Проблеми інтеграції України до ГАТТ/СОТ

7. Українське законодавство було  далеке від ідеального – існувало багато суперечностей в законах, які не сприяли розвитку економіки, притоку інвестицій. Треба було привести українське законодавство до світових норм, які будуть сприяти розвитку української економіки [15, c. 31].

Попри початкові економічні та політичні негаразди, Україні все одно вдалося вступити до Світової організації торгівлі, поступово долаючи ці перешкоди.

Членство в СОТ дає змогу  позбутись торговельно-економічної  відстороненості від визнаних стандартів ведення бізнесу і торгівлі, а  також сприятиме активізації  економічної діяльності українських  компаній на зовнішніх ринках, що призведе до зростання політичного впливу України в цих країнах.

2.3. Національні позитивні та  негативні наслідки членства  в СОТ

Приєднання до СОТ має для  України стратегічне значення з  точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські  та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації  та відкритості ринку [19].

В Україні з часу подання заявки на вступ до СОТ йшов процес визначення та оцінки потенційних переваг та недоліків приєднання країни до цієї організації. Однак слід зазначати, що перші офіційні документи акцентували  увагу лише на широких можливостях, які відкриває перед країною  членство в СОТ, залишаючи поза увагою можливі негативні наслідки та неминучі проблеми. Так, в 1998 р. Міжвідомча комісія  з питань приєднання України до Світової організації торгівлі визначила наступні широкомасштабні  здобутки від участі країни в СОТ:

• забезпечення виходу на ринки держав-членів організації;
• захист ліберального торговельного режиму, який є “найбільш сприятливим для первинних економічних агентів”;
• прийняття державою юридично зафіксованих зобов’язань стосовно рівнів тарифного захисту та використання інших захисних процедур;
• поява широких можливостей забезпечення справедливого врегулювання торговельних суперечок;
• приведення національного зовнішньоекономічного режиму у відповідність до норми і правил ГАТТ/СОТ, що підвищить довіру до країни з боку торговельних партнерів;
• приєднання країни до СОТ є важливим чинником консолідації економічних перетворень та показником їх глибини.

На думку вітчизняних експертів, позитивні  наслідки  для  національних  виробників після  вступу  України  до  СОТ  можуть  бути такими:

−  отримання  полегшеного доступу на  світові  ринки  товарів,  послуг,  технологій, капіталів;

• міжнародне визнання прав захисту  національних  економічних  інтересів  на  цих  ринках (відповідно  до  норм  і правил  СОТ).  Полегшений  доступ  може бути забезпечений шляхом безумовного надання  режиму  найбільшого  сприяння в торгівлі товарами й послугами, а також національного  режиму  в  питаннях  внутрішнього  оподаткування,  нетарифного (зокрема, технічного) регулювання;

−  зниження комерційних ризиків  унаслідок встановлення більш стабільного режиму торгівлі, що буде сприяти зниженню ціни пропозиції  і,  тим  самим,  підвищенню конкурентоспроможності  української продукції на відповідних ринках;

−  пожвавлення  виробництва  в  окремих експортоорієнтованих  галузях економіки внаслідок  лібералізації  режиму  доступу на зовнішні ринки;

−  зменшення  втрат  українських  експортерів від дискримінаційних заходів (які оцінюються  як 2–3 млрд.  дол.  США за  рік), зокрема, завдяки можливості одержання недискримінаційних  умов  застосування антидемпінгових  механізмів.  Для  України  це  має  винятково  важливе  значення через  її  належність  до  лідерів  переліку країн – об’єктів антидемпінгових заходів;

−  зменшення витрат унаслідок  відмови від подвійних  стандартів  для  внутрішнього ринку  й  експорту.  Завдяки  взаємному визнанню  оцінки  якості  продукції  витрати на сертифікацію й перевірку відповідності  можуть  зменшитися  на 3–5%,  залежно від видів продукції;

−  застосування  механізмів  справедливого вирішення  торгових  спорів.  Приєднання до СОТ означає, що торгові відносини з іншими  країнами  підпадатимуть  під  багатосторонні  міжнародні  правила  й  механізми  врегулювання  спорів.  Це  може поліпшити умови захисту інтересів українських компаній, якщо вміло користуватися  можливостями  механізмів  їх  врегулювання, що діють у рамках СОТ.

