Шпаргалка з "Педагогіки"

У завдання вихователя входить  також формування в дітей культурно гігієнічних навичок, зокрема, звички вмиватися і мити руки перед їжею, охайно одягатися, акуратно їсти, прибирати постіль.

Професійно важливі для вихователя якості — справедливість, принциповість, доброзичливість, чуйність, терплячість, уміння розуміти вчинки дітей та передбачати їх поведінку, здатність стримувати роздратування та ін. — фундамент для вельми складного психологічного утворення, необхідного кожному педагогу, зокрема вихователю дошкільного закладу. Це утворення називають педагогічним тактом. Педагогічний такт необхідний вихователю для успішного виконання виховних і освітніх функцій, досягнення повного взаєморозуміння з батьками вихованців і колегами.

Високі вимоги ставить  педагогічна діяльність і до мови вихователя. Вихователь повинен вміти логічно, грамотно, чітко формулювати свої думки у доступній для дітей даного віку формі. Особливе значення має емоційне забарвлення мови вихователя, її виразність. Такі вимоги до мови вихователя пояснюються не лише тим, що вона є формою виражання його думок, а й тим, що вона — еталон, взірець для наслідування, отже, важливий фактор розвитку мови дошкільнят.

Специфічні вимоги ставляться до уваги вихователя дитячого садка. Він повинен уміти у потрібний  момент зосередитися на об'єкті або  процесі діяльності. Стійка і глибока  концентрація уваги допомагає вихователю виконувати ту чи іншу роботу якісно і в коротші строки.Під час проведення навчальних занять, рухливих ігор, інших заходів навчального та виховного характеру вихователь мусить швидко і легко переключати свою увагу з одного об'єкта на інший, з одного виду діяльності на інший, з однієї форми роботи на іншу. В процесі виконання навчальних та виховних функцій вихователь часто спрямовує свою свідомість не на один, а одночасно на кілька об'єктів, видів діяльності.

На успішність роботи вихователя дитячого садка впливають і особливості його пам'яті. Він повинен мати добре розвинуте довільне запам'ятовування, щоб запам'ятати велику кількість казок, оповідань, загадок, пісень, різноманітну інформацію про явища природи, життя тваринного світу, звичаї різних народів нашої та інших країн. Пам'ять вихователя має бути оперативною, щоб швидко і своєчасно актуалізовувати потрібні знання.

У роботі з дошкільнятами  допомагає і добре розвинута  короткочасна наочнообразна пам'ять  вихователя. Динамічний характер занять, ігор з вихованцями часто ставить його перед необхідністю швидко запам'ятати будь-яку наочнообразну інформацію при короткочасному її сприйманні і тут же відтворити її, продемонструвавши дітям.

Як бачимо, педагогічна  діяльність ставить високі вимоги до комплексу психологічних якостей вихователя дитячого садка. Врахування цих вимог у ході профорієнтаційної роботи з молоддю та виховної роботи зі студентами педагогічних закладів, безперечно, відіграє важливу роль в укомплектуванні дошкільних закладів морально вихованими, освіченими працівниками, професійно здатними за своїми психологічними якостями до діяльності вихователя.

