Спорядження як процес

 Терра  Інкоґніта. Вироби фірми порівняно  недавно влились в коло вітчизняної  конкурентної боротьби за спини  споживачів. Можливо тому виробником  враховано усі нюанси та прорахунки  своїх конкурентів і наплечники  справляють враження добре продуманих. З недоліків варто відзначити  відсутність виробів з боковими  кишенями та недостатня інформаційна  підтримка товарів. Фурнітура,  матеріал та моделі наплечників  максимально подібні до виробів  вітчизняних конкурентних фірм (для замків, пряжок, стяжок тут використовується виключно Нексус). Однак є ряд особливостей, які вигідно відрізняють його від конкурентів. Наплечники Терра І - чи не єдині вітчизняні наплечники з водостійким поліуретановим напиленням. Наплечники останніх випусків забезпечуються стрічками-продовжувачами з пом'якшувачами для замків усіх блискавок (у виробах конкурентів (Коммандор, Кампус) - шнурок з пластмасовим наконечником). Перейнявши передовий досвід у Кампуса і Коммандора фірма почала монтувати системи пасивної вентиляції підвіски та систему зі змінною висотою підвіски V1. Система вентиляції на вигляд нічим не відрізняється від подібних у Коммандора і Кампуса (в цього товстіші плечові лямки), а от система зміни підвіски, скажімо, дещо недопрацьована - можливості регулювання підвіски по висоті обмежені десь на 30%, чим вище - тим ненадійніше (кріплення - липучка). Пластини підвіски згладжені (схоже кустарним напильником) і виймаються за наплечника без проблем. Приємною дрібничкою і новацією є ярличок з назвою фірми та написом "Мade in Ukraine", який вшитий всередині наплечника і служить для фіксації дати його придбання. При потребі туди можна вписати ім'я та телефон на випадок втрати. Є внутрішня перегородка-розмежувач для утворення додаткового відсіку (сучасний аналог єрмакової на ґудзиках). Незручним, на думку автора цього огляду, є замок-фіксатор шнурка тубуса. На відміну від кампусовсько-коммандорської кнопки-затискача, яка екплуатується інтуїтивно і легко, в Терри стоїть цілий спусковий механізм з шестернею і блок-фіксатором. Для оперативної роботи з останнім потрібні мінімальні навички, однак тримає він краще. В результаті бажання часто порпатися в рюкзаку пропадає безповоротно. Приємно, що виробник (засновники якого персонально ходять у високі гори) постійно удосконалює вироби і тішить нас деталями: на стику стягувальних шнурівок тубуса з'явилася обмежувальна петелька, яка запобігає розпорюванню шнуркових каналів.

 СampuS є зарубіжним підприємством (Польща), але по-добросусідськи позиціонує свої вироби не в останню чергу і для України. Продукція на наших теренах досить поширена, мережа дистриб'юції швидко зростає. До даного часу вироби цієї фірми лякали ціною порівняно з виробами вітчизняних виробників (до 20 у.о. різниці) і не завжди ця переплата була оправданою. Однак за рахунок здешевлення виробництва матеріалів (Кампус в більшості наплечників перестав використовувати тканину Ендура 1000 о.м. на користь 600НD (high density), не кажучи про використання власної розробки цієї тканини та власної фурнітури) і продуманої цінової політики, ціни повільно поповзли вниз з метою потіснити конкурентів на українському ринку. Якість ніколи не була проблемою у Кампусів, якщо розглядати ці наплечники за світовою шкалою співвідношення "якість-ціна", то вони займають чільне середнє місце (між вітчизняними 50$ low-end і дорогими імпортними 300$ hi-end). Тривала експлуатація в різних екстремальних умовах це підтверджує. Всі наплечники чотирьохкратно (дані виробника) оброблені поліуретаном, і тканина, якщо тече, то тільки по швах. Для усіх видів туризму, окрім підводного плавання, цього достатньо. Підвіска - СampuS Vario System, з можливістю регулювання висоти підвіски на липучці. Особливістю наплечника є нижній тубус, який служить розмежувальною перегородкою для утворення додаткового відсіку, хоча суб'єктивно в Терри ця штука ефективніше сконструйована. Без недоліків не обійшлося: в моделі Trek CVS 75 відсутня клапанна кишеня, яка стала вже відмінною рисою наплечників-анатомічок. Повітряна подушка підвіски Air Con сприяє вентиляції і швидко сохне. В розрив нижніх бокових стяжок, які вперше представлені Кампусом в комбінації з боковими кишенями, поміщені замки-самоскиди. Але самі пряжки стяжок стропу тримають лише під нульовим кутом, закріпити 1,5 л з водою, не кажучи вже про карімат чи намет, закінчились провалом - стяжка не тримає навантаження. Проте розстроюватись не варто: нексусовські/СПб в продажу є навалом. Точно як і у Терри І., нижні поперечні стяжки-формоутворювачі пропущені через днище. Видається, що рельєфне навантаження, косодеревина, болото та інші принади гір не прийдуться їм до смаку (в Коммандорі, Еліті та Едвенчур, наприклад, дно "вільне"). А проблема забруднення днища в анатомічках, особливо в брудних зимових автобусах, окремого представлення не потребує.

