Сучасні англійські неологізми, їх типологічні характеристики та засоби перекладу українською мовою

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2013 в 00:07, курсовая работа

Описание работы

Останні десятиріччя двадцятого століття були періодом надзвичайно стрімкого розвитку всіх сторін життя людства. Особливих змін зазнали сфери техніки, інформаційних технологій, економіки та сфери суспільно-політичного життя. А саме вони є основними постачальниками нової лексики та фразеології у лексичний склад мови. Особливо варто зауважити, що комп'ютеризація соціального життя призводить до того, що багато неологізмів, які пов'язані з інформаційною революцією, належать одночасно сфері сучасної техніки, економіки, медицини та інших сфер життя людського суспільства.
Мета роботи: розкрити основні структурно-семантичні характеристики неологізмів, дослідити засоби їх перекладу українською мовою.

Содержание работы

ВСТУП…………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. Теоретичний аспект неологізмів
Терміни «неологія» та «неологізм»……………………….6
Шляхи творення неологізмів……………………………...9
РОЗДІЛ 2.
2.1 типологічні характеристики неологізмів………………..13
2.2 Засоби перекладу неологізмів українською мовою……16


ВИСНОВКИ………………………………………………………….21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..22

Файлы: 1 файл

Курсовая.docx

— 53.12 Кб (Скачать файл)

                        МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  гірничий університет

Кафедра перекладу

 

 

 

Курсова робота на тему:

«Сучасні англійські неологізми, їх типологічні характеристики та засоби перекладу українською мовою»

 

 

 

                                                                               Студентки  групи ФЛ-10-01       

                                                                                     Калистої Ілони Олександрівни

                                                                                Науковий керівник:

                                                                                Старший викладач

                                                                                     Гаврилова Альвіна Валеріївна

 

 

Дніпропетровськ

2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретичний аспект неологізмів

    1. Терміни «неологія» та «неологізм»……………………….6
    2. Шляхи творення неологізмів……………………………...9

РОЗДІЛ 2.

          2.1 типологічні характеристики неологізмів………………..13

          2.2 Засоби перекладу неологізмів українською мовою……16

 

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………….21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

   Останні десятиріччя двадцятого століття були періодом надзвичайно стрімкого розвитку всіх сторін життя людства. Особливих змін зазнали сфери техніки, інформаційних технологій, економіки та сфери суспільно-політичного життя.  А саме вони є основними постачальниками  нової лексики та фразеології у лексичний склад мови. Особливо варто зауважити, що комп'ютеризація  соціального життя призводить до того, що багато неологізмів, які пов'язані з інформаційною революцією, належать одночасно сфері сучасної техніки, економіки, медицини та інших сфер життя людського суспільства.

   Звичайно англійська  мова, як і багато інших мов  активно відреагувала на такі  зміни, в наслідок чого стала  з'являться велика кількість нових  слів, що призвело до так званого  «Неологічного буму». Це, в свою  чергу, викликало появу нової  галузі лінгвістики – неології  – науки про неологізми, в сферу  діяльності якої входить виявлення  нових слів та значень, аналіз  факторів їх появи та вивчення  засобів їх утворення. 

   На сучасному етапі  досліджень прослідковується  тенденція  до більш глибокого та детального  вивчення неологізмів. Зокрема  це відбувається  внаслідок   дуже стрімкого зростання їх  кількості як в англійській  мові, так й у інших мовах  світу.  Детальне вивчення неологізмів  дає можливість визначити та  спрогнозувати подальші зміни  у лексичному складі мови, прослідкувати  розвиток її словотворчої системи,  що зумовлює актуальність цієї  теми на даному етапі розвитку  сучасної лінгвістики. 

