5.Окремі
випадкові представники. В кожному
сховищі можуть бути виявлені
численні види грибів, наявність
яких залежить від різного
роду місцевих умов: Chloridium minutum, Cladobotryum
apiculatum, Chaetostylum fresenii, Mucor flavus, Syncephalastrum racemosum.
Для
грибів папір є поживним середовищем
та опорним субстратом. Дуже часто
гіфи грибів можуть пронизувати
аркуші документа наскрізь. Розростання
міцелію в одних випадках призводить
до його механічного сплетіння
з волокнами паперу, а в інших
супроводжується ферментативною
активністю та руйнуванням волокна.
У результаті росту грибів
на папері накопичується багато
їхніх екзометаболітів або екстролітів,
серед яких органічні кислоти, амінокислоти,
пігменти, тощо. Пігменти, які продукують
гриби-деструктори паперу і виділяють
в навколишнє середовище, з’єднуються
безпосередньо з волокнами паперу, а пігментні
плями поширюються за межі колонії. Ці
компоненти здатні до самостійних хімічних
реакцій з компонентами паперу, що призводить
до ослизнення та сцементування паперу.
2.2 Кіно-фотоплівка
і мікроскопічні гриби
З
наукової літературні відомі
дані про пошкодження фотоматеріалів
мікроорганізмами: плісеневими грибами
та бактеріями. Основні збитки
кіно- фотодокументам та мікрофільмам
приносять саме плісеневі гриби. Це пояснюється
фізіологічними особливостями грибів,
активна діяльність яких спостерігається
при відносній вологості оточуючого повітря
70% і вище, а для бактерій 96 – 98%. Плісеневі
гриби розвиваються на усіх типах плівок,
але низькою грибостійкістю відрізняється
кольорові кіно-фотодокументи. Плівковий
носій є відносно довговічним матеріалом.
Не випадково в архівній практиці, створення
мікрофільмів, і надалі залишається важливим
способом збереження резервних копій
найбільш цінних документів, оскільки
вони можуть зберігатися, за розрахунками
спеціалістів, не менше 500 років.
Сучасні
кіно- і фотоплівки складаються із двох
основних шарів: ефіро-целюлозного і желатинового
з компонентами, що утворюють чорно-білі,
або кольорові зображення. Желатина –
основний компонент фотографуючої емульсії
та разом з целюлозою вони є прекрасними
поживними середовищами для мікроскопічних
грибів. Розчин желатини, що надходить
для виготовлення емульсії, має, як правило,
велику кількість мікроорганізмів. Таким
чином, зародки бактерій і плісеневих
грибів можуть бути внесені в неї ще при
виготовленні плівок. Крім того, їх зараження
можливе в процесі технологічного виготовлення.
Попадаючи в умови сприятливі для розвитку,
мікроорганізми викликають гниття, розм’якшення
і розклад емульсійного шару .
Спори
гриба, проростаючи на поверхні
кіноплівки, спочатку утворюють
повітряний міцелій, який пізніше
обов’язково проникає в емульсійний
шар. В результаті на поверхні
плівки з’являються мутні плями.
Хоч мікроорганізми рідко повністю
знищують зображення, продукти їх
життєдіяльності залишають сліди,
які зазвичай дуже важко видалити. Внутрішній
міцелій, якщо і гине в результаті біоцидної
обробки, але залишається видимим у плівці
на просвіті. В процесі своєї життєдіяльності
гриб спочатку розкладає желатину, внаслідок
чого фотошар стає липким, що призводить
до злипання витків рулону.
При
архівному зберіганні фотоматеріалів
спостерігається біопошкодження як
емульсійного шару так і проявленого зображення
і їх основи (паперу), не дивлячись на те,
що проявлені фотографічні зображення
мають природній антисептик – срібло.
Мікроміцети, які розвиваються на фотоматеріалах,
здатні адаптуватися до срібла.
