Педагогічна спадщина вчених Києво-Могилянської Академії

На початку XVII ст. в розвитку українського суспільства виникло протиріччя між тогочасною системою виховання, і насамперед освітою молодого покоління, і потребами суспільно-політичного життя. Прагнення нашого народу до самостійності, неможливість більше терпіти утиски з боку Польщі, Литви спонукали до вирішення проблеми. Для цього суспільству потрібні були високоосвічені люди з широким світоглядом, здатні аналізувати явища суспільно-політичного життя і передбачати майбутнє українського народу. Щоб такі люди з'явилися на українських теренах, національна освіта мала набути більш світського характеру, ніж релігійного. Саме в поширенні освіти, науки, ідей добра і справедливості просвітники вбачали шлях до економічного й правового становлення справедливого, самостійного суспільства.

Вступ …………………………………………………………………………………..3
1. Виникнення та розвиток Києво-Могилянської академії…………...…………... 4
2. Петро Могила як засновник Києво-Могилянської Академії .............................. 8
3. Діяльність професорів Києво-Могилянської Академії…………...…...…….....13
3.1. Йосип Кононович-Горбацький …………..……………………………………13
3.2. Інокентій Гізель……………...………………………………………………….14
3.3. Теофан Прокопович………………..……………………………………...……19
3.4. Георгій Кониський……………………..……………………………………….23
Заключна частина..…………………………………………………………………...25
Список використаної літератури……………………………………………………26