    У наш час  над цією темою активно працюють  не тільки лінгвісти і науковці Америки та Британії, але й українські дослідники, зокрема І.В. Андрусяк, Н.Д. Арутюнов, Р. Берчфильд, О.Л. Боярська, В.Г. Гак, О.Д. Мєшков, С.М. Єнікеєва, Ю.О. Жлуктенко, В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, Н.К. Изулікін, К.В. Ковтун, Є.С.

 

Кубрякова, Р.К. Махачашвілі, І.І. Мурко, Л.Ф. Омельченко, Т.О. Пахомова, Т.А. Пімахіна, О.М. Позднякова, В.Н. Телія , Є.Б. Черкаська, А.В. Янковта інші. Також складаються різноманітні словники нової лексики, доповнення, додатки та пояснення до вже існуючих видань.

    Об'єкт дослідження: неологізми  в англійській мові.

    Предмет дослідження: способи формування, особливості функціонування та засоби перекладу неологізмів у сучасній англійській мові.

    Мета роботи: розкрити основні структурно-семантичні характеристики неологізмів, дослідити засоби їх перекладу українською мовою.

Визначити роль й типи неологізмів у процесі збагачення словникового складу

сучасної  англійської  мови. 

 

    Завдання дослідження:

  1. Всебічно вивчити та проаналізувати науково-педагогічну та лінгвістичну літературу з цієї теми.
  2. Визначити роль і місце неологізмів у лексичному складі сучасної англійської мови.
  3. Описати структурно-семантичні характеристики неологізмів.
  4. Дослідити та описати основні засоби перекладу неологізмів українською мовою.

          

     Методи дослідження: в ході роботи були використані наступні методи наукового дослідження:

    1. метод суцільної вибірки.
    2. метод лінгвістичного опису (інвентаризація одиниць мови).
    3. структурний метод.

     Наукова цінність роботи полягає в тому, що були досліджені неологізми, що становлять "Словник нових слів англійської мови", а саме способи утворення лексичних одиниць, а також були визначені сфери вживання неологізмів. Також були виокремленні й досліджені нові лексичні одиниці з періодичних видань.

    Теоретична цінність дослідження полягає в тому, що способи утворення лексичних одиниць і сфери вживання неологізмів були виокремленні і описані.

    Практична цінність роботи полягає в тому, що загальні висновки роботи можуть бути використані в теоретичних курсах і спецкурсах по лексикології, у викладанні мовних дисциплін у вузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

 

   Постановка наукової проблеми та її значення. Мова – це знакова система, що безпосередньо пов’язана  з особистістю,  яка нею користується для  задоволення  власних комунікативних потреб. З одного  боку,  забезпечуючи  спілкування  між  представниками  різних  поколінь,  кожна  мова  є стабільною, з іншого, при кожному використанні мовці впливають на неї і певним чином змінюють. У  такий  спосіб  мова  не  лише  стабільна,  а  й  мінлива,  так  відбувається  її  еволюція [6, 28]. Така  думка  щодо  розвитку  мови  протягом  довгого  часу  домінувала  в  мовознавстві,  але зважаючи  на  специфіку  сучасного  буття,  вважаємо,  що  з’явилися  й  інші  причини,  що  сприяють розвитку лінгвальної системи. Насамперед слід звернути увагу, що світ, який оточує нас, неосяжний.

Розуміння людиною навколишнього  світу змінюється  і стає більш  складним, що приводить до його детального  членування  і  виділення  великої  кількості  категорій.  Не  викликає  заперечень,  що  для задоволення  потреби  міжперсональної  комунікації  відбувається  кількісне  зростання  словникового

складу.  У  такий  спосіб  вирішується  проблема  суперечностей  між  наявними  ресурсами  мови  та зростаючою  потребою  людської  комунікації.  Аналіз  темпів,  процесів  і  тенденцій  збагачення англійської  мови  подано  в  роботах багатьох  лінгвістів ( І. В. Андрусяк «Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу»,  С.  М.  Єнікєєва «Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення всучасній англійській мові» )

 

 

 

 

1.1 Термін «неологія»  та «неологізм»  