 Наплечник  типу "Колобок" Свою назву  отримав за відповідну круглу  форму. Є наплечником дитсадкового  рівня, для справжніх початківців протипоказаний. Мінімум оснащення "колобка" , як правило, не спрямований на великі звершення і скромно виконує покладені на нього функції транспортування на невеликі відстані речей побутового призначення. Давно знятий з виробництва і в продажу бувають або в якості армійської "барахолки" , б/в або "самопал". Відповідно, якихось особливостей, що вказували б на намагання виробника закріпитися на ринку серйозних туристичних продуктів (типу водонепроникної тканини тощо), тут не передбачено. Має 2-3 кишені, яких для даної категорії наплечників є достатньо. При великому навантаженні і в особливих гірських умовах створює негативні наслідки через сфероподібне викривлення лінії "хребет-наплечник" і може заподіяти травми. Тож використовувати "колобок" в серйозних поневіряннях н е р е к о м е н д у є т ь с я. Найкраще в цього наплечника виходить транспортувати лижні черевики на Тростян. Там же його можна кинути і забути: його зовнішня непривабливість та вартість є гарантом його безпеки. Раніше активно застосовувався туристами старої генерації, проте на серйозному рівні на даний час повністю вийшов з ужитку.

 

Намет та сокира

 Намет  (рос. - палатка) - є переносним помешканням туриста на час походу. За свою компактність і мобільність набув широкого поширення ще на зорі зародження туризму та став його обов'язковим атрибутом у довготривалих походах. Без потреби намет зовсім необов'язково брати, важить він немало. Бувають випадки, коли в десятиденних походах лише в половині ночей туристи розкладають намети, ночуючи решту в гуртожитках, колибах та хатах. Степан Гуцул, знаючи де колиби, взагалі по горах без намету ходить. Але на випадок краще не покладатися і в багатоденні переходи намет слід брати обов'язково, оскільки він аккумулює тепле повітря і захищає від несприятливих погодніх умов.

Намет є здебільшого  річчю колективного використання (одномісні є, але в наших умовах зустрічаються рідко). Виріб зі спорядженням і тентом важить від 3-7 кг і тому становить собою чи не найважчу річ в наплечнику. Для уникнення ексцесів у вигляді зайвих туристів чи напівпорожніх наметів розпланування їх кількості та кількості мешканців слід здійснювати якомога ретельніше. По ціні та різновидам намети є однією з найбільш відпрацьованих статей в маркетинговій політиці фірм, що випускають туристичне спорядження. На ринку за доступними цінами наявні намети різних форм, кольорів, об'єму і призначення. За формою поділяються на два поширені види: хатки та черепашки (шатра, іглу).

 Хатки  вже зняті з виробництва, на  ринку залишилися або "секонд-генд" або старі запаси. Назву отримали за свою форму, що нагадує 4-кутний будиночок з двома скатами даху. Переваги: витривалість (до 25 років, без втрати функціональності) і відсутність потреби транспортувати альпенштоки та кілки (за умови наявності поряд лісу).

 До недоліків "хаток" варто віднести велику вагу, незручність складання/збирання, некомпактність, недостатнє теплозбереження, водопроникність. Деякі намети постачаються в комплекті з альпенштоками, що формують каркас намету, фіксуючими кілками, які утримують за допомогою розтяжок намет в потрібній формі, та базовими кілками (втримують основу намету в контактів з поверхнею, в їх ролі часто виступають цвяхи-сотки). З одного боку, кілки та альпенштоки можна знайти на місці (що зручно в плані ваги), проте в деяких місцях гір (біля озер та на полонинах Свидовця, Чорногори, на вершинах, хребтах) дерева не ростуть, рідко - тільки косодеревина, тоді в пригоді стають намети нового покоління.

"Черепашки" (іглу, шатро, діжки) прийшли із  заходу. Недоліків практично немає. Переваги: мала вага, компактність, зручність складання/розкладання. Кілки практично не заважають ходити (що характерно для наметів попереднього виду, де їх часто видирають), і є надійними та тонкими (останнє важливо, оскільки в Карпатах немало щебенистих ґрунтів, деколи в радіусі 5 метрів кілка нема де закріпити). Фірмові коштують від 100$. Майже всі мають водонепроникну особливість з додатковим тентом.

