Технологія роботи соціального педагога з неповною сім’єю

 

Додаток № 2

 

Допомагаючи неповної батьківській родині

 

(Досвід організації соціально-педагогічної  допомоги неповній батьківській  родині)

 

В рамках даної роботи варто окремо торкнутися неповні сім'ї, на чолі яких перебувають батьки. Самотні батьки, на жаль, не мають як в суспільній свідомості, так і на державному рівні підтримки і співчуття, яке мають одинокі матері. Соціальна робота з неповною батьківській родиною носить несистемний і вельми обмежений характер, хоча такого роду сімей стає все більше. Виходячи з цього, стає очевидною необхідність розробки та реалізації спеціальної програми допомоги неповної батьковій родині. Основна ідея програми - створення комплексної системи заходів соціально-психологічної допомоги та підтримки неповних батьківських сімей з метою оптимізації життєвих сил чоловіків, а також їхніх дітей. Основна мета програми «Соціальна робота з неповними батьківськими сім'ями» полягає в наданні соціально-психологічної, соціально-педагогічної, медико-педагогічної допомоги і підтримки неповним батьківським сім'ям. Дана програма допомоги повинна вирішувати наступні завдання: залучення уваги суспільства до проблеми самотнього батьківства, створення банку даних про неповні батьківських сім'ях, індивідуального консультування батьків, організація групової тренінгової роботи з дітьми з неповних батьківських сімей, організація дозвілля дітей. А також спільного відпочинку батьків та дітей, узагальнення та поширення досвіду роботи з неповними батьківськими сім'ями та інші.

 

Підтримка неповної батьковій сім'ї повинна також здійснюватися в трьох напрямках: соціальна робота з батьками, соціальна робота з дітьми, соціальна робота з сім'єю в цілому. Коротко розглянемо кожен з напрямків. Організація роботи з самотніми батьками немислима без формування банку даних про отців, які виховують дітей без матері. Банк даних повинен містити інформацію про місце проживання неповної батьковій сім'ї, їх складі, віці батька і дітей, місці роботи та навчання. На кожну сім'ю, минулий первинну консультацію, повинна заповнюватися реєстраційна карта, де фіксуються обставини формування сім'ї як неповної, стан здоров'я членів сім'ї, соціально-психологічний клімат сім'ї та її основні проблеми. Первинний прийом сім'ї здійснює фахівець соціальної роботи. Він визначає характер внутрішньосімейних відносин, стан психічного та фізичного здоров'я. Дана робота дозволяє перейти до формування групи само-та взаємодопомоги, а також тренінгових груп для дітей, мета яких розвиток їх комунікаційних умінь, творчих здібностей, виховання моральності.

 

Пріоритетною формою соціальної роботи з отцями є група само-та взаємодопомоги. Зустрічі груп проходять у формі бесід та дискусій за заздалегідь визначеною темою. Тривалість занять - 1,5-2 години. Основна мета занять: встановить позитивні емоційні зв'язки між учасниками.

 

Соціальна робота з дітьми припускає групову форму роботи. Вона є особистісно-орієнтованим навчальним курсом. Цей курс базується на розумінні самоцінності людської особистості, багатстві його внутрішніх ресурсів і включає в себе курси з психології спілкування з елементами сюжетно-рольових ігор та вправ. Іншою формою є організація дитячих дозвіллєвих заходів, де діти можуть більше дізнатися один про одного, про такі ж неповних сім'ях; навчитися слухати, працювати і відпочивати спільно. Ще одна форма діяльності - індивідуальні консультації, бесіди, вправи для дитини, котра переживає ті чи інші особистісні проблеми. Різного роду консультації займають важливе місце в роботі з неповною батьківській сім'єю.

 

Керівник соціального проекту повинен забезпечити взаємодію всіх напрямків проекту. Тільки комплексна програма роботи з батьками та їх дітьми дозволить істотно поліпшити соціально-психологічне здоров'я сім'ї.

