Ішемічна хвороба серця поняття,виникнення,клінічні прояви фізична реабілітація

Температура їжі : звичайна.

Дозволяється :неміцний чай, кавові напої, фруктові та овочеві соки, компоти, киселі, відвар шипшини, виноградний сік обмежено. Хліб пшеничний з борошна 1 і 2 -го сорту вчорашньої випічки або злегка підсушений, дієтичний хліб, нездобне печиво і бісквіт, несолоне вершкове ітоплене масло, рослинні олії, нежирні сорти яловичини, телятини, свинини, кролятини, курятини, індичатини. Після відварювання допускається запікання або обсмажування. Нежирна риба відварна, заливна. Варені ковбаси обмежено. Яйця до 1 шт. в день, зварені не круто, у вигляді запечених або білкових омлетів, або додаються в страви. Супи - порція 250-400 м. Різні вегетаріанські з додаванням круп, овочів. Наприклад, борщ. Дозволяється додавати сметану і зелень. Різні страви з круп: каші, запіканки. Відварені макаронні вироби. Кисломолочні напої, сир, сирні страви, молоко при переносимості. Овочі у відварному, запеченому або сирому вигляді: картопля, морква, буряк, кабачки, гарбуз, томати, салат, огірки. Білокачанна капуста і зелений горошок обмежено. Зелена цибуля, кріп, петрушка додаються в страви. М'які стиглі фрукти і ягоди у свіжому вигляді, сухофрукти. Желе, муси, молочні киселі і креми, варення, мед, нешоколадні цукерки.

Забороняється:свіжий хліб, вироби з здобного та листкового тіста, м'ясні, рибні та грибні бульйони, жирні сорти м'яса і риби, качка, гусак, печінка, нирки, мізки, копченості, ковбасні вироби, м'ясні та рибні консерви, ікра,солоні і жирні сири, яйця зварені круто і смажені, бобові, гриби,мариновані, солоні та квашені овочі, щавель, шпинат, редис, редька, ріпчаста, цибуля,часник, фрукти з грубою клітковиною,натуральна кава, какао, шоколад,м'ясні і кулінарні жири.

Кількість вуглеводів у раціоні зменшують за рахунок виключення або обмеження простих вуглеводів, які знаходяться в цукрі, меді, варенні, здобних та кондитерських виробах, цукерках, стравах з манної крупи і рису. У той же час необхідно збільшити вживання складних вуглеводів, які містяться в клітковині овочів, несолодких фруктах і зернових.

• Йод стимулює розщеплення жирів.
• Солі калію виключно благотворно впливають на функцію м'яза серця і кровообігу в цілому.
• Споживати горіхи: волоський горіх, кешью, пекан, мигдаль, фундук і австралійський горіх. Але не варто ними зловживати, оскільки вони хоч і корисні, але дуже жирні.

Масаж

Основні завдання масажу у хворих на ІХС, в тому числі тих, що  перенесли інфаркт міокарда, є поліпшення крово- і лімфообігу в тканинах і органах грудної клітини, зокрема поліпшення коронарного кровообігу. З С III - C IV і DI - D VIII, які є рефлекторними зонами серця. Позитивний вплив масажу і дозованих фізичних навантажень полягає в наступних моментах:

1. Стимулює захисні сили організму; 

2. Більш швидка нормалізація функцій нервової, судинної ісимпато-адреналової систем;

3. Нормалізується коронарний кровообіг і кровообіг у малому і великому колі;

4. Активізуються трофічні процеси в тканинах, підвищується поглинання ними кисню;

5. Усуваються застійні явища, поліпшується нагнітальна здатність серця ;

6. Практика показує що масаж підсилює позитивну дію фізичних вправ, скоріше всього з причини того, що він не викликає накопичення в м'язах молочної кислоти та інших органічних кислот які призводять до ацидозу.

7. Масаж позитивно впливає на психіку людини допомагаючи адаптуватися і відновитися після ускладнень ІХС.

