Функції інтертекстуальності в творчості Д.Бартельма на прикладі оповідання “The Dolt” (“Дурень”) із збірки оповідань “Sixty stories”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2015 в 22:54, курсовая работа

Описание работы

Дональд Бартельмі – один із яскравих представників американського постмодернізму. Він один з найбільш незвичайних письменників XX століття, який у своїх творах використовував інтертекстуальність та уміло поєднував гротескно-комічні сюжети, абсурдні, нелогічні діалоги з аналізом і критикою американського суспільства споживання.
Інтертекстуальність – поширений прийом створення художнього твору в постмодернізмі, прийом художньої гри смислами, різними контекстами, внутрішньої діалогічності створюваного тексту.

Файлы: 1 файл

Курсова робота.doc

— 183.50 Кб (Скачать файл)

Інтертекстуальній модифікації художніх творів характерні такі риси як гра з традиційними цінностями, цитація, алюзія, ремінісценція, іронія, пародія, варіювання сюжету, фрагментарність, монтажність, принципова множинність і відкритість. Художня переробка сюжетів дозволяє авторам знову звернутися до вічних питань, що хвилюють людство. Алюзія і ремінісценція –художньо-стилістичні прийоми, прихованого посилання на конкретний літературний твір, яке передбачає сприйняття й декодування читачем цього натяку – є найбільш уживаними засобами вираження інтертекстуальних включень

Використання світоглядно-художнього принципу культури постмодерну – інтертекстуальності як стильової константи у творчості сприяло читацькому успіху і літературно-критичній популярності Д. Бартельмі. Інтертекстуальність є стильовою константою у творчості Д. Бартельмі, оскільки вона виявляється в усіх, без винятку, творах художника, хоча й з різною силою на етапах його творчого шляху.

Інтертекст у творах Д. Бартельмі може бути поліфункціональним, виконуючи одночасно кілька художніх функцій.

Д. Бартельмі активно використовував різні форми інтертекстуальності: цитати (прямі-непрямі, повні-неповні, точні-неточні) та різні утворення на їх основі (морфологічні, граматичні, синтаксичні тощо), алюзії та ремінісценції, різні види пародії – бурлеск і травестію, іронію, гротеск і чорний гумор, стилізацію, фрагментарність тексту та ін.

Розповідь Д. Бартельмі «The Dolt» є системою явних і прихованих цитат, які служать елементами композиції тексту і підтверджують думки і уявлення головного героя про оточуючу його дійсності. В оповіданні зустрічаються різні види інтертексту, починаючи з історії та культури людства і завершуючи конкретними літературними джерелами. Фрагментована структура тексту створюються за допомогою присутність в одному тексті декількох стильових пластів, знакові коди яких піддаються іронічним переосмисленням.

 

 

Резюме іноземною мовою

Summary

 

D. Barthelme is one of the brightest representatives of American postmodernism. He one of that unusual  authors who used intertextuality in his works and skillfully combined the comic scenes, absurd and illogical dialogues with the analysis and critique of American consumer society.

Intertextuality itself it is a method of art game by different contexts of the text.

