Формування базових професійних компетенцій засобами ІКТ на уроках виробничого навчання в ПТНЗ

 

Основи професійної майстерності формуються поступово але, протягом усього періоду навчання в училищі. Це визначає необхідність розробки і  вирішення взаємозалежної системи  учбово-виробничих задач, визначеної педагогічної стратегії в підході до реалізації основної мети професійної підготовки учнів стосовно до різних періодів процесу виробничого навчання.

Основою виробничого навчання є виробнича праця учнів. Це висуває  особливі вимоги до підбора виробничих робіт учнів, до матеріально-технічного оснащення процесу виробничого  навчання. Участь учнів у продуктивній праці, необхідність самостійного прийняття  рішень у різноманітних виробничих ситуаціях об’єктивно визначають високий  рівень пізнавальної і виробничої активності учнів. Усе це впливає на характер, методику й організацію процесу  виробничого навчання.

 

ВИСНОВКИ 

 

Особистість майстра виробничого  навчання, його ерудиція, його вимогливість, його зацікавленість – ось головна  складова будь-якої технології навчання, в тому числі і інформаційно-телекомунікаційної. Тільки той майстер, якій здатний  рости разом із учнем, буде успішний. І лише успішний майстер зможе  допомогти учневі сформувати себе як особистість, яка входить упевнено в навколишній світ, уміє правильно  вибрати поле своєї діяльності.

Особистість формується в  процесі напруги: фізичної, інтелектуальної, етичної. Чим сильніше буде напруга, тим більший ефект. Відпочинком  є зміна напруги. Методично грамотно побудоване заняття – це таке заняття, на якому учень напружується інтелектуально впродовж усього заняття. Це можливо  лише в тому випадку, коли учень зацікавлений в одержанні й засвоєнні знань. Процес пізнання має бути привабливим  і самостійним. Майстер має тільки направляти розумову діяльність учня в потрібне русло. Допомогою розв’язання  цих завдань може стати застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій на заняттях. Необхідні якісні мультимедійні презентації, електронні навчально-методичні комплекси, фахові тести тощо, застосування яких допомагало б відпрацьовувати навички самостійної роботи, навички критичного мислення, здатність самостійно оцінювати свої знання на даний момент, ставити перед собою завдання й розв’язувати їх.

Для ефективного використання ІКТ у професійній діяльності майстер виробничого навчання має  володіти такими технологіями:

• готовими програмними продуктами (електронними підручниками, енциклопедіями, посібниками, словниками тощо);

• програмами MS Office (Word, Power Point, Microsoft Publisher, Excel);

• Інтернет-ресурсами;

• соціальними сервісами Інтернету;

• програмно-апаратним комплексом «Інтерактивна дошка».

Уміння використовувати інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі є необхідним сьогодні. Нині неможливо навчатися, працювати, готувати конкурентоздатних фахівців, не використовуючи передові технології і методики. Комп’ютерні комунікації повинні істотно вплинути на формування нового змісту освіти, форм і методів навчання.

Як переконує передовий  педагогічний досвід застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій на заняттях виробничого навчання приводить до:

· підвищення інтересу до занять виробничого навчання;

· поліпшення дисципліни на заняттях;

· поліпшення успішності учнів;

· підвищення уваги й поліпшення пам’яті;

· набуття вміння критично мислити тощо. 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.        Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. – Вид. 2. – К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2006. – 824 с.

2.        Бершадский М.Е., Гузеев В.В. Дидактические и психологические основания образовательной технологии. – М.: Центр «Педагогический поиск», 2003. – 95 с.

3.        Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы .– М.: Педагогика, 1987. – 264 с.

4.        Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». Київ, 1994 // Законодавчі акти та нормативні документи (на допомогу керівникам закладів та установ освіти). Збірник. – К., 1999. – 401 с.

5.       Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: Навчальний посібник для студентів і слухачів після дипломної освіти. – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – 366 с.

6.        Дорошенко Ю.О., Левшин М.М., Мельник Ю.С., Савченко В.Ю. Дидактичні функції мультимедійних технологій навчання у початковій школі // Тр. другої Всеукраїнської конференції молодих науковців «Інформаційні технології в науці та освіті». – Черкаси: ЧДУ ім. Б. Хмельницького, 2000. – С. 90–91.