12.Розвиток  і виховання дітей 1-го року  життя см.Базову Програму

13.Розвиток  і виховання дітей 2-го року  життя см.Базову Програму

14.Розвиток і виховання дітей 3-го року життя см.Базову Програму

15.Значення,завдання і  засоби фізичного виховання дітей  в ДНЗ

Оскільки в перші 7 років життя  розвиток дитини знаходиться в особливо великої залежності від рухового режиму, фізичне виховання в дошкільному віці набуває першорядного значення. Несвоєчасність і низька ефективність вирішення завдань фізичного виховання в період дитинства призводять до порушення розвитку дитини і негативно впливають на його розумову сферу. Найбільш загальними специфічними завданнями фізичного виховання дітей дошкільного віку є: 1) охорона і зміцнення здоров'я дітей; 
2) всебічний фізичний розвиток та загартовування організму;  
3) своєчасне і різнобічний розвиток рухів і виховання рухових якостей.  
У фізичному вихованні дошкільнят передбачений весь необхідний комплекс основних засобів фізичного виховання. До них відносяться перш за все фізичні вправи, гігієнічні та природні фактори, раціональне харчування, особиста гігієна, правильний режим.  
Форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання. 
Заняття фізичними вправами. Навчання рухів на спеціально організованих заняттях - основна форма роботи з фізичного виховання з дітьми дошкільного віку. Саме на спеціальних заняттях діти вчасно оволодівають необхідним об'ємом знань і рухових умінь, які не можуть бути засвоєні в процесі ігор, повсякденного спілкування з дорослими, самостійних спостережень та ін  Вони проводяться цілий рік по два рази на тиждень.Організатором і керівником педагогічного процесу в дошкільних установах є вихователь. 
  У першій молодшій групі (від 2 до 3 років) заняття проводяться по підгрупах з 10-14 дітьми протягом 15 хв. З дітьми четвертого, п'ятого, шостого та сьомого року життя заняття фізичними вправами проводяться з усіма одночасно (фронтально); чисельність групи до 30 чоловік; тривалість заняття від 20 хв. у другій молодшій групі (четвертий рік життя) до 35 хв. в останній, підготовчій до школи групі(сьомий рік).  
Рухливі ігри. Гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини-дошкільника і займає велике місце в його житті. Гра у всіх її різноманітних формах - це одне з головних засобів фізичного і психічного розвитку дитини-дошкільника. У виховній роботі дитячого садка велика увага приділяється рухливим іграм творчого характеру, однією з форм яких є ігри з різноманітними іграшками. Дія визначається характером іграшки: з обручами треба бігати, стрибати, візки возити, м'ячі кидати. Цікавою і досить ефективною для дошкільнят формою рухливих ігор є ігри-завдання, зміст яких складають доступні дітям дії (добігти перший до умовної риси, докотити обруч до кінця доріжки, не впало його, і т. п.) Багаторазове повторення рухів в таких іграх сприяє вдосконаленню рухових умінь і розвитку відповідних якостей. Умовно їх можна назвати іграми-вправами.  
Більш складною формою рухливих ігор, широко застосовується для вирішення завдань фізичного виховання дошкільників, є сюжетні ігри з правилами. Вони вимагають від дітей вміння діяти в колективі, узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей, виконувати встановлені правила.Ігри організовує вихователь під час занять, а також під час ранкової та вечірньої прогулянок, не менше одного-двох разів на тиждень.  
Ранкова гімнастика. Ранкова гімнастика передбачена в дитячому саду починаючи з першої молодшої групи (третій рік життя). Вона включена в режим дня як обов'язкове гігієнічне захід і проводиться вихователем щоденно, перед сніданком.  
Якщо для першої молодшої групи передбачається комплекс з 3-4 вправ ігрового і наслідувального характеру тривалістю до 5 хв., То для підготовчої до школи групи він вже збільшується до 6 вправ тривалістю до 12 хв.

Спортивні розваги. Порівняно недавно в практиці фізичного виховання дітей дошкільного віку почали застосовувати катання на санках, ковзанах, трьох-і двоколісному велосипедах, пересування на лижах, купання (як підготовче до плавання), елементи бадмінтону, настільного тенісу та ін Ці вправи з різних видів спорту умовно названі спортивними розвагами у зв'язку з своєрідністю їх застосування в заняттях з дітьми дошкільного віку: без установки на спортивний результат. Головне в них - розвага, задоволення, відносна свобода дій, відсутність суворої регламентації, наявність яскравих ігрових моментів.  
Прогулянки. Прогулянки займають дуже велике місце в режимі дня дошкільнят. Як правило, щодня їм відводять 1,5 - 2 години на першій і в другій половині дня. Основне призначення прогулянок - тривале перебування на відкритому повітрі, заповнене рухливими іграми та фізичними вправами. Зміст прогулянок тісно пов'язане з основними завданнями фізичного виховання дошкільнят. Головна з них - застосування дітьми рухових умінь у природних умовах, що відрізняються від навчальних.

16.Режим дня в ДНЗ  і сім”ї

ВДОМА 
Підйом, ранковий туалет ..................................................................................6.30-7.30(7.00-8.00) 
У ДИТЯЧОМУ САДКУ 
Ранкова зустріч дітей, ігри, індивідуальне спілкування, гімнастика.............................7.30-8.30  
Сніданок.................................................................................................................8.30-9.00  
Ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, підготовка до занять..............................9.00-9.10

Заняття колективні та індивідуальні ...................................................................9.10-10.00(10.30)  
 
Підготовка до прогулянки, прогулянка, індивідуальні заняття,  
самостійна діяльнісь, повернення з прогулянки...............................................10.00(10.30)-12.30  

Підготовка до обіду, обід ........................................................................................12.30-13.00 

Підготовка до сну, сон............................................................................................13.00-15.00 