 

Додаток № 3

Методика

PARI

 

Методика PARIпредназначена для вивчення ставлення батьків (насамперед матері) до різних сторін сімейного життя (сімейної ролі). Автори - американські психологи Е.С. Шевер і Р.К. Белл. У нашій країні ця методика адаптована психологом Т.В. Нещерет.

 

У методиці виділені 23 аспекти - ознаки, що стосуються різних сторін відносин батьків до дитини і життя в родині. З них 8 ознак описують відношення до сімейної ролі і 15 стосуються батьківсько-дитячих відносин. Ці 15 ознак діляться на наступні групи: оптимальний емоційний контакт, зайва емоційна дистанція з дитиною, зайва концентрація на дитині.

 

Ставлення до сімейної ролі

 

Описується за допомогою 8 ознак, їхні номери в опитувальному листі 3, 5, 7, 13, 17, 19,23:

 

- Обмеженість інтересів  жінки рамками сім'ї, турботами  виключно про сім'ю (3);

 

- Відчуття самопожертви  в ролі матері (5);

 

- Сімейні конфлікти (7);

 

- Сверхавторітет батьків (11);

 

- Незадоволення роллю  господині будинку (13);

 

- "Байдужість" чоловіка, його невключенность в справи  сім'ї (17);

 

- Домінування матері (19);

 

- Залежність і несамостійність  матері (23).

 

Ставлення батьків до дитини

 

Оптимальний емоційний контакт (складається з 4 ознак, їх номери по опитувального листа 1, 14, 15, 21):

 

- Спонукання словесних  проявів, вербалізацій (1);

 

- Партнерські відносини (14);

 

- Розвиток активності  дитини (15);

 

- Зрівняльні відносини  між батьками і дитиною (21);

 

Зайва емоційна дистанція з дитиною (складається з 3 ознак, їх номери по опитувального листа 8, 9, 16):

 

- Дратівливість, запальність (8);

 

-

суворість, зайва строгість (9);

 

- Ухилення від контакту  з дитиною (16).

 

Надмірна концентрація на дитині (описується 8 ознаками, їх номери по опитувального листа 2, 4, 6, 10, 12, 18, 20, 22):

 

- Надмірна турбота, встановлення  відносин залежності (2);

 

- Подолання опору, придушення  волі (4);

 

- Створення безпеки, побоювання  образити (6);

 

- Виключення позасімейних  впливів (10);

 

- Придушення агресивності (12);

 

- Придушення сексуальності (18);

 

- Надмірне втручання в  світ дитини (20);

 

- Прагнення прискорити  розвиток дитини (22).

 

Кожна ознака вимірюється за допомогою 5 суджень, врівноважених з точки зору вимірює здібності і смислового змісту. Вся методика складається з 115 суджень. Судження розташовані в певній послідовності, і відповідає повинен виразити до них відношення у вигляді згоди, часткового згоди чи незгоди. Схема перерахунку відповідей в бали міститься в "ключі" методики. Сума цифрової значущості визначається виразністю ознаки 20, мінімальна 5; 18, 19, 20 - високі оцінки, відповідно 8, 7, 6, 5 - низькі. Опитувальник і лист відповідей додаються. Має сенс спочатку аналізувати високі і низькі оцінки.

 

Інструкція:

Перед вами питання, які допоможуть з'ясувати, що батьки думають про виховання дітей. Тут немає відповідей правильних і неправильних, т.к. кожен прав по відношенню до власних поглядів. Намагайтеся відповідати точно і правдиво.

 

Деякі питання можуть здатися вам однаковими. Однак, це не так. Питання подібні, але не однакові. Зроблено це для того, щоб вловити можливі, навіть невеликі відмінності в поглядах на виховання дітей.

 

На заповнення запитальника буде потрібно приблизно 20 хвилин. Чи не обдумайте відповідь довго, відповідайте швидко, намагаючись подіти правильну відповідь, який прийде до вас у голову.

 

Поруч з кожним становищем знаходяться букви А а б Б, їх потрібно вибрати залежно від свого переконання в правильності даної пропозиції:

 

А - якщо з даним положенням згодні повністю;

 

а - якщо з даним положенням скоріше згодні, ніж не згодні;

 

б - якщо з даним положенням скоріше не згодні, ніж згодні;

 

Б - якщо з даним положенням повністю не згодні.

