Прийменники в англійській та українській мовах: зіставний аспект (на матеріалі роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром»)

 Наявність в англійських прийменників власного лексичного змісту, створених у давні часи і надбаних у процесі розвитку прийменника просторових, тимчасових та інших значень, оспорюване деякими лінгвістами, не викликає, однак, сумнівів. Прийменники виникли з іменників, прислівників, дієприкметників і цілих словосполучень, що стяглися в одне слово, і природно, що значення прийменників не могли сильно розходитися зі значеннями основного слова. При цьому істотно те, що спочатку були лише значення місця і руху, на які, згодом нашаровувалися значення часу, оскільки поняття часу завжди виникали в людських колективах після понять місця і зазвичай фіксувалися стосовно останніх.

 Значення місця і часу, що  володіють максимальною стійкістю  і зберігаються протягом багатьох століть, були і є «конкретною» основою для виникнення інших лексичних значень, що відносяться вже до різноманітних відносин у суспільстві і представляються досить абстрактними. [22], [2], [3]

 

1.2.3 Синкретизм прийменників в англійських реченнях

Як відомо, в реченні прийменники  можуть переходити в розряд сполучників  тоді, коли вони виконують роль сполучення чи керування слів в реченні.

А що ж таке синкретизм?

Синкретизм - (від грец. Synkrе Tismуs - з'єднання) - збіг в процесі розвитку різних граматичних категорій і форм в одній формі. Безпосереднім поштовхом до синкретизму зазвичай є зрушення в співвідношенні змісту мовної одиниці. Синкретизм властивий усім рівням мови, проте кожен з них має свої особливості.

З цього визначення можна зробити висновок, що синкретизмом в лінгвістичних дослідженнях часто називають граматичними омонімії або відносять поняття до поліфункціональності граматичної форми даного слова. Як відомо, питання про граматичної омонімії ще не достатньо досліджене у сучасній Філології. Однак граматичними омонімами звичайно називають окремі слова або словосполучення, які мають різні граматичні значення, але зберігають при цьому ту ж форму. Відтак, суть граматичної омонімії полягає в тому, що форма слова полісемантічна. [10]

Отже, як писалось раніше, прийменники  в реченнях можуть збігатися за формою з прислівниками (Please come in. Будь ласка, заходь всередину.) [5], прислівниками і сполучниками (I asked her but she didn’t answer. Я запитав її, але вона не відповіла.) [5]

Як ми бачимо з прикладів, слова  відрізняються тільки синтаксичною функцією і позицією в реченні. Так, прислівник since або before відрізняється від відповідного прийменника тим, що воно має самостійне значення, завдяки чому воно виконує функцію члена речення і стоїть під наголосом. Прийменник завжди пов'язаний із залежним членом речення; прислівник вживається вільно, не оформлюючи зв'язку із залежним словом:

1. We have never met since. – Ми ніколи не зустрічалися відтоді. (since - прислівник)

2. We have never met since that day. –  Ми ніколи не зустрічалися  від того дня. (since - прийменник)

3. What have you done since we parted? — Що ви робили з того часу, як ми розлучилися? (since - сполучник)

1. He had told me about that picture before. – Він розповів мені про  ту картину наперед. (before - прислівник)

2. I will not see him before next week. – Ми не побачимо його до наступного тижня. (before - прийменник)

3. He arrived before I expected him. — Він приїхав раніше, ніж я чекав його.

(before - сполучник)

 Прийменник і сполучник як  частини мови також дуже схожі,  обидва вони служать для зв'язку частин речення або окремих речень. Близькість функцій призвела до взаємодії і взаємопроникнення цих двох класів слів, що, у свою чергу, стало проблемою при їх розмежуванні. Як відомо, англійська мова має аналітичний граматичний лад, що характеризується мізерністю формотворчих афіксів і що призвело до стирання чітких граней між лексико-граматичними класами слів, у тому числі і між сполучниками та прийменниками. [10]

 

1.2.4 Функціювання прийменника в реченні

Звичайно, прийменник займає місце  перед іменником, займенником, числівником або герундієм, утворюючи різні члени речення: означення, обставину, прийменниковий додаток. Прийменники в реченні, як правило, не мають наголосу і ставляться звичайно перед іменником або його еквівалентом, до якого вони відносяться, причому означення і артиклі стоять між прийменником та іменником.

 Якщо іменник має означення,  то прийменник ставить перед  ним: Having broken the magnet into pieces, we get complete magnets. – Коли магніт розбивається на шматки, з нього виходять повні магніти. Having broken the magnet into still shorter pieces, we still get complete magnets. – Коли магніт розбивається на ще менші коротші шматки, з нього все ж-таки виходять повні магніти.