Поступовій підйом, оздоровчі  процедури ..................................................................15.00-15.30 
 
Полуденок. Ігри, самостійна діяльність, індивідуальні заняття, гуртки ...................15.30-16.30 
 
Підготовка до прогулянки, прогулянка,  
бесіди вихователя з батьками, повернення дітей додому............................................16.30-18.00  
 
ВДОМА 
Прогулянка з батьками.............................................................................................18.00-19.00 
Вечеря....................................................................................................................19.00-19.30

Спокійні ігри, гігієнічні процедури...............................................................................19.30-20.30 
Укладання, колискова мами, нічний сон ..................................................20.30(21.00)-6.30(7.00) 
 
 
ВДОМА (в суботу, неділю) 
Підйом, ранковий туалет, гімнастика разом з батьками................................................8.00-8.30 
 
Ігри, підготовка до сніданку .....................................................................................8.30-9.00 
 
Сніданок .................................................................................................................9.00-9.30 
 
Ігри, читання, малювання.........................................................................................9.30-10.30  
 
Підготовка до прогулянки, прогулянка, повернення з прогулянки ...........................10.30-12.30 
 
Ігри, підготовка до обіду, обід...................................................................................12.30-13.00  
 
Підготовка до сну, сон .............................................................................................13.00-15.00 
 
Підйом, оздоровчі процедури....................................................................................15.00-15.30  
 
Полуденок ..............................................................................................................15.30-16.00 
 
Ігри, самостійні заняття ............................................................................................16.00-17.00 
 
Підготовка до прогулянки, прогулянка, повернення з прогулянки ..........................17.00-19.00 
 
Вечеря ....................................................................................................................19.00-19.30

Спокійни ігри з рідними, слухання казки,  
перегляд дитячих передач, гігієнічні процедури ..........................................................19.30-20.30 

Укладання, колискова мами, нічний сон ......................................................................20.30(21.00)-8.00(8.30)

17.Виховання культурно-гігієничних  навичок у дітей

Поряд з організацією правильного режиму, харчування, загартовування велике місце в роботі дитячого садка приділяється вихованню у дітей культурно-гігієнічних навичок, звичок. Від цього і значною мірою залежать здоров'я дитини, її контакти з оточуючими.  
До культурно-гігієнічних навичок відносяться навички щодо дотримання чистоти тіла, культурної їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі і культурнихвзаємин дітей один з одним і з дорослими. [9; 41]  
Фізіологічною основою культурно-гігієнічних навичок і звичок є утворення умовно-рефлекторних зв'язків, вироблення динамічних стереотипів.  
Культурно-гігієнічні навички і звички мають виражену соціальну спрямованість, оскільки діти привчаються виконувати встановлені в суспільстві правила, що відповідаютьнормам поведінки.  
На формування навичок і звичок впливають і спеціально спрямовані дії дорослих, і вся навколишня обстановка. Поведінка, манери, особливо близьких людей, відображаються на утриманні дитячих звичок.Міцність, гнучкість навичок і звичок залежить від ряду факторів: умов, віку, з якого починається ця робота, емоційного ставлення дитини, вправ у певних діях.  
Особливу увагу слід приділяти формуванню нової навички, звички, пов'язаних зі зміною обстановки, виду діяльності, з появою нових обов'язків. Для успішної роботи в цей період дуже важливо викликати у дітей позитивні емоції. Надалі потрібно привчати дошкільників виконувати не тільки те, що їм приємно, а й те, що необхідно, що вимагає подолання певних труднощів.  
Культурно-гігієнічні навички і звички у значній мірі формуються в дошкільному віці, так як центральна нервова система дитини надзвичайно пластична, а дії, пов'язані з прийняттям їжі, одяганням, умиванням, повторюються кожен день і неодноразово.  
Найбільш успішно гігієнічні навички формуються у дітей раннього і молодшого дошкільного віку. Надалі придбані навички необхідно закріплювати і розширювати.  
У ранньому і молодшому дошкільному віці діти починають проявляти самостійність у самообслуговуванні. Інтерес, увагу дитини до побутових дій, вразливість нервової системи дають можливість дорослим швидко навчити дитину певної послідовності операцій, з яких складається кожна дія, прийомам, які допомагають виконувати завдання швидко, економно. Якщо ж цей час упустити, неправильні дії автоматизуються, дитина звикає до неохайності, недбалості.  
Важливим чинником виховання є колектив однолітків, де діти спостерігають позитивні приклади, можуть виробляти порівняння, отримати допомогу при ускладненнях. 

