Історія вивчення проблеми біопошкодження документів

 Мікробіологічний  стан повітря різних приміщень  вивчається зазвичай в санітарно-гігієнічних  та епідеміологічних аспектах. Нормативні  вимоги та стандарти на сапротрофні гриби та бактерії в санітарній аеробіології відсутні, в той час як саме не патогенні мікроорганізми представляють інтерес з точки зору забезпечення збереження архівних документів.

 Факторами, що впливають на заселеність  та розвиток грибів на документах  у сховищах можуть бути кондиціонери  та вентиляція. Так у роботі  Мантуровської за 2000 рік сказано, що при черговому обстежені аналіз повітря в сховищі мікрофільмів, розташованому на період реконструкції у підвальному приміщенні сховища, виявлено деяке збільшення кількості грибів та зміну їх видового складу, появу грибів роду Aspergillus. Вибірковий перегляд плівок, мікологічне їх обстеження і додатково – стін та інших предметів не показали наявності цих грибів у стадії розвитку. Тільки при обстеженні приміщення, яке розташоване на поверх нижче, де не працювала вентиляція, вдалося встановити джерело інфекції. При несправності кондиціонеру спостерігали розвиток одного виду р. Aspergillus на корінцях підшивок газет, на стелажах напроти отворів повітропроводів. Той же гриб у великих кількостях був присутнім і в повітрі сховища, тоді як там, де клімат забезпечувався кондиціонером, працюючим в нормальному режимі, його не спостерігали зовсім.

 

ПІДСУМОК

 

 Ступінь  забруднення повітря пилом і  життєздатними спорами мікроорганізмів  є важливим показником екологічного  та санітарно-гігієнічного стану  приміщень та повітря архівів  і бібліотек, де зберігаються  документи на різних носіях  інформації: на папері, кіно- фоно- фотодокументах, СD-дисках.

 Мікроскопічні  міцеліальні мітоспорові гриби, або мікроміцети здатні розвиватися на різноманітних носіях інформації та викликати їх біопошкодення. У зв’язку з цим діяльність з вивчення мікобіоти сховищ та документів є справою першочергової необхідності у системі збереження фондів у кожній установі, де зберігаються мільйони примірників.

 У  сховищах можуть розмножуватися  близько 300 видів грибів, але в  кожному конкретному випадку  складається цілком певне їх  угрупування, де переважають ті  види, для розвитку яких cтворюються оптимальні умови. Видова різноманітність колоній грибів рухлива: при зміні умов середовища спостерігаються зміни їх складу.

 За  ступенем пошкодження паперу  мікроскопічними грибами, їх поділяють  на 5 груп. З них, на особливу увагу  заслуговують найбільш шкодочинні гриби: Alternaria alternata, Aspergillus fumigatus, A. terreus, Doratomyces stemonitis, Chaetomium chartatum, Ch. globosum, Ch. indicum, Cladosporium herbarum, Fusarium culmorum, F. solani, Oidiodendron cerealis, Myxotrichum chartatum, M. deflexum, Penicillium funiculosum, P. luteum, P. purpurogenum, P. tardum, Scopulariopsis brevicaulis, Sporotrichum bombycinum, Stachibotrys chartarum, Stemphylium botryosum, S. macrosporoideum, Trichoderma koningіi, T. viride, Verticillum tenerum.

 Основні  збитки кіно- фотодокументам та мікрофільмам приносять саме мікроскопічні гриби. Це пояснюється їх фізіологічними особливостями, активна діяльність яких спостерігається при відносній вологості оточуючого повітря 70%. Спори гриба, проростаючи на поверхні кіноплівки, спочатку утворюють повітряний міцелій, який пізніше обов’язково проникає в емульсійний шар. Мікроскопічні гриби, які найчастіше викликають біопошкодження КФД відосяться до родів: Stachibotrys, Chaetomium, Cladosporium, Fusarium, Trichoderma, Rhizopus, Scopulariopsis. Фотографуючий шар кіноплівок уражують головним чином представники мікроскопічних грибів р. Penicillium sp. та вид Aspergillus versicolor.

 Мікроміцети, що пошкоджують компакт-диски належать в основному до родів: Aspergillus, Botryotrichum, Cladosporium, Geotrihum, Fusarium, Mucor, Penicillium, Rhizopus, Trichoderma. Гриб Geotrichum candidum здатний руйнувати тонкий алюмінієвий шар і полікарбонатний напил компакт-диску, знищувати дані, які зберігаються на ньому. Даний мікроорганізм живиться барвником, на якому випалюється інформаційний склад диска. Диски втрачають колір і стають прозорими, інколи на дзеркальній стороні пошкодженого диска знаходять сліди гриба, який перфорував диск наскрізь, до протилежної сторони.