Перші
дослідження мікобіоти кіноплівок
були проведені в 50-х роках минулого століття
співробітниками НДКФІ. Проби, взяті ними
з фільмових матеріалів Держфільмофонда
СРСР, показали, що фотографуючий шар кіноплівок
уражений головним чином представниками
мікроскопічних грибів - Penicillium sp. та Aspergillus
versicolor. З літератури відомо, що гриби таких
родів як: Stachibotrys, Chaetomium, Cladosporium, Fusarium, Trichoderma,
Rhizopus, Scopulariopsis належать до тих, які найчастіше
уражають КФД.
Описано
проведення детального вивчення
мікобіоти документів ЦДАКФД. При досліджені
34 рулонів кіноплівки було виявлено їх
контамінацію спорами грибів, причому
в 19 рулонах мікобіота знаходилась в життєздатному
стані. Наприкінці 70-х років в процесі
перегляду кінофотодокументів ЦДАКФД,
які зберігалися в підземних боксах, виявлено
18 видів грибів, що утворювали на плівці
плісневі нальоти.
Вибірковий
контроль стану страхового фонду
в цих сховищах показав, що
в 15 з 68 обстежуваних приміщеннях
виявленні документи, пошкодженні пліснявою.
З них, фотодокументи на кіноплівці і на
магнітній стрічці були значно уражені
мікроскопічними грибами. Найбільше були
пошкодженні кінодокументи.
Структура
поверхні приміщень сховищ може
сприяти адгезії спор грибів
і конденсації крапельної вологи,
що може бути причиною біологічного
пошкодження фотоматеріалів.
Важливим
фактором пошкодження фотографуючого
матеріалу є присутність вологи. В закритих
конвертах і коробках, виготовлених із
повітрянепрониклого матеріалу, може
проходити конденсація вологи. Видовий
склад мікроміцетів, виділених з фотопаперу,
схожий зі складом мікроміцетів, які розвиваються
на поліетиленових упаковках для фотоматеріалів,
але відрізняється від видового складу
мікроміцетів, що присутні на фотоплівках.
2.3 Гриби,
що контамінують компакт-диски
Проблема
збереження компакт-дисків (CD) надзвичайно
актуальна для бібліотек та
архівів, так як CD-диски, на сьогодні
найбільш масово використовуються
для збереження електронних документів,
баз даних, цифрових колекцій - текстових,
графічних, аудіо- і відеодокументів, в
тому числі раритетних.
Донедавна
існувала думка, що оптичні диски,
виготовленні на основі довговічних
хімічно і біологічно стабільних
матеріалів, не піддаються дії
мікроорганізмів і зберігають
інформацію не залежно від
кліматичних умов їх зберігання
та експлуатації. Практично відсутні дослідження
що до дії мікроорганізмів на CD. В 2001 році
з'явилась інформація про те, що “гриб
Geotrichum candidum в умовах тропічного клімату
проник ззовні в CD, зруйнував тонкий алюмінієвий
шар і полікарбонатний напил, знищив дані,
які зберігалися на диску. Компакт-диски
змінили колір і стали прозорими. Навіть
неозброєним оком було видно, що диски
втратили колір і стали прозорими. Даний
мікроорганізм живиться барвником, на
якому випалюється інформаційний склад
диска і повністю знищує алюмінієвий шар
”.
Починаючи
з 2001 року, у Федеральному центрі
консервації бібліотечних фондів
при Російській національній
бібліотеці проводяться комплексні
дослідження по впливу умов
зберігання і експлуатації оптичних
дисків на довговічність записаної
на них інформації.
Зараження
оптичних носіїв інформації відбувається
в умовах високої запиленості і насиченості
повітряного середовища спорами мікроскопічних
грибів, не дивлячись на те, що при виготовленні
компакт-дисків використовуються матеріали
хімічно і біологічно стійкі. Мікроміцети,
що пошкоджують компакт-диски належать
до родів: Aspergillus, Botryotrichum, Cladosporium, Geotrihum,
Fusarium, Mucor, Penicillium, Rhizopus, Trichoderma.
У
зв’язку із значними коливаннями
температури і відносної вологості,
повітря проходить зволоження
субстрату, утворення конденсатів,
а також адсорбція із повітря
окисів азоту, сірки, карбону, хлоридів,
пилу, сажі, що сприяє заселенню мікроорганізмами.
