Основні Конвенції МОП в галузі охорони праці

 

Звітність та інформація про нещасні  випадки, аналіз їх причин.

Роботодавець на підставі актів за формою Н-1 та НПВ складає державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідальність за її достовірність згідно із законодавством.

Роботодавець зобов'язаний проводити  аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, зобов'язані аналізувати обставини і причини нещасних випадків за підсумками півріччя і року, доводити результати цього аналізу до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи державного управління, державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації в межах  своєї компетенції перевіряють  ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів щодо виявлення та усунення порушень Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Підприємства, органи, до сфери управління яких належать підприємства, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних з виробництвом нещасних випадків.

Держпромгірнагляд, центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування ведуть оперативний облік пов'язаних з виробництвом нещасних випадків, потерпілих унаслідок групових нещасних випадків та нещасних випадків із смертельними наслідками, про які складено акти за формою Н-1.

Збирання статистичних даних та розроблення державної статистичної звітності про потерпілих від  нещасних випадків на підприємствах, про які складено акти за формою Н-1 або НПВ, здійснюють органи державної статистики.

Розслідування та облік хронічних професійних захворювань

Усі вперше виявлені випадки хронічних  професійних захворювань і отруєнь (далі - професійні захворювання) підлягають розслідуванню.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

У разі необхідності, до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпший.

Зв'язок професійного захворювання з  умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою (закладом) державної санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів (представників) підприємства, профспілок та робочого органу виконавчої дирекції Фонду. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної  характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого середовища, що могли викликати професійне захворювання, враховується його попередня робота, пов'язана з дією несприятливих виробничих факторів.

У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначений Порядком встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, на консультацію до головного спеціаліста з профпатології міста (області).

Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих  виробничих факторів і трудового  процесу головний спеціаліст з профпатології Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

Роботодавець організовує розслідування  кожного випадку виявлення професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників: відповідної  установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичного  закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець зобов'язаний:

- подати комісії з розслідування  дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо);

- забезпечити комісію приміщенням,  транспортними засобами і засобами  зв'язку;

- організувати друкування, розмноження  і оформлення в необхідній  кількості матеріалів розслідування.

Комісія з розслідування зобов'язана:

- скласти програму розслідування  причин професійного захворювання;

- розподілити функції між членами  комісії;

- розглянути питання про необхідність  залучення до її роботи експертів;

- провести розслідування обставин  та причин професійного захворювання;

- скласти акт розслідування  за формою П-4, у якому зазначити  заходи щодо запобігання розвиткові  професійного захворювання, забезпечення  нормалізації умов праці, а  також назвати осіб, які не  виконали відповідні вимоги (правила,  гігієнічні регламенти).

Комісія з розслідування проводить  гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням професійного захворювання.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний  термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням  роботодавець письмово інформує відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби протягом терміну, зазначеного  в акті.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на медичну комісію для визначення подальшої його працездатності.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування випадків професійних  захворювань, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи (заклади) державної  санітарно-епідеміологічної служби, Фонд, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці  відповідно до їх компетенції.

 

 

 

 

 

 

 

Санитарно-гигиенические  требования при работе с ПЭВМ

В соответствии с СанПиН: 2.2.2.542-96 "Гигиенические требования к ВДТ и ПЭВМ. Организация работы"

Все вредности возникающие при работе ВДТ и ПЭВМ можно разделить на три группы:

1. Параметры рабочего места и рабочей зоны.
2. Визуальные факторы (яркость, контрастность, мерцание изображения, блики).
3. Излучения (рентгеновское, электромагнитное излучение ВЧ и СВЧ диапазона, гамма-излучение, электростатические поля).

Внедрение ЭВМ имеет как  положительные, так и отрицательные  моменты. С одной стороны, это  обеспечение более высокой эффективности  производства за счет совершенствования  технологического процесса и повышение  производительности труда, а с другой - увеличение нагрузки на работающих в связи с интенсификацией производственной деятельности и специфическими условиями труда.