Присутність  іноземних товарів  на  вітчизняному  ринку  може  мати для  національних  виробників  також  і  такі позитивні  наслідки: 

• по-перше,  полегшений доступ  іноземних  факторів  виробництва – сировини,  ресурсів,  технологій; 
• по-друге, присутність на  національному ринку передових зразків продукції, що може стати стимулом  до  вдосконалення  аналогічної  національної продукції.

Високу  ймовірність одержання  позитивних  наслідків  приєднання  до  СОТ  мають  такі  галузі,  як  харчова  і легка  промисловість,  тобто  галузі,  що  характеризуються високим рівнем конкуренції на внутрішньому ринку,  а тому  досить  конкурентоспроможними  для  того,  щоб  витримати конкуренцію з боку іноземних виробників.

Певну ймовірність одержання позитивних наслідків  від  приєднання  України  до  СОТ мають  такі  галузі:  літакобудування,  суднобудування,  хімічна  промисловість,  радіоелектронна промисловість.

У макроекономічному аспекті вступ  України до  СОТ  забезпечить  такі  можливі  позитивні наслідки:

−  поява  додаткових  стимулів  для  проведення  необхідних  внутрішніх  реформ. Цьому  сприяє  приведення  національного законодавства (зокрема, у сфері оподатковування,  митного  регулювання, стандартизації  й  сертифікації,  регулювання  сфери  послуг,  конкурентної  політики,  охорони  інтелектуальної  власності)  у  відповідність  з  нормами  і  правилами  СОТ,  що  формують  ринкові регулятори економіки;

−  створення  передумов  для  захисту  конкурентного  середовища  й  боротьби  з корупцією.  Підвищення  прозорості  державної політики, скасування великої кількості  персональних  преференцій  будуть сприяти  звільненню  торгівлі  від  адміністративного тиску та  водночас  усуне необхідність  надмірного  лобіювання  корпоративних  інтересів  у  парламенті  й уряді;

−  розвиток нових технологій  шляхом  збільшення  обсягу  торгівлі  товарами  і  послугами  зумовлений  більш  спокійним  і стабільним  режимом  торгівлі.  Такий вплив  підтверджується  досвідом  багатьох  країн  світу  і  прогресом  у  розвитку окремих галузей економіки України;

−  покращення  інвестиційного  клімату шляхом  упровадження  більш  стабільних,  прозорих  і  передбачуваних  умов, що може привести до зростання обсягів і  поліпшення  структури  інвестицій.  Так, за  офіційними  оцінками,  це  створить умови  для  збільшення  обсягів  надходжень іноземних інвестицій у 2,5–3 рази;

−  зниження  рівня  тінізації  імпорту шляхом його  подальшої  лібералізації,  що  також зумовить зростання доходів державного бюджету [3, c. 53].

До макроекономічних позитивних наслідків  приєднання України до СОТ  слід також віднести переваги, які отримують  споживачі внаслідок розширення асортименту та якості пропонованих товарів і послуг, зниження їх ціни. Причому це буде стосуватися не тільки зарубіжних, а й вітчизняних товарів  і послуг.