В англійській мові прийменник звичайно займає місце після дієслова або, якщо є прямий додаток, після додатка в наступних випадках:

1. В питальних реченнях, що починаються з займенників what, who (whom), which чи з прислівника where: What are the molecules cornposed of? – З чого складаються молекули? Who(m) was the law discovered by? – Ким був відкритий закон?
2. В додаткових підрядних реченнях, що починаються з тих самих займенників чи прислівника where, що використовується в ролі сполучних слів: We got to the station at eleven and asked where the eleven-five started from. – Ми прибули на станцію об одиннадцятій годині і спитали, з якої платформи відправляється потяг, що відходить об 11.05.
3. В безполучникових підрядних означальних реченнях: Не was the most extraordinary lad I ever came across. – Я ніколи не зустрічав більш дивовижного хлопця (букв.: Він був найдивовижнішим хлопцем, якого я коли-небудь зустрічав). The direction of a magnetic field is the direction the North Pole of the compass points in. – Напрям магнітного поля – це напрям, на який вказує північний полюс компаса.
4. В означальних підрядних реченнях, що починаються відносним займенником that: Two essential parts that а dynamo consists of are the field magnet and the аrmature. – Дві основних частини, з яких складається динамо, - це індуктор і якір.
5. В реченнях з дієслівним присудком, що вимагає після себе прийменника і що стоїть в пасивному стані:  Не was laughed at. – Над ним сміялися.
6. В інфінітивних зворотах, що використовуються в ролі означення: Then we looked for the knife to open the tin with. – Потім ми шукали ніж, щоб відкрити (букв.: яким відкрити) банку.

Якщо в реченні два дієслова, які з’єднані сполучником і використовуються з різними прийменниками, відносяться  до одного і того ж іменника, то іменник  після першого прийменника звичайно опускається і використовується тільки після другого прийменника: A few electrons may readily be removed from, or added to an atom. – Кілька електронів можуть бути легко видаленими з атома і доданими до нього. [19], [17]

 

 

 

 

 

 

1.3 Зіставний аспект прийменників в англійській

та українській мовах

 

В українській та англійській мовах  прийменники характеризуються ізоморфними  та аломорфними рисами. Ізоморфізм чітко прослідковується в морфологічній  структурі прийменників:

In English	In Ukrainian
Simple: at, in, on, of, with, to, by	Прості: в, з, о, під, на, за, при, без
Compound: inside, into, within, without, throughout, upon, etc.	Складні: із-за, з-під, з-понад, попід, поперед, посеред, поміж, щодо, задля
Derivative: along, below, beside, inside, outside, etc.	Похідні: внаслідок, завдяки, коло, круг,поверх, поперек, довкіл, etc.
Composite (Phrase prepositions): by means of, because of, in accordance with, owing to, in front of, in spite of, with regard to, on account of, etc.	Складені: в справі, на відміну від, у зв'язку з, поруч  з, згідно з, незалежно від, у відповідь на, збоку від, близько від, в межах, у плані, etc.

Єдинною структурною відмінністю є відмінність в групі простих прийменників, серед яких є кілька українських прийменників, що складаються з однієї літери (в, у, о, з). Наприклад, в очі, у возі, о п'ятій годині, з гір.

Переважно, і подібними  є частини мови, з яких пішло  багато прийменників (окрім дієприслівника). Наприклад: а) іменники: beside, in front of, in accordance with внаслідок, у зв'язку з; б) віддієслівні (дієприкметник, дієприслівник): owing to, concerning, including включаючи, завдяки; в) прислівники (більша частина): along, among, довкола, обабіч, серед.

Лексико-граматичне значення прийменників як окремих значущих слів ізоморфне в обох мовах. Прийменники  мати значення часу (before noon до обіду, after that після того, during the war під час війни, since Monday від понеділка, until he came доки він не прийде), місця (along the road вздовж дороги, across the street через шлях, among the books серед книжок, in front of me переді мною), behind/over the house за/над хатою), причини (because of that через те що, in view of all this з погляду на це, та поступки (despite his expectations всупереч його очікуванням).

Прийменники характеризуються майже  унікальною двусторонньою здатністю поєднуватися зі значенням лівого з’єднання та правого з’єднання з частинами мови або їх еквівалентами.

Прийменники виражають зв’язок  між двома існуючими формами  з правостороннім компонентом. Останній майже завжди морфологічно аморфний, за вийнятком, коли це особовий чи заперечний/питальний w/h-займенник, який має в англійській мові форму непрямого відмінку (ask about me, done by him/them, promised by whom). В українській мові такі прийменникові додатки майже всі мають закінчення відмінків – мають аналітико – синтетичне керування (книжка для неї/Марії, лист від товариша, засмаглий на сонці, легко на душі).

Особливою рисою англійських  прийменників є те, що вони ставляться в кінці в деяких питальних  реченнях  (What paper have you subscribed to?), в окличних (What an accident he's got in!), і в деяких конструкціях «subjective with the infinitive» (She's impossible to work with).