18.Організація режимних  процесів у ДНЗ : ранковий прийом, сон, харчування, прогулянка, друга  половина дня.

19.Значення,завдання і  засоби розумового виховання  дітей

Розумове виховання полягає  у збагаченні знань дитини, розвитку мислительних процесів, формуванні вміння знаходити, осмислювати, інтерпретувати, використовувати відповідно до потреби інформацію. Його успіх залежить від характеру засвоюваних знань, від засобів і методів, якими послуговується вихователь, його уміння налаштовувати дитину на постійний інтелектуальний розвиток і продуктивну інтелектуальну діяльність. Ці аспекти є складовими змісту розумового виховання.

Зміст розумового виховання — формування у дітей певного обсягу знань про предмети і явища (суспільне життя, природу, людину тощо), способів мислительної діяльності (вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати). 
Найістотніші зрушення у розумовому розвитку дитини є результатом засвоєння не окремих знань і вмінь, а певної їх системи і загальних форм розумової діяльності, які є основою розумового розвитку. Таке бачення змісту розумового виховання спирається на психологічні дослідження (Л. Виготський, П. Гальперін, О. Запорожець, М. Поддьяков та ін.), ідеї гуманістичної педагогіки К. Ушинського, який переконував у недоцільності штучного спрощення наукових знань до рівня дитячого розуміння, а також у нераціональності донесення до дітей знань, які перевищують рівень їхнього розумового розвитку. 
Для розумового виховання важливо забезпечити здобуття дитиною систематизованих знань — організованих у певній послідовності й повноті знань, що дає змогу розглядати і використовувати їх як єдине ціле.

Зміст розумового виховання реалізується через використання таких його засобів: 
1. Ознайомлення з предметами і явищами навколишнього світу. Обсяг і характер знань визначає програма виховання і навчання у дошкільних закладах дітей кожної вікової групи відповідно до можливостей їхнього розумового розвитку. Усі знання об'єднані в розділи: про природу, предметний світ, працю дорослих, явища суспільного життя тощо. 
2. Спілкування з дорослими. Особливу роль у розумовому вихованні відіграють відповіді дорослих на численні запитання дітей, які є одним із показників їхнього розумового розвитку. Спочатку ці питання є простими: «Яка киця?», " Що робить зайчик?". Пізніше розвивається допитливість та інтерес до предметів і явищ не лише безпосереднього оточення, а й віддалених: «Чому дме вітер?».

3. Різні види діяльності дітей. Важливим засобом виховання є організована вихователем розумова діяльність дітей. У ранньому віці розумове виховання відбувається у процесі організації предметної діяльності дітей. Це вимагає створення предметного середовища, яке б спонукало дітей до пізнавальних дій. Важливим фактором є розвиток мовлення, що відкриває нові можливості для формування первинних уявлень, допомагає встановлювати зв'язки між предметами, діями і словами, що їх називають, підводить дітей до елементарного узагальнення.У розумовому вихованні важлива роль належить грі, в якій відображаються враження дітей про навколишню дійсність, творчо інтерпретуються їхні уявлення про предмети і явища, розуміння подій.Особливо доцільні у розумовому вихованні дітей дидактичні ігри, що в ранньому віці сприяють мовленнєвому розвитку. У середньому і старшому дошкільному віці дидактичні ігри розвивають увагу, кмітливість, винахідливість, уточнюють, систематизують, узагальнюють знання про світ.  
Розумовий розвиток дитини залежить і від того, наскільки вона включена у продуктивні види діяльності. В організації предметних видів діяльності вихователь має постійно дбати про збагачення уявлень дітей про предмети, їх якості та властивості, особливості різних будівель і споруд, а також про специфіку необхідних для створення конкретної моделі матеріалів. 
У процесі зображувальної діяльності (малювання, ліплення, виготовлення аплікацій) розширюються, поглиблюються знання про предмети і явища навколишнього світу, розвиваються сенсорні здібності.  Спрямовуючи зображувальну діяльність дитини, педагог, крім передавання певних практичних навичок і умінь, має дбати про організацію систематичного спостереження за предметами і явищами, удосконалення способів їх обстеження, розвиток аналітико-синтетичних здібностей. 
На розумове виховання дітей дошкільного віку впливає і трудова діяльність. Вона, значною мірою розгортаючись на сенсорній основі, вимагає від дитини елементарних навичок планування: визначати послідовність робіт, розподіляти обов'язки між учасниками, домовлятися про спільний результат.