Антикорозійний захист обладнання та будівельних конструкцій

     Вступ                                                                                                               .

1. Історія виробництва                                                                                       .           
2. Характеристика цеха                                                                                      .           
1. Характеристика виробленої продукції                                                   .           
2. Сировина яка застосовується у виробництві                                         .             
3. Технологічне обладнання цеху                                                                           
4. Технологічний процес виробництва морозива                                      .              
5. Опис ведучого обладнання                                                                      .
3. Механічний розрахунок                                                                                 .      
1. Розрахунок корпусу                                                                                  .     
2. Товщина приварного днища                                                                    .
3. Розрахунок елементів сорочки                                                                .
4. Розрахунок фланцевого кріплення кришки                                           .
5. Вибір штуцерів                                                                                         .
6. Підбір опор апарата                                                                                 .

      4. Антикорозійний захист обладнання та будівельних конструкцій            .

          4.1 Аналіз агресивності середовища на виробництві морозива           .    

          4.2 Характерні  види корозії і відповідні  способи захисту                    .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Вступ

 

Ринок морозива є одним з найбільш розвинених сегментів харчової промисловості України. Українські виробники займають більше 99% ринку, а на імпортну продукцію доводиться в різні роки від 0,5% до 0,8%. Така ситуація склалася у зв'язку з введенням на початку 2000-х років ввізного мита на рівні 1 євро за кг морозива, що значно зменшило конкурентоспроможність імпортної продукції. На сьогоднішній день в Україні виробляються всі відомі види морозива - більше 1000 різновидів, а за рівнем технологічного розвитку ця галузь не поступається європейським виробникам.

Розглядаючи тенденції розвитку ринку морозива України, варто відзначити, що найбільш популярні його види практично не змінилися. Це морозиво в стаканчику, а також у великій упаковці від 0,5 до 2 кг. 

При цьому на ринку намічається тенденція до поступового зростання споживання продукції середнього та високого цінового сегментів. Також ринок характеризується чіткою сезонністю виробництва і споживання продукції. Більшість продукції ринку споживається в теплі місяці року - травень-серпень, коли слідом за зростаючим попитом виробники збільшують обсяги виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    1. Історія виробництва

 

Історія створення Компанії «Ласунка» почалася з січня 1997 року, з виробництва звичайного морозива - пломбіру у вафельному стаканчику і ескімо, на маленькій фабриці в передмісті міста Дніпропетровська. Це морозиво відразу завоювало любов споживачів, а його популярність і попит стали підтвердженням необхідності подальшого існування підприємства і послужили поштовхом до зростання і розширення виробництва.

На сьогоднішній день «Ласунка» це:

• Провідний виробник морозива в Україні;
• Визнання на міжнародному ринку;
• Найширший асортимент більше 100 видів морозива;
• Бездоганний смак, висока якість і доступна ціна морозива;
• Передові технології виробництва;
• Система управління якістю ISO 9001. (Усі виробничі потужності компанії сертифіковані на відповідність вимогам міжнародних стандартів);
• Рекламна підтримка на телебаченні, Інтернет, радіо, транспорті та точках продажу;

Розвинена дистриб'юторська мережа на всій території України та Росії; 

                                         2. Характеристика цеху

             2.1 Характеристика виробленої продукції

Морозиво - солодкий освіжаючий продукт, одержуваний шляхом взбивання і заморожування молочних або фруктово-ягідних сумішей з цукром і стабілізаторами, а для деяких видів - з додаванням смакових і ароматичних наповнювачів. Для морозива характерна висока харчова цінність і хороша засвоюваність організмом людини. У цьому продукті, виробленому на молочній основі, містяться: молочний жир, білки, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни A, групи B, D, E, P. У морозиві, до складу якого входять плоди або ягоди, багаті вітаміном C, міститься значна кількість цього вітаміну.

