Фінансовий облік (облік активів)

•    «витрати плюс»;

•    балансової вартості.

       За методом порівнюваної неконтрольованої ціни пов’язаними сторонами оцінка активів і зобов’язань відбувається за ціною на аналогічну готову продукцію (товари, роботи, послуги), що реалізується не пов’язаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.

У процесі діяльності підприємство витрачає та отримує грошові кошти, тобто відбувається їх рух. У балансі підприємства показується кількість грошових коштів на початок та кінець періоду, з чого можна визначити лише величину їх збільшення чи зменшення. У Звіті про фінансові результати відображено лише суму нарахованих доходів та витрат, їх структуру, а також отриманий протягом звітного періоду прибуток, а інформація про джерела надходження та напрямки витрачання коштів відсутня. Зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації цікавить питання, що ж було основним джерелом надходження грошових коштів, операційна діяльність чи інші надходження (вимушена реалізація необоротних активів, запасів, отримання кредитів), чи спрямовувались грошові надходження на розширення виробництва чи погашення боргів, чи вміє підприємство належним чином управляти власними коштами тощо. Відповіді на ці запитання, які допомагають достовірно оцінити фінансовий стан підприємства, його спроможність генерувати позитивні грошові потоки, наводяться у Звіті про рух грошових коштів. У короткостроковому плані призначення управління грошовими коштами полягає у тому, що підприємство повинно мати достатню кількість коштів для забезпечення своїх поточних зобов'язань. У довгостроковому плані підприємство повинно забезпечити відтворення довгострокової економічної вигоди, тобто продовжувати вкладення капіталу в нове виробництво і обладнання.

       Часова відмінність, тобто короткостроковість та довгостроковість, є фундаментальною для управління грошовими коштами підприємства. У короткостроковому плані підприємство намагається збалансувати оборотні активи з поточними зобов'язаннями, а в ідеалі оборотні активи повинні перевищувати зобов'язання. Якщо, наприклад, дебітори довго не розраховуються, то грошові кошти заморожуються, те ж саме відбувається і при збільшенні запасів понад міру. У такому разі для збалансування активів і зобов'язань підприємство може збільшити кредиторську заборгованість чи уповільнити оплату. У довгостроковому плані управління грошовими коштами являє собою інвестиційне рішення. Вирішуючи питання інвестицій, 
необхідно виходити не лише з можливості інвестиції приносити доход, а й визначити надійне джерело її фінансування. У зв'язку з викладеним важливим завданням підприємства є прогнозування грошових потоків на тиждень, місяць, рік тощо. Потік грошових коштів - це надходження та витрачання грошей підприємства.

     Управління грошовими потоками використовується не лише для захисних цілей або як реакція на надзвичайні події, а є необхідною умовою функціонування (виживання) підприємства.

    Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Звіт про рух грошових коштів не передбачає майбутній рух грошових коштів, але є відправним при прогнозуванні, важливою частиною фінансового управління. Спеціалістами з управлінського обліку складаються внутрішні конфіденційні прогнози руху грошових коштів для використання керівництвом підприємства.

       Якщо грошові кошти підприємства зросли на протязі певного періоду, то цей факт оцінюється позитивно, і навпаки. У кінцевому підсумку підприємство має створювати позитивні грошові потоки, щоб продовжити своє функціонування. Здатність підприємства генерувати довгострокові позитивні потоки грошових коштів є одним з критеріїв, за яким інвестори його оцінюють. Справа в тому, що можна отримувати прибуток, але погане управління грошовими коштами може знищити підприємство. Втрата, наприклад, контролю над погашенням дебіторської заборгованості може призвести до необхідності запозичень, які мають свою ціну, часто вищу, ніж сума прибутку, отримуваного підприємством. Тому, необхідно не лише контролювати залишки коштів у банку, а й керувати активами і пасивами з метою генерування грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів відображає зміни у чистих активах підприємства, а також  його можливість здійснювати платежі за поточними зобов'язаннями (ліквідність) у майбутньому. Він є індикатором майбутньої економічної життєздатності фірми. Звіт показує, наскільки ефективно підприємство використовувало свої грошові кошти, на що їх використовувало і як їх генерувало (завдяки власним ресурсам чи зовнішнім запозиченням).

