Суть і структура грошового ринку

Якщо лінія сукупного попиту Мd' стрімко підніметься вгору, то в основному пристосовуються ціни, а випуск продукції збільшується помірковано, непомітно. Такий варіант називається «інфляцією попиту», оскільки зростаючий попит підштовхує вгору рівень цін (Р'). Причиною зростання цін є надмірний сукупний попит на гроші у відношенні до загальної пропозиції товарів в умовах повної зайнятості економіки [24, c. 283].

Рис. 1.11. Зростання грошової маси

 

Тепер розглянемо зміни  чи порушення, що мають у сфері  пропозиції (рис. 1.12.).

Рис. 1.12. Негативний "шок" пропозиції

 

Припустимо, що ціни на компоненти виробництва (на енергоносії) зростають. Господарські агенти, щоб покрити свої зростаючі витрати, намагатимуться дати свою продукцію за більш високою ціною. Лінія сукупної пропозиції під впливом зростаючих затрат переміщується вліво і вгору — із положення Мs у положення Мs’.

Зростання витрат виробництва  призводить до появлення нової точки короткострокової рівноваги Е’. Рівень цін зростає з Р0 до Р’, а реальний випуск продукції зменшується з Y0 до Y1. Як бачимо, негативні зміни у сфері пропозиції викликають спад виробництва і зростання цін. Такий варіант називається «інфляцією витрат», оскільки ціни зростають за рахунок очікуваного збільшення затрат виробництва.

 

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ГРОШОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

 

2.1. Грошовий ринок  в Україні: від інституційного становлення до ринкового регулювання

 

Грошовий ринок у механізмі сучасної економіки формує системні зв'язки, які з'єднують у національну економіку окремі економічні аспекти, забезпечує  співставлення витрат та результатів економічної діяльності та, щонайважливіше, визначення внутрішньої та зовнішньої вартості грошей.

В сучасних ринкових економіках грошовий ринок досліджують у  структурі ринку капіталу і цей  термін переважно використовують для  торгівлі кредитними інструментами, випущеними терміном до одного року. У визначенні суті грошового ринку, на наш погляд, важливим є розмежування макроекономічного та фінансового аспектів.

Дослідження грошового  ринку є складовою більшості  монетарних теорій, що пов'язано з  його важливою роллю в економічних  процесах. Сучасні моделі грошового  ринку розвиваються в межах, окреслених, з одного боку, кейнсіанцями, з другого - монетаристами. Неокейнсіанці та представники неокласичного синтезу намагаються поєднати переваги державного регулювання економіки з можливостями ринкових сил в оптимізації функціонування механізмів грошового ринку.

Становлення та розвиток грошового ринку в Україні  можна розглядати у контексті  трансформаційних процесів, що пов'язано  із синхронним розвитком ринкових механізмів та основних ринкових інститутів: банківської  та грошової систем, розвитком ринку  цінних паперів та платіжної системи.  

В системі ринкових механізмів стан реформування грошового ринку  України виступає одним з найбільш адекватних індикаторів глибини  трансформаційних перетворень. Фінансово-економічна стабілізація таким чином, пов'язана  з використанням потенціалу можливостей сучасного грошового ринку, а стабільність внутрішньої та зовнішньої вартості національних грошей є передумовою макроекономічної стабільності.

Державні заходи стабілізації грошового ринку в перехідній економіці України мають поєднувати довгострокове, стабілізаційне, а також тактичне або короткострокове регулювання. Стабілізаційне регулювання виходить за сферу компетенції НБУ і може реалізовуватися у складі урядових програм та має узгоджуватися із заходами бюджетно-фіскальної та валютно-курсової політики.

До цільових пріоритетних орієнтирів регулювання грошового  ринку відносяться формування динаміки монетарних процесів, спроможних забезпечити  існування ринкового середовища, яке адекватно реагує на заходи грошово-кредитної  політики.

Поглиблення трансформаційних процесів пов'язано із поступовим зменшенням масштабів застосування методів  прямого або адміністративного  впливу та розширенням можливостей  регулювання грошового ринку  ринковими методами, в основі яких покладене використання механізму попиту та зміни пропозиції грошей.

Ринкові методі регулювання  грошового ринку в перехідній економіці України представлені такими інструментами: визначення норм обов'язкових резервів, процентна  політика, операції на відкритому ринку, політика рефінансування комерційних банків. Проте, більшість ринкових методів та інструментів регулювання грошового ринку застосовуються в обмеженому або деформованому вигляді порівняно з можливостями їх використання в сучасних ринкових економіках.

