Товарна та географічна структура зовнішньої торгівлі Іспанії

Іспанія є одним з найбільших у світі експортерів капіталу. Іспанські компанії  займають 3-тє місце в міжнародному рейтингу ОЕСР за обсягом інвестицій за кордон. Експорт капіталу з Іспанії був офіційно дозволений у  1952 році. Зворотну тенденцію має динаміка прямих інвестицій. Частка прямих капіталовкладень німецьких фірм за кордон у загальному обсязі зарубіжних інвестицій останніми роками складає від  25 до 35%, тоді як аналогічний показник для іноземних капіталовкладень в економіку Іспанії не  перевищує 5%. Головні інвестори Іспанії – кредитні інститути, інвестиційні і страхові компанії. У виробничому секторі найбільша інвестиційна активність спостерігається в хімічній промисловості і автомобілебудуванні (1-е місце у світі по експорту, суднобудування — 2-е місце у світі, всі види станків, електротехніка, оптика, найрізноманітніші види моторів та двигунів, інструментів, електронна техніка, годинники, літаки, космічні апарати, різні види озброєнь, обладнання для зв'язку, медикаменти — 1-е місце у світі по експорту). Уряд Іспанії надає гарантії для прямих інвестицій німецьких компаній за кордон і цим підвищує свою експансію на світовому ринку.  Головними експортними партнерами Іспанії є країни Європейського Союзу 56% (Франція 11%, Великобританія 8%, Італія 8%, Голландія 6%, Бельгія та Люксембург 5%), а також США 10% та Японія 2%.

Про потенціал Іспанії як зовнішньоекономічного партнера свідчить динаміка її зовнішньоторговельного обороту, що в 2011 p. становив 2 521,5 млрд. нім. дол., а в 2012 p. - 2 622,8 млрд. дол., а в 2013 р. – 2735,4 млрд.дол.. Структуру експортно-імпортних операцій ФРН відповідно до частин світу та країн характеризують дані табл. 1.

Структура зовнішньоторговельного обороту Іспанії по країнах та частинах світу, в %

Частини світу та країни	Експорт з ФРН			Імпорт у ФРН
	2011 p.	2012 p.	2013 р.	2011 p.	2012 p.	2013 р.
Європа	72,4	72,6	73,1	69,6	71,9	72,0
у тому числі:
країни Європейського Співтовариства	56,5	55,2	56,0	50,9	52,1	53,0
Республіка Польща	2,4	2,4	2,6	2,2	2,5	2,6
Російська Федерація	1,1	1,6	1,9	2,7	2,6	2,9
Угорська Республіка	1,7	1,7	1,8	2,0	2,2	2,1
Україна	0,24	0,32	0,38	0,16	0,15	0,15
Чеська Республіка	2,1	2,3	2,4	2,7	2,6	2,7
Африка	1,9	1,9	1,7	2,3	2,1	2,1
Америка	13,9	14,0	13,8	11,3	10,7	11,0
у тому числі:
США	10,3	10,6	10,7	8,8	8,3	8,6
Азія	10,6	10,6	10,6	16,3	14,8	14,4
у тому числі:
КНР	1,6	1,9	2,0	3,4	3,6	3,6
Японія	2,2	2,1	2,1	5,0	4,1	4,5
Австралія та Океанія	0,9	0,7	0,7	0,3	0,4	0,3
ВСЬОГО	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

 

Прослідкувавши динаміку експорту за 2011-2013рр., можна зробити висновок, що його обсяги збільшуються.

  Зовнішньоторговельний обіг (2013) = ЕХ+ІМ = 731,24+ 641,12 = 1372,36  млрд. дол. США

ЗТО (2012) = 671,17 + 605,11 = 1276,28 млрд. дол. США

ЗТО (2011) = 617,87 + 582,03 =  1199,90 млрд. дол. США

Спостерігається зростання обсягів зовнішньоторговельного обігу.

В 2011 році Іспанії вдалося відстояти свій титул лідера світу з експорту, випередивши Китай. У  грудні 2012 року у Женеві Федеральне міністерство економіки оприлюднило попередні підрахунки Світової організації торгівлі (СОТ). Згідно з ними, обсяги експорту німецьких товарів у всьому світі в межах річного періоду за перші дев’ять місяців 2012 року зросли на 19% і склали 657 мільярдів євро. Однак за обсягами експорту до Іспанії дедалі ближче підтягується Франція. Федеральне міністерство економіки заявило, що попередні показники у торгівлі за 2012 рік підтвердили конкурентоспроможність економіки Іспанії у всьому світі. Висока якість продуктів і технологічні інновації є вирішальними чинниками успіху німецького експорту і в остаточному підсумку окуповують себе.

Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі (сальдо торговельного балансу; сальдо балансу послуг; індекси стану балансу; індекс «умови торгівлі»; індекс чистої торгівлі)

Сальдо торговельного балансу = ЕХ – ІМ    

Сальдо торговельного балансу (2013) =731,24 - 641,12  = 90,12 млрд. дол.США

Сальдо торговельного балансу  (2012) =671,17 - 605,11  = 66,06 млрд. дол.США

Сальдо торговельного балансу  (2011) = 617,87 - 582,03  =35,84 млрд. дол.США

Протягом 3-х аналізованих років сальдо торговельного балансу країни додатне і торговельний баланс активний через те, що експорт перевищує імпорт. Спостерігається тенденція до збільшення торговельного сальдо.

Сальдо балансу послуг = ЕХ послуг – ІМ послуг

Сальдо балансу послуг 2013 =  5,406,800 млн. дол.

Сальдо балансу послуг 2012 =  4,286,200 млн. дол.

Сальдо балансу послуг 2011 =  3,785,500 млн.дол.

Отже, прослідковується тенденція до збільшення сальдо балансу послуг, баланс послуг – активний  через те, що експорт послуг випереджає імпорт.

Індекс стану балансу ЕХ / IM * 100%

Індекс стану балансу 2013 = 731,24 / 641,12 * 100%= 114,05 %

Індекс стану балансу 2012 = 671,17 / 605,11 * 100% = 110,9 %

Індекс стану балансу 2011 = 617,87 / 582,03 * 100% = 106,2 %

Цей показник підтверджує, що торговельний баланс Іспанії додатній, оскільки індекс більше за 100, отже експорт покриває імпорт більше ніж на 100%. Як бачимо протягом аналізованих років цей показник суттєво не змінився, спостерігається лише незначне його збільшення.

Індекс чистої торгівлі =  (EX-IM) / (EX+IM)

NT 2013  = (731,24 - 641,12 )/(731,24 + 641,12)= 90,12/1372,36 = 0,066

NT 2012 = (671,17 - 605,11  )/(671,17 + 605,11)= 66,06/1276,28 = 0,052

NT 2011 = (617,87 - 582,03  )/(617,87 + 582,03)= 35,84/1199,90 = 0,030

Отже, експорт покриває імпорт протягом останніх років, спостерігається тенденція щодо збільшення покриття експортом імпорту.

Економіка Іспанії характеризується високим рівнем інтернаціоналізації виробництва. Сім галузей промисловості (загальне машинобудування, автомобілебудування, точна механіка й оптика, виробництво ЕОМ та конторського обладнання, виробництво музичних інструментів, текстильна та шкіряна промисловість) вивозять за кордон більше половини продукції, що випускається ними. Багато експортних галузей є одночасно й крупними імпортерами.

За обсягом експорту Іспанія займає шосте місце в світі. Більше 55% експорту припадає на чотири товарні групи - автомобілебудування, загальне машинобудування, хімічні товари та електротехнічні товари. Добре розвинуте виробництво інструментів, приладів, в тому числі оптичних. Попитом в Європі користуються виготовлені в Іспанії музичні інструменти, хутряні вироби, фарби, мережива, поліграфічна продукція, мисливська зброя та ін.   Іспанія займає провідне місце в експорті текстиля - біля 12% світових постачань і третє місце в світі після КНР та Італії в експорті одягу - 6-7%. Країна займає четверте місце за експортом сільськогосподарсь кої продукції після США, Франції й Нідерландів, будучи одночасно найбільшим її імпортером. Основу експорту складають молочні і м'ясні продукти.  Іспанія займає друге місце в Європі (після Італії) і третє місце у світі (після США та Італії) у виробництві меблів. За обсягом меблевого експорту Іспанія поступається тільки Італії в Європі й Китаю та Італії у світі. За підсумками 2013 року загальний обсяг експорту склав понад 6 млрд. євро або біля третини від річного обороту меблевої промисловості та винної промисловості Іспанії, а також сирної продукції. Порівняно з попереднім роком обсяг експорту збільшився на 5,9%. Основними експортними ринками традиційно є сусідні з Іспанією країни: Нідерланди, Австрія, Швейцарія, Франція. У той же час, з року в рік збільшуються продажі в країни Східної Європи та Азії. Так, експорт меблів до Росії збільшився у 2013 році в порівнянні з попереднім роком на 24% до 109 млн. євро, експорт меблів до Чехії - на 21% до 181 млн. євро.