        Якщо відсоток за кредит досить високий, то він може поглинути весь прибуток від операційної діяльності, а тому П(С)БО 4 вимагає у Звіті про рух грошових коштів наводити дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду окремо за результатами операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Звіт про рух грошових кошті має надавати користувачам інформацію про спроможність підприємства, як суб'єкта інвестування чи кредитування, генерувати (заробляти, залучати) грошові кошти, про рух грошових потоків, про зміни у їх складі. Форма та вимоги до складання Звіту про рух грошових коштів визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4. У П(с)БО 4 також наводиться гармонізована з міжнародними стандартами термінологія.

Загальні вимоги до змісту статей Звіту про власний капітал та вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності наведено у П(с)БО 5 "Звіт про власний капітал". Мета звіту – надання користувачам адекватної достовірної інформації про зміни в акціонерному капіталі (чистих активах) підприємства на протязі звітного періоду. У відповідності з головним бухгалтерським рівнянням власний капітал підприємства визначається як різниця між його активами і зобов'язаннями. Доходи та витрати підприємства відображаються у Звіті про фінансові результати. Чистий прибуток (збиток) збільшує (зменшує) власний капітал підприємства. Крім того є доходи та витрати, які не відображаються у звіті про фінансові результати, а включаються безпосередньо до складу власного капіталу (наприклад, переоцінка основних засобів, довгострокові інвестиції, тощо). Акціонерний капітал також змінюється в результаті дій власників, тому що учасники отримують дивіденди, підприємство випускає додаткові акції чи вилучає їх. Сума власного капіталу на початок періоду може бути також скоригована у результаті зміни облікової політики, або виправлення помилок попередніх періодів. Інформація подана у Звіті про власний капітал дає користувачам змогу оцінювати причини та наслідки змін, що відбуваються з власним капіталом підприємства у результаті:

•    діяльності на протязі звітного періоду;

•    включення окремих прибутків та збитків безпосередньо у капітал;

•    операції, пов'язані з діяльністю власників;

•   коригувань, пов'язаних із виправленням помилок минулих періодів, зміною облікової політики і інших змін.

Отже, основне призначення звіту про власний капітал - надання користувачам докладної адекватної і достовірної інформації про зміни у акціонерному (власному) капіталі на протязі звітного періоду, що дає можливість інвесторам ставити запитання і скласти найбільш об'єктивне судження про власний капітал.

У процесі складання звіту поетапно розкривається інформація за кожним видом власного капіталу, оскільки його структура останнього передбачає відображення кожного виду капіталу в окремій графі. Для заповнення Звіту про власний капітал використовують інформацію: з балансу за формою №1 та аналітичної інформації до нього; з Звіту про фінансові результати; засновницькі документи; інші документи та аналітичні дані бухгалтерського обліку. Техніка складання Звіту полягає в технології заповнення окремих його граф. У відповідних рядках вказують: залишок капіталу на 
початок року; коригування капіталу внаслідок змін облікової політики й виявлених помилок та інших змін; чинники, які призведи до змін власного капіталу; підсумок суми змін та залишок капіталу на кінець року.

У звіті є також вільні рядки, у яких підприємство наводить необхідну інформацію, що не зазначена в формі звіту.

       У загальному плані Звіт про власний капітал являє собою обода відомість з елементами шахової у розрізі елементів власного ротну та причин їх зміни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               

 

 

 

 

 

     Список використаної літератури

1. Інструкція по інвентаризації основних засобів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами та доповненнями.
2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зі змінами та доповненнями.
3. Закон України  від 28.12.07 р. №107-VΙ "Про державний бюджет України на 2008 рік".
4. Закон України від 16.07.99 р. № 996- XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.
5. Закон України від 03.04.97 р. № 168/97 – ВР “Про податок на додану вартість”.
6. Закон України від 22.05.2003 р. № 889- IV “Про податок з доходів з фізичних осіб”.
7. Закон України від 23.09.99 р. № 1105 – XIV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
8. Закон України від 25.06.91 р. № 1251- ХІІ “Про систему оподаткування” в редакції Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР.
9. Закон України від 02.03.2000 р. № 1533- ІІІ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
10. Закон України «Про оподатковування прибутку підприємств" (у редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями).
11. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
12. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. № 892/4185
13. С.Ф. Голов «Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні», 2001, с.-768
14. Організація бухгалтерського обліку. Підручник. Третє видання, доп. і перероблене. За ред.д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця.
15. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. ч.8.-Луганськ, "Футура" ДСД "Лугань", 2005.-640 с.
16. Все про бухгалтерський облік. Ж. №3, 5, 6, 9, 15, 17, 20, 21, 24, 25, 33, 42.