Зміст формування соціокультурної компетенції учнів середніх класів

2. На основі узагальнень  існуючих в науковій літературі  визначень компетенції, ми визначили, що соціокультурна компетенції – це одна із складових комунікативної компетенції, інтегративне утворення, як включає: країнознавчі, лінгвокраїнознавчі, соціолінгвістичні знання, вміння та навички співвідносити мовні засоби з метою та умовами спілкування; вміння організовувати мовленнєве спілкування відповідно до соціальних норм поведінки, прийнятих у носіїв мови; вміння використовувати мовні засоби відповідно до національно обумовлених особливостей їх вживання.

Соціокультурна компетенція  визначає успішність спілкування з представниками іншомовної культури, дозволяючи почувати себе впевнено й комфортно в іншомовному середовищі. Здавалося б незнання таких, на перший погляд, “дрібничок” як: коли потиснути руку, кому оплачувати ленч і багатьох інших, має серйозні наслідки аж до втрати контракту або навіть у найгіршому разі втрати партнерів. Тому соціокультурна компетенція і здатна допомогти учням у подоланні культурних бар'єрів.

3. Нами було доведено  що у сучасній школі викладати  іноземні мови необхідно у нерозривному зв’язку з національною культурою

4. Особливо успішно  соціокультурна компетенція формується  на нетрадиційних уроках англійської  мови, що було доведено під  час експериментальної роботи. Отримані  результати, свідчать що використання  розроблених нетрадиційних уроків, спрямованих на формування соціокультурної компетенції, значною мірою впливають на підвищення ефективності засвоєння знань, формування СКК. Так, в експериментальній групі, де навчання англійській мові проводилося на основі нетрадиційних уроків, високого рівня сформованості СКК досягли 60%, в контрольній групі, де навчання проводилося за традиційними формами і методами, на цей рівень вийшли лише 27 %. Достатнього рівня досягли 30 % учнів експериментальної групи і 36 % контрольної. На середній рівень вийшли 10 % учнів експериментальної групи і 18 % контрольної. У контрольній групі 18 % учнів мають низький рівень СКК, в той час як в експериментальній групі відсутні учні з таким рівнем сформованості соціокультурної компетенції.

5. Доведено, що нетрадиційні форми проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмета, але й розвивати їх творчу самостійність, навчити роботі з різними джерелами знань (Інтернет, відео, та аудіозапис та ін). На таких уроках вдається досягти самих різних цілей методичного, педагогічного й психологічного характеру.

Саме нетрадиційні уроки, як свідчать результати нашого дослідження, знімають традиційність уроку, пожвавлюють  думку. Проте, необхідно відзначити, що занадто часте звертання до подібних уроків є недоцільним, тому що нетрадиційне може швидко стати традиційним, що, в остаточному результаті, призведе до зниження інтересу в учнів до предмета.