7.        Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.

8.        Кадан А. М., Заяц Ю. Э. Современные глобальные сетевые технологии. Программа спецкурса. [Електронний ресурс] http://mf.grsu.by/Kafedry/kaf001/academic_process/104/pr?dwnld=1.

9.        Кремень В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства// Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. Науково-методичний журнал. – 2006. – № 6. – С. 5–9.

10.   Компьютерные телекоммуникации в системе школьного образования / Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В. – [Електронний ресурс] http://scholar.urc.ac.ru:8002/courses/Manual/index.html.ru.

11.   Кулагин В.П., Найханов В.В., Овезов Б.Б., Роберт И.В., Кольцова Г.В., Юрасов В.Г. Информационные технологии в сфере образования. – М.: Янус-К, 2004. – 248 с.

12.   Лапінський В.В., Каріна Етрела-Льопіс Освіта та INTERNET // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1999. – № 1. – С. 18–22.

13.   Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения: Наука – реформе школы. – М.: Педагогика, 1988.– 192 с.

14.   Міневич І.Ф., Дема С.О. Що являє собою INTERNET // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1998. – № 3. – С. 26–30.

15.   Педагогика и психология высшей школы. Серия «Учебники и учебные пособия высшей школы» / Буланова-Топоркова М.В., Духавнева А.В., Столяренко Л.Д. и др. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.

16.   Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В., Петров А.Ю. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров / Евгения Семеновна Полат (ред.). – М.: Academia, 2001. – 271 с.

17.   Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки»//Офіційний вісник України. – 2005. – № 49. – С. 40.

18.   «Про Концепцію Національної програми інформатизації» № 75/98-ВР від 2.02.98 р. // Офіційний вісн. України. – 1998. – № 10. – С. 376.

19.   Скляр В. Электронные библиотеки: вход свободный // Компьютеры + Программы. – 1998. – № 11. – С. 76–77.

20.   Williams R., Maclean С. Сomputing in schools. Edinburgh, 1985. 234 p. 

ДОДАТКИ

Додаток А

План

уроку виробничого  навчання 

 

Тема програми:  №7 «Газове наплавлення та зварювання пластин з низько вуглецевої сталі в нижньому горизонтальному та вертикальному положенні».

Тема уроку:  №2 «Підготовка газогенератора до роботи. Приєднання шлангів до балону пальника газогенератора. Запалювання та гасіння пальника».

Тип уроку:  комбінований.

Метод проведення:  практичний.

Мета уроку:  навчити учнів підготовляти газогенератор до роботи, приєднувати кисневі та ацетиленові шланги до балону, пальника, газогенератора, запалювати та гасити полум’я пальника.

Матеріально-технічне забезпечення уроку: інструкція з охорони праці до теми, плакати пальника, газогенератора, стенди, робоче місце зварника, ацетиленовий газогенератор АСП-1,25-6, кисневий балон, кисневий одноступінчатий редуктор, зварювальний пальник, кисневий та ацетиленовий руками, карбід кальцію, захисні окуляри, гаєчні ключі 14х17, 17х19, 22х24, 32х36, запальничка або сірники, спецодяг зварника, брезентові рукавиці. 

 

Хід уроку 

 

І. Організаційна  частина:

- прийняти рапорт старости  групи;

- перевірити зовнішній  вигляд учнів;

- перевірити кількість  учнів.

ІІ. Вступний інструктаж:

Повторення пройденого матеріалу:

1. Розповісти правила  з охорони праці при користуванні  газовим обладнанням.

2. Розповісти для чого  призначається ацетиленовий генератор          АСП-1,25-6, та з яких основних  частин він складається.

3. Розповісти та показати, з яких основних частин складається  пальник.

4. Розповісти та показати  з яких основних частин складається  кисневий редуктор.

5. Розповісти та показати  як класифікуються балони. 

 

ІІІ. Пояснення  нового матеріалу:

План

1. Приєднання шлангів  до балону пальника кисневого  редуктора.

