Особливості роботи соціального педагога в сучасних умовах ЗОШ

2.3 Діяльність соціального педагога в Херсонській спеціалізованій школі І – ІІІ ступенів №52 з поглибленим вивченням української мови ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Ми розглянули роботу соціального педагога в Херсонській спеціалізованій школі І – ІІІ ступенів №52 з поглибленим вивченням української мови ім. Т. Г. Шевченка в різних її проявах і формах.

Якщо розглядати зміст роботи Митрохиної Ольги Олександрівни, то можна прийти до наступних висновків: основними напрямами роботи соціального педагога є:

1. допомога сім'ї у проблемах, пов'язаних з навчанням і вихованням дитини;
2. допомога дитині в усуненні причин, що негативно впливають на його виховання і навчання;
3. залучення дітей, батьків, громадськості до організації і проведення соціально-значимих заходів, акцій;
4. розпізнавання і вирішення конфліктів, які зачіпають інтереси дитини з метою запобігання серйозних наслідків;
5. консультування дітей та їх батьків, осіб, які замінюють батьків з питань вирішення проблемних життєвих ситуацій;
6. виявлення запитів, потреб дітей і розробка заходів допомоги конкретним учням із залученням фахівців відповідних установ та організацій;
7. допомога педагогам у вирішенні конфліктів з дітьми.

А основними завданнями соціального педагога є запобігання  проблеми, своєчасне виявлення й  усунення причини, що породжує її; забезпечення профілактики різного роду проявів відхилень у поведінці, у спілкуванні та у відносинах, і, таким чином, завдання соціального педагога - оздоровлення навколишнього середовища дитини.

Шкільний соціальний педагог повинен обов'язково знати закон ЗУ "Про освіту", Конвенцію про права дитини, основні закономірності розвитку особистості, специфіку формування відносин у соціумі; екологічне, демографічне становище в країні, соціально-педагогічну характеристику різних сфер мікросередовища; форми і методи соціальної роботи з сім'єю, з різними групами та категоріями населення; основи соціальної політики, трудового діагностування особистості та її мікросередовища; навички аналізу програмування соціально-педагогічної роботи, педагогічну етику.

На основі практичних спостережень за роботою соціального педагога в школі ми прийшли до висновку, що його базові вміння та якості наступні:

1. слухати клієнта і задавати питання;
2. проявляти співчуття, щирість, теплоту, довіру і надавати підтримку учням;
3. проявляти витримку, розуміння проблеми і ситуації;
4. делікатність, почуття такту;
5. бути комунікабельним, контактним, вміти "розговорити" клієнта, спільно визначити шляхи вирішення проблеми;
6. бути потрібним, цікавим для оточуючих, спрямовуючи на це свої особистісні можливості, ерудицію, досвід; бути посередником, сполучною ланкою між клієнтом і його оточенням;
7. бути неформальним в роботі з клієнтом, виконувати роль порадника, помічника клієнта у вирішенні ним власних проблем, будувати взаємини на основі діалогу;
8. захищати від фізичного або душевного дискомфорту, розладу, небезпеки, приниження;
9. інформувати людей про доступність соціальних служб для різних груп населення;
10. дотримуватися високі моральні стандарти своєї поведінки, виключаючи будь-які хитрощі, ведення будь-кого в оману, нечесні дії, завжди діяти виключно в інтересах клієнта;
11. нести персональну відповідальність за якість своєї роботи;
12. захищати чистоту професії, поважати і довіряти колегам в ході професійних взаємин і взаємодії, виступати проти неетичної поведінки будь-якого зі своїх колег;
13. не використовувати свої професійні стосунки в особистих цілях, поважати і не розголошувати таємницю, довірену вам;
14. прагнути до постійного підвищення професійних знань, майстерності, рівня кваліфікації як фахівця в галузі соціальної роботи.

Основними методами вивчення соціальних результатів діяльності соціального педагога є:

1. спостереження практичної діяльності соціального педагога (це форми спілкування з клієнтами, ступінь задоволеності клієнта результатами, участь у різних видах діяльності, атмосфера в мікросоціумі);
2. це з дітьми, з батьками, психологом, вихователями, пед.работниками;
3. аналіз анкет, соціологічних опитувальників;
4. участь у загальних зборах дітей, мешканців мікрорайону, батьків; вивчення інформаційних джерел, аналіз статистичної звітності, виконання нормативної документації;
5. аналіз професійної соціально-педагогічної документації.

Обов'язковою документацією для соціального педагога є:

1. Соціально-педагогічна характеристика мікрорайону;
2. Медико-психолого-педагогічна характеристика школярів;
3. Перспективний план роботи на рік, затверджений директором школи;
4. Щоденний і річний плани роботи;
5. Інша документація.

