Звіт з ознайомчої практики в Міністерстве України ДНСУ

Основними завданнями і напрямами організації  митного контролю є:

• підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;
• аналіз чинних та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності;
• запровадження технологій митного контролю та митного оформлення;
• організація взаємодії митних органів з іншими державними органами;
• розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;
• удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

МКУ ст. 41 визначається, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами  митних органів шляхом:

• перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
• митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);
• обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
• усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
• перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності та достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;
• огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю;
• використання інших форм, передбачених МКУ та іншими законами України з питань митної справи.

Переміщення товарів через митний кордон України  здійснюється у відповідності з  замовленими митними режимами. «Митний  режим» існує для позначення спеціальної  системи заходів та сукупності методів, які забезпечують комплексне використання інструментів митного регулювання.

Основні принципи переміщення товарів через  митний кордон, якими керуються усі  учасники перевезення товарів через  кордон наступні: рівне право усіх осіб на увіз або вивіз певних груп товарів; обмеження або заборона на увіз або вивіз певних груп товарів; право вибору митного режиму; забезпечення обереження товарів при митних операціях; визначення міста і часу проведення митного кордону.  У митних цілях усі товари, які обертаються у міжнародній торгівлі систематизовані у ТН ЗЕД. Товари, що обертаються у світовій торгівлі та та класифіковані у ТН ЗЕД, поділено на шість рівнів класифікацій, де найнищим є 21 розділ який далі поділяється на 97 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій, 5019 субпозицій. Основою будови ТН ЗЕД виступає сукупність різних ознак товарів. Систему кодування товарів у ТН ЗЕД утворено для зручності інформації її передавання та подальшої обробки на обчислювальних машинах. Товари кодуються дев’ятизначним кодом, у якому перші дві цифри означають товарну групу, перші чотири - товарну позицію товару, перші шість – код товпару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, усі дев’ять цифр – товарну субпозицію товару. Таким чином 1-6 розряди відповідають групуванню товарів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товару, 7-8 відповідають коду товару відповідно до кодифікацій ЄС, 9-й розряд передано до національних класифікацій товарів.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою  та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через  митний кордон, а також документи  на ці товари і транспортні засоби пред’являються для контролю митним органам у незмінному стані в  пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними  органами для здійснення контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску. Однак, встановлений строк, як виняток, може збільшуватися (у разі хвороби, стихійного лиха, страйків, злочинних дій другорядних осіб та ін.).

Існує спеціально відведене місце, де митні органи здійснюють необхідні митні формальності щодо зовнішньоекономічних вантажів та транспортних засобів, які ці вантажі перевозять, – це зона митного контролю. Зона митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняється від зон митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях. Зони митного контролю розрізняють за типом залежно від виду транспорту (автомобільний, водний, залізничний, повітряний).

Усі товари, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю за технологічною схемою,що являє собою послідовність операцій митного контролю та митного оформлення.

Таким чином  переміщення товарів через митний кордон України  - це досить непроста та складна сукупність здійснення заходів, які передбачають якісний контроль переміщення товарів, згідно законодавству України.

8.Документальне оформлення вантажів та митної документації  МКУ передбачається, що суб’єкти ЗЕД у разі переміщення товарів через митний кордон України зобов’язані в належних випадках надавати митниці необхідні для митного контролю документи, перелік та порядок представлення яких визначається ДМСУ.

Вантажна  митна декларація (ВМД – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України), застосовується під час декларування суб’єктами ЗЕД (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та відповідно кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документу форми МД-3. ВМД оформляється на стандартних бланках формату А4. З метою прискорення митного оформлення ДМСУ визначас випадки, коли ВМД подається тільки у електронному вигляді. Контроль за оформленням ВМД на стандартних бланках здійснюється митними органами. ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. ВМД, заповнена з підчистками та помилками до оформлення, не приймається. Виправлення можуть бути зроблені шляхом перекреслення помилкових та внесених правильних відомостей. Кожне виправлення засвідчується печаткою декларанта. Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена Згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку закріплюється штампом, « Під митним контролем » на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером. Після закінчення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів виключно у випадках передбачених законодавством після завершення процесу прийняття ВМД до оформлення. Реєстраційний номер ВМД, який було відмовлево не може бути присвоєним іншій декларації. Митний орган не приймає ВМД для оформлення: якщо вона подається без повного комплексу документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом з порушеннями положення та інструкції. У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні. Картка заповнюється посадовою особою митного органу, що прийняла рішення про неможливість пропуску на митну територію вантажу. Уразі прийняття рішення про відмову у пропуску на митну територію України товару, який підлягається експортному контролю картка підписується посадовою особою на рівні заступника начальника митниці, а інформація про відмову у ввезені такого товару надсилається засобами електронного зв'язку до ввіділу експортного контролю ДМСУ. Після оформлення картки заповнюється відривний талон. На підставі оформленого талону перевізник товару має право оскаржити дії митного органу, звернувшись до регіональної митниці, ДМСУ стосовно дій митниць центрального підпорядкування, арбітражного суду. ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару. Оформлення ВМД засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим. Митне оформлення товарів проводять у декілька етапів, які в свою чергу діляться на стадії проведення:

