Ценообразование в Украине

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2013 в 09:49, контрольная работа

Описание работы

Задача 10
Повні витрати фірми на одиницю виробу склали в поточному році 5010 грн. При розрахунку ціни фірма закладає коефіцієнт прибутковості (частку прибутку в ціні) 25%. В умовах інфляції спостерігається ріст витрат на 250 грн.
Розрахуйте:
Прибуток у поточному році;
Ціну яка цілком відшкодовувала би витрати фірми і зберегла би прибуток (на одиницю виробу) у колишньому розмірі;
ціну, що не тільки б відшкодовувала витрати, але і забезпечувала коефіцієнт прибутковості 25%.

Содержание работы

Теоритична частина
Вступ 3
1. Довузовська підготовка абітурієнтів 5
2. Вище недержавне освіти 8
3. Територіальні відособлені підрозділи вузів (філії) 11
4. Ринок однієї спеціальності 14
5. Середній клас на ринку освітніх послуг 19
Практична частина 23
Задача 1 24
Задача 1 25
Задача 1 26
Задача 1 27
Задача 1 28
Задача 1 29
Задача 1 30
Задача 1 31
Задача 1 32
Задача 1 33
Висновок 34
Список використовуваної літератури 35

Файлы: 1 файл

kurs-ценообразование.doc

— 191.00 Кб (Скачать файл)

 

Рішення:

 

Показники

Значення в поточ-ному році

Розрахунок ціни з  урахуванням відшкодування витрат і збереження прибутку

Розрахунок ціни з  урахуванням відновлення коефіцієнта  прибутковості.

Ціна, грн

6680

6930

7013

Повні витрати фірми, грн.

5010

5260

5260

Прибуток, грн.

1670

1670

1753

Коефіцієнт прибутковості, %

25

24,1

25


 

  1. 5010/0,75=6680
  2. Для повного відшкодування витрат фірма повинна підвищити ціну на 250 грн, тобто ціна дорівнює 6930 грн, прибуток відповідно 1670 грн, що складає 24,1% прибутковості.
  3. При збереженні коефіцієнта прибутковості 25% прибуток повинний складати:

Відповідно ціна при  цьому 7013 грн.

 

 

 

 

 

 

Висновок

Міністерство освіти УКРАЇНИ робить наступні кроки в  розвитку освіти в України.

 Воно пропонує установити систему атестації якості освіти. Така спроба вже зроблена. З 1993 року Міністерством освіти проводиться рейтинг. Тут виміряється потенціал (рівень профессорско- викладацького складу, аудиторний фонд, інформатизація і т.д.) і активність вузу в його реалізації (кількість публікацій, що захищаються дисертацій, бюджетних асигнувань на наукові дослідження і т.д.) Передбачається вести роботи з створенню єдиних нормативів оцінки якості вузу.

 Підвищення галузевого  фінансування з бюджету в 2 рази поетапно. Підвищення з/п викладачам. Йде розмова про престиж професії, її матеріальної привабливості.

 Тут Міністерство  припускає відмовитися від планового  прийому до вузу і перейти  до конкурсного розподілу держзамовлення  на підготовку фахівців. Перебороти  бар'єр між одержуваною спеціальністю у вузі і роботою по цієї професії. Надання кредиту студентом, для оплати його освіти по схемі: після закінчення вузу працюєш за спеціальністю - кредит не повертаєш. Немає - поверни. Тут кредитуватися будуть в основному ведучі університети, можливо 2-3 десятка елітних.

 Обговорюється система  надбавок за стаж, якість роботи, молодим викладачам.

 Пошук організаційно-правових  форм розширення автономії у  фінансово- господарської діяльності  вузу. Не допускаючи приватизації.

 Необхідно задуматися над демографічна ситуацією в країні. З 2004 року протягом 10 років кількість випускників знизитися на 30 %. Прийом у вузи буде скорочуватися. Сьогодні 600 тис. чел. учиться у вузах, з 2010 р. - 350 тис. чіл. На платне скоротитися за прогнозами більш ніж у 3 рази. З 560 тыс. чіл. до 150 тис. чіл.

 Варто очікувати  підвищення конкурентної боротьби  між вузами. Це торкнеться двох  показників: якості освіти і затребуваності  на ринку праці випускників.

 Необхідні організаційні  форми додаткового освіти, посилення міжнародного обсягу підготовки, спільних двосторонніх проектів по створенню нових міжнародних інститутів. Розвиток самостійних юридичних освітніх структур. Особливо у світлі переходу під контроль казначейства. Підтримка і розвиток позабюджетних джерел доходу. Пошук гарантованих схем працевлаштування випускників. Контрактні форми підготовки фахівців з обов'язковим розподілом на роботу. Піклувальні ради. Клуби випускників. Створення університетських освітніх комплексів. Створення схем кредитування. Діалог вузу і банку і абітурієнтів. Пільги по податках.

 З метою зменшення  розривши між вузами і школами,  що досяг рівня катастрофи, необхідно  формувати навчальні округи на  чолі з університетами.

 Необхідно підсилити  федерализация освіти. Перебороти  сепаратизм місцевого керування вищою школою і її майном. Тут потрібний ріст федеральних законодавчих основ керування вищою школою.

 Існує ще одна  задача. Університет повинний стати  повноцінним суб'єктом социокультурной  і господарської практики свого  регіону. Потрібні не фахівці самі по собі, а майстри, техніки, делатели. Необхідно вибудувати систему супроводу кар'єри випускників і як взаємодія і як продовження їхнього навчання, у т.ч. через Інтернет. Нова парадигма освіти - це віяння сучасної історії. Тільки в XXI столітті традиційні цінності, що носять більше національний характер, стають загальносвітовими або космопланетарными й у цьому є зміст глобалізації, вплив інтернет-технологій.

 Це зв'язано з  новим світоглядом, з новим  відношенням до життя, до ідеалам щастя, добра, справедливості, волі, усього того, що робить нас людьми цієї планети. Це нова етика, що визначить ступінь активності людини.

 

 

 

 

Список використовуваної літератури

 

1. Бабич А.М. Государственные  и муниципальные финансы. М.: Финансы  2001.

2. Бельмесова Л.В., Бобров Л.. Новосибирск. Новосибирская государственная академия экономики и управления. 2000.

3. Березин И.С. Доповідь на  науково-практичному семінарі в  КНЕУ 31 січня 2002 р. 

4. Гусарів В.М. Статистика: Доповідь  на науково-практичному семінарі в   КПІ 25 лютого 2002 р.

5. Золотухина Е.С. Повышение конкурентоспособности  Вуза на рынке образовательных  услуг. Новосибирск. Новосибирская  государственная академия экономики  и управления. 2001.

6. Поляк Г.Б. Денежное обращения  и кредит. М.: ЮНИТИ 2003 г.

7. Справочник «Социально-экономические  проблемы Украины» С.П. Норма, 2004 г. 

8. Чекмарев В.В. Экономические  проблемы сферы образования. М.: ИНФРА-М, 2004 г. 




Информация о работе Ценообразование в Украине