Словосполучення у складі фразеологізмів у сучасній німецькій мові

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Сентября 2015 в 12:54, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є вивчення фразеологізмів сучасної німецької мови та їх класифікації.
Предметом дослідження є німецькі фразеологізми в лексикографічному аспекті.
Об'єктом дослідження є варіативність коннотації фразеологізмів німецької мови з точки зору їх лексичного навантаження.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………….
3
РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ………………..………………..

5
1.1. Суть фразеології як мовного явища…………………………………..
5
1.2. Поняття про фразеологізми та їх ознаки……………………………..
7
1.3. Класифікація фразеологічних одиниць…….…………..……………..
11
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОГО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ…………………………………..

2.1. Структура та зміст прислів’їв………………………………………….
20
2.2. Структура та зміст приказок…………………………………………..
25
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..
31

Файлы: 1 файл

Чернетка.docx

— 86.02 Кб (Скачать файл)

 

 

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

(повне найменування вищого навчального  закладу)

Кафедра романо-германської філології


(повна назва кафедри)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з  Лексикології німецької мови


(назва  дисципліни)

на тему: «Словосполучення у складі фразеологізмів у


сучасній німецькій мові»

 

 

 

Студентки 3 курсу Ін-39 групи

напряму підготовки


спеціальності 7.02030302 Мова і література (німецька, англійська)

Коваль М. В.


(прізвище  та ініціали)

Керівник  к.ф.н., доцент Перепелиця Т.І.


(посада, вчене  звання, науковий ступінь, прізвище  та ініціали)

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________  ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________  ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________  ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Полтава – 2014

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………….

3

РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ………………..………………..

 

5

1.1. Суть фразеології як мовного явища…………………………………..

5

1.2. Поняття про фразеологізми та їх ознаки……………………………..

7

1.3. Класифікація фразеологічних одиниць…….…………..……………..

11

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОГО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ…………………………………..

 

2.1. Структура та зміст прислів’їв………………………………………….

20

2.2. Структура та зміст приказок…………………………………………..

25

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..

31

ДОДАТКИ………………………………………….……………………….

31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …….…………………..……...…

36


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Слова – це те, що вже давно існує в мові та у свідомості людини при освоєнні мови як засобі спілкування, а словосполучення і пропозиції формуються в мовному акті. Ії створення підпорядковане суворим законам граматики, залежить від умов мови і цілей мовця. Свобода сполучуваності не буває абсолютною, вона завжди відносна. Але в мові існує досить багато словосполучень, які не виникають у мові, а використовуються в ній як готові словесні освіти. Це і є фразеологізми.

Фразеологізми дуже різноманітні за своїми граматичними моделями і ознаками. Більшість фразеологізмів володіють емоційно-експресивними відтінками. Існують різні класифікації фразеологізмів. І кожен тип фразеологізмів можна перевести різними методами. Основна складність при перекладі фразеологізмів полягає в тому, що не завжди можна знайти перекладній мові аналоги – відповідності даному фразеологізму.

Дана тема є актуальною, тому що німецька фразеологія є маловивченою, але має великий потенціал для подальшого дослідження. Поряд з найбагатшим фактичним матеріалом вона містить низку актуальних в наш час теоретичних аспектів.

Метою курсової роботи є вивчення фразеологізмів сучасної німецької мови та їх класифікації.

Предметом дослідження є німецькі фразеологізми в лексикографічному аспекті.

Об'єктом дослідження є варіативність коннотації фразеологізмів німецької мови з точки зору їх лексичного навантаження.

Завдання курсової роботи є такими:

  1. Всебічно вивчити та проаналізувати науково-педагогічну літературу з даної теми.
  2. Розкрити сутність фразеології як мовного явища.
  3. Дати характеристику фразеологізмів німецької мови.
  4. Висвітлити класифікацію фразеологічних одиниць, охарактеризувавши основні з них.
  5. Зробити висновки на основі виконаної роботи.

Виконуючи завдання курсової роботи, ми використовували такі методи роботи: пошуковий, описовий.

Структура: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

    1. Суть фразеології як мовного явища

Фразеологія будь-якої мови – це цінна лінгвістична спадщина, в якій відбивається бачення світу, національна культура, звичаї і вірування, фантазія та історія народу, що говорить на цій мові.

