Управління і освоєння інноваціями на підприємствах

Рис. 3.1 Частка окремих видів фасованої продукції у загальному її виробництві, у відсотках

     Проаналізувавши  стан молочної промисловості  України у вимірах конкуренції  на світовому ринку сучасних  молокопродуктів, ми дійшли до  висновку, що його вдосконалення  залежить від інноваційного шляху  розвитку, особливо під кутом  зору вимог створення нових  виробництв і продуктів. У цьому  контексті значну увагу приділено  проблемі якості продукції, з  якою у сучасному світі пов’язується  економічне і соціальне життя  країни, рівень її конкурентоспроможності. Акцентується увага на тому, що  якість є системним показником, який відбиває сукупний прояв  багатьох чинників: від динаміки  і рівня розвитку національної  економіки до уміння організувати  і управляти процесом формування  якості у рамках будь-якої господарської  одиниці. Тому підвищення якості продукції – це системний процес, який залежить від господарського механізму. Особливого значення за цих умов набирає людський чинник та його вплив на удосконалення економічних відносин з приводу зіставлення і еквівалентного обміну результатами праці, визначення характеру трудового внеску кожного учасника спільного виробництва, його відповідальність та моральні якості людей, такі як порядність виробників, сумлінність, врахування інтересів партнерів.

     У роботі  на основі оцінки досвіду впливу  інноваційної діяльності на розвиток  світової молочної промисловості,  якісних структурних змін та  кількісних параметрів виробництва  молокопродуктів виявляється і  обґрунтовується як позитивна  тенденція до зростання вертикальної  диверсифікації стадій переробки  молока із наповненням компонентами  немолочного походження. Зміни у  технологічному базисі молочної  промисловості, як наслідок посилення  інноваційного чинника у її  розвитку, сприяють створенню нових  продуктів на основі процесів  фракціонування і модифікації  молочних компонентів із наступним  їхнім комбінуванням між собою  чи компонентами не молочного  походження. Це дає можливість цілеспрямовано створювати продукти необхідного складу, а в сполученні з процесами спеціальної обробки – із новими споживчими властивостями та смаковими характеристиками і динамічніше реагувати на потреби ринку.                  

     На основі  аналізу світового досвіду найбільш  ефективними для використання  у молочній промисловості слід  вважати такі основні технології:

• розкриття геному молочних порід і кормових культур, щоб ідентифікувати гени, які представляють цінність;
• застосування менш енергомістких технологій для підприємств, що знаходяться на самозабезпеченні;
• виділення бажаних компонентів з більш концентрованих розчинів молока і сироватки, що сприяє подальшій розробці функціональних продуктів, які позитивно впливають на здоров’я споживачів.

     Головна мета  інноваційної діяльності в молочній  промисловості – збільшення обсягів  виробництва високоякісної продовольчої  продукції на основі використання  прогресивних технологій, відбору  перспективних науково-інноваційних  проектів, здатних у сукупності  дати при реалізації найбільш  значний соціально-економічний і  науково-технічний ефект.

     Розкрито істотні  недоліки у розвитку підприємств  молочної промисловості, які пов’язані  з низьким рівнем використання  потужностей, що вводяться. Так, майже 45% підприємств, терміни освоєння потужностей яких минули, не забезпечують проектної потужності, а наявні, через низький технічний рівень, використовуються на 65-70%. Для подолання такої ситуації в перспективі пропонується створити реальний пріоритет у розвитку переробних галузей, зокрема підприємств молочної промисловості.

     Рекомендовано  такі напрями покращення використання  основних фондів, сировини, розширення  асортименту, а з рештою –  підвищення ефективності виробництва: 

• посилення реконструкції підприємств молочної промисловості, у тому числі з залученням прямих іноземних інвестицій;
• подолання нераціонального використання сировини;
• впровадження нового господарського механізму у взаєминах підприємств сільського господарства і молочної промисловості;
• підвищення рівня підготовки і використання трудових ресурсів;
• випуску нової продукції в новій упаковці.

