Підвищення мовної культури і грамотності учнів на уроках української мови

2. Словникова робота в зошитах

Мова — засіб спілкування.

Мовлення — це мова в дії, тобто використання засобів мови для передачі думки. Мовлення є сукупністю мовленнєвих дій, кожна з яких має власну мету, що випливає із загальної мети спілкування.

Спілкування — це обмін інформацією, передача певної інформації однією людиною іншій.

Форми спілкування бувають різні: монолог, діалог, полілог (групова розмова).

Досконале володіння  мовою, її нормами в процесі мовленнєвої  діяльності людини визначає її КУЛЬТУРУ МОВЛЕННЯ.

3. Слово вчителя.

Нормативність мови включає  такі якості, як точність, ясність, чистота, доречність, правильність.

Мові високої культури властиві багатство словника, різноманітність граматичних конструкцій, художня виразність, логічна стрункість. У писемному оформленні мови додержують норм орфографії й пунктуації.

4. Робота в парах (групах).

Складіть діалог (полілог) на тему: «Мовлення — це мова в роботі».

5. Робота з таблицею.

Розгляньте таблицю  «Норми літературної мови» на дошці.

Норми літературної мови

Назва норм	Що регулюють  норми
Орфоепічні норми	Правильну вимову звуків, звукосполучень і наголосу в словах
Лексичні норми	Вживання слів у властивому їм значенні та правильне поєднання  слів за змістом у реченні і  словосполученні
Граматичні норми	Правильне творення і  вживання слів та їх форм, правильна  побудова словосполучень і речень
Стилістичні норми	Вживання мовних засобів  відповідно до   їх стилістичного забарвлення та стилю мовлення
Орфографічні норми	Правильний запис слів
Пунктуаційні норми	Правильну розстановку  розділових знаків

 

Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному й писемному мовленні. Опанування норм сприяє підвищенню культури мовлення.

- Дайте визначення й наведіть приклади орфоепічних, лексичних, словотвірних, морфологічних, синтаксичних, орфографічних, пунктуаційних і стилістичних норм. 

6. Бесіда.

• Які форми літературної мови ви знаєте?
• Назвіть особливості усного й писемного мовлення.
• Чим відрізняються монологічне й діалогічне мовлення?
• Які ви знаєте форми усного й писемного мовлення?

 

Літературне мовлення
Усне Діалогічне, монологічне (полілогічне)	Писемне Монологічне рукописне, друковане

 

7. Словникова робота  в зошитах.

Усне мовлення — це процес говоріння. За походженням усне мовлення — первинна форма існування мови.

Писемне мовлення — мовлення, зафіксоване на папері. Воно є вторинною формою існування мови і розраховане на зорове сприймання.

8. Робота з таблицею.

Розгляньте таблицю на дошці. Зверніть увагу ознаки усного та писемного мовлення і спробуйте порівняти їх.

Літературне мовлення

Літературне мовлення
Усне 1. Первинне. 2.Діалогічне (полілогічне) і монологічне 3.Розраховане на певних  слухачів, що виступають співрозмовниками. 4.Не готується заздалегідь. 5.Живе спілкування.   6. Інтонація, міміка, жести.   7. Імпровізоване мовлення. 8.Чітко індивідуалізоване мовлення.   9.Емоційне й експресивне  мовлення.   10. Повтори, зіставлення,  різні тропи, фразеологізми.	Писемне 1. Вторинне. 2. Монологічне. 3. Графічно оформлене.   4.Пов’язане з попереднім обдумуванням 5.Старанній відбір  фактів та їх мовне оформлення. 6. Відбір мовних засобів,  чітке підпорядкування стилю  й типу мовлення 7. Повний і ґрунтовний  виклад думок. 8.Поглиблена робота  над словом і текстом. 9.Редагування думки  і форми її вираження. 10. Самоаналіз написаного.

 

9. Робота в зошитах.