Фразеологія кожної мови вносить вирішальний вклад до формування образної картини  світу. Способи бачення світу через мовні образи, відображені в системі фразеологізму, які, будучи глибоко національними, базуються, проте, на спільних для всіх людей (тобто універсальних) логіко-психологічних і власне лінгвістичних підставах.

Спірним залишається питання про час, коли зародилася фразеологія. Одні схильні вважати основоположником даної науки швейцарського лінгвіста французького походження Ш.Баллі. Відомо, що в своїх роботах з французької стилістики певне мясце вен відвів опису сполучень слів. Фразеологію ж розглядав як розділ лексикології, бо ФО еквівалентні слову. На думку інших, наука про фразеологізми зародилася тоді, коли В.В. Виноградов дав визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології. 

Як зазначалося вище, не існує єдиного тлумачення термінів «фразеологія» та «фразеологізм». А ті, що існують, можуть суперечити одне одному. 

Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну «фразеологія» (гр. phrasis – «вираз, зворот», logos – «слово, вчення»): це  
1) сукупність фразеологізмів певної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови.

Термін «фразеологія» є багатозначним. В широкому плані він позначає сукупність всіх видів стійких поєднань слів тієї або іншої мови. У більш вужчому сенсі цей термін вживається для позначення лише таких стійких з'єднань слів, які характеризуються певною експресивністю і емоційністю, мають оціночний характер. Такі, наприклад, як j-m einen Floh ins Ohr setzen (розбурхати, стурбувати когось повідомленням); gleiche Brüder, gleiche Kappen (два чоботи – пара). Нарешті, фразеологією називається лінгвістична дисципліна, що вивчає стійкі поєднання слів мови. 

Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться ще в стадії становлення. Передумови її були підготовлені російськими і зарубіжними лінгвістами. Російські лінгвісти – академік А.А.Шахматов, академік Ф.Ф.Фортунатов, професор В.К.Порзежинський зробили значний внесок в розробку словосполучень з синтаксичної точки зору. Візначення типів поєднань фразеологізмів в стилістико-семантичному плані було дане Шарлем Баллі і Альбером Сеше. Період інтенсивного розвитку фразеології як лінгвістичної дисципліни настав в радянській лінгвістиці після появи відомих робіт академіка В.В.Виноградова.

На даний момент фразеологія як область мовознавства у філологічній літературі в загальному сенсі визначається як самостійна лінгвістична дисципліна, специфіка якої полягає в встановленні складу стійких або фразеологічних словосполучень даної мови, вивченні закономірностей виникнення і розвитку цих одиниць, а також у визначенні груп стійких словосполучень даної мови в залежності від їх структурних і семантичних  особливостей.

Фразеологічний склад німецької мови має ряд специфічних, властивих тільки йому особливостей. Проте ця специфіка може бути виділена лише на тлі тих рис, які визначають лінгвістичну природу стійких словосполучень взагалі і є спільними для одиниць фразеологізмів цілого ряду інших європейських мов.  
Фразеологізми або стійкі словосполучення (phraseologische oder stehende Wortverbindungen) відрізняються від вільних синтаксичних словосполучень, перш за все, тим, що вони в семантичному плані є єдністю і виражають, як правило, одне (єдине або розчленоване) поняття, напр.: etw. zum Ausdruck bringen (виражати, виразити щось); mit Haut und Haar (цілком); sich aufs hohe Pferd setzen (розхвастатися, запишатися). Різниця в понятті, що виражається вільними і фразеологічними поєднаннями слів, виступає особливо яскраво в таких випадках, коли є можливість порівняти омонімічні вільні і фразеологічні словосполучення, наприклад: blauer Brief – (блакитний лист) вільне словосполучення) і blauer Brief – (повідомлення про відставку) (фразеологічне словосполучення); junges Gemüse – (молоді овочі) (вільне словосполучення) і junges Gemüse (розм.), – (дітвора, молодь) (фразеологічне словосполучення). Стійкі словосполучення лише зовнішньо нагадують вільні. Вони можуть збігатися з ними по синтаксичній структурі, але не ідентичні їм по семантиці. Стійкі або фразеологічні словосполучення служать, подібно до слів, для вираження поняття. Від слів вони відрізняються своєю різнооформленістю.