В
Росії визначення біостійкості (грибостійкості)
компакт-дисків передбачено стандартом
“ Вироби електронної техніки, квантової
електроніки і електротехнічні методи
досліджень ”, в якому є посилання на стандарт
“ Вироби технічні. Методи досліджень
на стійкість до дії мікроскопічних грибів”,
що поширюється на технічні вироби та
рекомендується для визначення грибостійкості
паперу. За цим стандартом використовувався
набір культур мікроміцетів:Aspergillis niger
van Tieghem, Aspergillis terreus Thom, Penicillium funiculosum Thom,
Penicillіum ochro-chloron Biourge, Aureobasidium pullulans (de Barry)
Arnaud, Paecilomyces variotiі Bainer, Scopulariopsis brevicaulis Bainer,
Trichoderma viride Pers. Ex Fr., Chaetomium globosum Kunze.
Через
2 тижні після проведення досліду
на поверхні дисків були виявлені
розгалужені гіфи грибів, площа
ураження яких, при розгляді під
мікроскопом, займала, орієнтовно, 30% поверхні.
Але через 9 тижнів відбулося локальне
розшарування диску з торцевої
частини. При комп`ютерному тестуванні
виявили появу стійких відмов
читання. Через 21 тиждень виявлено
диски з практично повністю зруйнованим
захисним шаром.
Негативно
на компакт-диски впливає відносна
вологість повітря. В діапазоні
близько 100%, в них активно розвиваються
мікроміцети. При одночасній дії декількох
факторів (наприклад, температура і вологість,
мікроорганізми і вологість і т.п.) негативний
ефект збільшується. Диск зазнає втрату
робочого стану за менш короткий період.
Спільним
контамінантом на даний час для паперу,
CD-дисків та кіно- фотодокументів є Aspergillus
niger. Гриби Trihoderma viride, Penicillium funiculosum, Chaetomium
globosum, Scopulariopsis brevicaulis, Aspergillus fumigatus є спільними
контамінантами для паперу та CD-дисків.
Paecilomyces variotii –знайдений на CD-дисках та
кіно-фотоплівці. Aspergillus versicolor – зустрічається
як на папері так і на кіно- фотодокументах.
РОЗДІЛ
3. Фактори, що впливають на розвиток грибів
на документах
У
повітрі завжди знаходяться спори
та фрагменти міцелію грибів.
Кількість спор у повітрі навколишнього
середовища коливається залежно
від висоти атмосферного шару,
характеру місцевості, пори року,
складу рослинності та інших
чинників. Вважається, що головним
джерелом спор у повітрі є
гриби, що мешкають на культурних
та диких рослинах, рослинних
залишках і поверхневих шарах ґрунту.
Мікроорганізми
потрапляють до приміщень архівів
та бібліотек з потоком повітря
через двері, вікна, вентиляційні
системи. Повітря приміщень розглядається
як складна аерозольна система,
в якій концентрація життєздатних
спор бактерій і грибів корелює
із загальною концентрацією пилу
в книгосховищах. Ось чому дослідження
повітря та внутрішніх поверхонь архівосховищ
привертає увагу мікологів, спеціалістів
в галузі забезпечення збереженості документів.
В
різних країнах є сховища з
регульованим та нерегульованим
кліматом. Однак, і в тих і в
інших - в результаті сезонних
коливань температури та вологості,
або аварійних ситуацій можуть
виникати умови, сприятливі для
розвитку мікроорганізмів із
спор, які, також знаходяться на
пилових частинках. Звідси випливає
той факт, що чим вищий склад
пилу в повітрі, тим більше
у ньому спор мікроорганізмів.
Аналіз мікробіологічного стану
обкладинок книг показує, що з
одного квадратного сантиметра
не знепилених картонних обкладинок
виростає в середньому до 20 колоній мікроорганізмів,
тоді як з ледеринового – не більше однієї.
Відповідно до міждержавного стандарту
оптимальні параметри повітря для збереження
документів на паперовому носії знаходяться
на рівні: температура (18 + 2)оС, відносна
вологість – (55 + 5)%, для документів на пергамені
та шкірі – (60 + 5)%. За російським стандартом
оптимальні параметри повітря для збереження
КФФД знаходяться у межах: температура
(5 – 10)о С, відносна вологість – (45 – 60)%.