     Вагомим резервом  підвищення ступеня використання  ресурсів молока є ліквідація  його втрат при виробництві,  транспортуванні, збереженні і  реалізації. Основний шлях вирішення проблеми – удосконалення пакування й устаткування, наприклад, розлив молока у пакети “пюр-пак”, “тетра-брик”.

     Посилюється  інтерес до впровадження нового  обладнання, освоєння і розробки  нових технологій, розширення асортименту  продукції, приймаються заходи  для максимального залучення  сировини у виробництво, комплексного  і раціонального її використання, випуску більш конкурентоспроможної продукції з покращеною якістю і товарним видом, більш тривалим терміном зберігання. У персоналу та керівників підприємств формується ідеологія щодо конкурентоспроможності та успіху нових товарів на ринку, з огляду на менталітет споживача. Особливого значення у цьому плані набирає пакування, як один з визначальних елементів посилення конкурентоспроможності пастоподібних молочних продуктів. На основі результатів опитування керівників і фахівців великих та середніх підприємств переробки молока і торгівлі, визначено основні тенденції в сегменті виробництва і використання пакувань.

     Зокрема, доведена доцільність створення на рівні окремих підприємств маркетингових підрозділів і забезпечення взаємодії форм і методів їх діяльності, підвищення впливу маркетингу на розробку комплексної програми інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств, починаючи з ідеї розширення асортименту продукції, що випускається підприємством, до її оновлення на основі вдосконалення техніко-технологічного та організаційного рівня виробництва.

     Перехід до ринкових методів господарювання спонукав до аналізу умов розвитку маркетингових досліджень та використання їх результатів при розробці і впровадженні у виробництво нових видів продукції. При цьому особливу увагу слід приділяти удосконаленню добору постачальників, контролю сировини і матеріалів, що надходять, застосуванню ефективних методів контролю якості продукції і регулювання технологічних процесів, постійному економічному обґрунтуванню раціональних витрат на забезпечення якості продукції та економічної оцінки нових виробів.

 

 

 

 

 

 

3.2.  Пропозиції щодо  покращення результативності інноваційної діяльності на ПАТ «Бель Шостка України» та їх вплив на діяльність підприємства.

       Впровадження  інноваційного, модернізованого  обладнання з випуску молока зі смаковими добавками та шматочками фруктів може  забезпечити раціональне  виробництво, а це дає у свою чергу: зниження питомих  витрат матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, зменшення  чисельності  працюючих, поліпшення якості, збільшення обсягу виробництва продукції, зниження  вартості  основних виробничих фондів (ОВФ)

       Основним  документом, що  використовується  для цих розрахунків, є Національні   стандарти щодо  фінансової та  бухгалтерської звітності, а   також інші  законодавчі документи,  що  регламентують відрахування  в  бюджетні  та  позабюджетні  фонди, які враховуються  у   складі  собівартості  продукції.

       Визначення  результату (DСз)  для окремих варіантів зниження  витрат унаслідок впровадження нової техніки може  бути таким. Якщо впровадження  нової техніки веде  до  скорочення питомих витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, зниження  собівартості  (D С1) можна визначити за   формулою (1.2).

      Впровадження  нової техніки  може  забезпечити  скорочення чисельності промислово-виробничого  персоналу. В цьому випадку  зниження  собівартості продукції  (D С₂ ) можна розрахувати за  допомогою формули (1.3).

    Якщо впровадження  нової техніки спрямовано на  зростання випуску  продукції  внаслідок збільшення виробничої  потужності, то результат визначається  як сума  двох складових частин: економії постійних витрат (DС4) та  збільшення     (приріст)  прибутку (D П1). Економія постійних витрат визначається  за  формулою (1.4).

      За  базовий   варіант приймається  виробнича  потужність підприємства до  впровадження  нової техніки.