1-й етап - прийняття ВМД до оформлення та контроль відповідності електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії. Перша стадія етапу прийняття ВМД до оформлення, а друга - контроль відповідності даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії;

2-й етап - контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення.

9.Боротьба з контрабандою та порушенням митних правил

Структура Департаменту

боротьби  з контрабандою та порушеннями митних правил

 Контрабанда відноситься до злочинів проти держави. Відповідно до частини 2 статті 7 КК України контрабанда є тяжким злочином - тобто представляючим підвищену суспільну небезпеку. Безпосереднім об'єктом контрабанди є встановлений порядок переміщення матеріальних цінностей, а також окремих предметів і речовин, вилучених з вільного обороту, через митний кордон України.

Небезпечність не контрольованого  обігу товарів добре відоме як в Україні, так і за її межами. Контрабанда має підвищену суспільну  небезпечність оскільки полягає  на встановлений порядок переміщення  через митнтй кордон матеріальних цінностей  і може завдати збитків економіці  держави, її культурній спадчині, сприяти  розміщенню тіньового сектору економіки, а в окремих випадках поєднуватися з учиненням інших тяжких злочинів.      Згідно із ст. 100 Митного кодексу України контрабандою визначається переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний контроль України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах або групою осіб, які організували для заняття контрабандою, а також незаконне переміщення історичних цінностей, наркотичних засобів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів.       Відповідальність за контрабанду передбачена ст. 201 Кримінального кодексу України і карається позбавленням волі на термін від трьох до двацяти років з конфіскацією майна.          Способи незаконного переміщення предметів через митний кордон визначено у статтях 115,116 Митного кодексу України.     Під переміщенням предметів поза митним контролем слід розуміти їх переміщення через митний кордон поза місцем розташування митниці або поза часом здійснення митного оформлення.      Переміщення предметів із прихованням від митного контролю- це їх переміщенням через кордон із використанням тайників або інших засобів, що утруднюють їх виявлення шляхом надання одним предметам вигляду інших. Під тайниками слід розуміти спеціально виготовлені, обладнані або пристосовані сховища, а також конструктивні порожнини, ємності транспортних засобів, багажу тощо. Використання інших засобів, що ускладнюють виявлення предметів, має визнаватися, зокрема, приховування останніх у:    - залізах;            - одязі;            - взутті;            - головних уборах;          - речах особистого користування;        - на тілі;            - в організмі людини чи тварини.       Надання одним предметам вигляду інших - це зміна їх зовнішніх ознак(форми та стану, упаковки, етикетки, ярликів тощо).    Підробленими слід вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо до фактів, які ними засвідчуються. А також документи з підробленими відбитками печаток та штампів, підписів тощо.       Під незаконно отриманими розуміються документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням встановленого порядку.  Документи, які містять неправдиві дані, - це такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.      У випадках, коли предмети навмисне ввозяться в Україну під виглядом транзиту через її територію, а фактично - з метою її реалізації в Україні, такі дії за наявності необхідних ознак утворюють склад злочину, передбаченого ст. 201 Кримінального кодексу України, оскільки за цих обставин до митного органу як підстава для переміщення предметів подаються документи, що містять неправдиві дані.              Під контрабандою у великих розмірах слід розуміти переміщення через митний кордон предметів, загальна вартість яких становить тисячу і більше офіційно встановлених на час виникнення злочину неоподатковуваних мінімумів громадян. У випадках, коли вартість предметів менша від зазначеного розміру, відповідальність(за відсутності інших ознак злочину) настає за МК України як за порушення митних правил.         Поняття історичних і культурних цінностей визначено ст. 1 Закону України «Пор вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р. №1068 - ХІУ. Належність предмета до такої категорії та його вартість встановлюються на підставі висновку експертизи.      Під групою, організованою для заняття контрабандою, необхідно розуміти двох і більше осіб, які спеціально об'єдналися для вчинення одного чи декількох незаконних переміщень предметів через митний кордон. Характерна ознака -її члени усвідомлюють, що контрабанда вчиняється саме такою групою, тому кожен із них має нести відповідальність за ст. 201 КК як співвиконавець, незалежно від ролі, яку він виконував. Контрабанда передбачає наявність прямого умислу. Для кваліфікації дій за ст. 201 КК немають значення мотиви та мета їх вчинення, а також чи спричинили вони шкідливі наслідки.      Суб'єктом злочину може бути:        - громадянин України;          - іноземний громадянин;         - особа без громадянства;         - особи що досягли 16 років.        Контрабанда як злочин - це суспільно - небезпечне протиправне діяння, яке посягає на економічні інтереси української держави, її зовнішньоторгівельні зв'язки та встановлені митним законодавством правила вивезення з України та ввезення на її територію предметів, валюти та цінностей.Суспільна небезпечність контрабанди. Небезпечність не контрольованого обігу товарів добре відоме як в Україні, так і за її межами. Контрабанда має підвищену суспільну небезпечність оскільки полягає на встановлений порядок переміщення через митнтй кордон матеріальних цінностей і може завдати збитків економіці держави, її культурній спадчині, сприяти розміщенню тіньового сектору економіки, а в окремих випадках поєднуватися з учиненням інших тяжких злочинів.    Згідно із ст. 100 Митного кодексу України контрабандою визначається переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний контроль України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах або групою осіб, які організували для заняття контрабандою, а також незаконне переміщення історичних цінностей, наркотичних засобів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів. Відповідальність за контрабанду передбачена ст. 201 Кримінального кодексу України і карається позбавленням волі на термін від трьох до двацяти років з конфіскацією майна.       Способи незаконного переміщення предметів через митний кордон визначено у статтях 115,116 Митного кодексу України.     Надання одним предметам вигляду інших - це зміна їх зовнішніх ознак(форми та стану, упаковки, етикетки, ярликів тощо). Підробленими слід вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо до фактів, які ними засвідчуються. А також документи з підробленими відбитками печаток та штампів, підписів тощо