Молочний жир, як відомо, в порівнянні з іншими харчовими жирами є найбільш цінним. Він відрізняється приємним смаком, високою засвоюваністю, унікальний за складом, що включає кілька десятків жирних кислот, у тому числі незамінних. У рецептури деяких видів морозива входять також рослинні жири (як самостійно, так і в поєднанні з молочним жиром), корисні для організму людини. У морозиві молочний жир знаходиться у вигляді дрібних жирових кульок, оточених ліпопротеїновими оболонками. Білки оболонок жирових кульок відрізняються підвищеним вмістом таких незамінних амінокислот, як аргінін, фенілаланін і треотін. Завдяки тонкодисперсну станом жиру полегшується його засвоюваність, що збільшує харчову цінність морозива. Білки в морозиві на молочній основі представлені в основному казеїном; сироваткові білки - альбумін і глобулін - частково коагулюють при пастеризації сумішей морозива. Крім цих білків, як уже вказувалося, в морозиві знаходяться білки оболонок жирових кульок. Білки морозива є повноцінними білками і засвоюються краще за інших харчових білків. Вуглеводи в морозиві представлені сахарозою і молочним цукром (лактозою). У морозиві, що містить фруктове сировина, зазвичай присутні і

 

прості цукри - глюкоза і фруктоза. Вуглеводи є суттєвими джерелами енергії для організму людини.

Морозиво містить такі важливі мінеральні речовини, як натрій, калій, кальцій, фосфор, магній, залізо і багато інших. При розрахунках харчової та

 енергетичної цінності  морозива, яке розфасовують у  вафельні вироби: стаканчики, цукрові  ріжки, цукрові трубочки і конуси, враховують також харчову та  енергетичну цінність цих виробів, що містяться в порції продукту. З урахуванням засвоюваності людським організмом прийнято вважати, що енергетична цінність 1 грама білка, а також 1 грама вуглеводів становить 16,74 кДж або 4 ккал. Енергетична цінність 1 грама жиру дорівнює 37,66 кДж або 9 ккал. У середньому енергетична цінність молочних і фруктових видів морозива становить 560,7 - 616,2 кДж / кг, вершкового - до 836,0 кДж / кг, пломбіру - до 1010 кДж / кг. Вміст вуглеводів в морозиві становить від 14 до 25%, жиру - 3,5 - 15%, білків - 3,5 - 4,5%, мінеральних речовин - до 0,7%. Морозиво засвоюється організмом на 95 - 98%.

Морозиво повинно володіти високими смаковими достоїнствами, що досягаються за рахунок вдало підібраного кількісного поєднання складових частин суміші, що містяться в певних рекомендованих формулою збалансованого харчування співвідношеннях. Морозиво має характеризуватися достатньою збитість, гомогенністю структури, не надто сильно охолоджувати порожнину рота, повільно танути.

Цех з виробництва морозива включає наступні відділення та дільниці:

1. Лабораторії по якості сировини і продукції

2. Ділянка для зберігання  молока;

3. Варильну ділянку;

4. Ділянка зберігання  і дозрівання готової суміші;

5. Ділянка фрізерування  та пакування продукції;

6. Ділянка дозакалювання  і зберігання готової продукції.

                    

                      2.2 Сировина яка застосовується у виробництві [3]

 Молоко

Для приготування морозива, молоко має бути свіжим, доброякісним, без сторонніх присмаків і запахів. До складу молока входять: молочний жир, білкові

 

речовини, вуглеводи, липоиди (жироподібні речовини), солі органічних і

неорганічних кислот, мінеральні речовини, вітаміни, ферменти. Щільність молока при температурі 20 ° С в залежності від різних факторів змінюється в межах 1027-1034 кг/м3 (в середньому 1030 кг/м3). Енергетична цінність молока залежно від складу становить 2720-2930 кДж / кг. Зміст сухого молочного залишку (СМО) складає в молоці в середньому 12,5% з коливаннями від 10,5 до 17%, сухого знежиреного молочного залишку (СОМО) - 8-10,5%. Зміст СОМО в молоці при розрахунках рецептур морозива зазвичай приймають рівним 8,1%.