2. Підготовка газогенератора  до роботи.

3. Запалювання та гасіння  пальника.

4. Практично показати. 

 

1. При з’єднанні шлангів  рукавів до балону, газогенератора, кисневого редуктора, пальника  необхідно виконати ряд вправ:

- на робочому місці  кисневий балон ставлять у  вертикальному положенні і закріпляють  цепом, який знаходиться всередині  брезентового чохла або хомутом,  якщо кисневий балон лежить на підлозі чи на землі, то його необхідно з обох сторін підклинить дерев’яними клинами;

- для підготовки кисневого  балону до роботи відкручують  захисний ковпак і заглушку  штуцера, оглядають вентиль, щоб  виявити чи немає на ньому  жиру чи мастила, обережно відкривають  вентиль балону та продувають  його штуцер, після чого перекривають  вентиль, оглядають накидну гайку  кисневого редуктора, прокладку, прикручують редуктор до вентилю балону;

- потім до штуцера редуктора  приєднуєм гибкий шланг – рукав,  який другим кінцем приєднується  до штуцера пальника;

- другий гибкий шланг  – рукав надіваємо на штуцер  водяного затвору або запобіжного  пристрою ацетиленового газогенератора, а другий його кінець приєднуємо  за допомогою  штуцера з  накидною гайкою для пальника.

При цьому не повинні забувати правила з охорони праці при  обслуговуванні газозварювальної апаратури.

При роботі з кисневими  балонами необхідно виконувати правила експлуатації та правила з охорони праці.

При перевезенні балонів  до місця роботи необхідно твердо пам’ятати, що забороняється перевозити кисневі балони разом з балонами горючих газів.

При замерзанні вентиля кисневого  балону відігрівати його треба ганчіркою, змоченою в гарячій воді.

Причинами вибуху кисневих балонів може бути попадання на вентиль  жиру чи мастила, падіння чи удари  балонів, поява іскри при дуже великому відбору газу (електризується горловина балону),  нагрів балону, яким-небудь джерелом тепла, в результаті чого тиск газу у балоні стане більше допустимого.

При закінченні відбору газу з балону необхідно слідкувати, щоб  остаточний тиск у ньому був не менше ніж 0,05-0,1 мПа. 

 

2. Підготовка газогенератора  до роботи:

- заливають водою водяний  затвор до рівня контрольного  крану, якщо він знаходиться  на газогенераторі, або замість  нього може бути запобіжний  пристрій.

- Заливають воду у корпус  газогенератора до рівня контрольної  пробки або крану.

- Загружають корзину карбідом  кальцію грануляції 25х80 мм не  більше 3,5 кг та вставляють у  реторту, щільно закривають кришкою.

- Опускають корзину з  карбідом кальцію у воду, де  і проходить реакція, і утворюється  газ ацетилен, який з газоутворюючої  камери проходить через трубку  у газозбірну камеру, а звідти  через водяний затвор або запобіжний  пристрій у ацетиленовий рукав  – шланг до пальника чи різака.

Для захисту від замерзання води у водяному затворі при роботі у зимовий час, генератора АСП-1,25-6 укутують ватним чохлом.

1 – мундштук; 2 – ніпель наконечника; 3 – трубка горючої суміші;                              4 – змішувальна камера; 5 – інжектор; 6 – ущільнювальне гумове кільце;               7 – накидна гайка; 8 – ацетиленовий вентиль; 9 – корпус; 10 – кисневий вентиль; 11- рукоятка; 12 – киснева і ацетиленова трубки; 13 – штуцер;            14 – накидна гайка; 15 і 16 – кисневий і ацетиленовий ніпелі. 

 

3. Запалювання та гасіння  пальника.

Ацетиленокисневе полум’я  складається з трьох зон:

1 – ядра полум’я;

2 – середньої  відновлюваної зони;

3 – факела  полум’я окислювальної зони.

Ядро являє собою газову суміш сильно нагрітого кисню  та дисоційованого (розкладеного) ацетилену, ядро виділяється різким обрисом  і яскравим світінням. В ньому  відбувається перша стадія згорання ацетилену за рахунок кисню, що надходить  з балону.