Основні Конвенції МОП в галузі охорони праці

У 1981 р. 67 сесія Міжнародної  конференції праці ухвалила Конвенцію 155, доповнену Рекомендацією щодо професійної безпеки, здоров'я та виробничого середовища. В обох актах  передбачені заходи, яких треба вживати  як на національному рівні, так і на власних підприємствах. Державна влада покликана формулювати, здійснювати й періодично переглядати національні заходи щодо запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням та спричиненій ними шкоді для здоров'я. Роботодавці, зі свого боку, повинні зробити все необхідне, щоб робочі місця, машини, обладнання та виробничі процеси були безпечними й не становили загрози для здоров'я, а також забезпечити заходи з надання невідкладної допомоги потерпілим.

Працівники зобов'язані  знати і виконувати вимоги нормативних  актів про охорону праці, співробітничати  з роботодавцем у справі організації  безпечних і нешкідливих умов виробництва, а також мати право  припинити роботу, якщо вона небезпечна для їхнього життя чи здоров'я  або для навколишніх людей  і природного середовища.

МОП надає великого значення обмінові науково-технічною інформацією  між країнами — членами Організації. Такий обмін здійснюється, зокрема, у рамках існуючого з 1959 р. Міжнародного інформаційного центру (МІЦ) з техніки  безпеки та гігієни праці, який узагальнює та систематизує результати національних наукових досліджень у зазначених галузях, що подаються інформаційними центрами.

На основі анотування понад 50 тис. публікацій МІЦ видає спеціальні збірники, котрі надсилаються більш ніж у 100 країн світу. Вони являють собою бібліографію опублікованих і ще не опублікованих досліджень, монографій, кінофільмів і журнальних статей, розподілених укладачами за основними видами професійних ризиків (наприклад, вибухо- та пожежонебезпечні матеріали, пил і аерозолі, шум та вібрація й ін.) і чинниками умов праці за стандартною класифікацією ООН та іншими категоріями (статистика, ергономіка й ін.).

МОП ухвалила Конвенцію 121 та Рекомендацію 121 про допомогу у випадках виробничого травматизму, Конвенцію 128 про допомогу з інвалідності, старості й у разі втрати годувальника, а також відповідну Рекомендацію 131.

Іншим основним напрямом роботи МОП є надання консультацій експертів  і технічної допомоги в питаннях, пов'язаних із трудовою та соціальною політикою. Допомога надається у межах програм технічного співробітництва ООН.

Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці

Згідно з наказом Держнаглядохоронпраці  України від 08.06.2004 р. № 151, запроваджено таке кодування нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Схема кодування  для нормативно-правових актів

Характеристика  елементів структури позначення (шифру)

Номер за порядком у межах виду визначається згідно з даними Реєстру.

Види НПАОП (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення:

Правила — 1

Переліки — 2

Норми — З

Положення — 4

Інструкції — 5

Порядки — 6

Інші — 7

Вид економічної діяльності (група, клас) визначається відповідно до ДК 009-96 (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Коди основних видів економічної діяльності (відповідно до ДК 009-96)

Вид економічної  діяльності	Код КВЕД (група, клас)
Сільське господарство, мисливство	01.0
Рослинництво	01.1
Тваринництво	01.2
Мисливство	01.5
Лісове господарство	02.0
Рибне господарство	05.0
Риболовство	05.1
Риборозведення	05.2
Видобування вугілля і  торфу	10.0
Видобування й агломерація кам'яного вугілля	10.1
Видобування й агломерація  бурого вугілля	10.2
Видобування й агломерація  торфу	10.3
Видобування нафти, газу	11.1

Якщо нормативно-правовий акт поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності, зазначається код 0.00.

Коди основних видів економічної  діяльності мають понад 90 назв згідно з Положенням про Державний реєстр НПАОП від 08.06.2004 р. № 151.

Державні та галузеві стандарти  з питань охорони праці реєструються Держстандартом України. Вони, як і  стандарти ССБТ колишнього СРСР, можуть включатися у Реєстр НПАОП.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автоматизовані  системи управління охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму.