Доречно зазначити, що національні  наслідки приєднання України до СОТ  є більш багатоаспектними. Крім традиційних  економічних, соціальних і політичних слід очікувати і цивілізаційні  зміни, сутність яких, на наш погляд, буде передусім полягати у наступному:

• виникненні об’єктивної потреби формування торговельної політики, причому на цивілізаційних засадах (об’єктивність потреби обумовлена сучасною сутністю торговельної політики держави, а цивілізованість – демократичними механізмами розробки та використанням дозволених в світовій практиці інструментів);
• розширенні впливу підприємств на формування і реалізацію державної торговельної політики з метою створення сприятливих зовнішніх умов для досягнення корпоративних інтересів, в тому числі на зарубіжних ринках;
• позитивній зміні ставлення управлінського складу підприємств до наукових засад корпоративного менеджменту і маркетингу, в тому числі і міжнародного, розширення його застосування в практичній діяльності;
• формування нової грані компетентності фахівців з міжнародної торгівлі та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаної з визначенням пріоритетних комерційних інтересів та участю в дво- та багатосторонніх торговельних переговорах;
• активізації “мовного” питання, збільшення попиту на фахівців, які володіють декількома іноземними мовами [7, c. 51].

Водночас  експерти  відзначають  ряд  можливих негативних наслідків  для національних  виробників  від  приєднання  України  до СОТ:

1. Вітчизняні  виробники  в   окремих  випадках можуть виявити  неготовність до жорсткої конкуренції,  що зумовлено деформацією структури   внутрішнього  споживчого  ринку,  низькою  якістю  й  технічною   недосконалістю багатьох видів  вітчизняної продукції, насамперед,  технічно складної. Гармонізація  українських  стандартів  з   міжнародними  і  європейськими  відбувається повільно і не  дає змоги найближчим  часом   забезпечити  світовий рівень  якості  споживчих  властивостей  продукції.  Останнім  часом   збільшення  частки національних  виробників  на  ринку  України  значною  мірою  зумовлено   слабкою  купівельною  спроможністю  населення,  для  якого імпортні  товари  є  недоступними  за  ціною.

Однак  немає  підстав  вважати  таке  становище  постійним.  За  умови  збільшення  доходів,  з  одного  боку,  і  здешевлення  імпортної  продукції –  з  іншого,  ситуація  може  змінитися  не  на  користь  вітчизняних  виробників.

2. Досить  важливою  проблемою   для окремих  галузей  може  стати  зменшення  їх прямої  підтримки  з  боку  держави.  Це  може торкнутися,  зокрема,  сільськогосподарського машинобудування,  автомобілебудування,

чорної  металургії тощо,  а  також  виробників, що  в  цей  час  підпадають  під  дію  системи державних  закупівель,  які  здійснюються  за відсутності відкритої конкуренції. Членство України у СОТ вимагатиме скасування багатьох положень, закріплених у чинних програмах субсидування окремих галузей, які суперечать нормам СОТ. У короткостроковій перспективі це може спричинити проблеми для галузей з високим рівнем субсидування.

3.Лібералізація торгівлі посилює вплив світової кон`юнктури на економіку країни, що зумовлює підвищення економічних ризиків України у періоди глобальної економічної нестабільності. Крім того, включення країни до глобальних процесів не призводить до автоматичного виправлення структурних недоліків економіки країни.

ВИСНОВКИ

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина  міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція  – забезпечувати, щоб торговельні  обміни відбувалися настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ҐАТТ), укладеної після Другої світової війни.

 Процес вступу України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 30 листопада 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) було подано офіційну заявку Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ.

5 лютого 2008 року у Женеві відбулося засідання  Генеральної Ради СОТ, на якому  було підписано Протокол про  вступ України до СОТ. 10 квітня 2008 року Верховна Рада України прийняла законопроект „Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі”. 16 квітня 2008 р. Закон про ратифікацію був підписаний Президентом України В.А.Ющенком. Згідно з процедурами СОТ, з 16 травня 2008 року Україна набула повноправного членства в цій організації.

 Сьогодні  стає все більш зрозуміло, що  неможливо ефективно діяти в  системі міжнародної торгівлі  не будучи при цьому членом  СОТ. Україна є членом десятків  міжнародних організацій. Це нормально  і природно для великої європейської  держави. Тим більш є неприродним,  коли велика європейська держава,  маючи величезний економічний  потенціал, залишається аутсайдером  щодо системи ГАТТ/СОТ, яку  часто називають "торговельно-економічною ООН".