Форми застосування
Усне	Писемне
діалог	Переказ
дискусія	твір    (опис,    розповідь,
	роздум)
диспут	ділові папери
монолог	газетні жанри
розповідь	План
переказування	Тези
звіт	конспект
доповідь	Реферат

 

10. Виконання вправ

Вправа 1.

Дайте всі можливі  відповіді на запитання.

• Котра година?
• Як тебе (вас) звати?
• Де ти (ви) (мешкаєш)?
• Як вітаєшся (вранці, вдень, ввечері)?
• Як прощаєшся (з другом, рідними, чужими людьми)?
• Як можна попросити пробачення?
• Як можна подякувати?

Вправа 2.

Складіть діалоги (10 – 15 фраз):

I ряд - двох учнів на перерві;

II ряд - братика й сестрички в зоопарку (в кінотеатрі);

III ряд – матері (батька) й сина (дочки) про справи в школі.

Вправа 3.

Поясніть значення наведених  слів, складіть з ними речення.

Відноситися – ставитися, діалектний – діалектичний, притаманний – властивий, пам’ятка – пам’ятник, попадати – потрапляти, робити – працювати, одягати – надягати, об’ява – оголошення.

Вправа 4.

Знайдіть помилки у  побудові словосполучень, виправте їх і запишіть правильно.

Дякую Вас, піклуватися за матір, пам’ятка Тарасові Шевченку, виключення з правил, занятий день, сьогоднішня епоха, попадати в скрутне становище, вести себе, суттєве слово, особовий приклад, любе питання, приємний на вираз.

IV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

1. Узагальнююча бесіда

• Якими формами спілкування ви користуєтесь?
• Яку мову можна вважати літературною?
• Що таке монолог, діалог, полілог?
• Якими нормами регулюється усне літературне мовлення?
• Які норми властиві писемному літературному мовленню?

V. Підсумок уроку

1. Узагальнююче слово  вчителя

2. Оцінювання з мотивацією

VI. Домашнє завдання

Відтворити письмово одну з розмов однокласників під  час перерви. Назвати помилки, які  трапляються в їхньому мовленні.

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Урок з культури мовлення у 10 класі

Тема 1: Складники культури мовлення та її роль у спілкуванні.

Тема 2: Перебування святого апостола Андрія Первозванного в Україні-Русі.

Мета:

навчальна – удосконалювати комплексні вміння й навички школярів у царині культури мовлення, сприяти виробленню в них уявлень про мовний ідеал та шляхи його досягнення;

розвивальна – розвивати в дітей спостережливість, мовно-аналітичні здібності, швидку реакцію, уміння працювати в групі, узгоджуючи свої дії з діями інших, а також розвивати усне та писемне мовлення;

виховна – сприяти духовному розвиткові учнів, спонукати їх побільшувати знання з історії української духовної культури; плекати їхні естетичні смаки; виховувати патріотизм, поважливе ставлення до національної історії; пробуджувати в дітей бажання підносити власну мовленнєву культуру, прагнення досягти мовного ідеалу через удосконалення свого усного й писемного мовлення;

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок культури мовлення.

Міжпредметні  зв’язки: історія України, українознавство, художня культура.

Обладнання: опорні таблиці «Евфонічні чергування в українській мові», «Український наголос», роздатковий дидактичний матеріал.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Вступне слово вчителя

Вже німбом здіймався  світанок багряний,

Коли від  Дніпра через зелень дібров

На пагорби давні неквапом зійшов

Апостол Андрій Первозданний

 

І мовив до учнів: «Братове, агов!

Ви бачите гори? На них християни

Собі дивний город зведуть нездоланний,

Де Бог  набудує багато церков».

 

Він благословляє ці дикі простори,

На них водрузивши святого хреста,

Від сну пробудивши яруги та гори.

 

До Новгород-Сіверська крізь болота

Він далі триматиме  шлях свій суворий,

Мов сонце, підносячи  вчення Христа.