 

Про себе повідомте:

 

Вік ______________________ Пол ________________________

 

Освіта _________________ Професія ____________________

 

Кількість і вік дітей __________________________________

 

1. Якщо діти вважають  свої погляди правильними, вони  можуть не погоджуватися з  поглядами батьків.

 

2. Хороша мати повинна  оберігати своїх дітей навіть  від маленьких труднощів і  образ.

 

3. Для хорошої матері  дім і родина - найважливіше в  житті.

 

4. Деякий діти настільки  погані, що заради їх же блага  потрібно навчити їх боятися  дорослих.

 

5. Діти повинні віддавати  собі звіт в тому, що батьки  роблять для них дуже багато.

 

6. Маленьку дитину завжди  слід міцно тримати в руках  під час миття, щоб він не  впав.

 

7. Люди, які думають, що  в хорошій сім'ї не може бути  непорозумінь, не знають життя.

 

8. Дитина, коли подорослішає, буде дякувати батьків за суворе  виховання.

 

9. Перебування з дитиною  цілий день може довести до  нервового виснаження.

 

10. Краще, якщо дитина не  замислюється над тим, чи правильні  погляди його батьків.

 

11. Батьки повинні виховувати  в дітях повну довіру до  себе.

 

12. Дитину слід вчити  уникати бійок, незалежно від  обставин.

 

13. Найгірше для матері, що займається господарством, почуття, що їй нелегко звільнитися  від своїх обов'язків.

 

14. Батькам легше пристосуватися  до дітей, ніж навпаки.

 

15. Дитина повинна навчитися  в житті багатьом потрібним  речам, і тому йому не можна  дозволяти втрачати цінний час.

 

16. Якщо один раз погодитися  з тим, що дитина с'ябеднічал. він  буде це робити постійно.

 

17. Якби отці не заважали  у вихованні дітей, матері б  краще справлялися з дітьми.

 

18. У присутності дитини  не треба розмовляти про питання  статі.

 

19. Якби мати не керувала  будинком, чоловіком і дітьми, усе  відбувалося б менш організовано.

 

20. Мати повинна робити  все, щоб знати, про що думають  діти.

 

21. Якби батьки більше  цікавилися справами своїх дітей, діти були б краще і щасливіше.

 

22. Більшість дітей повинні  самостійно справлятися з фізіологічними  потребами вже з 15 місяців.

 

23. Найважче для молодої  матері - залишатися однією в перші  роки виховання дитини.

 

24. Треба сприяти тому, щоб діти висловлювали свою  думку про життя і про сім'ю, навіть якщо вони вважають, що  життя в родині неправильна.

 

25. Мати повинна робити  все, щоб вберегти свою дитину  від розчарувань, які несе життя.

 

26. Жінки, які ведуть безтурботне  життя, не дуже гарні матері.

 

27. Треба обов'язково викорінювати  у дітей прояви народжуваної  єхидні.

 

28. Мати повинна жертвувати  своїм щастям заради щастя  дитини.

 

29. Всі молоді матері  бояться своєї недосвідченості  в спілкуванні з дитиною.

 

30. Подружжя повинні час  від часу лаятися, щоб довести  свої права.

 

31. Сувора дисципліна по  відношенню до дитини розвиває  в ньому сильний характер.

 

32. Матері часто настільки  бувають замучені присутністю  своїх дітей, що їм здається, ніби  вони не можуть з ними бути  ні хвилини більше.

 

33. Батьки не повинні  поставати перед дітьми в поганому  світлі.

 

34. Дитина повинна поважати  своїх батьків більше інших.

 

35. Дитина повинна завжди  звертатися за допомогою до  батьків або вчителів замість  того, щоб вирішити свої непорозуміння  в бійці.

 

36. Постійне перебування  з дітьми переконує мати в  тому, що її виховні можливості  менше вмінь і здібностей (могла  б, але ...).

 

37. Батьки своїми вчинками  повинні здобувати прихильність  дітей.