Шляхи попередження та подолання алкогольної залежності підлітків в умовах загальноосвітньої школи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Початок XXI століття в Україні, як і в ряді інших країн СНД, характеризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, пов’язаних із споживанням  алкогольних напоїв. Пияцтво в  сучасному українському суспільстві  набуло особливо хворобливого характеру  майже за всіма показниками –  рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними  напоями, прилучення до споживання алкоголю наймолодшої частини населення  та ін. Про те, на тлі стрімкого  прилучення підлітків до наркотиків і з огляду на традиційно толерантне ставлення до споживання спиртного, алкоголізація молодого покоління  в уявленні багатьох громадян не є  гострою суспільною проблемою. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначного вживання алкоголю не шкодить здоров’ю людини, також є чинником, який свідчить про певний лібералізм громадської думки щодо гострої суспільної проблеми пияцтва. Розвиток ринкових відносин в Україні та відкритість суспільства зумовили істотне розширення ринку алкогольних виробів. Відносна легкість їх придбання і доступні ціни роблять їх привабливими для споживача, зокрема підлітків. Бажання «йти в ногу з часом» стимулює частину підлітків до атрибутів «модного і стильного життя», ознакою якого в уявленні багатьох є і вживання алкогольних напоїв.

Тому за даними соціологічного дослідження, переважна більшість  опитаних представників молодого покоління  України має досвід знайомства з  алкогольними напоями, причому активне  вживання алкоголю збільшується в міру дорослішання підлітків і притаманне як хлопцям, так і дівчатам [6, с.5].

Отже, соціологічні дослідження  показали, що у всесвітньому масштабі 5% усіх смертей молоді у віці від 15 до 29 років викликані вживанням  алкоголю. В Європі кожна четверта смерть чоловіків у віковій групі  від 15 до 29 років пов’язана з алкоголем. В цілому світі від алкогольної  залежності страждають 140 мільйонів  осіб, в Україні – близько 1 млн. осіб. Вживання алкоголю у підлітковому середовищі України, за даними соціологічного опитування характеризується такими показниками: не вживають міцних алкогольних напоїв – менш як 55% молодих людей, вина – менш як 40%, пива та слабоалкогольних напоїв менш як 30% [30, с.24].

На сьогоднішній день підлітки обирають переважно пиво та слабоалкогольні  напої. Саме пиво, реклама торгових марок якого нині є найпоширенішою, найагресивнішою, користується найвищім попитом у підлітків. Майже кожен  четвертий підліток (23%) вживає пиво щотижня, а понад 6% щодня. Дослідження  серед підлітків 13–17 років засвідчує, що 89% опитаних підлітків хоча б раз  у житті вживали спиртні напої, а за останні 30 днів це робили 60% опитаних підлітків, причому, серед учнів 10 класів про це повідомили 75%. Щотижневе вживання алкогольних напоїв визнали 20% - 13-14-літніх, 27% серед 15-річних, 31% - 16річних, та 36% - 17-річних [30, с.25].

Більшість людей сприймає проблему алкоголізму, передусім, як надмірне вживання алкогольних напоїв. Поряд  із закликами певної частини медиків  та деяких громадських організацій, що пропагують тверезість, до цілковитої відмови від алкоголю, пропагується корисність певних видів спиртних напоїв, незмінними залишаються традиції відзначення  свят і важливих життєвих подій застіллям  із спиртним. Поширена в суспільстві  думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров’ю людини і що є різниці між дією міцних напоїв та слабоалкогольних, сприяє тому, що деякі з неміцних видів алкогольних  напоїв батьки дозволяють дітям вживати  вже у ранньому віці. Таким чином  ставлення підлітків до вживання алкоголю формується в атмосфері  поблажливості щодо побутового пияцтва. Вирішити проблему алкоголізації тільки за допомогою заборонних, медичних і юридичних обмежень неможливо. Основні зусилля повинні бути зосереджені на формуванні «внутрішніх» обмежувачів, вихованні особистісної стійкості підлітка до алкогольної  спокуси. Це обумовлює необхідність застосування педагогічно-психологічних підходів у профілактиці та подоланні алкоголізму в умовах загальноосвітньої школи, що обумовлює актуальність даної теми.

Дослідженням проблеми підліткового алкоголізму у різних аспектах займалися такі відомі вчені як:

 Л.Н. Анісімов, М.А. Галагузова, Д.В. Колесов, В.Т. Кондрашенко,  Н.Я. Копит, Є.С. Скворцова, А.Ф Мустафаєва, В.Н. Наумчик,А.А. Примаченок, А.В. Ястребов та ін. (Потім допишу)

Водночас шляхів попередження та подолання алкогольної залежності підлітків в умовах школи які  б крокували в ногу з потребами  підлітків, щодо переконань, поглядів, щоб форми та методи були цікавими не отримали достатнього висвітлення  в педагогічній літературі. Отже, актуальність проблеми, недостатня її вивченість зумовили вибір теми дослідження: «Шляхи попередження та подолання алкогольної залежності підлітків 7-8 класів, 12-13 років»

Об’єкт дослідження: процес формування здорової особистості школяра.