 Аналіз  найбільш шкодочинних для окремих носіїв інформації грибів показав, що спільним для усіх носіїв - для паперу, CD-дисків та кіно- фотодокументів є Aspergillus niger. Гриби Trihoderma viride, Penicillium funiculosum, Chaetomium globosum, Scopulariopsis brevicaulis, Aspergillus fumigatus є спільними контамінантами для паперу та CD-дисків. Paecilomyces variotii – знайдений на CD-дисках та кіно-фотоплівці. Aspergillus versicolor – зустрічається як на папері так і на кіно- фотодокументах.

 Таким  чином, основна задача спеціалістів-мікологів  у сфері бібліотеко- та архівоведення полягає у збереженні цінних документів від пошкодження їх мікроскопічними грибами. В основі збереження, на сам перед, лежить вивчення грибів, які пошкоджують носії інформації і попередження їх розвитку та поширення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Леонтьєв  Д. В., Акулов О. Ю. Загальна мікологія: Підручник для вищих навчальних закладів. — Х.: Основа, 2007. — 228 с.

2.Нюкша  Ю.П., Леонов В.П., Ответственность библиотек за сохранение культурного достояния России // Библиотековедение. — РГБ. — 2002. — № 1. — С. 8 — 14.

3.Ильичев  В.Д., Бочаров Б.В., Анисимов А.А. и др. Биоповреджения: Учеб. Пособие для биол. спец. вузов. — М: Высш. шк., 1987. — 352 с.

4.Козлова  І.П., Радченко О.С., Степура Л.Г., Кондратюк Т.О., Підляшенко-Новохатній А.І. Геохімічна діяльність мікроорганізмів та її прикладні аспекти. - Київ: Наук. думка, 2008. — 528 с.

5.Нюкша  Ю.П. Биологическое повреждение бумаги и книг. — Спб.: РАН, 1994. – 233 с.

6.Нюкша  Ю.П. Систематический обзор грибов, обитающих на бумаге, книгах и бумажной массе // Ботанической журнал. — 1961. — № 1. — С.70—78.

7.Нюкша  Ю.П. Микофлора книг и бумаги // Ботанической журнал. — 1956. — №6. — С.797—808.

8.Муха  Л.В., Затока Л.П. Центр консервации Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского: достижения, задачи, перспективы (к 15-летию создания // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2007. — № 5. —247—263. с.

9.Суббота  А.Г., Новикова Г.М. Мікологічний контроль  повітря як профілактика біопошкоджень документних фондів // Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: Наук. доп. Всеукр.конф. (Київ, 19—20 листоп. 1996 р.). — К., 1997. — Ч.2. — С. 252 – 253.

10.Володіна  О., Шевченко Л., Коваль Е., Шурубура А. Мікробіологічний стан документів центральних державних архівів України // Студії з архівної справи та документознавства. — 1999. — Т.4. — С.70—74.

11.Комаренко  Е.И. Влияние особенностей режима хранения на памятники на бумажной основе // Науч. статьи IV Международной конференции “Консервация памятников культуры в единстве и многообразии” (Санкт-Петербург, 21—24 октября 2003 г.). — Сб. — П. — 2003. — С. 28 – 31.

12.Покровская  Ю.В., Нюкша Ю.П. Сообщества микромицетов на документах в хранилищах разных регионов России и сопридельных стран // Микология и фитопатология. — 1995. — №3. – С. 20—25.

13.Ураження  документів плісеневими грибами  та заходи з охорони праці  під час роботи з ушкодженими  документами: Методичні рекомендації // Держкомархів України. УНДІАСД; Інститут мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України. Уклад.: О.П. Володіна, Н.М. Жданова, Т.О.Кондратюк. — Київ. — 2005. – 48 с.

14.Великова  Т.Д. Биоповреждение небумажных носителей информации // Сборник статей Документы на небумажных носителях: создание, хранение, использование. — Сб. — П. — 2008 — С.22—37.

15.Мокеева  В.Л., Бударина Е.Е. Микромицеты некоторых архивохранилищ кинофотодокументов // Микология и фитопатология. — 1991. — № 5. — С.404—410.

