Увага,творчість та фантазія в професійній діяльності

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

На підставі аналізу літературних джерел виявлено, що наукові підходи  до проблеми фантазії, творчості та уваги в пофессійній діяльності відрізняються різноманіттям поглядів, недостатньою чіткістю і низьким рівнем  практичної реалізації.

Творчість як процес проходить  на різних рівнях: несвідомому, рівні підсвідомості, свідомості і надсвідомості. Кожний із цих рівнів має свою специфіку творення, механізмів творчості та характеру її продуктів. Найвищий рівень розвитку творчості – взаємодія між зазначеними її рівнями, коли "креативне поле" захоплює всі ділянки мозку. Внутрішнім змістом творчості можна вважати динамізм усіх якостей і властивостей людини в творчому акті. Такий динамізм становить основний зміст поняття творчого потенціалу. Його пов'язують з усвідомленням діяльнісних засад буття індивіда, під яким розуміють силу, здібності, потенційні можливості, енергію.

Політ фантазії є складовою  творчого процесу, забезпечується знаннями, підкреслюється здібностями і цілеспрямованістю, супрово-джується емоційним станом. Уся діяльність компонентів психічної активності сприяє утворенню різноманітних цінностей в усіх сферах людської діяльності.

Здатність до творчості пов’язана  з якимось видом діяльності чи культурою загалом. Без цього вона не може актуалізуватися, реалізуватися на практиці. Процес розвитку людини в певному розумінні можна назвати "створенням себе" – більш-менш повною реалізацією вищого Я в її самосвідомості та діяльності.

Також, доцільно стверджувати, що уява як феномен, завдяки якому можливо створювати нові чуттєві або мисленнєві образи у людській свідомості на підставі отриманих від реальності вражень та активного включення до цього процесу асоціювання, має підстави бути схарактеризованою як дуже важливий чинник творчого розвитку особистості.

Наукова, технічна творчість  і взагалі професійна творчість  пов'язані вже не з фантазією, а з уявою, фантазією стимульованою. Не фантазія, а уява підказує вченим і винахідникам нові образи, інсайти тощо. Стимульована фантазією уява створює "задуми поета" та "імажинативні світи", сила яких не в тому, що вони дублюють дійсність, а в тому, що вони роблять явним і характерним те, що сховане в предметах та їхніх взаємовідносинах, вони розкривають дійсність.

Серед усіх психічних процесів і властивостей увага посідає  особливе місце. Вона не має свого  специфічного предмету вивчення, проте  супроводжує всю психічну діяльність людини. Відчуття і сприймання, пам'ять, мислення, уява - кожен з цих процесів має свій специфічний зміст. Увага - важлива сторона усіх пізнавальних процесів, і при цьому та, в  якій вони виступають як діяльність, що вона спрямована на певний об'єкт.

Уважність або неуважність  позначаються на всіх сторонах особистості та її діяльності. Уважність — важлива умова чуттєвого й раціонального відображення дійсності, логічного ходу думки та її позитивних результатів. Неуважність завжди тісно пов'язана з невмінням довільно регулювати увагу, а це негативно відбивається на розумовій діяльності, порушуючи послідовність, доказовість, несуперечливість суджень та викликаючи емоційне відволікання думки. Проте причини неуважності криються не тільки в недоліках довільної уваги, а й у відсутності знань.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л.С. Выготский. – СПб. : Союз, 1997. – 91 с.

2. Гальперін П.Я.,  К проблеме внимания// Докл. АПН РСФСР. – 1958. – 154 с.

3. Долинська О.В., Огороднійчук З.В. та ін. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник ,2 вид./К.:Каравела., 2008.-400с.

4. Дружинин В.Н. Когнитивные способности: структура, диагностика, развитие / В.Н. Дружинин. – СПб.: Иматон, 2001. – 224 с.

5. Загальна психологія / Під ред. Максименка С.Д. - К., 2000. – 258с.

6. Ермолаева-Томина Л.Б. Психология художественного творчества: Учебное пособие для вузов. – М.: Академический проект: Культура, 2005.

7. Кісіль М.В. Креативність і прагматизм для сучасної освіти / М.В.Кісіль// Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Філософія, соціологія, політологія”. – Вип. 17. – Д. : ДНУ, 2008. – С. 140-144.

8. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя у процесі вузівської професійної підготовки: дис. …докт. пед. наук:13.00.01/ Кічук Надія Василівна. - К., 1993.

9.  Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – М.: Академия, 2004. – 304 с.

10. Клименко В.В. Психологія творчості. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 480 с.

11. Короленко Ц.П., Фролова Г.В. Спасительная способность – вообразить / Психология художественного творчества: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Минск.: Харвест, 2003.

12.  Лисовская В.А. Формирование творческого потенциала личности воспитателя в педвузе: дисс. …канд. пед. наук: 13.00.01 / Лисовская Валентина Алексеевна. - К., 1984. - 176 с.

13.  Лисянська Т.М. Увага. К.: Либідь, 2001. – 241 с.

14. Мороз Ю.В. Творча активність особистості і закономірності її розвитку в онтогенезі / Ю.В. Мороз // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 4. – С. 58-60.

15. Никитина Г. В., Романенко В. Н. Формирование творческих умений в процессе профессионального обучения / Г.В. Никитина, В.Н. Романенко. – СПб.: Издательство С.Петербургского университета, 1998. – 168 с.

16. Рубинштейн С.Л. Воображение и творчество. / Основы общей психологии. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1989.

17. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: підручник / С.О.Сисоєва. - К.: Міленіум, 2006. - 346 с.

18. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. Загальна психологія: Підручник – К.:Либідь, 2005. – С.464.

19. Сухомлинский В. А. Рождение гражданина. / Пер. с укр. Н. Драгуловой. – М.: Мол. гвардия, 1979. – 335 с.

20. Туриніна О.Л. Психологія творчості: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2007. – 160 с., іл. – Бібліогр.: С. 156-157.