Соціальний педагог  збирає інформацію, пов'язану з потребами  дітей, організовує консультацію з  питань прав та обов'язків дітей, що мають пільги і одержують допомоги. Він аналізує ситуацію клієнта і надає йому альтернативні підходи до вирішення проблем.

Виявляючи проблеми і  труднощі в сфері сім'ї, спілкування  і відносин між людьми, соціальний педагог у процесі діагностики  диференціює виявлені проблеми і виводить на їх рішення фахівців-професіоналів різних професій і різного профілю.

Піклуючись про зміцнення  сім'ї, розвитку її виховно-оздоровчого  потенціалу, соціальний педагог спрямовує  зусилля на оздоровлення і нормалізацію стосунків у сім'ї та її мікросоціумі.

Сприяючи розвитку соціальних ініціатив дітей та дорослих, соціальний педагог використовує різні моральні і матеріальні засоби, стимулюючи їх ініціативи, домагається суспільного  визнання новацій, впроваджуючи їх у  життя.

Соціальний педагог дбає про те, щоб соціальна робота носила активний характер, включаючи в соціальну роботу самих дітей та їх батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Соціальний педагог  — це фахівець із виховної роботи з  дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, який покликаний створювати сприятливі соціальні, навчально-виховні умови для розвитку й соціалізації особистості. Мета соціально-педагогічної роботи в навчальному закладі - сприяння успішному вирішенню учнями власних проблем. Соціальний педагог сприймає учня як цілісного індивіда, поєднуючи різні сторони його особистості, в той час як суміжні спеціалісти підходять до вирішення проблем однобоко, однак цілісне бачення учня дозволяє вчасно прийти йому на допомогу.

Соціальний педагог  виступає посередником між учнем  і соціумом. Це, зокрема: між учнем і різноманітними структурами й установами; між учнем та вчителями і вихователями; між дитиною та батьками; між учнем та іншими спеціалістами, які залучаються до вирішення виховних та навчальних проблем учня (тренери, керівники гуртків тощо); між учнем та різними групами ровесників, молодіжними групами тощо.

Основними функціями  соціального педагога у навчальних закладах є: діагностична, прогностична, консультативна, захисна, організаторська, попереджувально-профілактична та соціально-терапевтична.Комплекс взаємодії усіх вищезгаданих функцій, на мою думку, найбільш широко розкриває як саме поняття роботи соціального педагога, так і його величезний вклад у розвиток особистості та її становлення.

У даній дипломній  роботі ми розглянули особливості роботи соціального педагога у ЗОШ. Школа являється однією із головних ланок, які складають цілісну систему особистості. З першого дня у школі, дитина опиняється в тих умовах, в яких їй доведеться стверджуватись як особистості.Саме соціальний педагог, у співпраці з викладачами, та комплекси спеціальних заходів, спрямовують дитину в те необхідне русло.

Провідним завданням  у соціально-педагогічній діяльності школи визнається формування громадянськості  як інтегруючої ціннісної орієнтації, яка визначає ставлення особистості до рідного народу, регіону проживання, з яким єднає спільна історія, до всієї планети - спільної колиски людства. Важливим є залучення учнів до корекційно-розвиваючих програм, різноманітної творчої діяльності - образотворчої, ігрової, трудової. У рамках діяльності психологічної служби загальноосвітньої школи до обов'язків соціального педагога належить і здійснення консультативної діяльності. Саме така діяльність допомагає дитині отримати ті необхідні знання та навички, які стануть вирішальними у становленні особистості.

Я повністю згодна і підтримую  ту стратегію соціально-педагогічної діяльності, яку пропонує А.Малько і яка розглянута у даній дипломній роботі: створення творчої групи для розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції загальноосвітнього навчального закладу; орієнтація на те, що сутністю соціально-педагогічної діяльності школи є створення шкільного і позашкільного культурно-виховного простору; розглядати соціальну роботу в школі як один із аспектів соціально-педагогічної діяльності; у визначенні об'єкта соціально-педагогічної діяльності орієнтуватися не лише на дітей-жертв несприятливих умов соціалізації, а на кожного школяра як особистість; визначення методів та форм соціально-педагогічної діяльності в узгодженні з метою, її назрілими завданнями, потребами та наявними засобами і можливостями.

На нашу думку, мета соціально-педагогічної роботи в навчальному закладі – це повне сприяння успішному вирішенню учнями власних проблем, які так чи інакше виникають у процесі становлення особистості дитини. Засоби досягнення цієї мети - вивільнення і розвиток ресурсів учня і його соціального оточення, забезпечення необхідних соціальних змін, навчання, виховання та самовиховання особистості.

