Конфуианские ценности в драме " Осень в Ханьском Дворце"

ВИСНОВКИ

Темою цієї роботи було обрано таку тематику «Конфуціанські цінності у драмі “Осінь у Ханьському палаці”». У цій роботі ретельно проаналізовано драму на наявність цінностей конфуціанства. Спочатку розглянуто цілісну структуру та історію виникнення юаньської драми, а потім окремим питанням розглянуто та проаналізовано драму «Осінь у Ханьському палаці » на наявність конфуціанських цінностей.  Також було досконало розібрано історичну інформацію походження юаньської драми та порівняння іх за період династій . Уході написання роботі було зроблено висновки , що кожна п'єса має дидактичну "надзадачу", яку автор викладає в коротких передмовах, - осуд того або іншого пороку, проповідь чесності, безкорисливості й інших чеснот, якими повинен володіти гідний слуга держави.

Першим етапом становлення  конфуціанства була діяльність самого Конфуція, що теж належав до стану "учених книгарів". Його навчання відрізнялося своєю соціально-політичною спрямованістю.

Розбираючи конфуціанські  цінності у драмі « Осінь в  Ханьському палаці » , можно зробити  висновки , що основною "несучою конструкцією" соціального фундаменту традиційної китайської цивілізації був шар чиновників - шэньши. Саме чиновницька кар'єра відкривала шлях в еліту. Саме чиновництво вважалося класичним втіленням ідеалу «цзюн-цзи» й зразком наслідування для простолюдинів. Не випадково, що найважливіше місце в літературі середньовічного Китаю приділено образу чиновника. Описаний образ чиновника - «цзюн-цзи» - це насамперед  символ, ідеал, зразок, що повинен був забезпечити ефективність функціонування державних інститутів у середньовічному Китаї. На практиці між «цзюн-цзи» (або тими, хто думав себе такими й вважав своїм обов'язком орієнтуватися на цей еталон) і реальним чиновником була більша різниця.

 Однак існує явний  контраст між ідеальним образом  чиновника - «цзюн-цзи» в конфуціанських трактатах і його реальним соціальним прототипом, відображеним у численних казках, легендах, прислів'ях і приказках китайського середньовіччя. Проте  , крім бездарних і корумпованих "більших клопів" були й так називані "чесні чиновники", що стояли на стражеві конфуціанських норм й які забезпечують у період зміни династичних циклів наступність і відтворення китайської цивілізаційно-культурної традиції.

Список  використаної літератури :

1. Классическая драма Востока. М.: Художественная литература, 1976. — (Библиотека всемирной литературы).
2. Юаньская драма. М.: Искусство, 1966. — (Библиотека драматурга).
3. Малиновская Т. А. Очерки по истории китайской классической драмы в жанре цзацзюй (XIV—XVII вв.). СПб., Издательство СПбГУ, 1996 (240 с.)
4. Сорокин В. Ф. Китайская классическая драма XIII—XIV вв.: Генезис, структура, образы, сюжеты. М.: Наука, 1979.
5. Кравцова М.Е. История культуры Китая СПб.: Лань, 1999 - 416 с.
6. В. М. Солнцев, Н. В. Солнцева (Китайское языкознание: Изолирующие языки: IХ международная конференция: Материалы. - М., 1998.
7. Гуань Ханьцин Обида Доу Э // Классическая драма Востока. – М., 1970.
8. Драма и роман. Драма [Электронный ресурс] // Фицджеральд С. П. Китай : краткая история культуры. - New York - London, 1938. - Глава XXV.
9. Драматургия эпохи Юань [Электронный ресурс]
10. Классическая драма Востока. – М. : Художественная литература, 1976.
11. Китайская классическая драма. – СПб: Северо-Запад Пресс, 2003. - (Золотая серия китайской литературы).
12. Китайский традиционный театр [Электронный ресурс].
13. Малиновская Т. А. Очерки по истории китайской классической драмы в жанре цзацзюй (XIV - XVII вв.). – СПб., Издательство СПбГУ, - 1996.
14. Петров В. Юаньская драма // Китайская классическая драма. – СПб., 2003.
15. Юаньская драма – жанр китайской драматурги.
16. Васильев Л. С. Конфуцианство в Китае // Вопр. истории. 1968. № 10. С. 70.
17. Рубин В. А. Человек в древнекитайской мысли // Народы Азии и Африки. 1968. № 6. С. 75.
18. Алексеев В.М. Китайская народная картина: (Духовная жизнь Китая в народных изображениях). М., 1966. С. 240.
19. См.: Ма Чжи-Юянь. Осень в ханьском дворце // Классическая драма Востока. М., 1976.
20. Васильев В.П. Конфуцианство / Я верю в древность... С. 245.
21. Кравцова М.Е. История культуры Китая. СПб., 1999. С. 220.
22. Переломов Л.С. Конфуций: жизнь, учение, судьба. М., 1993. С. 330.
23. Шэнь Цзи-Цзи. Волшебное изголовье // Классическая проза Дальнего Востока. С. 55.
24. Васильев Л.С. Конфуцианская цивилизация // Азия и Африка сегодня. 1996. № 2. С. 28
25. Лю Фу. Высокие суждения у зеленых дворцовых ворот // Классическая проза Дальнего Востока. М., 1977. С. 89.
26. Толстой Л.Н. Изложение китайского учения / Конфуций. Уроки мудрости. Сост., вступ. ст. и коммент.
27. Васильев Л.С. Некоторые особенности системы мышления, поведения и психологии в традиционном Китае // Китай: традиции и современность: Сб. ст. М., 1976. С. 75
28. Кравцова М.Е. История культуры Китая. СПб., 1999. С. 220.
29. Лю Фу. Высокие суждения у зеленых дворцовых ворот // Классическая проза Дальнего Востока. М., 1977. С. 89.
30. Сорокин В. Ф. Китайская драма XIII - XVI вв. // История всемирной литературы в 9 томах. Т. 3 – М. : Наука, 1985. – С. 639
31. Китайская классическая драма. СПб: Северо-Запад Пресс, 2003. — (Золотая серия китайской литературы).