Відповідно до їх значення, прийменники можуть виражати синтаксичні  зв’язки в обох мовах:

1. Керування: the play written by Shakespeare бути /під чиєюсь високою рукою/під орудою.
2. Додатка: to be angry/ satisfied with somebody сердитись на когось, помиритися з кимсь.
3. Означення: birds of a feather, the man in question товариші по школі, друзі з Канади.
4. Прислівника: а) часу: to depart on Monday, to arrive in spring від'їжджати в понеділок, приїхати в березні/через півроку; б) місця: in the cottage, behind the fence, in front of the house у хаті, за тином, під лісом; в) напрямку: into the room, go out of the room, he went to the door у кімнату/з кімнати, зайдіть до хати; г) порівняння чи способу дії: to look in astonishment, the air came in a warm wave глянути з подивом; радощів у серці через край; д) супутніх обставин: Winter set in early and unexpectedly with a heavy fall of snow. (Cronin) зима прийшла зі снігопадами; е) причини: My dog pants, with the heat собака задихається від спеки. Троє діток на віспу вмерли. (Федькович); є) поступки: they continued their way despite the rain, Він приїде незважаючи на хворобу; ж) володіння: books of his brother, the windows of the cottage. Стояв генерал... при всіх орденах (Яновський). Отже, будемо й ми при розумі. (Головко) та інші.

Це основні, але далеко не всі керування, що виражаються  прийменниками в англійських  та українських словосполученнях та висловлюваннях. Аломорфність прослідковується лише у природі синтаксичних функцій прийменників. Такими є сполучуванні прийменники в англійській мові, де прийменники не вимагають ніякого відмінку від правостороннього компонента (a book of my brother, toys/or the child, four of the boys). Вийняток складають так звані граматизовані прийменники of, to, for, by та with, які точно висловлюють відповідне керування відмінком, а точніше родового відмінка (books of hers, theirs), давального (sent to them, books for him/us) by та with орудного відмінка (written by him/them, us, went with her, us, them )та ін.

В українській мові, з  іншого боку, прийменники керують  іменниками, займенниками, числівниками, субстантивованими прикметниками  та іменними словосполученнями: праця в садку/на полі, лист від нього/від першого, книжка для двох, переляк від червоного.                             

Українські прийменники  можуть використовуватися з іменними формами у відповідному відмінку, наприклад, в родовому (без, біля, від, для, до), або з двома відмінками, наприклад, в знахідному відмінку та орудному (над, під, перед), і іноді навіть з трьома відмінками (з, за, між, у: у житті, у відповідь, з горя/горем). Тому, українські прийменники, на відміну від англійських, допомагають виражати різні синтаксичні керування через форми відмінків підрядних іменних частин мови в словосполученнях і висловлюваннях/реченнях. Кожен з більш, ніж 130 українських прийменників використовується для вираження одного чи більше керувань відмінків, що можна частково побачити в наступній таблиці:

 

Призначення відмінків  українських прийменників.

Відмінок	Структурні типи прийменників
Родовий	Прості	Складні	Похідні	Складені
	без, біля, у, в, від, ради, окрім, з, коло, між, etc.	задля, заради, з-за, з-межи (з-між), з-над, з-поза, з-перед, etc.	близько, вглиб, вздовж, відносно, довкола/довкіл, замість, зверху, мимо, etc.	в ім'я, в інтересах, за винятком, за допомогою, за рахунок, з боку, на основі, в силу, etc.
Давальний	к, ік		слід, всупереч, навздогін, навперейми, назустріч, наперекір, напереріз, etc.	на (у) противагу
Знахідний	У (в), за, крізь, між, на, над, о (об), перед, під, по, повз, про, проз, через, etc.	Поза, поміж (помежи), понад попри, проміж, etc.		Зважаючи на, незважаючи на, у відповідь на, з огляду на, etc.
Орудний	з (із, зі), за, між (межи), над (наді), перед (переді), під (піді), etc.	Поза, понад, поміж (помежи), проміж, etc.		вслід (слідом) за, згідно з (навздогін) за, нарівні з, на чолі з, одночасно з, паралельно з, побіч з, порівняно з, поруч з, разом з, у зв'язку з, в унісон з, etc.
Місцевий	у (в), на, о (об), по, при

 

Навіть неозброєнним оком у таблиці можна побачити докази існування непропорційності, яка стосується розподілу прийменників в українській мові серед різних форм відмінків. Таким чином, жоден похідний прийменник не використовується з знахідним, орудним і місцевим відмінками. Крім того, складних та похідних прийменників немає у давальному відмінку, а місцевий має всього 5 простих прийменників, які керують іменними частинами мови. Незліченна кількість прийменників в українській мові використовується з родовим відмінком. Їх число майже у два рази перевищує кількість прийменників, які використовуються в інших відмінках.