Таким чином, основним змістом діяльності соціального педагога закладу освіти є забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально-виховній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного, соціального і духовного здоров'я, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень у соціальному розвитку особистості. Саме для впровадження усіх цих процесів виконується комплекс соціально-педагогічних методів, які докладно описані та запропоновані у даній дипломній роботі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання): навч. Посіб./ А. Й. Капська, О.В. Безпалько Р.Х. , Вайнола та ін.; ред. І.Зверєва, Г.Лактіонова; за ред. А.Й. Капської; Християн. Дит. Фонд; Київ. Нац.. пед.. ун-т ім. М. Драгоманова. – К.: Науковий світ, 2001. – 129с
2. Амонашвілі Ш. Школа життя. Трактат про початковий рівень освіти, заснованої на принципах гуманно-особистісної педагогіки. // Директор школи - 2002.- № 43. - С. 6-11.
3. Артюшкіна Л.М. Соц. педагог школи: теорія і практика роботи: Навчально – метод. посібник д/студентів спец-ті «Соціальна педагогіка». – Суми: Сум. ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004 – 124 с.
4. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. – М.: Педагогика, 1977. – 254 с.
5. Борисовт А.В. Социальная педагогика: Пособие. Под. ред. В. А. Никитина--М, 2000.
6. Бочарова В.Г. Социальная микросреда как фактор формирования личности: Дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01. – М., 1991. – 379 с.
7. Дементьев И. Работа школи с детьми группи ризика// Воспитание школьника. - 2000. - № 7. - С. 24
8. Заверико Н. В. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011. – 240 с.
9. Загвязинський В. И. Основы социальной педагогики / В. И. Загвязинський, М.П. Зайцев, Г.Н. Кудашов, О.А. Селиванова, Ю.П. Строков; под ред. П.И. Питкасистого. – М.,2002, - С. 127-135.
10. Закревська Л.М. Перші кроки соц. педагога у школі. На допомогу соц. педагогу – початківцю – Кам`янець – Подільський: Аксіома, 2005 – 52с.
11. Зязюлькин П.В. Управление профессиональным развитием социального педагога\ Управление качеством образованя в интересах устойчивого развития общества, Мн., 2002.
12. Калачева И.И. Профессиональное становление школьных социальных педагогов: этнопсихологические аспекты-Мн., 2000.
13. Клемантович И. Новая профессия—социальный педагог\ Школа.—1998.--№3.—с. 14.
14. Климов Е.А. Психология профессионала. Воронеж: НПО «Модак», 1996.
15. Когут С.Я. Системи професійної підготовки соціального педагога у вищих навчальних закладах України і Польщі (порівняльний аналіз): Дис… канд. пед. наук., Львів, 2005. – 194с.
16. Коджаспирова Г.М. Культура профессионального самообразования педагога: Пособие\ Под. ред. Ю. М. Забродина—М., 1994.
17. Коломинский Я.Л., Кривошеев В.А.О задачах этнопсихологических исследований\ Психология.—1996.--№ 4.—с. 43-44.
18. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста.—М., 1990.
19. Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности преподавателя.—М., 1992.
20. Куліченко Р.М. Соціальний педагог: професіоналізація діяльності. Моногр. М.; Тамбов: Вид-во ТГУ ім. Г.Р. Державіна. 1998, - 240с.
21. Литвиненко С.А. Основи соц. – педагогічної діяльності: Навчальний посібник для студентів вищих пед. Навч. Закладів: GYW АПН, 2007 – 187 с.
22. Малько А. Соціальна педагогіка в школі: Культурологічний аспект. // Рідна школа. – 2001 №3 с. 36-40
23. Мельник Ю., Шаргородська С. Соціальний педагог та його професійна діяльність// Науково-виробниче видання "Соціальний педагог". / Упоряд. Т. Шаповал, Т. Гончаренко. - К.: Шкільний світ, 2006. с. 5 - 44.
24. Методи та технології роботи соціального педагога/Автори-укладачі: С.П.Архипова, Г.Я.Майборода, О.В.Тютюнник,Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011. – 496 с.
25. Методы системного педагогического исследования // Под ред. Н.В. Кузьминой. – Л.: Наука, 1980. – 172 с.
26. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М., 1992.
27. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику.—Пенза, 1994.-180 с.
28. Никитин В.А. Начала социальной педагогики.—М., 1996.
29. Никитина Н.Н. Развитие ценностного сознания учителя// Педагогика .-- 2000. --N 6.—с. 65-70.
30. Никитина Л.Е. Социальный педагог в школе. – М.: Академ. проект, 2003. – 112с
31. Никончук А.С. Профессиональная культура социального педагога\ Бел. Фонд соц. поддержки детей и подростков «Мы-детям», Академия последипломного образования.—Мн., 2001.
32. Овчарова Р. В. Справочная книга социального педагога \ Р. В. Овчарова. – М.:ТЦ Сфера, 2002. – 480с.
33. Пальчевський С.С. Соц. Педагогіка. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2005 – 560с.
34. Питюков В. Ю. Основы педагогической технологии:учеб. Пособие\ В. Ю. Питюков. – М. , 1997.
35. Професія - соціальний працівник / Упоряд.: О. Главник. За заг. ред. К. Шендеровського, І. Ткач. - К.: Главник, 2006. - 112 с.
36. Психология профессиональной подготовки: Никифоров Г.С., Зиничев А.Н. Спб, 1993.
37. Рабочая книга социального педагога/ Авторы-составители Е. А. Романова, А. Б. Матюшкин. - М.: ТЦ Сфера, 2002. - 144 с.
38. Різник Л.М. Особливості роботи соц. педагога в загальноосвітній школі / Л.М. Різик // Соц. Робота в Україні: теорія і практика, 2006.-№4 с. 129-134
39. Сластенин В.А. Социальный педагог и социальный работник: личность и профессия\\ Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт: В 2 т.—Москва—Тула, 1993.
40. Социальная работа\ Под. Общ. Ред. В.И Курбатова. – Ростов н/Д., 2003.
41. Социальная педагогика: Учебное пособие для студентов выс-шых учебных заведений / Под ред. В. А. Микитина. - М.: Гуманит. изд. центр Владос, 2002. - 272 с.
42. Соціальний педагог // Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників, для яких встановлені кваліфікаційні категорії, розроблені авторським колективом у складі: Болтівець СІ., Луговий В.І., Міненко А.С., Нікітенко О.І. Додаток до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затверджений наказом МОУ від 20серпня 1993р., № 310; зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2грудня 1993р. за№176.
43. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник/ За ред. І. Д. Звєрєвої – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 316с.
44. Учителю о педагогической технике\ Под. ред. Рувинского.—М., 1987.
45. Хозяинов Г. И. Педагогическое мастерство преподавания: Метод. Пособие.—М., 1998.

