Особливості готування до вчинення злочину

      Необхідно також зазначити, що  існує різниця між виявленням  наміру та погрозою, оскільки  погроза – це дії, які пов’язані  із впливом на психіку людини  і тому вони є караними за  чинним законодавством України, як самостійні закінчені склади злочинів. У цих випадках карається не сам умисел, а суспільно-небезпечне діяння (погроза), навіть якщо у того, хто погрожує, не було наміру в подальшому реалізувати погрозу, бо тут спричиняється безпосередня шкода безпеці життя, здоров’ю, громадські безпеці, безпеці осіб, зазначених у законах тощо.Також не є виявленням наміру передбачені КК діяння формою вчинення яких є різноманітні публічні заклики (ч.2 ст.109, ст.ст. 110, 436). Такого роду діяння утворюють самостійні посягання на об’єкти кримінально-правової охорони [15].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, для охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин небезпеку становлять не тільки закінчені, тобто повністю здійснені злочини, а й навмисні дії, які виявляються в створенні умов для майбутнього скоєння злочину, а також безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, але які не привели до його завершення з причин, що не залежать від волі винного.

Такого типу дії становлять суспільну небезпеку, за них кримінальним законом (ст. 16 Кримінального Кодексу) передбачена кримінальна відповідальність.

Готування до злочину в  кримінальному праві України  виступає як одна із стадій вчинення умисного злочину.

У відповідності із ст.14 ч. 1 КК України «готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину».

Різноманіття умисної  злочинної діяльності передбачає і різноманіття діянь, що утворюють готування до злочину. Їх перелік у нормі права в зв'язку із цим — неможливий.

Виділяють форми готування  до злочину:

- Підшукування

- Пристосування

- Підшукування співучасників

- Змова на вчинення злочину

- Усунення перешкод.

- Інше умисне створення умов для вчинення злочину тощо.

Аналіз судової практики, свідчить про те, що їй абсолютно  невідомі випадки притягнення до кримінальної відповідальності за дії, що утворюють готування до злочину  у чистому виді. Винятком є лише випадки, коли такі дії утворюють самостійні склади злочину. Таке становище викликано складністю процесу доказування по цій категорії справ і бажанням працівників правоохоронних органів здобути більш вагомі докази вини особи. Як правило, відомості про готування до злочинів містяться в оперативних матеріалах органів МВД, СБУ, податкової міліції. Таке становище не може бути визнане як законне. Фактично правоохоронні органи такими діями дають можливість злочинцю «заглибитись» в процес вчинення злочину, закінчити його, допускаючи часто спричинення злочином тяжких наслідків, замість того щоб припинити його на ранній стадії.

Чинне кримінальне законодавство, як вже зазначалось, вирішуючи питання  про покарання за незакінчений злочин, не робить різниці між ним та закінченим злочином.

Тим не менш, враховуючи віддаленість цієї стадії від закінчення злочину, суттєво меншу ступінь суспільної небезпеки дій, що її утворюють, чинне  кримінальне законодавство встановило, що «Готування до злочину невеликої  тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності» (ст.14 ч.2 КК). Це є новацією в кримінальному законі, яка спрямована на більш ефективне його застосування.

       Готування до злочину, його  ознак та форм можна дати  таке узагальнене визначення  готування до вчинення злочину – це окрема самостійна стадія вчинення злочину, яка характеризується сукупністю таких форм, як підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників, або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, інше умисне створення умов для вчинення злочину, а також мотивація злочину та його планування, вибір мети та об’єкту злочинного посягання. Суспільна небезпечність готування до певного злочину визначається також змістовністю і значимістю готувальних дій для вчинення злочину, які визначаються, по-перше, природою самих підготовчих дій відносно до того чи іншого злочину, а, по-друге, необмеженістю дій до безпосереднього виконання злочинного посягання. злочинного посягання.

Таке становище викликано  складністю процесу доказування по цій категорії справ і бажанням працівників правоохоронних органів здобути більш вагомі докази вини особи. Як правило, відомості про готування до злочинів містяться в оперативних матеріалах органів МВД, СБУ, податкової міліції. Таке становище не може бути визнане як законне. Фактично правоохоронні органи такими діями дають можливість злочинцю «заглибитись» в процес вчинення злочину, закінчити його, допускаючи часто спричинення злочином тяжких наслідків, замість того щоб припинити його на ранній стадії. Чинне кримінальне законодавство, як вже зазначалось, вирішуючи питання про покарання за незакінчений злочин, не робить різниці між ним та закінченим злочином. Тим не менш, враховуючи віддаленість цієї стадії від закінчення злочину, суттєво меншу ступінь суспільної небезпеки дій, що її утворюють, чинне кримінальне законодавство встановило, що «Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності» (ст.14 ч.2 КК). Це є новацією в кримінальному законі, яка спрямована на більш ефективне його застосування.

Згідно зі ст.68 ч.2 КК України  за вчинення готування до злочину  строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального  строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи, що санкція ч.2 статті 115 Кримінального кодексу  України передбачає максимальний строк  позбавлення волі - 15 років, а ОСОБА_2. засуджений до 12 років позбавлення  волі, тому в цій частині вирок  підлягає приведенню у відповідність до Закону України 270-VІ від 15.04.2008 р., оскільки за готування до злочину, за який засуджено ОСОБА_2 максимальна міра покарання може становити не більш як 7,5 років позбавлення волі.

Разом з тим, суд не взяв до уваги, що санкція ч.2 ст.115 КК України крім позбавлення волі на певний строк передбачає і таке покарання як довічне позбавлення волі, що є найбільш суровим видом покарання і відрахування частин строку покарання від якого неможливе.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція України. – С.: ФОП Соколик Б. В., 2008 – 52 с

2. Матишевський  П.С. Кримінальне право України.  Загальна частина: Підручник для  студентів юрид. спец.. – К.: Юрінком  Інтер, 2000. – 271 с.

3. Науково-практичний  коментар Кримінального кодексу  України. – 6-те вид., переробл. Та доповн./ За ред.. М. І. Мельника, М.І.Хавринюка. – К.: Юридична думка, 2009.

4. Матишевський  П.С.Кримінальне право України.  Загальна частина.. – К.: Юрінком  Інтер, 2000. – 506 с.

5.  Тихий В.П.  Стадії вчинення злочину: Конспект  лекції, - Харків: Національна юрид. Акад..України, 1996. – 30 с.

6. http://ebk.net.ua/Book/KPravo/10-15/10111.htm

7. http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/19908/19956/

8. http://ua.textreferat.com/referat-7509-9.html

9. http://pravouch.com/page/ugpravo/ist/ist-5--idz-ax315--nf-51.html

10. http://stydentam.org.ua/2008/2167.html

11. http://ebk.net.ua/Book/KPravo/10-15/10115.htm

12. http://referat.repetitor.ua/Готування_до_злочину?page=2

13. http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/014.php

14. http://www.pravo.vuzlib.net/book_z413_page_9.html

15.http://radnuk.info/pidrychnuku/kruminal-pravo/46-stashus1/933-s-4---.html

16. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2894916

17. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4148731

 18. Кримінальний кодекс України(із змінами та доповненнями станом на 15 квітня 2009 року). – Х.: ТОВ «Одісей», 2009. – 248 с.

19. Юридична  енциклопедія.— К., 1993.

20. Фріс П.Л. Стадії вчинення злочину. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 16.