Види підприємств на території України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2013 в 10:58, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є поглиблення теоретичних і практичних знань з економіки підприємств та економічного аналізу, отримання навичок їх застосування при вирішенні конкретних практичних завдань; уміння пов’язувати проблеми діяльності підприємств з сучасним етапом розвитку суспільства; набуття досвіду отримання і нагромадження аналітичного інструментарію для аналізу форм фінансової звітності підприємств. Використовуючи знання із загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, а також підібрані фактичні матеріали діяльності підприємств, потрібно самостійно дати оцінку фінансовому стану вибраного об’єкта дослідження.

Содержание работы

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Підприємство
Види підприємств на території України.
Рентабельність як економічна категорія. Методичні основи планування й аналізу рентабельності.
Загальна рентабельність.
РОЗДІЛ ІІ. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.
2.1.Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
2.2.Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
2.2.1.Аналіз ліквідності підприємства
2.2.2.Аналіз довгострокової платоспроможності підприємства
2.3.Аналіз фінансової надійності підприємства
2.4.Аналіз рентабельності активів і капіталу підприємства
РОЗДІЛ III. Шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства.
3.1. Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції.
3.2. Шляхи підвищення продуктивності праці.
3.3. Шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.
Висновки
Список використаної літератури.
Додатки.

Файлы: 1 файл

kurva.docx

— 150.22 Кб (Скачать файл)

Отже, грошові кошти на кінець періоду становлять 17 тис.грн., що збільшились від початку періоду  на 10 тис.грн. вони є найбільш ліквідними. Дебіторська заборгованість становлять 91987тис.грн., що зменшились на 14483 тис.грн. – менш ліквідний. Матеріально-виробничі  запаси: готова продукція і матеріали  відсутні, товари становлять 7 тис.грн, що зменшились від початку періоду  на 10 тис.грн. – менш ліквідні, незавершене  виробництво та інші матеріальні  запаси відсутні. Позаоборотні активи: основні засоби становлять 526848 тис. грн., що збільшились від початку  періоду на 120741 тис.грн. – ліквідний, нематеріальні активи становлять 450 тис.грн., що збільшились від початку  періоду на 41 тис.грн. – можна  вважати ліквідним, інвестиції є  незмінними з початку та на кінець періоду. Відстрочені платежі і  видатки відсутні на підприємстві.

При оцінці ліквідності балансу  підприємства використовують такі показники (які розраховуються на початок і  кінець періоду з визначенням  відхилень та проведенням висновків):Зменшення  робочого капіталу:

1. Коефіцієнт  поточної ліквідності (покриття), який розраховують за формулою: 

Кп на початок періоду = (113712+69): 333256 =0,34

Кп на кінець періоду =(106345+159): 318565 =0,4

Відхилення = 0,06

Такий коефіцієнт дає загальну оцінку ліквідності активів і  показує скільки гривень поточних активів приходиться на 1 гривню поточних зобов’язань. Так, як коефіцієнт становить 0,34 на початок періоду та 0,4 на кінець період, можна зробити висновок, що підприємство має неліквідний баланс.

2.Коефіцієнт швидкої  ліквідності (коефіцієнт миттєвої оцінки). Такий показник враховує якість оборотних активів, так як при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Розраховується за формулою:


КШЛ на початок періоду =(113712-3448+17+ 69): 333256= 0,33

КШЛ на кінець періоду =(106345-6242+7+159): 318565= 0,31

Відхилення = -0,02

Отже, коефіцієнт швидкості  ліквідності становить на початок  періоду 0,33,а на кінець періоду становить 0,31.

Цей коефіцієнт подібний коефіцієнту  покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш  ліквідну їх частину – виробничі  запаси.

3.Коефіцієнт абсолютної (загальної) ліквідності. Показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена терміново. Розраховується за формулою:

КАЛ на початок періоду =7: 333256=0,02

КАЛ на кінець періоду =17: 318565 =0,05

Отже, на початок періоду  коефіцієнт становить 0,02, а на кінець періоду 0,05. Розрахована величина характеризує достатність поточних активів для  погашення поточних зобов’язань.

Кожний з розглянутих  коефіцієнтів ліквідності відображає різні аспекти фінансового стану  підприємства, які цікавлять різних користувачів облікової інформації.

Дані коефіцієнти характеризують ліквідність лише на дату складання  балансу і не враховують строки сплати боргів. Тому не можуть бути точними  індикаторами фінансового благополуччя підприємства.