 

У теперішній час на багатьох підприємствах служби охорони праці  оснащені комп'ютерами, які дозволяють здійснювати низку завдань:

— складання графіків перевірки  знань і медоглядів персоналу  та контроль за їх здійсненням;

— контроль виконання заходів  з охорони праці;

— контроль своєчасності технічних  оглядів та оглядів посудин, що працюють під тиском, підйомних машин і  механізмів, електрообладнання та ін.;

— підготовка звітів за формами 1-ПВ, 1-УБ, 7-ТНВ та ін.;

— оформлення актів Н-1 і  наслідків травматизму;

— аналіз інформації про  травматизм;

— нагадування про важливі  планові заходи;

— надання довідок про  порушення правил охорони праці;

— стеження за виконанням розпорядчих  документів;

— розроблення різних документів та ін.

Київська фірма "Протек" створила відповідне програмне забезпечення для автоматизованого робочого місця "Охорона праці". На львівському  заводі "Рема" була розроблена автоматизована система аналізу травматизму  і захворювань (АСАТіЗ). Кожний місяць керівництво одержує дані про  травматизм і захворювання на підприємстві, що дає можливість оперативно впливати й усувати причини тих явищ. На Львівському хімфарм-заводі запроваджена автоматизована система контролю виконання документації (АСКД). За кожний місяць керівництво заводу одержує: перелік невиконаних запланованих заходів з охорони праці із зазначенням прізвищ відповідальних; кількості прострочених днів; переліку працівників, які потребують переатестації з охорони праці; переліку осіб, відповідальних за безпеку об'єктів підвищеної небезпеки, що звільнилися, з нагадуванням про необхідність їх заміни. Усі відповідальні особи одержують повідомлення про закінчення терміну виконання ними запланованих заходів з охорони праці. За допомогою комп'ютерної техніки вирішується і багато інших питань охорони праці.

При встановленні на робочому місці АРМ необхідно провести попередню підготовку до роботи. Потрібно заповнити довідники, які використовує АРМ, відповідно до існуючих на підприємстві штатного розкладу та нормативних документів, які регламентують періодичність  медоглядів, перевірок знань працівників, періодичність огляду обладнання тощо. У довідниках, що поділяються на групи, відтворюється певна інформація.

1. Структурно-адміністративні:

1.1. Підприємство.

1.2. Форма власності.

1.3. Тип підприємства (промисловість,  зв'язок, будівництво та ін.).

1.4. Навчальні заклади  з охорони праці, де планується  проводити підготовку, атестацію  та переатестацію працівників.

1.5. Органи управління (міністерства, відомства).

2. Події, де зазначається:

2.1. Характер події.

2.2. Тип нещасного випадку  (нещасний випадок, зі смертельним  наслідком, груповий нещасний  випадок, аварії першої категорії,  аварії другої категорії).

2.3. Вид події, що призвела  до нещасного випадку (ДТП,  ураження струмом і т. ін.).

2.4. Наслідки нещасних  випадків (інвалідність першої групи,  інвалідність другої, третьої груп, переведення на легшу роботу, одужання, смерть).

2.5. Стягнення (попередження, штраф, догана).

3. Причини:

3.1. Причини нещасного  випадку (технічні, організаційні,  психофізіологічні, які, своєю  чергою, поділяються на більш  конкретні причини).

3.2. Устаткування" яке стало  причиною травми (готовий список  з можливістю розширення).

4. Персонал:

4.1. Стать особи (чол., жін.).

4.2. Професія, посада (заноситься  згідно з штатним розкладом).

4.3. Відповідальність за  безпечне ведення робіт (готовий  список з можливістю розширення).

4.4. Право на роботи  з підвищеною небезпекою.

4.5. Теми навчання та  перевірки знань.

4.6. Види медоглядів.

4.7. Діагнози захворювань.

4.8. Стан потерпілого щодо  алкоголю.

5. Документи:

5.1. Нормативні документи  (правила, інструкції і т. ін.).

5.2. Потоки документів (внутрішні,  вхідні, вихідні).

5.3. Види документів (положення,  рішення, лист, акт, вказівка і  т. ін.).

5.4. Кореспонденти.

