Бібліотека як складана організація

Відомі такі основні стратегічні  типи управління:

• жорстке раціоналістичне (директивне) управління;
• управління за відхиленнями від визначеного стану (процесу);
• управління за цілями (цільове управління, програмно-цільове управління, регламентне управління);
• управління з упередженням (управління базується на аналізі і прогнозі майбутніх явищ);
• управління за результатами (базується на координації і інтеграції діяльності всіх структурних підрозділів);
• управління на базі врахування потреб (засноване на стимулюванні, мотивації діяльності);
• управління на основі ефективної реалізації корпоративної культури і соціальної відповідальності;
• управління, орієнтоване на стратегію можливого, що дозволяє зменшити фактор невизначеності.

Реалізація зазначених типів управління повинна здійснюватися на базі використання сучасних інформаційних технологій (16).Визначення і конкретизація існуючих типів управління дозволяє більш  глибоко зрозуміти процеси, які мають місце в організації функціонування сучасної бібліотеки, осмислити стратегії і методи управління керівників різного ступеню. Хоча, необхідно враховувати, що зазначені типи управління в “чистому” вигляді існують лише теоретично. В реальній практиці управління вони використовуються в змішаному вигляді і залежать від обраної стратегії розвитку бібліотеки.

Досить плідним вбачається мікроекономічний підхід до управління бібліотекою, грунтовно  досліджений В.К. Клюєвим (17). Його сутність полягає в сприйнятті бібліотеки як малої економічної одиниці, суб'єкту господарської діяльності, який повинен  органічно вписатися в сучасне  економічне середовище та зайняти відповідне місце серед соціально-інституційних  структур держави.

Варто зазначити, що єдності поглядів фахівців і науковців на шляхи  розвитку бібліотеки в сучасних соціально-економічних  умовах не існує. Розглянемо зміни думок і підходів щодо перспектив розвитку бібліотечних закладів впродовж останніх десяти років і управління ними. Так, в ході дискусії учасників “круглого столу” по темі “Библиотека в новой общественной ситуации”, яка висвітлювалась журналом “Библиотекарь” ще в 1990 році, бібліотекознавці дійшли спільної думки про утопічність уявлення щодо незалежності і самостійності бібліотек. Враховуючи необхідність визначення ступеню самостійності керівника бібліотеки та спираючись на зростання ролі демократичних і економічних методів в бібліотечній практиці, покладались певні надії на зростання ролі громадського (опікунські і читацькі ради) і професійне управління (бібліотечні асоціації і товариства) та здійснення повного контролю бібліотечної громадськості над діяльністю бібліотеки (18).

Коло проблем, які обговорювалися 6-10 вересня 1999 року у Національній парламентській бібліотеці на “круглому столі” директорів обласних універсальних наукових та центральних міських бібліотек  України “Регіональна бібліотечна  політика на сучасному етапі” засвідчило, що процеси децентралізації управління і отримання регіональної самостійності  формують нову сферу бібліотечних інтересів, дій і відповідальності (18). Бібліотеки стали самостійнішими у визначенні шляхів і пріоритетів свого розвитку, функцій і змісту діяльності, але стали ще більш залежними від місцевої влади у фінансовому відношенні. Тому від активності бібліотек у формуванні культурної політики в своєму регіоні і пов'язаних з нею програм та налагодження взаємозв'язків з владними структурами залежить їх подальший розвиток. Серед найважливіших проблем, які розглядались керівниками бібліотек - проблеми пошуку додаткових коштів для забезпечення сучасних потреб користувачів в інформаційно-бібліотечних продуктах і послугах, врегулювання законодавчо-нормативної бази, комп'ютеризація бібліотечних процесів, впровадження нових технологій тощо. Незаперечно, що вирішення зазначеного комплексу проблем неможливе без оновлення системи управління бібліотекою.

Аналогічні питання виникають  в процесі розвитку російських бібліотек. Розгляд проблеми управління в контексті  питань “круглого столу” “Культура  і бібліотеки на шляху в ХХІ  століття”, який висвітлювався на сторінках  журналу “Библиотековедение” в 1999 році, засвідчив, що більшість “романтичних”  ідей, які виникали на початку цього  десятиліття, зокрема ідея громадсько-державної  системи управління, не знайшла свого  втілення (20). Не виправдала себе практика самостійності як засобу виживання  бібліотеки, хоча певний час деякі  бібліотеки успішно здійснювали  пошук позабюджетних коштів. Але  зміна законодавчого простору, недосконала  система пільг для бібліотек, існуючий податковий і митний режим  не дозволяють ефективно здійснювати  економічну, комерційну діяльність, унеможливлюють самостійність фінансової діяльності бібліотек. Ці ж проблеми мають місце  в практиці українських бібліотек.