Практичні прийоми масажу при ІХС

При захворюваннях внутрішніх органів (ішемічна хвороба серця не виняток) спостерігається зміна в шкірі, підшкірній клітковині, м'язах та зонах сегментів спинного мозку які іннервують відповідні внутрішні органи. 
 Встановлено що в рефлексогенних зонах серця (зони Захар'їна - Геда) можуть з'явитися гіпералгезія (підвищена чутливість) шкіри, напруга і болючість м'язів, тому перед проведенням курсу масажу необхідно обстежити ці області для виявлення болючих точок і зон, ущільнень тканин. 
 Прийоми масажу зменшують або усувають ці рефлекторні зміни, сприяють ослаблення болю в області серця. Такий вплив масажу реалізується за типом шкірно- вісцеральних і моторно- вісцеральних рефлексів. 
 Положення хворого - лежачи на на спині. Масаж нижніх кінцівок : поверхневе погладжування стоп і гомілок, ніжні циркулярні розтирання подушечками пальців тильній поверхні стопи, гомілковостопних і колінних суглобів (чергувати з циркулярними поглажуванями), неглибоке розминання м'язів гомілок - валяння і поздовжнє розминання. 
 Масаж верхніх кінцівок: поверхневе погладжування і розтирання кистей, передпліч і ліктьових суглобів, ніжне поздовжнє розминання м'язів передпліччя.

Площинне погладжування бічних поверхонь грудної клітини. 
Через 5 - 7 днів від початку процедур, якщо хворому дозволяють поворот на правий бік - масаж спини і сідничних областей: ніжне погладжування чергувати з поверхневим розтиранням паравертебральних зон попереково- крижової області і сідничних м'язів. Час процедури 3 - 7 хвилин щодня.

Масаж в ранній відновний період

1. Спочатку проводиться масаж спини в положенні сидячи з опорою для голови; особлива увага приділяється області хребта, починаючи з поперекового відділу, закінчуючи шийним; застосовувані масажні прийоми: погладжуваня, розтирання (кругове, прямолінійне), розминка (натиснення, розтягнення), вібрація (безперервна ).

2. Потім пацієнт приймає положення лежачи, проводиться масаж міжреберних проміжків (погладжування - розтирання - розминка - вібрація). Масаж спини: погладжування і розтирання паравертебрльних зон від нищележачихдо верхніх сегментах, широких м'язів спини і м'язів шиї, граблеобразнерозтирання 2 - 8 міжреберних проміжку в напрямку від грудини до хребта, розтирання лівої лопатки і міжлопаткової областей, розминання м'язів спини і верхніх країв трапецієвидних м'язів. 
Масаж нижніх кінцівок: погладжування широкими штрихами і переривчасте розминання гомілок і стегон, погладжування і розтирання стоп і суглобів нижніх кінцівок, сдвигання міжкісткових м'язів стопи, пасивні рухи в суглобах ніг.

Масаж сідничних м'язів, розтирання гребенів клубових кісток і області крижів.

Погладжування області серця і реберних дуг, розтирання правої великий грудної м'язи і грудини, розминка великих грудних м'язів і м'язів лівого плеча, вібраційне погладжування області серця.

Масаж живота: площинне поверхневе кругове погладжування м'язів черевного преса.

Масаж верхніх кінцівок загальними штрихами.Час процедури 10 - 15 хвилин щодня або через день.

Масаж у відновний період

У відновний період , орієнтовно через 4 - 6 місяців після загострення ішемічної хвороби, до вищеописаних прийомів додається активний масаж живота.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Ішемія міокарда, як вияв ішемічної (коронарній) хвороби серця, є наслідком зменшення його перфузії кров'ю і недостатньої доставки кисню, які поєднуються з порушенням відтоку продуктів обміну речовин. Виникнення ішемії міокарда може обумовлюватись: наявністю стенозу коронарної артерії; зміною тонусу або появою спазму артерії.

Застосування фізичних вправ при серцево-судинних захворюваннях дозволяє використовувати всі 4 механізми їхньої лікувальної дії: тонізуючого впливу, трофічної дії, формування компенсацій і нормалізації функцій.

Фізичні вправи підвищують загальні адаптаційні (пристосувальні) можливості організму, його опірність до різних стресових впливів, даючи психічну розрядку і поліпшуючи емоційний стан. Фізичне тренування розвиває фізіологічні функції і рухові якості, підвищуючи розумову і фізичну працездатність. Активізація рухового режиму різними фізичними вправами удосконалює функції систем, що регулюють кровообіг, поліпшує скорочувальну здатність міокарда і кровообіг, зменшує вміст ліпідів і холестерину в крові, підвищує активність антизгортальної системи крові, сприяє розвитку колатеральних судин, знижує гіпоксію, тобто попереджує й усуває прояви більшості факторів ризику основних хвороб серцево-судинної системи.

Фізичні вправи як засіб лікування і реабілітації показані при всіх захворюваннях серцево-судинної системи. Протипоказання носять лише тимчасовий характер. Реабілітація протипоказана в гострій стадії захворювання (міокардит, ендокардит, стенокардія та інфаркт міокарда в період частих і інтенсивних приступів болю в області серця, виражених порушеннях серцевого ритму), при наростанні серцевої недостатності, приєднанні важких ускладнень з боку інших органів.