Предмет дослідження: педагогічні шляхи подолання та профілактика алкогольної залежності підлітків 7-8 класів, 12-13 років.

Мета дослідження: полягає у визначені ефективності педагогічних шляхів попередження та подолання алкогольної залежності підлітків 7-8 класів, 12-13 років в умовах школи.

Досягнення поставленої  мети вимагає розв’язання таких  завдань:

1. дослідити на основі всебічного аналізу джерел, як вітчизняних так і закордонних фахівців рівень наукової розробки проблеми, що розглядається;
2. визначити причини та особливості алкогольної залежності підлітків;
3. дослідити розроблені шляхи подолання та попередження алкогольної залежності підлітків 7-8 класів, 12-13 років.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА  ПРОБЛЕМА АЛКОГОЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У  ПІДЛІТКІВ

 

1. Алкоголізм як соціально-педагогічна проблема: особливості підліткового алкоголізму

 

Проблема алкоголізму  має глибоке культурне, політичне  та соціально-економічне коріння, знання яких сприяє прийняттю ефективних заходів  що до її подолання.

Вживання спиртних напоїв розпочалося понад вісім тисяч  років тому. Відкриття арабським  хіміком та лікарем Альбуказісом Коза етилового спирту – продукту бродіння різних рослинних речовин  – спричинило за собою розповсюдження і вживання цієї речовини [19, с.12].

Винахід горілки відносять  до 6-го століття, і його присвоюють монахам-бенедиктинцям, які поширили цей напій у всій системі існуючих монастирів. З того часу алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу, насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва і т.п.). Алкоголь настільки швидко ввійшов у побут, що практично жоден художник, чи письменник, чи поет не обходив цю тему. Картини пияцтва зображені на полотнах голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Страшну силу алкоголізму розуміло багато передових людей свого часу. Відомий релігійний реформатор Мартін Лютер писав: «Кожна країна повинна мати свого диявола, наш, німецький диявол – добра бочка вина» [19].

На Русі вживання спиртних напоїв почалося з моменту створення  Київської держави і було розвинене  серед усіх верств населення: князів. Бояр, духовенства, простого люду, але  приготування та продаж спиртних напоїв знаходились в руках князів та вищих станів.

Ні боязкі починання Іоанна Калити з попередження пияцтва, ні потоплення корчмарів в Волхові Василем III, ні жорстокі постанови Стоглавого Собору при Івані Грозному і забороні на торгівлю спиртним Бориса Годунова, ні знищення шинків Катериною II, ні виникнення суспільств тверезості та антиалкогольного руху не призвели ні до зникнення спиртних напоїв, ні до зникнення самої проблеми алкоголізації населення [8, с.227].

Слово «алкоголь» має арабське походження і в буквальному розумінні  означає «щось ефірне». Напої, що містять спирт називаються алкогольними. Чим вище показник міцності алкогольного напою, тим сильніша його п’янка дія [11, с.88]. В термінологічному плані слід розрізняти поняття «алкоголізм», як хвороба, і «пияцтво», як вживання спиртних напоїв, що призводять до алкоголізму. Розмежування цих понять, необхідно хоча б вже тому, що при попередженні та подоланні алкоголізму застосовуються переважно методи медичного характеру, а при боротьбі з пияцтвом – педагогічного та громадського впливу [15, с.8]. Поняття «алкоголізм» включає в себе два основні критерії: медичний та соціальний. З медичної точки зору, алкоголізм розглядається як – захворювання, що визначається патологічним потягом до спиртних напоїв (психічна і фізична залежність), розвитком дизфункціонального стану, абстинентного синдрому при припиненні вживання алкоголю, а в окремих випадках – стійкими соматоневралогічними розладами і психічною деградацією особистості [27, с.6].

З соціальних позицій алкоголізм – форма девіантної поведінки, що характеризується патологічним потягом до спиртного, та наступною соціальною деградацією особистості [27, с.8]. Соціальний критерій алкоголізму визначає ту духовну, матеріальну та біологічну шкоду, яку приносить непомірне вживання алкоголю, як самому хворому так і суспільству.

Зловживання алкоголем руйнує суспільство, тому що веде до росту  правопорушень, злочинності, розпаду  родин, збільшення смертності від дорожньо-транспортних пригод, зниження продуктивності праці, погіршення стану економіки.

Пияцтво – не захворювання. Цим воно відрізняється від алкоголізму, хоча соціальні критерії пияцтва  та алкоголізму збігаються. Пияцтво  – анти суспільна форма поведінки, яка проявляється переважно в зловживанні алкоголем. Пияцтво служить благодатним ґрунтом для розвитку алкоголізму [28, с.141].