     Друга  складова  частина  - збільшення  прибутку  – визначається  за  формулою (1.1):

     Таким  чином   результат  від  впровадження  нової техніки, яка  дає збільшення  виробничої потужності  (Р), буде  визначатися  за  формулою:

                   Р  = DС 4   + DП1,                                                        (3.1)

     При  підвищення  сортності продукції збільшення  прибутку (DП2) буде  розраховуватися  за  формулою:

                              _        _

              DП2   = ( Ц2  - Ц1 )  х V2                                                                    (3.2)

                                  _            

де Ц2 , Ц1 – середньозважена оптова ціна продукції після й до  впровадження нової техніки, грн.

     Введення  нової   лінії  по  виробництву  розфасованого  молока зі смаковими добавками  та шматочками фруктів (шоколад,  банан, чорниця, чорнослив) в   упаковках 0,3, 0,5, 1 літр дасть   можливість  збільшити потужність  з 82 тис. літрів  до 98 тис. літрів. А так як незважаючи  на  те, що  потужність даного  виробництва   складала 82 тис. літрів, із-за частих  простоїв  обладнання по  причинам  поломок більше  62 тис. літрів  продукції  не  вироблялось.

    Фінансове   забезпечення  даного  заходу  це кредит  банку   в  сумі 325 тис. грн. з  відсотковою   ставкою  20 %.

     Розглянемо  оцінку  доцільності реконструкції  діючого виробництва  продукції  з метою  підвищення виробничої  потужності цеху, удосконалення   виробничого  процесу.

     Для оцінки  доцільності  реальних інвестиційних   проектів використовується показник  чистої дисконтової вартості, період  окупності, індекс  прибутковості  (доходності) та внутрішня  норма   рентабельності.

        1. Метод   розрахунку  чистого  приведеного   ефекту (NPV)  заснована на  порівнянні  величини  вихідних  інвестицій  із загальною сумою  дисконтованих  грошових  надходжень, які генеруються величиною вихідних інвестицій протягом  прогнозованого  року;

       2. Метод  розрахунку  індексу  прибутковості  (рентабельності) інвестицій  (РІ) є,  за  суттю, є наслідком NPV. Показник (РІ)  зручний при  виборі  одного  проекту з  ряду  альтернативних, що  мають приблизно  однакове значення NPV або  при  комплектування портфеля  інвестицій  з максимальним сумарним значенням  NPV;

       3. Метод   розрахунку  норми  рентабельності  інвестицій (ІRR). Під нормою рентабельності  інвестицій розуміють значення  коефіцієнта  дисконтування, при  якому  NPV = 0 ; IRR = r, при якому  NPV = f(r ) = 0.

    Зміст розрахунку  цього коефіцієнта при аналізі  інвестицій, які  плануються, полягає  в такому: IRR показує максимально  припустимий відносний  рівень  витрат, що  можуть бути асоційовані   з даним проектом;

         4.  Найпростіший  і  більш   розповсюджений  у  світовій  аналітичній  практиці  є   метод  визначення  окупності  інвестицій (ПО).  Він не припускає   тимчасової упорядкованості   грошових надходжень. Алгоритм розрахунку  строку  окупності залежить  від  рівномірності розподілу  прогнозованих  доходів  від  інвестицій.

    Одним  з  показників, що  використовуються  для  їх  розрахунку, є  річний  приріст  прибутку, який  безпосередньо  забезпечується додатковими   капітальними  вкладеннями.    Вихідні  дані для  розрахунку  виробничої  потужності цеху  наведено в  таблиці 3.1

                                                                                                        Таблиця 3.1.    

Продуктивність  одиниці  обладнання

№ п/п	Відділення	Кількість апаратів, шт..	Прогресивна продуктивність одиниці обладнання літрів /год	Простої одиниці обладнання за нормою, год
1	Відділення пастеризації сировини	1	55,5	260
2	Охолодження	1	55,5	260
3	Розфасовка	2	28,0	260