 

   У будь-якій мові світу постійно з'являються абсолютно нові слова, що служать для називання нових предметів. Їх поява зумовлена екстралінгвістичними факторами, такими як постійний розвиток суспільства, техніки та технології, поява нових реалій, які потребують відображення у мові, а також і суто мовними потребами (дія закону економії мовних засобів). Такі слова отримали назву – неологізми. Процес появи неологізмів є невпинним, він присутній у кожній галузі науки та суспільства, саме тому є актуальним об’єктом дослідження багатьох мовознавців. На думку мовознавців (В.Г. Гака,

І.В. Заботкіної, Ю.А. Зацного, Г.О. Козьмик, А.О. Худолія, М. Еблі, Д.

Крістала), ми живемо в епоху  «неологічного буму», коли слова  з’являються в

мові з нечуваною швидкістю. За даними Global Language Monitor, організації в м. Остін, штат Техас, що вивчає тенденції у використанні мов світу,

словниковий склад англійської  мови поповнюється новою одиницею кожні 98 хвилин (тобто, щодня в англійській мові з’являється 14,7 нових слів) [10]. Як результат, 10 червня в програмі World News America на каналі BBC News було повідомлено, що організація GLM зафіксувала мільйонне слово в словниковому складі англійської мови: web 2.0 (нове покоління web-товарів та послуг) [11]. З того моменту в англійській мові з’явилося ще понад 2 000 неологізмів.   

    Вживання поняття неологізм у лінгвістиці неоднозначне. Г.Бусманн (Н.Bußmann) визначає його як «нововведені або вжиті з новим значенням мовні вирази» [1, 81]. Енциклопедія ж дає більш повне визначення даного терміна. Неологі́зм (від грец. νέος — молодий, новий і λογισμός — судження, вислів) — новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включений до державної та загальновживаної мови.

  Термін «неологія» вживається дослідниками в двох значеннях: 1) наука про

неологізми; 2) сукупність неологізмів. В зв'язку з цим необхідно відзначити, що неологія як наука про нове в словниковому складі мови, умовно кажучи, має інтернаціональний характер. Однак як сукупність неологізмів вона має національну специфіку: це стосується обєкта досліджень, його особливостей, чинників, що впливають на мовний розвиток і т.д. Тому крім задачі опису неологізмів однієї мови, доцільним є порівняння масивів неологізмів в різних мовах і встановлення тенденцій мовного розвитку (специфічних для мови, що вивчається, та загальних для ряду мов).

  Неологія, давно оформлена як окрема галузь лінгвістичної науки, досі не має точних дефініцій, зокрема чіткого визначення та однозначного розуміння свого центрального поняття „неологізм”. Наслідком зроблених в лінгвістиці спроб визначити поняття нового слова стала поява великої кількості термінів на позначення одного й того ж чи схожих явищ та своєрідна термінологічна плутанина. Більшість лінгвістів вважають основною ознакою неологізмів новизну лексичної одиниці в суспільній свідомості в межах певного часового проміжку (І. В. Андрусяк, К. В. Брітікова, Д. І. Ганич, Д. В. Мазурик, О. Д. Мешков, Р. Ю. Намітокова, І. С. Олійник та ін.). Однак поняття „нове” та „новизна” є відносними, а такий параметр як „відчуття новизни” можна охарактеризувати як суб'єктивний, чим частково пояснюється термінологічна невизначеність в сфері неології. Поняття неологізму є історично змінним. Будь-яке слово поступово втрачає статус неологізму в процесі соціалізації, функціонального закріплення в лексико-семантичній системі мови. Неологізм починає засвоюватися мовним колективом, що зменшує відчуття „новизни” з боку носіїв мови. Актуальність позначуваного денотата призводить до активного використання слова або словосполучення та позбавляє його ознаки новизни. Таким чином,  визначення терміну «неологізм» залишається однією із невирішених проблем мовознавства. І. В. Арнольд, В. Г. Гак, А. І. Гальперін, В. В. Єлісеєва, В. І. Заботкіна, Ю. А. Зацний, Д. І. Квеселевич та В. П. Сасіна, Г. О. Козьмик, Т. І. Плужнікова та ін. робили спробу уточнити дане поняття. Беручи до уваги визначення терміну «неологізм», сформульовані вище зазначеними науковцями, ми прийшли до висновку, що неологізмами можна назвати наступні новоутворення: 1) наново створені на матеріалі мови, відповідно до існуючих в мові словотворчих моделей, слова та словосполучення, що позначають нове (раніше невідоме або неіснуюче) поняття або предмет (власне неологізми); 2) наявні в мові слова та словосполучення, що набули нового значення для позначення нового предмету або явища (переосмислення, семантичні неологізми або семантичні інновації); 3) наново створені та введені в мову слова та словосполучення, що стають синонімами вже існуючого в мові знака, який номінує відоме поняття або предмет (поліномінація); 4) мовні одиниці, які перейшли в загальновживану мову з периферії мовної системи