В якості синонімів «пияцтва»  в літературі вживають такі терміни, як «побутовий алкоголізм», «звичайне  пияцтво», «побутове пияцтво». Дослідники даної проблеми, такі як В.Т. Кондрашенко, Н.Я. Копит та інші, говорячи про пияцтво  в підлітковому віці, вводять термін «рання алкоголізація» [15, с.116].

В останнє десятиліття  пияцтво все ширше поширюється  серед підлітків. Багато підлітків  розглядають алкоголь як обов’язковий атрибут культу розваг, а сам ритуал пияцтва – як прояв мужності та незалежності [1, с.20].

Аналіз з досліджуваної літератури показав, що в даний час алкоголізм прийнято розглядати як прогресуючий болючий процес, що дозволяє виділити три стадії його розвитку. Перша стадія алкоголізму поступово формується з пияцтва. Для неї характерні такі ознаки як: психічна залежність від алкоголю, зростаюча стійкість до нього, часткові порушення пам’яті на період сп’яніння, перехід від епізодичного пияцтва до систематичного. У результаті систематичного пияцтва поступово знижується чутливість організму до алкоголю. Підліток починає вживати спиртне в 2-3 рази більше, ніж раніше. Змінюється і характер сп’яніння. Замість ейфорії, піднесеності настрою з’являються невластиві їм раніше грубість, підозрілість, злостивість, агресивність. Майже постійним стає випадання з пам’яті деяких епізодів,  що відносяться до стану сп’яніння.

Для підлітків в початковій стадії алкоголізму (поза стани сп’яніння) характерні: підвищена дратівливість, нестриманість, гнів. Їм важко зосередити увагу, неуважність, погане запам'ятовування, отже невдачі в навчанні. Їх виводять з себе звичайні подразника: хід годинника, шурхіт паперу та інше. Сон зазвичай порушений та супроводжується жахливими сновидіннями [16, с.23].

У другій стадії патологічний потяг до алкоголю набуває нездоланний  характер. Повністю втрачається контроль над кількістю випитого. Рання  ознака цієї стадії – формування абстинентного  синдрому. Наявність абстинентного  синдрому, нездоланний характер потягу, висока стійкість до алкоголю – все це робить підлітка залежним від алкоголю не тільки в психічному, але і у фізичному відношенні. На даній стадії захворювання тяга хворого до спиртного визначається не тільки бажанням досягти душевного комфорту, але і прагненням полегшити свій фізичний стан, пияцтво стає практично щоденним і супроводжується споживанням великих доз алкоголю [16, с.25].

Таким чином на другій стадії спостерігаються наступні ознаки: патологічний потяг набуває нездоланний характер, втрачається не тільки кількісний, але і ситуативний самоконтроль, потреба в психічному і фізичному  комфорті, формується синдром похмілля і все більш помітними стають ознаки зміни особистості.

Третя стадія характеризується зменшенням стійкості до алкоголю, посиленням фізичної залежності від  алкоголю, заглиблюється деградація особистості. У частини підлітків  спостерігаються судомні напади. Для підлітків характерні: апатія, безініціативність, виражений егоїзм, психічна, фізична слабкість. Апетит і статевий потяг відсутні або різко знижені [16, с.26].

Підлітковий вік – це перехід від дитинства до дорослості, період становлення і формування зрілого організму. У цьому віці посиленно розвиваються внутрішні органи. Маса серця збільшується майже в два рази, зростає об’єм крові, що викидається серцем за одне скорочення. Бурхливо зростає і вдосконалюється легенева система. На самому початку підліткового періоду завершуються морфологічні та функціональні зміни органів травлення. У цей період відбувається подальше вдосконалення функціональної діяльності центральної нервової системи. Розвиток психіки в цей період знаменує собою перехід індивідуальної свідомості в суспільну свідомість, починають формуватись вищі етичні й моральні категорії й поняття. Також характерні специфічні психологічні риси та реакції такі як: групування з однолітками, захоплення (хобі) з їх частою зміною і т.д.

Аналіз літератури з досліджуваної  проблеми показав, що до теперішнього часу накопичився достатній фактичний  матеріал, що свідчить про те, що характер алкогольної залежності та клінічна картина алкогольного сп’яніння у підлітків мають свої особливості.

М.А. Галагузова в якості основних характерних особливостей алкоголізму виділяє [8, с.229]:

- швидке звикання до  спиртних напоїв, це пояснюється  тим, що це бурхливо зростаючий  організм з інтенсивним обміном  речовин, більшою швидкістю всмоктування, більшою швидкістю кровоточу  та великим просвітом судин,  відносно більшою масою крові.  Крім того, тканини організму  підлітка багатші водою, що  посилює шкідливу дію алкоголю, оскільки він володіє необмеженою  здатністю до розчинення у  воді, жадібно поглинає воду, вбираючи її у тканини організму;

- злоякісний перебіг хвороби.  Це пояснюється тим, що організм  перебуває у стадії формування  і стійкість нервової системи  до дії алкоголю знижена, внаслідок  чого відбуваються глибокі і  невідворотні процеси її  руйнування;