6. Формування соціокультурної  компетенції учнів у навчанні  іноземній мові – це розвиток  умінь дізнаватися, розуміти, оцінювати комунікантів, у результаті чого відбувається краще розуміння себе й своєї рідної культури як складової світової культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азимов Э. Г., Щукин А.Н. Словарь методологических терминов (теория и практика преподавания языков). – Санкт – Петербург: «Златоуст», 1999. – с. 333.
2. Барменкова О.И. Видеозанятия в системе обучения иностранной речи // ИЯШ – 1993 – №3. С.20–25.
3. Баженова И. С.Культура невербального общения на уроке немецкого языка // ИЯШ. – 1996. – №6.
4. Бим И. Л.Обучение иностранному языку. Поиск новых путей // ИЯШ. – 1989. – №1.
5. Бондаренко Е.В. Парадигма личностно ориентированного образования.// Педагогика. – 1997. – №4. с.117.
6. Бим И. Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе. Проблемы и перспективы. – М.: Просвещение, 1988.
7. Верещагин Е.М.Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – М.: Рус. яз.,1990.
8. Верещагин Е.М., Костомаров В. Г.Содержание и организация внеурочной учебной деятельности учащихся по иностранным языкам в школах полного дня: дис.... канд. пед. наук. – М, 1990.
9. Государственный образовательный стандарт. // Колесникова И.А., Долгина О.А. Англо-русский терминологический справочник по методике преподавания иностранных языков. – СПб.: Русско-балтийский информационный центр «Блиц», Cambridge University Press, 2001.
10. Кулагин П.Г. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1980.
11. Кульневич С.В., Лакоценина Т.П. Совсем необычный урок: Практическое пособие для учителей и классных руководителей, студентов средних и высших педагогических учебных заведений, слушателей ИПК. – Ростов-на-Дону: Изд-во “Учитель”, 2001.
12. Колодько Т.М. До питання формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів // Матеріали міжнародного наук.-практ. конференції НПУ імені М.П.Драгоманова "Підготовка вчителя початкових класів в умовах навої парадигми освіти". – Київ: НПУ, 2004. – С. 124-12.
13. Колодько Т.М. Педагогічні умови ефективного формування соціокультурної компетенції студентів у процесі вивчення іноземної мови // Наукові записки: Зб. наук. праць. – К.: НПУ, 2004. – Вип. 57. – С. 54-63.
14. Корнилов О.А. Языковые модели мира //Россия и Запад: диалог культур. – М., 1994. – с.81.
15. Конецкая В.П. Лексико-семантическая характеристика языковых реалий.// Великобритания: лингвострановедческий словарь. – М., 1980.
16. Майорова Т.М. Ономастика в лингвокраеведческой работе // Русский язык в школе. 2000, № 3.- С. 43-46.
17. Мусницкая Е.В. Обучаем, развиваем и воспитываем / ИЯШ – 1989 – №3.
18. Мильруд Р.П., Максимова И.Р. Современные концептуальные принципы коммуникативного обучения иностранному языку / ИЯШ – 2000 – №4. – С.19-14.
19. Махмутов М.И. Современный урок: Вопросы теории. – М.: Педагогика, 1981.
20. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы. – М.: Просвещение, 1987.
21. Никитенко З.М., Осиянова О.М. К проблеме выделения культурного компонента в содержании обучения англ. языка в начальной школе // ИЯШ. – 1993. – №3.
22. Нефедова М.А., Лотарева Т.В. Страноведческий материал и познавательная активность учащихся // Иностранные языки в школе. № 6, 1987.
23. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1986.
24. Пассов Е.И., Кузовлев В.П., Коростелев В.С. Цель обучения иностранному языку на современном этапе развития общества // ИЯШ. – 1987. – №6.
25. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1991.
26. Полат Е.С. Интернет на уроках иностранного языка // ИЯШ – 2001 – №2. С.14-19.
27. Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного языка // ИЯШ – 1991 – №2. С.3-10.
28. Попов С.А. Духовные национальные ценности русского народа и их отражение в Воронежской топонимии // Актуальные проблемы изучения и преподавания русского языка и литературы: материалы всероссийской научно-методической конференции. Воронеж, 1996. – С. 24–26.
29. Рогова Г.В. О повышении действенности урока иностранного языка // ИЯШ – 1986 – №4.
30. Соковова Е.Н. Цели обучения иностранному языку на современном этапе [Текст] / Е.Н. Солокова // ELT News & Views. – 2000. – С. 6.
31. Словарь лингвистических терминов./Сост. О.С. Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, 1969.
32. Спиридовская Л. А. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Методическое руководство. – 3-е издание переработанное и дополненное. – М.: Русский язык, 1983.
33. Сысоев П.В. Культурное самоопределение личности в контексте диалога культур: монография. – Тамбов: ТГУ им. Державина,2001.
34. Саланович Н. А. Лингвострановедческий подход как средство повышения мотивации при обучении иностранному языку в старших классах средней школы (на материале французского языка).
35. Стернин И.А. Русский речевой этикет: Пособие для учителя. – Воронеж; ВОИПКРО, 1996.
36. Савельева Л.В. Современная русская социоречевая культура в контексте этнической ментальности // Язык и этнический менталитет. Сборник научных трудов. Петрозаводск, 1995 – С. 25-5.
37. Соколова В.В. Культура речи и культура общения. М.: Просвещение, 1995. – 192 с.
38. Топалова В.М. Формирование социокультурной компетенции студентов технического вуза (на материале английского языка): Дис... канд. пед. наук. -К., 1998. -168 с.
39. Томахин Г. Д. Реалии в языке и культуре // ИЯШ. –1997. – №5.
40. Томахин Г. Д. Лингвострановедение. Что это такое? // ИЯШ. –1996. – №6.
41. Фурманова В.П. Межкультурная коммуникация и лингвокультуроведение в теории и практике обучения иностранным языкам. – Изд-во Мордовского ун-та, 1993.
42. Халеева И.И. Некоторые проблемы обучения межкультурной коммуникации на основе когнитивного подхода. Психолингвистика и межкультурные взаимоотношения: Тезисы докладов 10 Всесоюзного симпозиума по психолингвистике и теории коммуникации. Москва. 3-6 июня, 1991. – М.: АН СССР, Ин-т языкознания, 1991. – С. 310-312.
43. Цели обучения иностранному языку: учебное пособие / Под ред. Е.И. Пассова, Е.С. Кузнецовой. – Воронеж: НОУ “Интерлингва”, 2002. (Серия “Методика обучения ИЯ”, № 2).
44. Шатилов С.Ф., Еремин Ю.В. Некоторые актуальные теоретические вопросы профессионально направленного обучения иностранному языку в педагогическом вузе // Профессионально направленное обучение.
45. Hirsh E.D. Cultural Literacy, What Every American Needs to Know. – Vitage Books, 1987. – p.3.
46. Hirsh A. D. The Dictionary of Cultural Literacy: What Every American Needs to Know. Boston, 1988.
47. Hammerly H. Synthesis in Second Language Teaching // Second Language Publications, 1982.
48. Wikipedia (Вікіпедія) http://ru. wikipedia.org.
49. Rivers W. Teaching foreign language skills – 2 nd. ed. – Chicago, London. The Univ. of Chicago press. – 198.