10. Контроль митного посту «Гоптівка»

Харківської митниці

«Гоптівка»  – прикордонний пункт пропуску на українсько-російському кордоні  в Дергачівському районі Харківської  області України. Розміщений на участку автотраси Бєлгород-Харків. Вид пункту прпуску - автомобільний. Статус пункту пропуску – міжнародний. Характер перевезень – пасажирський і вантажний.

Митний  пост «Гоптівка» Харківської митниці  розпочав свою роботу в кінці 2003 року, його працівники затримали багато правопорушників. Митний контороль цього посту  здійснюється наступним чином. Вся  зона митного кордону поділяється  на три коридори: зелений, синій, червоний. Через зелений коридор провозять  товари, які непотрібно декларувати. Через червоний коридор перевозять валюту, розміром не вище 1000$, товари ціних яких не перевищує 200Є таїх розміри не перевищують 50кг. В червоному коридорі речі, що перевозяться, декларуються і нарешті через синій коридор з обов’язковим декларуванням проходить валюта до 10000$ та транзит до 50$. В зону митного контролю легкові автомобілі в’їзжають по лівій стороні, вантажні машини і автобуси – по правій. В адміністративному приміщенні, що знаходиться на  митного посту «Гоптівка», оформляються автомобілі, що заїжають на митний контроль. Спочатку здійснюється огляд, потім оформлення декларації, а потім митний контроль. Після митного контролю проводять паспортний контроль, але це проводять вже прикордонники. Такий контроль є обов’язковим для всіх уб’єктів, що проходять митний контроль. На території митного посту «Гоптівка» призначена площадка для юридичних осіб. Тут оформляються рейсові автобуси, вантажівки різних фірм, підприємств, які перевозять свій товар. На вісовій важать тару. Щоб товар не розвантажувати повністю, його роздивляються зверху.

Існує чотири етапи перевірки товару:

1. етап – візуальний (бокс митного контролю), здійснюється якщо є порушення;
2. етап – відкриття відсіку без вивантаження товару;
3. етап – частковий з перерахуванням;
4. етап – повне вивантаження та перерахування.

Існують служби, що дають дозвіл на перевезення  товарів: СМАП екологічні служби, та інші.

Предмети що заборонені до ввезення на митну територію України: зброя віськових зразків всякого роду та боєприпаси до неї; наркотичні та психотропні речовини, а також пристрої для куріння опію та гашишу; сильнодіючі отруйні, радіоактивні вибухові речовини; друковані матеріали, негативи, відзняті плівки, фотографії, кінострічки, подібні товари що містять пропаганду ідеї війни.