Зазначене свідчить про те, що в  бібліотечній сфері відбувається процес переоцінки і пошуку підходів, уточнення  пріоритетів, перерозподіл ролей і  завдань в ході утвердження бібліотеки як суб'єкту господарювання і об'єкту управління.

Наведена невизначеність має об'єктивне  підгрунтя, пов'язане з тим, що бібліотека в період змін виявилася в зоні конвергенції суспільного і ринкового  секторів. Для керівників бібліотечних закладів цей стан був новим і  потребував значних зусиль для адаптації й апробації нетрадиційних підходів до налагодження життєдіяльності. Вибір стратегії функціонування бібліотеки в новому соціально-економічному середовищі був схожий скоріше на експеримент в екстремальній ситуації. Він спирався переважно на інтуіцію керівника, а освоєння нових реалій управління здійснювалося безпосередньо на практиці. Тому варіанти вибору шляхів адаптації були різними.

Частина керівників бібліотек залишила незмінними традиційні форми управління, розраховуючи на повернення певної стабільності функціонування, декотрі орієнтувалися  на зміни в організації діяльності бібліотеки, але тільки в майбутньому. Інша частина керівників бібліотек  активно сприйняла закони ринку, вони почали налагоджувати зовнішні зв'язки та впроваджувати нові форми  організації діяльності, незважаючи на певні протиріччя, які виникали в процесі організації діяльності та суперечили її основним принципам  як соціального інституту, що виконує  традиційні функції бібліотечного  обслуговування.

В ході процесу організаційного  пошуку бібліотечного менеджменту  використовувались різні форми  управлінських і структурних  рішень, спрямованих на адаптацію  і подальший розвиток бібліотеки. Всі зміни, які здійснювалися, все  тісніше пов'язували бібліотеку з ринковим середовищем. Фактично це був перехід до нової моделі суспільно-економічного розвитку.

Отже, спираючись на досвід функціонування бібліотек, можна стверджувати, що їх успішна діяльність можлива за умов:

• чіткої концентрації зусиль колективу на головних напрямах, визначення цілей та вибору стратегій розвитку;
• впровадження інновацій, сприйняття нових ідей і заохочення творчих починань;
• врахування реалій інформаційного суспільства в організації гнучких форм роботи, створенні мобільних груп та об'єднанні зусиль працівників для досягнення конкретних цілей;
• забезпечення позитивної мотивації колективу до змін, задоволення від спільної праці всіх учасників, створення морально-етичного резерву бібліотеки;
• використання можливостей, які надає сучасне підприємництво;
• високого рівня управління з позицій нововведень, ефективності діяльності і відповідальності за доручені завдання.

Отже, виконання цих умов надає змогу бібліотеці не упустити час і раціонально використати нові можливості для ефективного функціонування. А проведення гнучкої науково-технічної, інноваційної, ринкової політики, орієнтація на інформаційно-бібліотечні потреби користувачів як базових складових нової концепції управління забезпечує реальну можливість трансформації бібліотеки в сучасний, дієздатний, необхідний суспільству заклад культури.

 

Висновки

1. Основними рисами організації  є: множина осіб або суборганізацій; загальна мета діяльності, відома її працівникам; певна структура і порядок взаємодії між її складовими та персоналом; поділ праці; загальні взаємоузгоджені прагнення, спрямовані на досягнення визначених цілей; ієрархія; свідома координація (планування) внутрішньої і зовнішньої діяльності; замінність співробітників організації; виключність щодо навколишнього середовища.

3. Сукупність організацій  як соціальних утворень можна  поділити на два види: формальні  і неформальні. Серед формальних  організацій виділяють комерційні  і некомерційні, серед неформальних  — ті, що діють у межах формальних, і ті, які функціонують відокремлено  від будь-якої формальної організації.

4. Будь-яка виробничо-господарська  організація є підприємством  — основною ланкою в системі  продуктивних сил, виробничих  і соціальних відносин, у якій  відбувається первинне, безпосереднє  поєднання робочої сили із  засобами виробництва і здійснюється  самостійний кругообіг коштів  у процесі розширеного відтворення.  Організаційно-правова форма підприємства  визначається формою власності  на його капітал.