Практично всі вітчизняні виробники наплечників виробляють намети, на ринку в даній ціновій категорії також присутня продукція польської фірми "Campus", чеської "Hannah", "Alpinus" та інших виробників.

 При виборі  намету слід користуватися наступними  порадами:

- за будь-яких  умов краще купувати намет  "черепашка" останніх моделей; 

- з власними  кілками/каркасом (краще дюралевий  каркас + мін 3 запасні кілки);

- з додатковим  водонепроникним тентом і проклеєними  швами; 

- з тривалим  терміном гарантійного обслуговування (мін рік);

- при купівлі варто просити продавця перевірити комплектність виробу і розкласти намет;

- не забудьте  зберегти касовий чи товарний  чек, етикетки, упаковку;

- меншої ваги  завдяки використанню нових технологій;

- із двостороннім  замком-блискавкою на вході. 

- з проклеєними  швами; 

- з системами  вентиляції в куполі тенту; 

- з антимоскітною  сіткою;

- з віконцем;

- з гачком  для ліхтаря під куполом

- з додатковими  розтяжками для тенту

 Останні  моделі наметів роблять з надійного  нейлону-ріпстоп, дно - з нейлону-тафети  з водовитривалістю 7 м водяного  стовпа (7000 мм). Якщо шви не оброблені  спеціальним клеєм/плівкою, може протікати через них за умов тривалих дощів (водовитривалість не менше 3000 мм в.с.). При розкладанні намету слід намагатися завжди розтягувати всі розтяжки для тенту, щоб останній не дотикався до внутрішної поверхні. Якщо кожен намет після складання варто просушувати після ранішньої роси, то черепашки з марлеподібною внутрішньою оболонкою - обов'язково, інакше тканина може зігнити. Це стосується no name, у фірмових нейлон-ріпстоп не цвіте за визначенням.

 Колір намету має значення, коли є потреба, щоб вас бачили (для початківців) і навпаки (лісник, при змаганнях, ночівля поблизу людських поселень).

Міркування  стосовно розташування. В болоті, мокроті, на гребені на предмет вітру, коло мурашників, на звіриних стежках, коло річок та потоків (на предмет селів, в кулуарах (на предмет лавин і каменепадів) взимку, під крутими схилами (на предмет обвалів чи зсувів), на відкритих місцях і коло одинокого чи сухого дерева (на предмет блискавки чи падіння гілок), в заповідних територіях та в інших місцях розкладати намет небезпечно.

Краще: у виярках, сідлах гір, тандемом (входами два намети один до одного, тилом проти вітру) - для захисту від вітру; на місцях доступних променям сонця - для просушки ранкової роси; подальше від місць традиційного випасання худоби; на рівному місці (інакше - ногами вниз), головою на схід або північ.

 Утеплити  намет можна: постеливши під дно опалі гілки хвойних дерев; покривши намет сіном тощо, додатковим тентом, церетою (дах - основний витратник тепла, і від дощу); розташувати намета на місці колишньої ватри, попередньо перекопавши землю; використати надувне дно.

Намети із завідомо водопроникаючою здатністю  слід наніч накривати саморобним поліетиленовим тентом (церетою): вночі  в Карпатах дуже часто дощить за рахунок конденсації випаруваних  удень водних мас. В деяких місцях, наприклад, коло озер в льодовикових карах вночі циклічно здіймається  сильний вітер, що може церету (деколи разом з наметом) віднести на сусідню полонину. За допомогою саморобних прищіпок чи каміння цього можна запобігти.

Серед наметів-хаток  зустрічаються екземпляри з умовно водонепроникного матеріалу. При поверхневому поглинанні вологи проґумованим брезентом, під час інтенсивних водонавантажень на поверхні намета утворюється тонка водозахисна плівка за рахунок абсорбції і втримання води тканиною. Намет витримає будь-які зливи за умови недоторканності його поверхні. Якщо порушити цю плівку або з дощем піде град, то намет протече. Для уникнення підтікання знизу, намет не слід розкладати в заглибинках і виривати саперною лопаткою водовідвідний рівчак.

 Сокира  в поході використовується для  забезпечення дрів, підготовки і забивання кілків для намету, рогачок для ватри, охорони групи від людей та звірини. Повинна бути доволі масивна. Перед походом слід гострити. При рубанні дрів та при іншій роботі слід уникати контактів із землею та камінням - сокира тупиться і корожиться. Наніч обов'язково ховати в намет: з міркувань захисту від нічних гостей і для запобігання ржавінню. Транспортувати слід тільки в чехлі. Щоб не губилася вночі, ручку варто забарвити в яскравий колір або перемотати контрастною ізоляційною стрічкою. На групу з 15 чол. потрібні мінімум 2 сокири.