(тобто ті, що функціонували  як сленгізми, регіоналізми, професіоналізми,

жаргонізми, вузькоспеціалізовані терміни тощо).

 

 

1.2  Шляхи творення неологізмів

   Нові лексичні одиниці можуть створюватись шляхом розширення словника та семантичного значення.

Словникове розширення –  це поява нових лексичних одиниць  у результаті:

-     продуктивних (регулярних) способів утворення  словникових одиниць;

-     непродуктивних (нерегулярних) методів словотворення;

-     запозичення  з інших мов.

Семантичне розширення –  це поява нових лексичних значень вже існуючих слів.  Неологізми зазвичай утворюються з елементів, які вже існують у сучасній англійській мові. Умисне створення неологізмів – це продукт чиєї-небудь  творчості, винахідливості, наслідування. Слід розрізняти продуктивні і

непродуктивні способи словотворення. Найбільш широко використовуються такі способи продуктивного словотворення  як:

-     афіксація  (суфіксація і префіксація)

-     конверсія

-     основоскладання

Неологізми створені цими способами складаються з елементів, уже наявних у мові. Їх новизна  полягає в особливій комбінації цих елементів. В англійській мові найбільш продуктивними вважаються такі афікси:

-     -ness, -er, -ing, mini-, over- тощо для утворення іменників,  наприклад, well-to-do-ness, brain-washer, cracking;

-     Un- для утворення  дієслів, наприклад, unhook, undo, unbreak;

-     Verb+able, un+ParticipleI/II, un+adverb для утворення прикметників, наприклад, attachable, unguarded, unsouled.

Конверсія – це особливий  не афіксальний тип переходу слова  в іншу частину мови. Найпоширеніші  зразки конверсії такі:

-     Іменник-дієслово (a boss- to boss);

-     Дієслово-іменник  (to catch –the catch);

-     Прикметник-іменник  (intellectual – the intellectual);

-     Іменник-прикметник (a maiden – maiden).

Основоскладання – це складання  нового слова із менших слів, яке  часто відбувається за аналогією  до вже існуючих слів (space-sick, birthquake).

Нові слова можуть утворюватись непродуктивним шляхом:

-     лексикалізація  – це процес, коли через семантичні  або синтаксичні причини граматична  форма слова стає основою для  нового лексичного значення (arms, customs);

-     скорочення, яке  полягає у заміщенні частиною  цілого. Це явище найчастіше проявляється  у писемному мовленні (St. – street), хоча розвиток мови приводить  до проникнення графічних абревіатур  у сферу усного спілкування  (a.m., p.m., SOS). Трансформація груп слів  у слова включає різні типи  лексичних скорочень: 

Информация о работе Сучасні англійські неологізми, їх типологічні характеристики та засоби перекладу українською мовою