5. Перспективне функціонування  організації (підприємства) неможливе  без організаційного розвитку. Організаційний  розвиток — це досягнення такого  гармонійного стану організації, коли збігаються параметри формальної та неформальної організації і досягається гармонія цілей (очікувань) персоналу і самої організації як соціального явища.

 

 

 

Використана література:

1. Чачко А.С. Базовые ценности и трансформация современной библиотеки // Библиотековедение. –2000. -№4. –С. 26 – 30

 2.Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания. – М., 1995. – 267 с.

3. Суслова И.М. Менеджер библиотеки: требования к профессии и личности. – М., 2000. – С. 20

4. Башун О.В. Маркетинговий підхід до трансформації універсальної наукової бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону // Вузівські бібліотеки на порозі ХХІ століття і впровадження нових технологій: Матеріали міжнар. наук.-практич. конф.(20 – 23 травня 1998 р., м. Київ ) НТБ НТТУ “КПІ”. – К., 1998. – С. 30 – 38

 5. Петрова Л.Г. Маркетинговий підхід до організації бібліотечного обслуговування користувачів // Бібліотека у демократичному суспільстві: Зб. матеріалів КДІК, УБА. – К., 1995. – С. 152 – 153

 6. Ільганаєва В.О. Бібліотека в сучасному інформаційному середовищі: основні стратегії розвитку // Вісник Харк. держ. академії культури - Вип. 1. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика: Зб. наук. пр. – Х.: ХДАК. – 1999. – С. 30 – 37

7. Петрова Л.Г. Формування стратегії розвитку бібліотеки в умовах ринку // Бібліотека. Інформація. Суспільство: Зб. наук. праць Всеукр. наук.-практич. конф. / УБА; НПБ України. – К., 1998. – С. 29 – 32

 8. Сенченко М.І. Стратегічний план інформатизації бібліотек України до 2005 р. // Вісник Книжкової палати. – 1997. - №6. – С. 3 – 6

9. Цуріна І. Готуючись до планування // Бібліотечна планета. – 2000. -№1. – С. 16 – 18

 10. Організація діяльності бібліотек: навчальний посібник для студентів факультетів “Бібліотекознавства та інформатики” / В.О. Ільганаєва, М.С. Слободяник. – Х.: ХДАК, 1998. – 84 с.

 11. Андреева Н.Е. Эволюция менеджмента как основа формирования концепции управления информационной деятельностью библиотек // Библиотечное дело – 2001: российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве: Материалы шестой междунар. науч. конф. (Москва 26-27 апреля 2001 г.) / МГУКИ. – М., 2001

 12. Суслова И.М. Научный статус менеджмента // Библиотека. – 1999. - №11. – С. 34-37

 13. Карташов Н. С. Управление. Менеджмент. Маркетинг ( О спорных вопросах управления библиотечным делом ) // Библиотековедение: исследования, история, современность: Сб. науч. тр. – М., 1995. – С. 131-152

14. Фрумин И.М. Библиотечное дело. Организация и управление: Учеб. для библ. фак. ин-тов культуры. – М.: Книга, 1980. – 272 с.

15. Сучасний менеджмент в галузі культури: тренінг ( матеріали заходів) ( Міжнародний семінар “Трансформування галузі культури в посттоталітарних країнах”). Центр підтримки творчих ініціатив. – Кіровоград, 2001. – 124 с.

 16. Бойдел Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. – М.: АО Инфра. – М.: АОЗТ “Премьер”, 1995. – 204 с.

 17. Клюев В.К. Библиотечная микро экономика (методология, менеджмент, маркетинг, дидактика) // Библиотековедение. – 2000. - №1. – С. 28-35.

 18. Политова И. Социальный заказ: как его понимать? // Библиотекарь. – 1990. - №9. – С. 2-4.

19. Прокошева Т.М. ОУНБ як центр регіональної бібліотечно-інформаційної системи (Виступ на “круглому столі” “Регіональна бібліотечна політика на сучасному етапі”) // Бібліотечна планета. – 1999. -№3. – С. 7-12.

 20. Культура и библиотеки на пути в ХХІ век: «Круглый стол» Министерства культуры РФ // Библиотековедение. – 1999. - № 7-12. – С. 10-16.