Така обмежена або низька ефективність державного регулювання грошового ринку обумовлена недостатнім розвитком ринкового середовища, низьким рівнем монетизації економіки, що не забезпечує адекватну реакцію на заходи грошово-кредитної політики. В широкому розумінні ефективність регулювання грошового ринку пов'язана з можливістю досягнення певних цільових орієнтирів: розміру процентних ставок, параметрів грошової маси, грошових агрегатів та обмінного валютного курсу. В міру відхилення отриманих результатів від цільового орієнтиру регулювання грошового ринку можна визнати низько ефективним або неефективним.

Низька ефективність процентної політики НБУ пов'язана  з неспроможністю зміни облікової  ставки впливати на динаміку кредитних  операцій комерційних банків і стимулювати  економічну активність. В сучасних умовах ринкової трансформації найбільш суттєвий дефект регулювання грошового ринку пов'язаний з відсутністю достатньої кореляції між зміною пропозиції грошей та динамікою цін.

В умовах довгострокової політики НБУ на ревальвацією української гривні зростає значення ефективності валютно-курсової політики, яка пов'язана із забезпеченням цінової стабільності. Актуальною є розробка довгострокової програми забезпечення стабільності грошового ринку та збереження реальної купівельної спроможності національних грошей.

Сучасні проблеми розвитку грошового ринку в Україні  переходять з площини інституційного становлення, пов'язаного з розвитком  ринкового середовища, яке поступово  стає все більш чутливим та прогнозованим  для впливу ринкових методів регулювання в площину ринкового регулювання.

 

 

2.2. Аналіз грошового ринку України на сучасному етапі

 

Грошовий агрегат М3 на кінець вересня 2009 року дещо знизився і становив 469.5 млрд.грн., темп його приросту становив –1.7% у річному обчисленні порівняно з –0.8% на кінець серпня 2009 року.

Відбулися такі зміни  основних компонентів грошового  агрегату М3:

готівкові кошти в  обігу поза депозитними корпораціями (М0) зменшилися і становили 148.9 млрд.грн. при несуттєвому зростанні темпу  їх приросту до 11.5% у річному обчисленні;

переказні депозити в  національній валюті (М1–М0) дещо збільшилися  і становили 72.6 млрд.грн., темп їх приросту знизився до –10.6% у річному обчисленні;

переказні депозити в  іноземній валюті та інші депозити (М2–М1) зменшилися і становили 245.4 млрд.грн., темп їх приросту знизився до –5.2% у річному обчисленні порівняно з –4.3% на кінець серпня 2009 року.

Таблиця 2.1

Грошові агрегати

 

 

Рис. 2.1. Зміна грошових агрегатів та компонентів грошових агрегатів

 

 

Таблиця 2.2

Компоненти М3 за секторами економіки

 

Адже банки існують  за рахунок коштів, залучених від  фізичних осіб, тобто звичайних громадян, та юридичних осіб, тобто компаній та інших організацій, в яких працюють ці громадяни.

Високі монетарні показники, зазначені в документі, разюче контрастують з антиконституційним безладдям, що вже три місяці панує на вул.Банковій.

Принципово важливо, що очолювана Нацбанком самоврядна грошово-кредитна система (яка утворюється  банками, юридичними та фізичними особами, функціонує в межах правил встановлених НБУ та формує тенденції грошово-кредитного ринку, виходячи з інтересів означених учасників ринку) побила ще один свій рекорд.

Темпи зростання кредитів до 1 липня минулого року досягли 176% проти досягнутого максимуму 174% станом на 1 травня.

Приріст кредитування за останні 12 місяців склав 136 млрд. грн. – сума не набагато менша загального бюджету держави. Іншими словами  – банки своїми кредитами надали нації ще один бюджет, на додаток  до загального.

Порівняння з показниками  на 1 січня показує, що кредити у 2007 р. зростали вищими темпами (129%) ніж у 2006 (125%). Даний факт підтверджує успішний розвиток ринку України, тобто прогрес у поліпшенні добробуту нації.

Приріст кредитування вітчизняних  товаровиробників за останні 12 місяців склав 77 млрд. грн., що обумовило найвищий за багато місяців темп зростання банківської підтримки розвитку економіки - 159%.

Навіть з урахуванням  інфляції (споживчі ціни - 113%, ціни промисловості - 120,6%) цей показник зостається достатньо  високим – мінімум 132% (якщо враховувати тільки ціни промисловості, котрі мають найвищий темп зростання).

Кредити юрособам в нинішньому році також зростають скоріше, ніж  торік (125% проти 119%). Такі показники  свідчать про те, що ринок розвивається прискореними темпами.