 

 

 

 

 

 

 

Товарна структура експорту товарів Іспанії , 2013 рік, у % до загальної суму експорту товарів

                                                

Товарна структура експорту (1 діаграма) та імпорту (2 діаграма) товарів Іспанії 2013 рік, у % до загальної суми імпорту товарів

 

Аналіз показників інтенсивності (Ке; Кі; Обсяг експорту/імпорту та ЗТО на душу населення)

Ке =  ЕХ/ ВВП * 100%

К експ. 2013 = 731,24/2,362,000 *100%=31 %

К експ.  2012 = 671,17/2,288,300*100%=29,3 %

К експ. 2011 = 617,87/2,219,000*100%=27,8%

К ім..=  ІМ/ ВВП * 100%

К імп. 2013 = 641,12/2,362,000*100 = 27,1%

К імп. 2012 = 605,11/2,288,300* 100%=26,4 %

К імп. 2011 = 582,03/2,219,000* 100% = 26,2%

Простежується тенденція щодо збільшення імпортної квоти, також  збільшується і експортна квота.

ЕХ на душу нас 2013 = 731,24/ 33,989 = 21,51 дол. на чол.

ЕХ на душу нас 2012 = 671,17/ 33,589 = 19,98  дол. на чол.

ЕХ на душу нас. 2011 = 617,87/ 33,141 = 18,64 дол. на чол.

ЕХ на душу населення зростає через те, що темпи зростання ВВП значно перевищують темпи зростання населення.

ІМ на душу нас. 2013 = 641,12/33,989 =18,86 дол. на чол.

ІМ на душу нас. 2012 = 605,11/33,589 = 18,00дол. на чол.

ІМ на душу нас. 2011 = 582,03/33,141 =17,56 дол. на чол.

ЕХ на душу населення зростає більш високими темпами, ніж ІМ на душу населення.

ЗТО на д. нас. 2013 =  1372,36/ 33,989 = 40 дол. на чол.

ЗТО на д. нас. 2012 =  1276,28/ 33,589 = 38 дол. на чол..

ЗТО на д. нас. 2011 =  1199,90/ 33,141 = 36 дол. на чол..

Отже, ЗТО на душу населення зростає через зростання обсягів зовнішньої торгівлі і несуттєве зростання населення.

 

4. Аналіз співробітництва Іспанії з провідними країнами

 

Починаючи з Великих географічних відкриттів ХVI ст. Іспанія поширює свій влив на країни Латинської Америки. Наслідком поширення такого впливу стала наявність глибоких історичних, економічних, культурних зв’язків.

На сучасному етапі особливо важливими стають політичні інтереси Іспанії в країнах Латинської Америки, адже латиноамериканський регіон знаходиться на стадії значного економічного та інтеграційного розвитку. Крім того, країни Латинської Америки поступово змінюють власні вектори зовнішньої політики. Зі зміцненням власної позиції на світовій арені країни Латинської Америки більше не потребують «посередництва» Іспанії з країнами Західної Європи. Саме тому Іспанія намагається не втрачати свого впливу в цьому регіоні. Розвиток іспано-латиноамериканських відносин впливатиме на світову політику та міжнародні відносини. Крім того, на сьогодні країни Латинської Америки все більше віддаляються від своєї колишньої метрополії Іспанії, що негативно може вплинути на обидві сторони, тому Іспанія, спираючись на значну історичну базу, здійснює пошук нових інструментів взаємовідносин з латиноамериканським регіоном. Саме цей фактор і є основою для співпраці Іспанії з країнами даного регіону як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій, самітів. Одним із прикладів є співпраця в рамках Іберо-американських самітів. А це зайвий раз вказує на необхідність дослідження цієї тематики.

Тенденція до розширення активності латиноамериканських держав в західноєвропейському напрямі знайшла до середини 90-х років і таку своєрідну форму, як розширення політичного діалогу з колишніми метрополіями – Іспанією і Португалією. З 1991 р. почалось формування нового актора світової політики ІСН, до складу якого ввійшло 19 латиноамериканських країн та 2 іберійських (європейських) – Португалія та Іспанія [5]. Членство в ньому до теперішнього часу обмежене двома параметрами: географічним (Латинська Америка та Іберійський півострів) і лінгвістичним (нації, що говорять іспанською та португальською мовами). Формат функціонування ІСН нагадує саміти Великої вісімки. Зустрічі глав держав і урядів, які щорічно проводяться упродовж двох десятиліть, стали ключовими ланками так званого Іберо-американського саміту (синонім ІСН) [6].

Іспанія не приховувала, що в організації саміту має намір керуватися принципами, що відрізняються від зовнішньополітичних принципів США, багато в чому побудованих на виділенні ключових партнерів, через яких виявляється вплив на регіон.

Іспанський МЗС неодноразово закликав враховувати реалії політичного і соціального розвитку в країнах Латинської Америки. Також підкреслювалося, що іспанці, які пережили перехід до демократії, розуміють усі труднощі, з якими стикаються молоді демократичні уряди латиноамериканських країн. Іспанський МЗС  багато разів заявляв, що принцип державного суверенітету є одним з основних принципів міжнародного права.