Many researchers have studied  Barthelem's works. For example, researchers such as A.Zveryev and V. Oleneyeva give a general description of his work. And scientific researcher S.Kovalova wrote a dissertation about author's style in postmodern literature. Creativity of American writer is quite interesting, but unfortunately, at this stage very few works devoted to the study of intertextuality in the Barthelme’s works. Object and subject of study is the work of D. Barthelme "The Dolt" and its intertextuality. The aim of the scientific work is to study the function of intertextuality in this text. In this project, I used works of M. Bakhtin, R. Barth, M. Yampolsky and others. We can base on the conclusions of Krystyevoyi that "beforetext" of each text is not only the sum of all previous texts. Barth argued that the whole text is just a quotation without quotation marks. Each text is a kind of answer to the old quote. Postmodern culture does not create something new. He uses the principle of intertextuality and it promotes a success at all levels. Intertextuality is a stylistic feature of D. Barthelme as it is used almost in all works of the writer. D. Bartheleme used various forms of intertextuality: quotations, various parodies (irony, grotesque, black humor) and others. The Barthelme’s work "The Dolt" is a system of hidden and opened quotes that are the elements of the work and which confirm thoughts of the main hero about surrounding world. In the story there are different types of intertext, beginning with the history and culture of humanity and finishing with specific literary sources. 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Арнольд И. В. Проблемы диалогизма, интертекстуальности и герменевтики (в интерпретации художественного текста) / И. В. Арнольд. – СПб.: Образование, 1995. – 60 с.
  2. Бартельми Д. Шестьдесят рассказов / Д. Бартельми. – М.: Симпозиум, 2000. – 187 с.
  3. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика: Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. – М.: Прогресс, 1989. – 616 с.
  4. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. – М.: Худ. лит., 1972. – 470 с. 
  5. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М.: Искусство, 1986. – 444 с. 
  6. Белозерова Н. Н. Модель функционирования интертекста [Электронный ресурс] / Н. Н. Белозерова, 2005. – Режим доступа: http://www.utmn.ru/frgf/No3/textl 0.htm,
  7. Библер B. C. От наукоучения – к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / B. C. Библер. – М.: Политиздат, 1991. – 413 с. 
  8. Бубер М. Два образа веры / М. Бубер. – М.: Республика, 1995. – 464 с. 
  9. Вербицкая М. В. Литературная пародия как объект лингвистического исследования Текст. / М. В. Вербицкая. – Тбилиси: Изд-во Тбил. унта, 1987. –166 с.
  10. Веселовский А. Н. Историческая поэтика / А. Н. Веселовский. – М.: Высшая школа, 1989. – 648 с.
  11. Замятин Е. И. Сочинения: В четырех томах. – М., 1988. – Т. 4. – 223 с.
  12. Зверев А. М. Модернизм в литературе США / А. М. Зверев. – М.: Наука, 1979. – 318 с.
  13. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора. – К.: Основи, 2003. – С. 171.
  14. Игровая поэтика: сборник научных трудов ростовской школы игровой поэтики / А. М. Люксембург, Г. Ф. Рахимкулова. – Ростов, 2006. – 205 с.
  15. Ильин И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И. П. Ильин. – М.: Интрада, 1996. – 256 с.
  16. Интертекстуальность [Элекстронный ресурс] // Энциклопедия Кругосвет. Универсальная научно-популярная онлайн-энциклопедия – Режим доступа: www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye.../ INTERTEKSTUALNOST.ht
  17. Кессиди Ф. Х. Сократ / Ф. Х. Кессиди. – СПб.: Алтетейя, 2001. – 352 с. 
  18. Ковалева С. И. Коммуникативная функция текста в литературе американского постмодернизма (на материале творчества Д. Бартельми): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 – Теория языка [Элекстронный ресурс] / С. И. Ковалева. – М., 1995. – 24 с. – Режим доступа: cheloveknauka.com/kommunikativnaya-funktsiya-teksta-v-literature-am...‎
  19. Косиков Г. К. Текст / Интертекст / Интертекстология: вступительная статья / Г. К. Косиков // Н. Пьеге-Гро. Введение в теорию в теорию интертекстуальности. – М.: Изд-во ЛКИ, 2008. – С. 8-42.
  20. Краткая литературная энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1968. – Т. 5. – С. 604.
  21. Кристева Ю. Избранные труды: Разрушение поэтики. Изменение функций литературы / Ю. Кристева. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – 656 с. 
  22. Кузьмина Н. А. Интертекст и его роль в процессах эволюции поэтического языка / Н. А. Кузьмина. 2–е изд. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 272 с.
  23. Лукин В. А. Художественный текст: Основы лингвистической теории и элементы анализа / В. А. Лукин. – М.: Ось-89, 2005. – 560 с.
  24. Лучинская Е. Н. Актуализация интертекстуальных взаимоотношений в произведениях Дональда Бартельми [Электронный ресурс] / Е. Н. Лучинская. – Режим доступа: lse2010.narod.ru/olderfiles/LSE2012 pdf/LSE2012Luchinskaya.pdf‎
  25. Мельников Н. Постмодернист при дворе короля Артура [Электронный ресурс] / Н. Мельников. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/inostran/ 2004/8/mel8.html
  26. Москвин В. П. Цитирование, аппликация, парафраз: К разграничению понятий / В. П. Москвин // Филологические науки. – 2002. - № 1. – С. 63-70.
  27. Парамонов Б. По поводу Фаулза / Б. Парамонов // Звезда. – 1999. – № 12. – С. 217.
  28. Петрова Н. В. Экскурс в историю теории интертекстуальности [Электронный ресурс] / Н. В. Петрова, Е. Б. Лашина. – Режим доступа: cyberleninka.ru › Научные статьи › Языкознание‎
  29. Постмодернізм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www. ukrlib.com.ua/encycl/techii/printout.php?number=16
  30. Пьеге–гро Н. Введение в теорию интертекстуальности / пер. с фр.; общ. ред. и вступ. ст.Косикова Г. К. – М.: Изд-во ЛКИ, 2008. – 240 с. 
  31. Славгородская Т. А. Интертекстуальность как один из видов языковой игры в масс-медиа [Элекстронный ресурс] / Т. А. Славгородская. – Рехим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/intertekstualnost-kak-odin-iz-vidov-yazykovoy-igry-v-mass-media
  32. Смирнов И. Порождение интертекста: Элементы интертекстуального анализа с примерами из творчества Б. Л. Пастернака / И. Смирнов. – СПб., 1995. – 190 с.
  33. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Ф. де Соссюр; пер. с франц. под ред. А. А. Холодовича // Труды по языкознанию. – М.: Прогресс, 1977. – С. 31-285. 
  34. Терновая Т. Ю. Шекспировские мотивы в романе Джона Фаулза «Коллекционер» [Электронный ресурс] / Т. Ю. Терновая. – Режим доступа: http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=4548
  35. Тухарели М. Д. Аллюзия в системе художественного произведения: автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.01.08 / М. Д. Тухарели. – Тбилиси, 1984. – 25 с.
  36. Тынянов Ю. Н. Поэтика. История литературы. Кино / Ю. Н. Тынянов. – М.: Наука, 1977. – 576 с. 
  37. Фатеева Н. А. Контрапункт интертекстуальности, или Интертекст в мире текстов / Н. А. Фатеева. – М., 2007. – 282 с.
  38. Фоменко И. В. Цитата // Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины. – М., 1999. – С. 496-506.
  39. Хайнеман В. Лингвокультурные особенности текстов / В. Хайнеман // Реферативный журнал «Языкознание». – М., 1999. – № 14. – С. 60-73.
  40. Эко У. Инновация и повторение. Между эстетикой модерна и постмодерна [Электронный ресурс] / У. Эко. – Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Eko/Inn_Povt.php
  41. Ямпольский М. Память Тиресия: Интертекстуальность и кинематограф / М. Ямпольский. – М.: РИК Культура, 1993. – 464 с.
  42. Barthelme D. Sixty Stories / D. Barthelme. – N.Y., 1989. – 460 р.

 

 


 



Информация о работе Функції інтертекстуальності в творчості Д.Бартельма на прикладі оповідання “The Dolt” (“Дурень”) із збірки оповідань “Sixty stories”