При збільшенні температури та вологості
повітря частинки пилу зі спорами осідають
на стінах і утворюють колонії бактерій
та грибів. Останні в процесі розвитку
створюють загальну заспореність повітря,
що може призвести до ураження документів.
За стабільних температурно-вологісних
умов ця аерозольна система стійка до
осідання і може тривалий час циркулювати
в приміщені. Завдяки руху повітряних
мас відбувається розповсюдження пилу
та мікроорганізмів в усьому об’ємі книгосховищ.
Ступінь забруднення повітря пилом і життєздатними
спорами мікроорганізмів є важливим показником
санітарно-гігієнічного та екологічного
стану приміщень повітря архівів та бібліотек.
Для
виявлення періодів в яких
спостерігається значна різниця
температури, відносної вологості
повітря і кількості мікроорганізмів
у фондах Російської національної
бібліотеки щомісячно протягом 2001-2003
років проводили дослідження
мікобіоти повітря. В результаті моніторингу
були одержані дані, які вказують на те,
що зменшення вологості з початком паливного
сезону сприяє пригніченню життєдіяльності
грибів, що призводить до значного скорочення
їх кількості в повітрі. Мінімальне значення
мікроміцетів в повітрі приміщень в різних
фондах спостерігали в період саме паливного
сезону, в середньому воно не перевищувало
4 КУО/ч. У літній період за рахунок підвищення
вологості створюються умови для проростання
спор грибів і їх активного розвитку, результатом
чого є збільшення загальної мікробної
забрудненості повітряного простору.
В
книгосховищах в період з травня
по вересень відносна вологість
повітря збільшувалась на 10-30%, що
призвело і до збільшення кількості
мікроорганізмів в середньому
від 8 до 70 КУО/ ч і навіть до 118 КОУ/ ч.
Найбільша
кількість мікроорганізмів в
повітрі книгосховищ майже завжди
припадала на кінець вересня
і початок жовтня і досягала 200 КОУ/ч. Зазвичай
збільшення числа КУО попереджувало збільшенню
відносної вологості в попередньому місяці.
В деяких випадках збільшення числа КУО
і відносної вологості спостерігали одночасно,
в одному і тому ж місяці. Таким чином,
протягом трьох років в книгосховищах
відмічали періодично повторювальні коливання
мікроорганізмів. При звичайній роботі
сховищ існують два періоди: зимово-весняний
період (опалювальний сезон) і літньо-осінній
(до включення опалення), коли через зміни
кліматичних умов виникає можливість
активізації життєдіяльності мікроорганізмів,
які заселяють книги і повітря книгосховищ,
в першу чергу грибів. Відмічена залежність
температури, відносної вологості повітря
і кількості мікроорганізмів від рівня
яруса: на рівні першого ярусу температура
в середньому до 1,5оС. нижча, а вологість
– до 3% вища, ніж на рівні другого ярусу.
Кількість мікроміцетів на рівні першого
ярусу в середньому в 2-6 разів вища, ніж
на рівні другого ярусу.
Заспореність
повітряного середовищ зростає, якщо має
місце запліснявіння документів у приміщенні.
Через те, що повітряні потоки піднімають
біомасу з уражених документів, концентрація
мікроорганізмів та пилу збільшується
в 2-3 рази в порівнянні з повітрям, яке
надходить через вентиляцію.
Місця
пошкодження стін, стелі, скосів
вікон приміщень (здуття, відшарування
й лущення побілки та штукатурки,
розтріскування та осипання шару
фарби, плями різного походження тощо),
що утворилися внаслідок недотримання
нормативних режимів експлуатації будівель,
є додатковим джерелом пилу, а у разі зараження
їх біодеструкторами, ще й додатковим
джерелом надходження мікроорганізмів
у повітря приміщень. Все це може призвести
до значного збільшення заспореності
повітря та до зараження документів та
засобів зберігання (коробок, тек, стелажів,
шаф, тощо).