Предмети  заборонені до вивезення з митної території України: зброя військових зразків всякого роду, боєприпаси до неї, наркотичні та психотропні речовини, вибухові пристрої, витвори мистецтва, культурні та історичні цінності та інше, анульовані цінні папери, товари, експорт яких здійснюється з порушенням правил інтелектуальної власності.

Гордість  «Гоптівки» - прилад Поліскан-2 вітчизняного виробництва з євро установкою. Він  призначений для перевірки автомобілів. Прилад рентгеном просвічує автомобіль у двох ракурсах, завдяки чому можна  виявити походження товару ( чи то рослинного, чи тваринного походження, чи можливо побутова техніка).

                                                          ВИСНОВОК      На практиці «Вступ до фаху», який почався 31.01.2011 р. і закінчився 05.02.2011 р. ми розглянули такі питання:       -   Вимоги до спеціалістів з фаху 7.050302 «Товарознавство та експертиза в митній справі»,відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики.  - Професійне призначення і галузь використання спеціалістів.Зміст виробничих функцій, типових задач, вміння, якими повинен володіти спеціаліст. - Характеристика навчальної бази кафедри товарознавства в митній справі,науково-дослідні роботи студентів, участь у конференціях та олімпіадах. -   Історичний розвиток митної справи.       -   Функції та задачі митниці та митних органів.     -  Порядок здійснення митного контролю за товарами, що переміщуються через митний кордон України.         -  Документальне оформлення вантажів та митної документації.   -  Боротьба з контрабандою та порушення митних правил     Для себе я зробила висновок, що: митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, де дотримуються визнаної у міжнародних відносинах системи класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту і імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. Але цим не обмежується зміст митної справи. У митну справу також включається митна статистика та ведення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, профілактика виявлення та припинення контрабанди та інших порушень митного законодавства, розгляд справ про їх порушення, співробітництво з митними органами інших країн. Крім цього при виконанні своїх безпосередніх обов'язків митні органи зв'язані з іншими правовідносинами: міжнародно-правовими, цивільно-правовими, зовнішньоекономічними тощо. Відповідно кожен із перелічених напрямів має свій зміст, свою специфіку та інструментарій здійснення. У ряді випадків здійснення митної справи виходить за межі компетенції самих митних органів.          Отже, митна справа є специфічною діяльністю держави та створених нею митних органів у взаємодії з іншими державними органами щодо забезпечення зовнішньополітичної і особливо зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Сучасне уявлення про митну справу охоплює складний комплекс відносин, безпосередньо пов'язаних із зовнішньою та внутрішньою політикою держави. Перш за все це стосується зовнішньоекономічних, культурних та інших зв'язків. Митна справа здійснюється в межах митної політики, має багатоцільовий характер, слугує задоволенню інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб і самої держави. Відповідно до ст. 3 Конституції України визначено пріоритети здійснення державної політики. Тому й митна політика повинна слугувати інтересам людини. Лише в такому ракурсі повинна оцінюватися діяльність всіх ланок державного механізму здійснення митної політики. Сьогодні митниця виконує такі функції: здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль і оформлення товарів та інших предметів; перевірку відомостей, заявлених у вантажній митній декларації при митному оформленні товарів та інших предметів, відповідно до наявного вантажу та документів, необхідних для здійснення митного контролю; нараховує та справляє в зоні своєї діяльності митні платежі та збори, стягнення яких відповідно до законодавства покладено на митні органи; забезпечує контроль за доставлянням митних вантажів в інші митні органи; вживає спільно з іншими правоохоронними органами заходи, спрямовані на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, які становлять національне, історичне та культурне надбання держави; взаємодіє з іншими правоохоронними та контрольними службами в зоні своєї діяльності; забезпечує зберігання й використання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів посадовими особами митниці; проводить розслідування у разі їх втрати або протиправного застосування та ін.        Митний контроль і митне оформлення товарів і інших предметів, переміщуваних через митний кордон України, безпосередньо здійснюють митні пости. Митний пост не є самостійним структурним елементом митної системи і не має статусу юридичної особи. Він знаходиться в зоні діяльності митниці, який підлеглий. Митні пости розміщаються з урахуванням таких факторів, як наявність автомобільних і залізничних магістралей, авіаційних, морських і річкових портів, а також у залежності від потреб практики зовнішньоекономічної діяльності. У зоні своєї діяльності митний пост практично цілком виконує функції митниці