6. Виробництво:

6.1. Тип виробництва.

6.2. Підрозділи підприємства.

6.8. Групи та підгрупи  устаткування.

6.4. Належність устаткування.

6.5. Види технічного обстеження.

6.6. Виконавці технічного  обстеження.

6.7. Ознака реєстрації  устаткування.

6.8. Види умов праці  (чинники виробничого середовища  і трудового процесу).

6.9. Засоби індивідуального  захисту.

7. Норми:

7.1. Нормативна періодичність  технічних обстежень.

7.2. Періодичність навчання.

7.3. Періодичність медогляду.

7.4. Норми видачі засобів  індивідуального захисту.

Після первинного заповнення довідників робота спеціаліста з  охорони праці значно спрощується, за умови постійного стеження за відповідністю  довідників реальному стану речей.

У результаті заповнення довідників створюється повна картотека  працюючих із зазначенням прізвища працівника, місця його роботи, підрозділу, в якому він працює, професії (посади), статі й дати народження та картотека  устаткування. У будь-який момент можна  переглянути по кожному працюючому перелік тем навчання, коли відбулася  і коли планується наступна перевірка  знань, перелік видів медогляду, дати проходження останнього й наступного медоглядів, коли і яких порушень вимог  охорони праці припустився працюючий  з підставою для обліку порушення, датою порушення і номером  документа. Можна також переглянути  або вивести на друк графік проведення навчання та перевірки знань по підприємству в цілому, по окремому підрозділу чи виду роботи або по конкретній особі. Такі ж графіки можна отримати по медоглядах та порушеннях вимог охорони праці.

Звіти 1-У Б, 7-ТНВ, 1-ПВ заповнюються автоматично, з можливістю корегування.

Створена картотека устаткування буде мати такі графіки: найменування обладнання, тип, марка, реєстраційний  номер, обліковий номер, підприємство, підрозділ.

За допомогою фільтрів можна обрати устаткування за такими ознаками: назва ознаки реєстрації, підприємство, підрозділ, група устаткування, термін експлуатації (відпрацьований / не відпрацьований). Можна вивести  графік технічних обстежень обладнання.

Наявні можливості дозволяють вести журнал реєстрації нещасних випадків і в будь-який момент отримати аналіз виробничого травматизму за певний визначений період за такими критеріями: кварталами, місяцями, роками, видом  події та віком потерпілого, загальним  стажем роботи та наслідками нещасного  випадку, основною причиною нещасного  випадку, перебування потерпілого  в стані сп'яніння, підрозділами, стажем роботи, фахом, супутніми причинами  нещасного випадку, а також за типами нещасних випадків, устаткуванням  — джерелом нещасних випадків та за шкідливими чинниками.

У будь-який момент працюючому доступні довідки, які стосуються того блоку АРМ, з яким проводиться  робота або довідка щодо АРМ загалом.

Використання АРМ дозволяє значно спростити роботу спеціаліста  з охорони праці, передбачає більше часу на контроль за станом охорони  праці безпосередньо на виробництві.

На кафедрі охорони  праці Національного університету "Львівська політехніка" розроблена система автоматизованого аналізу  нещасних випадків та планування заходів  запобігання виробничому травматизму (САПР-ЗВТ), що дозволяє здійснювати  ефективне, оперативне та планомірне системне проектування планових та позапланових технічних і навчальних заходів з охорони праці для конкретного підрозділу підприємства з урахуванням статистичного аналізу та ґрунтуючись на чинній нормативній базі діяльності таких підрозділів.

Автоматизована система  аналізу нещасних випадків та проектування заходів запобігання виробничому  травматизму розроблена на основі САПР як незалежний Windows-додаток. Середовищем  програмування обрано Visual C++ та інтеґровані  засоби Visual Database (Integrated Visual Database Tools), елементи автоматизації Activ X Database Object (ADO) й інші програмні засоби. Реалізована підсистема підготовки звітності щодо виконання  попередніх планів, поповнення нормативної  і статистичної інформації за електронними мережами та через Інтернет, включаючи  обмін інформацією периферійних підприємств з центральним сервером підприємства.