У стані емульсії в молоці знаходиться 2,7-6,0% молочного жиру. Вміст у молоці білкових речовин становить 2,4-4,8%, у тому числі казеїну 2,7%, альбуміну 0,5% і глобуліну 0,1%. До складу молока входить також молочний цукор (лактоза) в кількості 4,8-5,1%. На підприємстві при прийманні молока визначають його кількість, щільність, кислотність, температуру і вміст у ньому жиру. Кислотність повинна бути не вище 21 º Т, оптимальною є 16-18 º Т.

Згущене цільне молоко з цукром

Отримують випарюванням частини вологи з пастеризованого коров'ячого молока і консервуванням його цукром. Воно являє собою однорідну масу білого кольору з кремовим відтінком без відчутних органолептичних кристалів молочного цукру. Продукт має солодкий чистий смак з вираженим присмаком пастеризованого молока. Зміст вологи в згущеному цілісному молоці не повинно перевищувати 26,5%, масова частка сахарози щонайменше 43,5%, а загальна масова частка сухих речовин молока не менше 28,5%, у тому числі жиру 8,5%. Кислотність продукту не повинна бути більше 48 ° Т.

Сухе незбиране молоко

Отримують шляхом висушування нормалізованого пастеризованого коров'ячого молока. У виробництві морозива застосовують сухе незбиране молоко тільки вищого ґатунку. Залежно від вмісту жиру сухе незбиране молоко випускають 20%-ної і 25%-ної жирності. Кислотність відновленого молока з вмістом 12% сухих речовин становить 20-22 ° Т. Рекомендується використовувати сухе молоко розпилювального сушіння, яке має найбільшу розчинність.

Вершкове масло

 

Виготовляють вершкове масло з пастеризованих вершків. Крім жиру до

 

 складу олії входять  вода, білки, молочний цукор і  деякі інші складові частини  вершків. Масло має високу енергетичну  цінність, відрізняється гарною  засвоюваністю, містить жиророзчинні вітаміни А і Е і водорозчинні В1, В2 і С.

Сахароза (цукор)

Виробляють з буряка або цукрової тростини, являє собою дисахарид. За зовнішнім виглядом це однорідні кристали з вираженими гранями. Щільність кристалів 1587,9 кг/м3. Масова частка сахарози в цукровому піску в перерахунку на суху речовину повинна бути не менше 99,55-99,75%, а вміст вологи - не більше 0,14%. Шляхом подрібнення цукру-піску отримують цукрову пудру, яка використовується для приготування глазурі, а також у виробництві сухих сумішей для м'якого морозива. Цукор надає продукту солодкий смак, а також знижує температуру замерзання морозива, перешкоджаючи тим самим утворенню великих кристалів льоду при фрізеруванні і забезпечуючи ніжну і однорідну консистенцію готового продукту. та інші солодкі продукти.

Ванілін

Він являє собою тверду кристалічну речовину голчатої форми. Молекулярна маса ваніліну 152,6. Ванілін плавиться при температурі

80-81 ° С і утворює  в гарячій воді (1:20) прозорий і  безбарвний розчин, розчиняється  також і в спирті (2:1). Синтетичний ванілін за якістю мало відрізняється від натурального ваніліну. Його отримують з гваякола та інших органічних сполук. Розчин ваніліну (спиртової або водний) вносять в суміш морозива так само, як і ванільну есенцію, з розрахунку 0,1 г ваніліну на 1 кг морозива. Зберігають ванілін при відносній важливості повітря не вище 80%.

Лактулоза

В даний час створення морозива, відповідного запитам споживачів в області здорового харчування, є перспективним напрямком в індустрії заморожених десертів. Цей напрямок може бути реалізовано за рахунок зниження кількості жиру і вуглеводів, використання функціональних компонентів, таких як біфідо-і лактобактерій, а також пребіотіческіх інгредієнтів. Введення в рецептуру для морозива пребіотика лактулози сприяє підвищенню ефективності дії пробіотичних культур в кишечнику людини.