Другою відмінною властивістю фразеологічних одиниць є їх стійка або стабільна форма, внаслідок чого вони існують в мові як готове ціле. Фразеологічні одиниці лише відтворюються в мові, а не створюються в ній знову. Ця обставина також зближує фразеологічні одиниці зі словом і відрізняє їх від вільних словосполучень.

Таким чином, семантичну єдність стійкого словосполучення і функціонування такого словосполучення як єдиного цілого уподібнюють фразеологічній одиниці і включають їх в словниковий склад мови.  
Ми можемо визначити фразеологічні одиниці таким чином:  
Фразеологічними одиницями є такі стійкі словосполучення, які, незалежно від кількості слів-компонентів, утворюють семантичну єдність і виконують у мові називну або експресивну функцію.

 

 

1.2. Поняття  про фразеологізми та їх ознаки. Класифікація фразеологізмів

У дослідників фразеологічного складу досліджуваних мов існує безліч думок про те, що таке фразеологізм, при чому спостерігається різниця в поглядах на те, який склад таких одиниць у кожній з мов. Найбільш відомі класифікації фразеологізмів Е. Агріколи, І. І. Чернишової, А. Роткегель, Г. Л. Пермякова. Автори по-різному визначають віднесення до фразеологізмів різних груп словосполучень і ступінь стійкості словосполучень. Так, наприклад, Г.Л. Пермяков до складу фразеологізмів включає прислів'я та приказки, крилаті слова, афоризми [Пермяков, 1985], а Е. Агрікола до фразеологізмів відносить прості фразеологічні сполучення, фразеологічні єдності та ідіоми [Agricola,  
1975].Фразеологічний словник російської мови (ФСРЯ) до складу фразеологізмів мови включає різноманітні описові та аналітичні мовні звороти, складні спілки, складні прийменники, складові терміни і т.д. У цілому фразеологізм характеризується як «поєднання слів з переносним значенням », як «стійке словосполучення з ідіоматичним значенням », як «Стійка фраза». Фразеологізмам властиві метафоричність, образність, експресивно-емоційне забарвлення [ФСРЯ, 1987].

Теа Шіппан в книзі «Лексикологія сучасної німецької мови» під фразеологізмом розуміє «сталу єдність, що складається більш ніж з одного слова». Основна сфера фразеологічного складу мови характеризується у нього відтворюваністю, стійкістю, лексикалізацією, ідіоматичністю. 

Автор називає основні критерії фразеологічності і приводить їх докладний опис: відтворюваність (фразеологізми є відносно постійними компонентами мовної системи, що відтворюються як єдність,без новоутворень); стійкість (фразеологізми представляють собою мовну цілісність, їх видозміни можливі лише незначною мірою); лексикалізація (фразеологізми, в порівнянні з вільною синтагмою, утворюють нову семантичну єдність); ідіоматичність (значення фразеології не може бути витлумачено за значенням його конституентів) [Schippan, 1992].

Вольфганг Фляйшер також в якості основних критеріїв фразеологічності виділяє лексикалізацію та ідіоматизацію, як, наприклад, в словосполученнях: in Bausch und Bogen, klipp und klar, für jmdn. durch Feuer gehen, які сприймаються лише як фразеологічні єдності. Далі, у фразеологічних оборотах, типу: mit Mann und Maus неможлива заміна одного з конституентів іншим словом, як наприклад: mit Frau und Maus, ohne Mann und Maus; тому що значення даного фразеологізму «mit allen»не може тлумачитись із значень «Mann» або «Maus». Однак, як зазначає В. Фляйшер, не всім фразеологізмам властиві перераховані ознаки; у деяких фразеологізмів спостерігається стійка тенденція до вільнихсловосполучень: Antwort geben, Fragen stellen, Zweifel hegen. В.Фляйшер розглядає фразеологізми і з точки зору синтаксису. Вони представляють собою: а) непредікативне словосполучення, напр.: zwischen Tür und Angel (поспіхом); die Flinte ins Korn werfen (скласти зброю); б) стійкі предикативні конструкції, напр.: Ihn sticht der Hafer (він з жиру біситься); в) стійкі пропозиції, напр.:  
Da beißt die Maus keinen Faden ab (тут вже нічого не поробиш).[Fleischer, 1997].

Информация о работе Словосполучення у складі фразеологізмів у сучасній німецькій мові