 

Додаток А

Стратегія розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності

 

1. Створення творчої групи для розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції загальноосвітнього навчального закладу, до складу якої можуть увійти члени дирекції школи, соціальний педагог, педагог-організатор, шкільний психолог, класовод, звільнений класний керівник, активні вчителі, співробітники, батьки, представники громадськості, науковий консультант. Зважаючи на міждисциплінарну специфіку процесу соціалізації у складі творчої групи об'єднати, насамперед, фахівців, які змогли б обґрунтувати концепцію з позицій культурології, соціології, психології, соціальної педагогіки та соціальної роботи.

2.Орієнтація на те, що сутністю соціально-педагогічної  діяльності школи є створення  шкільного і позашкільного культурно-виховного  простору через організацію суспільної  життєдіяльності школярів, який сприяв би позитивному розвитку їх внутрішньоінтенційної спрямованості в руслі вимог європейського Кодексу виховних цінностей.

3. Розглядати соціальну  роботу в школі як один із  аспектів соціально-педагогічної  діяльності, пам'ятаючи, що орієнтація лише на неї здатна створювати ефект «сизифової праці», коли доводиться усувати наслідки, не зачіпаючи їх причин.

4.У визначенні об'єкта  соціально-педагогічної діяльності  орієнтуватися не лише на дітей-жертв  несприятливих умов соціалізації, а на кожного школяра як особистість, котра заслуговує власного автентичного самовизначення, цілеспрямування на шляху самореалізації, створення найсприятливіших умов для скорочення в майбутньому стартового періоду акме.

5. Об'єктом соціально-педагогічного впливу вважати також батьків учнів, оскільки діти, у випадку необхідності, стають ефективним інструментом цього процесу.

6.Суб'єктом соціально-педагогічної  діяльності вважати всіх членів  педагогічного колективу, батьків,  представників громадськості, наукових консультантів, зважаючи нате, що виняткову відповідальність за організацію та результати цієї діяльності несуть члени адміністрації школи, особливо, заступник директора з виховної роботи, соціальний педагог, педагог-організатор, шкільний психолог, класоводи, звільнені класні керівники.

7. Базовою основою  для змісту соціально-педагогічної  діяльності загальноосвітнього  навчального закладу може бути  Конвенція ООН про права дитини (1989), Концепція національного виховання  (1994), постанова «Про вдосконалення керівництва виховною роботою в закладах Міносвіти України» (1994), «Концепція виховання у національній системі освіти» (1996), «Національна програма «Діти України» (1996), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, сучасний вітчизняний та зарубіжний досвід соціально-педагогічної діяльності.