Щиро кажучи, останнє  дає підстави сподіватися, що за підсумками 2007 р. темпи зростання реального  ВВП сягнуть не менше 10%. Якщо показник вийде нижчим, я буду неприємно  здивований.

Покращення благополуччя українців

Проте яким чином зростання  кредитів юрособам може вплинути на добробут нації?

Видається очевидним, що тривале і прискорене зростання  кредитів юрособам обумовлено розвитком  реального сектору: зростанням обсягів  виробництва та заробітків найманих працівників і роботодавців, тобто  тих, хто творить валову додану вартість (головну складову ВВП).

Саме тривале і усталене зростання кредитів відображає довготривалі продуктивні інтереси юросіб.

Щодо "заробітків", то, думаю, із загальної суми доходів  населення вкрай важливо виділяти доходи, що є результатом економічної активності одержувачів. Йдеться про зарплату, прибуток та змішаний доход, доходи від власності.

Адже саме пропорційно  заробіткам формуються поступлення  до бюджетів та соціальних фондів. Тобто  заробітки – рушій формування ВВП. Їх динаміка визначає динаміку соціально-економічного розвитку нації.

Тож у абсолютному  вимірі на 1 липня обсяг банківських  запозичень на міжнародних фінансових ринках збільшився на 39 млрд. грн. (з 61 млрд. грн. до 100 млрд. грн.). При цьому слід зауважити, що 1 липня 2006 р. цей показник складав лише 31 млрд. грн.

До того ж на 1 липня 2007 року за рахунок зовнішніх запозичень банків було надано 32% всіх кредитів, на початок року - 25%, на 1 липня року минулого - 17%, а на початок – тільки 7%. Значимість банків в соціально-економічному розвиткові нації невпинно і швидко зростає.

У 2004 р, під час справжньої політичної кризи, обсяг депозитів  зменшився від 88 млрд. грн. на кінець вересня до 83 млрд. грн. на кінець грудня. "Мінус" досягнув 5 млрд. грн., а  значить було втрачено 7-8 млрд. грн. заробітків.

У 2007 р., під час так  званої "політичної кризи", обсяг  депозитів збільшився від 195 млрд. грн. на кінець березня до 216 млрд. грн. на кінець червня. "Плюс" досяг 21 млрд. грн., значить приріст заробітків склав 25 млрд. грн.

Сума коштів, сформованих  депозитними корпораціями, на 01.04.2009 р. становила 1253.4 млрд. грн., що на 4.5% менше, ніж на 01.01.2009 р. (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Формування та розміщення коштів депозитних корпорацій

 

За станом на 01.04.2009 р. порівняно з 01.01.2009 р. у структурі формування коштів відбулись такі зміни: на 2.3 процентного пункту (до 37.0%) зменшилась частка грошової маси (М3) та на 2.0 процентного пункту (до 17.6%) зросли інші пасиви. Решта структури майже не змінилася і була такою: 25.7% займали кошти, залучені від нерезидентів, 18.0% – акції та інші форми участі у капіталі, 1.3% було сформовано за рахунок коштів центральних органів державного управління.

Грошова маса (М3) за станом на 01.04.2009 р. становила 463.8 млрд. грн. і  зменшилась порівняно з 01.01.2009 р. на 51.9 млрд. грн., або на 10.1%. Темпи її зростання у річному обчисленні уповільнилися до 111.5% (порівняно з 130.2 на 01.01.2009 р. та 152.7% на 01.04.2008 р.).

Основним джерелом формування коштів депозитних корпорацій залишалися депозитні кошти – 357.8 млрд. грн. за станом на 01.04.2009 р. (або 25.0% в загальному обсязі) та готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (банками) – 147.1 млрд. грн. (або 11.7% в загальному обсязі), темпи зростання яких у річному обчисленні становили 104.1 та 133.9% відповідно. Проте порівняно з 01.01.2009 р. обсяг готівкових коштів поза депозитними корпораціями зменшився на 4.9%, а обсяг депозитів – на 12.3%.

Найбільше скорочення за станом на 01.04.2009 р. порівняно із 01.01.2009 р. спостерігалося за іншими депозитами (які в загальному обсязі депозитів становили майже 68.3%) – на 38.1 млрд. грн., або на 15.1%. У річному обчисленні темпи їх зростання становили 105.0 порівняно з 133.3% на 01.01.2009 р. Серед інших депозитів найбільший відплив протягом І кварталу спостерігався за депозитами домашніх господарств – на 23.8 млрд. грн.