16.Новицкая  А.В., Вьючнова Н.В., Липницкий А.В., Алексеев В.В., Каплиев В.И. Грибы как биодеструкторы библиотечного фонда и их влияние на здоровье человека // Успехи медицинской микологии. — М.: Нац. Акад. Микологии, 2007. — Т. 9. С. 66 — 68.

17.Устинов  В. А., Враги киноархивов – микроорганизмы и катастрофы // Техника кино и телевидения. 2001. № 12. С. 51 — 52.

18.Тихонова  И.Г., Великова Т.Д., Добрусина С.А. Поражение CD-дисков микробиологическими грибами // Науч. статьи IV Международной конференции “Консервация памятников культуры в единстве и многообразии”(Санкт-Петербург, 21-24 октября 2003 г.). — Сб. — П. — 2003. — С. 57 – 59.

19.Добрусина  С.А. Обеспечение сохранности документов в век цифрофых технологий // Сборник статей Документы на небумажных носителях: создание, хранение, использование. — Сб. — П. — 2008. — С. 7—15.

20.Иконников  В.К. Добродская Т.В., Сиротин С.А., Ромащенкова Н.Д., Добрусина С.А., Великова Т.Д., Подгорная Н.И. Разработка метода обработки документов на бумажной основе и CD –дисках, обеспечивающего повышение биологической стойкости носителей информации // Международная конференция “EVA 2005 Москва” ( Москва, 28 ноября – 2 декабря 2005г.)

21.Билай  В.И. Основы общей микологии. — К.: Выща школа, 1989. — 392 с.

22.Конса  К., Сийнер М. Климатологические и микробиологические исследования воздушной среды в библиотеках // Теория и практика сохранения памятников культуры.: Сб. Науч. Трудов. — Спб., 1995. — Вып. 17. — С. 9—7.

23.Мамонова  И.В. Критерии миграционной активности плесневых грибов в помещении // Микология и фитопатология. — 1993. — Т. 27. — Вып. 17. — С. 23 – 27.

24.Горяева  А.Г., Великова Т.Д., Попихина Е.А. Микромицеты в воздухе хранилища газет // Иммунопатология Аллергология Инфектология. — 2009. — № 2. — С. 46.

 

25.Суббота  А.Г. Микологической надзор за физическим состоянием документов в Национальной библиотеки Украины им.В.И. Вернадского // Теория и практика сохранения памятников культуры. - С.-П.: Российская Национальная Библиотека, 2000. — № 20 — С.127-130.

26.Мантуровская  Н.В. Микологическое состояние книгохранилищ // Теория и практика сохранения памятников культуры. - С.-П.: Российская Национальная Библиотека, 2000. — № 20 — с.23—27.

27.Конса  К., Сийнер М. Климатологические и микробиологические исследования воздушной среды в библиотеках // Теория и практика сохранения памятников культуры. — С.-П. : Российская Национальная Библиотека, 2000. — № 20. — С.9—16.

28.Стигайло  И.Н., Романова Л.В. Влияние температурно-влажностного режима на микробиологическую загрязненность воздуха помещений книгохранилищ // Теория и практика сохранения памятников культуры. — С.-П.: Российская Национальная Библиотека, 2000. — №20 — С.17—22.

29.ГОСТ 7.50 – 2002 СИБИД. Консервация документов. Общие требования. — ИПК Издательство стандартов, 2002. — С.2.

30.Попихина  Е.А., Великова Т.Д., Мамаева Н.Ю. Микробиологическое состояние фондов РНБ. Исследование трех лет // Науч. статьи IV Международной конференции “Консервация памятников культуры в единстве и многообразии”(Санкт-Петербург, 21—24 октября 2003 г.). —Сб. — П. — 2003. — С.50 – 52.

31.Дрозд  Г.Я. Микроскопические грибы как фактор биоповреждений жилых, гражданских и промышленных зданий. — Макеевка: Б.И., 1995. — С.18 .

32.Громов  О.А., Покровская Ю.В., Попов Ю.В., Эрик Б.В. К оценке экологической обстановки в книго- и архивохранилищах // Базовые принципы создания и методы практической реализации технических систем экологической безопасности. — Л.,1989. — С.192—198.

33.Сергеева  Л.Е. Критический обзор видов микромицетов в книгохранилищах // Успехи медицинской микологии. - М.: Нац. Акад. Микологии, 2007. — Т. 9. — С. 72 — 73.