В.Ткаченко

Так у високопоетичній  формі пише у своєму сонеті сучасний український поет про далеку від нас у часі мандрівку в українські землі святого апостола Андрія Первозванного. Знаємо, що саме відтоді почалося утвердження в Україні християнства, прилучення нашого народу до християнської цивілізації. Тож найбільше з-поміж інших подвижників церкви ми вшановуємо саме апостола Андрія. На сьогоднішньому уроці звернемося до його постаті, будемо говорити про історію життя апостола, його перебування на нашій землі, місію християнізації серед наших далеких пращурів.

II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

1. Слово вчителя:

Урок проходитиме  у формі звичної для наших занять з культури мовлення гри «Сходження до Мовною Ідеалу». І це невипадково - як святий апостол сходив крутою дорогою на пагорби, де згодом постав наш Київ, так і ми маємо пройти довгою й непростою дорогою до вершин Мовного Ідеалу. На нас чекає чимало перепон (адже культура мовлення - це складна галузь мовознавчої науки), і здолати їх зможемо лише в тому разі, якщо зуміємо змобілізувати всі свої знання і вміння.

III. Виконання учнями вправ

Гра «Сходження до Мовного Ідеалу»

Модель гри. Учні одержують роздруки карти «Сходження до Мовного Ідеалу», яка збігається з картою давньої України з позначеним па ній шляхом Андрія Первозванного, та супровідні аркуші з завданнями, їм належить виконати ці завдання, що являють собою різнотипні тренувальні вправи й покликані перевірити в дітей рівень лінгвістичних знань і сформованість відповідних умінь та навичок. Долаючи випробування, вони наближаються таким чином до самої вершини - Мовного Ідеалу. Працювати можна парами, групами, але найкраще, безперечно, індивідуально. Той, хто найшвидше і правильно виконає всі завдання, вважається переможцем змагання - почесним носієм Мовного Ідеалу - одержує найвищий бал.

1. «Долина неправильної вимови».

Прочитайте  поданий текст відповідно до норм орфоепії, запишіть фонетичною транскрипцією  виділені слова, показуючи особливості  їхньої вимови.

Багато країн  називають святого апостола Андрія Первозданного своїм покровителем – Грузія, Вірменія, Росія, Молдова, Білорусь, Литва. Він побував там, але хрест установив саме на українській землі. Цьому є чимало підтверджень – як пов’язаних із його ім’ям, так і духовних. Святий Андрій з Вифсаїди Галилейської – рибалка і брат апостола Петра. Спочатку він був учнем Івана Хрестителя, але щойно той побачив Ісуса Христа і сказав: «Ось це Агнець Божий!», Андрій пішов за Спасителем і став Його першим учнем. Тому й назвали його Первозванним. Коли Ісус проходив біля моря Галилейського, Петро й Андрій рибалили. І підізвав їх Господь, сказавши: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей!»

2. «Громи наголосів».

Визначте, у яких словах наголос виділено неправильно. У разі потреби скористайтеся словником.

Апостол Андрій багато мандрував, проповідуючи Слово Боже, терплячи утиски й переслідування язичників і страждаючи за віру. Відомі три його мандрівки, що починалися з Єрусалима. Саме під час третьої відвідав Кавказ і, перепливши море, був уже в Боспорі. У Криму побував у Феодосії й Херсонесі. Із творів давніх письменників Іполита й Орігена відомо, що апостол плив по Дніпру до Скіфії. А оскільки традиція вказує на відвідання Києва й називає конкретне місце - Андріївську гору, то можна з певністю сказати, що там уже існувало невелике поселення. Адже не міг апостол проповідувати в дрімучих лісах і проголосити в незалюдненому місці своє знамените пророцтво: «Бачите гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, постане місто велике і церков багато воздвигне Господь». Потім апостол Андрій зійшов на гори, благословив їх і поставив хреста, провіщаючи хрещення нашого українського народу від своєї апостольської кафедри у Візантії. З наших країв Андрій вирушив на північ, до озера Ільмень. Де завершилася мандрівка святого апостола – невідомо. За однією з версій, він через Балтійське море  вирушив до свого брата Петра в Рим, за іншою – повернувся тим самим шляхом у Візантію.