Условия труда работающих с ЭВМ характеризуются возможностью воздействия на них следующих  производственных факторов: шума, тепловыделений, вредных веществ, статического электричества, ионизирующих и неионизирующих излучений, недостаточной освещенности, параметров технологического оборудования и рабочего места.

Основными источниками шума в помещениях, оборудованных вычислительной техникой, являются принтеры, плоттеры, множительная техника и оборудование для кондиционирования воздуха, вентиляторы систем охлаждения, трансформаторы.

Для снижения шума и вибрации в помещениях вычислительных центров  оборудование, аппараты необходимо устанавливать  на специальные фундаменты и амортизирующие прокладки, предусмотренные нормативными документами.

Уровень шума на рабочих  местах не должен превышать 50 дБА. Нормируемые  уровни шума обеспечиваются путем использования  малошумного оборудования, применением  звукопоглощающих материалов (специальные  перфорированные плиты, панели, минераловатные плиты). Кроме того, необходимо использовать подвесные акустические потолки.

В помещениях с избытком тепла необходимо предусматривать  регулирование подачи теплоносителя  для соблюдения нормативных параметров микроклимата. Микроклиматические условия  на рабочих местах в помещениях с  вычислительной техникой должны соответствовать  требованиям, указанным в табл.4.1

Таблица 4.1

-

Микроклимт производственных помещений

Период года	Температура воздуха, oС	Скорость движения воздуха, м/с	Относительная влажность  воздуха, %
Холодный	22-24	до 0,1	40-60
Теплый	23-25	0,1-0,2	40-60

Воздух, поступающий в  рабочие помещения операторов ЭВМ, должен быть очищен от загрязнений, в  том числе от пыли и микроорганизмов. Патогенной микрофлоры быть не должно.

Кондиционирование воздуха  должно обеспечивать поддержание параметров микроклимата в необходимых пределах в течение всех сезонов года, очистку  воздуха от пыли и вредных веществ, создание необходимого избыточного  давления в чистых помещениях для  исключения поступления неочищенного воздуха. Температура подаваемого  воздуха должна быть не ниже 19^oС.

Температуру в помещении  следует регулировать с учетом тепловых потоков от оборудования. Предпочтение должно отдаваться оборудованию с малой  электрической мощностью. Оборудование надо устанавливать так, чтобы тепловые потоки от него не были направлены на операторов. Следует также ограничивать количество вычислительной техники в помещении  и избегать напольных отопительных систем.

Для предотвращения образования  и защиты от статического электричества  необходимо использовать нейтрализаторы и увлажнители, а полы должны иметь  антистатическое покрытие. Допустимые уровни напряженности электростатических полей не должны превышать 20 кВ в  течение 1 часа.

ПЭВМ являются источниками  широкополостных электромагнитных излучений:

• мягкого рентгеновского;
• ультрафиолетового 200-400 нм;
• видимого 400-750 нм;
• ближнего ИК 750-2000 нм;
• радиочастотного диапазона 3кГц;
• электростатических полей.

Экспозиционная мощность дозы рентгеновского излучения в  любой точке пространства на расстоянии 5 см от поверхности ПЭВМ не должна превышать 7,74·10-12 А/КГ, что соответствует эквивалентной дозе 0,1 мБэр/ч или 100 мкр/ч, согласно санитарным нормам и правилам работы с источниками рентгеновского излучения. Ультрафиолетовое излучение в диапазоне 200-315 нм не должно превышать 10 мкВт/м², излучение в диапазоне 315-400 нм и видимом диапазоне 400-750 нм -0,1 Вт/м², в ближнем ИК-диапазоне - 2000нм - 1мм-4 Вт/м². Уровни напряженности электростатического поля не должны превышать 15 кВ/м.

В целях предосторожности следует обязательно использовать защитные экраны, а также рекомендуется  ограничивать продолжительность работы с экраном ВДТ, не размещать их концентрированно в рабочей зоне и выключать их, если на них не работают.

Наряду с этим нужно  устанавливать в помещении с  ВДТ ионизаторы воздуха, чаще проветривать помещение и хотя бы один раз в  течение рабочей смены очищать  экран от пыли.