Спальник, він  же спальний мішок, спимішок, - спеціально пристосований до особливих умов перебування чехол (мішок), який покликаний аккумулювати тепло в нічний період.

 

Спальний мішок.

При виборі спальника  в першу чергу потрібно вияснити, в яких умовах і для чого він  використовуватиметься. Існують три  основні критерії, якими слід керуватися при виборі бажаного екземпляру: вага, розмір, теплозбереження. Спальник повинен бути достатньо легким, хоча за певних умов цим можна знехтувати; компактним - він повинен легко скручуватися та складатися (громіздкі спальники, зазвичай, старого зразка) та бути хорошим теплоутримувачем (нові теплоізолюючі матеріали прийшли на зміну старим ватникам і тепер за меншу вартість та меншої ваги досягають непоганих показників теплозбереження). Ціна - змінюється в залежності від вимог.

Класифікація  спальних мішків:

І. За призначенням:

- туристичні. Зазвичай легкі, дешеві і невибагливі,  однак не завжди задовільної  якості. Оболонка - нейлон, утеплювач  - синтепон та замінники пуху.

- військові.  Пошиті з водонепроникного брезенту, маскувального кольору, достатньо  теплі аби ночувати в них  на відкритому повітрі при низькій температурі, проте тепло дається ціною збільшеної ваги та місткості. Вага в окремих випадках перевищує 3-4 кг.

- спальники  для професіоналів. При їх виготовленні увага зверталась на усе, окрім ціни. Вони легкі, компактні, пристовані для ночівлі в екстремальних умовах (в т. ч. в снігу при мінусовій температурі), будучи зробленими, в окремих випадках, на основі гагачого пуху.

ІІ. За формою:

- ковдри (конверти). Простіші і дешевші спальники,  які за допомогою блискавки  можна перетворити в покривала.  Форма прямокутна. Бувають з капюшонами  і стяжками. Утеплювач - синтепон.

- кокони (мумії). Більш дорогі. Подвійний замок  із запобіжною приліпкою доходить не до кінця, завдяки чому ноги менше вентилюються і прогріваються. Форма трапецієподібна, звужена до ніг, покликана повторити контури людського тіла. Утеплювачі - здебільшого з пуху чи замінників. Переважно з глибокими капюшонами зі стяжками. В деяких є петельки для сушіння і кишенька

ІІІ. За утеплювачем:

- синтепон. На  свою ціну досить непоганий  утеплювач, коло двох третин  всіх дешевих спальників зроблені саме з нього. Недорогий і невибагливий, швидко схне, гріє навіть будучи мокрим. Діапазон температур від 0° до +25°С. Є дво-, трьох- і чотирьох шарові спальники. Вага коливається в залежності від кількості шарів (1-2 кг)

- пух. Найкращий  природній утеплювач. Дорогий  і вибагливий. Діапазон температур: +10...-38° С. Намокає/зволожується  дуже швидко, висушити в гірських умовах майже нереально. Крім того, пух як органічна сировина, піддається впливу гнильних грибків, тому якщо його вчасно не висушити, то можна втратити. Мокрим і в тій частині, що перебуває під вагою тіла практично не гріє. Дуже компресивний, легко складається і влазить до чохла. Однак найгіршою вадою цих спальників є сам пух, який з часом буде вилазити зі спальника із завидною впертістю. Виною цьому не тільки погані шви, але й диспропорція в наповненні спальника пір'їнами із гострими шпичаками, які проколюють нейлон і вилазять назовні. В нових моделей співвідношення пір'я до пуху становить три до семи, в такому випадку пух лізе менше. У випадку, якщо частинка пір'їни гострим кінцем проколола нейлонову оболонку, то краще привчити себе не витягувати її, а схопивши з внутрішнього боку за "хвіст", запхати назад. Якщо кожну пір'їнку висмикувати, то скільки би того пуху не було, теплоізоляційні властивості дорогого спальника з часом постраждають. Дірку, яка з'явилася, слід негайно заклеювати або ще краще зашити, інакше пух навіть через дуже маленький отвір швидко вивітриться зі спальника. Також цей утеплювач має властивість збиватись і завалюватись, внаслідок чого в межах спальника утворюються зони нерівномірного його скупчення. Це приводить до того, що теплозберігаючі властивості спальника в різних його частинах будуть відрізнятися, а на "островах" - й взагалі не гріти. Для запобігання цьому фірми-виробники забезпечують спальники спеціальними стінками і технологіями, які перешкоджають переміщенню утеплювача і рівномірному його розташуванню. Пух найкраще служить у високогір'ї від 4 км.