рішення органу місцевого самоврядування про перехресне субсидування. При цьому свідомо встановлюється порядок планового недофінансування організацій, що тягне за собою коригування в бік зменшення виробничої програми організації (за обсягом експлуатаційних функцій: робіт з поточного ремонту та капітального ремонту рухомого і нерухомого майна) під обсяг доходів, забезпечених фінансуванням.