Після хірургічного лікування хворих хронічною ІХС передбачається раннє застосування лікувальної гімнастики (у першу добу) і поступове розширення рухової активності, а до кінця перебування в стаціонарі - перехід до активних тренувальних навантажень. При кожній зміні комплексу фізичних вправ необхідно одержати зведення про реакцію хворого на навантаження, що надалі є підставою для підвищення навантаження, збільшення активності і веде до скорочення термінів стаціонарного лікування.

Методика занять фізичними вправами залежить від захворювання і характеру патологічних змін, ним викликаних, стадії захворювання, ступеня недостатності кровообігу, стану вінцевого кровопостачання. При важких проявах захворювання, вираженій недостатності серця чи вінцевого кровообігу заняття будуються таким чином, щоб у першу чергу досягти терапевтичного впливу: попередити ускладнення за рахунок поліпшення периферичного кровообігу і дихання, сприяти компенсації ослабленої функції серця завдяки активізації позасерцевих факторів кровообігу, поліпшити трофічні процеси, стимулювавши кровопостачання міокарда.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аронов Д. М. Реабилитациябольныхишемическойболезньюсердца на диспансерно - поликлиническомэтапе /Д. М. Аронов, М. Г. Бубнова, Г. В. Погосова //Кардиология. - 2006. - Т.46. -№2.-С. 86 -99.
2. Андріяшек Ю.І. Методика нордичної ходьби і лікувальна гімнастика у комплексі нордичної ходьби / Ю.І. Андріяшек // Реєстр галузевих нововведень України № 109/32/10.
3. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Терапевтическиеаспектыкардиохирургии. - 2-е изд. - Киев: Здоров’я, 1990. - 288 с.
4. Белая Н.А. Лечебнаяфизкультура и массаж: [учеб.-метод. пособие для медицинскихработников] /Н.А.Белая-М.: Советский спорт, 2001. - 272 с.
5. Бобров В.А. Санаторний етап реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця / В.А.Бобров, І. К.Следзевська, М.В.Лобода - К.: Здоров'я, 1995. -112 с.
6. Бабов К.Д. Современноесостояние и перспективымедицинскойреабилитациибольныхишемическойболезньюсердцаассоциированной с артериальнойгипертензией/ К.Д. Бабов, В.П. Мегедь, Е.А. Усенко, Е.А. Гоженко // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. – 2012. – №2. – С. 49–53.
7. Бабов К.Д. Применениенордическойходьбы у больныхишемическойболезньюсердцаассоциированной с артериальнойгипертензией на санаторно-курортномэтапереабилитации / К.Д. Бабов, Е.А. Усенко, Е.А. Гоженко, Т.В. Чабанюк // Кинезитерапия в медицинскойпрактике: Мат. междунар. междисцип. науч.-практ. конф. – Одесса, 2012. – С. 77–78.
8. Балашова Л.А. Риск возникновения ИБС и обусловленныхеюинвалидности и смертностивзрослогомужскогонаселения: Автореф.дис.канд.мед.наук. Тверь, 1998 - 16 с.
9. Бирман Э.Л. Атеросклероз и другиеформыартериосклероза. Кн.5: Пер. с англ. / Под ред. Е.Браунвальда. М., 1995, с.361-384.
10. Бритов А.Н. Современныепроблемыпрофилактикисердечно-сосудистыхзаболеваний //Кардиология.-1996.-№3.-С.-21.
11. В. Зотов, М. Белов. Введение в оздоровительнуюреабилитацию: В 2 кн. - Кн. 1. - К.: Медекол, 1995. – 181 с.
12. Вайнбаум Я. С. Роль физическихупражнений в профилактикеишемическойболезнисердца //Тез. докл. II Всесоюз. съездакардиологов. -М., 1993. Т. II. -С. 56-57.
13. Готовцев П.И., Субботин А.Д.. Селиванов В.П. Лечебнаяфизкультура и массаж. - М.: Медицина, 1987. - 304 с.
14. Грейда Б.П., Завацький В.I. Лiкувальнафiзична культура. – Луцьк, 1993. – 88с.
15. Журавлева А.И., Граевскя Н.Д. Спортивная медицина и лечебнаяфизкультура / Руководство. - М.: Медицина, 1993. - 432 с.
16. Заболеваниясердца и реабилитация / под. общ. ред. М.Л.Поплока, Д.Х.Шмідта; [пер. с англ. Г.Гончаренко]. - К.: Олимпийскаялитература, 2000. - 407 с.
17. Іньков А. Н. ІХС. - Ростов н / д: Фенікс, 2000. - 96 с.
18. Комплекснаяреабилитациябольныхострыминфарктоммиокарда / В.М. Бугко и др. - Курск: Б.И., 1998. - 48 с.
19. Красников В. Е. Дозированная ходьба как метод физическойреабилитациибольных, перенесшихинфарктмиокарда, на раннемпослебольничномэтапе И Вопросыкурортологии, физиотерапии и лечебнойфизкультуры. -1975. -№1. -С. 47-53.
20. Лечебнаяфизкультура в системемедицинскойреабилитации / Под ред. А.Ф. Каптелина, ИЛ. Лебедевой. - М.: Медицина, 1995. - 400 с.
21. Лікувальна дозована нордична ходьба як нова сучасна форма ЛФК у санаторно-курортних умовах: Метод. Реком. / Уклад.: О.А. Владіміров, Н.І. Владімірова, В.В. Єжов [та ін.]. – К., 2011. – 28 с.
22. Лядов К.В. Реабилитациякардиологическихбольных / К.В.Лядов, В.Н.Преображенский. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. - 277 с.
23.       Мухін В.М. Фізична реабілітація. - Київ, “Олімпійська література”, 2000. – 274 с.
24. Мировойотчет по неинфекционнымзаболеваниям, 2010 г. Женева, ВОЗ.
25. Мальцева Л.В. Опытработыкардиологическогосанаторияимени В.В.Воровского по физическойреабилитациибольных, перенесшихинфарктмиокарда / Мальцева Л.В. //ЛФК и массаж. -2005.-Т. 5.-№20.-С. 29-36.
26. Минкин Р.Б. Болезнисердечно-сосудистойсистемы. М., АкцияСПб. 1994 -273 с.
27. Мошков В. Н. Об умеренностифизическихнагрузок в лечебнойфизкультуре // Вопросыкурортологиифизиотерапии и лечебнойфизкультуры. -1991. -№ 5. -С. 62-64.
28. Нові аспекти лікування та реабілітації хворих на інфаркт міокарда. - К.: Укр. НДІ кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска, 1997. - 34 с.
29. Поллок М. Л. Шмідт Д. Х. - Захворювання серця і реабілітація. - Київ. Олімпійська література, 2000. - 408 с.
30. Руководство по кардиологии / Под. ред. В.Н. Коваленко. – К.: Морион, 2008. – 1424 с.
31. Триняк М.Г. Застосування вольового управління диханням в клініці внутрішніх хвороб та в спорті. - Чернівці, 1996. - 122 с.
32. Юшковська О.Г. Фізична реабілітація хворих на ішемічну хворобу серця: Монографія / Юшковська О.Г. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, «Видавництво ВМВ», 2009. – 224 с.
33. Юшковская О.Г. Саногенетическиеаспектыфизическойреабилитациибольныхишемическойболезньюсердца на санаторно-курортномэтапевосстановительноголечения / О.Г. Юшковская // Спортивная медицина. – 2005. – №1. – С. 87–91.
34. Globalatlasoncardiovasculardiseasepreventionandcontrol. Geneva: WorldHealthOrganization; 2011.
35. Lim SS, Vos T, Flaxman AD, Danaei G, Shibuya K, Adair-Rohani H etal. A comparativeriskassessmentofburdenofdiseaseandinjuryattributableto 67 riskfactorsandriskfactorclustersin 21 regions, 1990-2010: a systematicanalysisfortheGlobalBurdenofDiseaseStudy 2010. Lancet 2012; 380(9859):2224-2260
36. Mathers CD, Loncar D. Projectionsofglobalmortalityandburdenofdiseasefrom 2002 to 2030. PLoSMed 2006; 3(11):e442.
37. NordicWalking: TheCompleteGuidetoHealth, FitnessandFan / ClaireWalter. – HatherleinghPress, 2009. – 208 p.
38. Theglobalburdenofdisease: 2004 update. Geneva: WorldHealthOrganization; 2008.
39. Європейські рекомендації з профілактики ССЗ у клінічній практиці. - Інтернет сайт www.mif-ua.com, - 2003.
40. Рекомендації Європейського кардіологічного товариства, Європейського товариства з вивчення атеросклерозу, Європейського товариства з вивчення гіпертонії. Профілактика ІХС у Клінічній практиці. - Інтернет сайт www.nedug.ru, 2004.