1. Коефіцієнт  оборотності запасів. Для безперервності діяльності підприємства необхідно підтримувати певний обсяг запасів для забезпечення відповідного обсягу продажу. З другого боку, надмірні запаси відвертають грошові кошти, які можна використати більш прибутково для інших цілей. В управлінні запасами існує підхід, який називається “точно в термін”, тобто підтримка запасів на можливо низькому рівні достатньому для реалізації відповідного обсягу продажу.

Коефіцієнт оборотності  запасів показує, як часто обертаються  запаси для забезпечення поточного  обсягу продажу і розраховується за формулою:

Коефіцієнт оборотності  запасів = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)(р.040ф.2)

                                                                                         (Запаси на початок + Запаси  на кінець):2 (р.100-140 гр.3 + р.100-140 гр.4 ф.2)

КОЗ за попередній періоду = 490302:(( 3448+17+ 6242+7):2)=101

КОЗ за звітній періоду = 395669:(( 3448+17+ 6242+7):2)=82

Відхилення = - 19

Отже, за попередній період коефіцієнт становить 101,що зменшився  за звітний період на 19. Це свідчить про те, що за звітний рік зменшилась швидкість оборотності запасів, тобто зниження ефективності їх використання.

Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності  запасів, отримаємо кількість днів необхідних на 1 оборот запасів.

За попередній період кількість  днів необхідних на 1 оборот запасів  становить 3,6 днів,а за звітні період 4,5 днів.


 Розрахована величина  показує, що для збереження  поточного рівня продажу поповнення  запасів необхідно здійснювати  через розраховану кількість  днів.

2. Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості (коефіцієнт оборотності за розрахунками).

В процесі господарської  діяльності існує розрив у часі між  продажем товару і надходженням оплати за нього, в результаті чого виникає  дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік  обернулися кошти вкладені в розрахунки і обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості = ____Загальний обсяг реалізації (р.010 ф.2)


                                                        [Деб.заборг. на поч. + Деб.заборг. на  кін.]:2 (р.160-210 гр.3 + р.160-210 гр.4 ф.1)

КОДЗза попередній період=574986:(( 100042+3673+106470+911+2859):2)=5,37

КОДЗ за звітній період =474837:(( 106470+911+2859+91987+6301+1791):2)= 4,51

Відхилення = -0,86

Отже, коефіцієнт за попередній період становить 5,37, а за звітній  період 4,51. У цьому випадку підприємство швидше отримує оплату по рахункам.

Використовуючи цей коефіцієнт необхідно розрахувати період інкасації, тобто час протягом якого дебіторська  заборгованість обернеться в грошові  кошти. Для цього ділять тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками.

За попередній період час  протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти становить 67 днів, а за звітний 80 днів.

3. Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів тимчасово залучених підприємством і таких, що підлягають поверненню.

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості = _Собівартість реалзованої продукції (товарів, робіт, послуг) (р.040 ф.2)

                                                                                        [Кред.заборг. на поч. + Кред.заборг. на  кін.]:2 (р.620 гр.3 + р.620 гр.4 ф.1)

КОКЗ за попередній  періоду =490302:(( 326181+333256):2)=1,49

КОКЗ за звітний період =395669:(( 333256+318565):2)=1,21

Відхилення = - 0,28

Отже, коефіцієнт за попередній період становить 1,49, а за звітний 1,21.


Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості, отримаємо  середню кількість днів протягом яких підприємство оплачує рахунки  кредиторів.

За попередній період середня  кількість днів протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів становить 241 день, а за звітний 301 день.

Отже, за звітний період час  протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти становить 80 днів, а середня кількість днів протягом яких підприємство оплачує  рахунки кредиторів становить 301 день. Тобто можна зробити висновок ,що підприємство платоспроможне.

 

2.2.2. Аналіз довгострокової платоспроможності підприємства

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість  підприємства характеризується структурою джерел коштів, ступенем залежності від  зовнішніх інвесторів і кредиторів. Співвідношення між цими величинами дозволить оцінити довгострокову  платоспроможність підприємства.

При оцінці довгострокової платоспроможності підприємства розраховують такі коефіцієнти:

1. Власний оборотний  капітал (функціонуючий капітал), який визначається як різниця між оборотним капіталом (р.260 ф.1) та короткостроковими зобов’язаннями (р.620 ф.1) і характеризує достатність оборотних засобів для погашення боргів протягом року.

ВОК на початок періоду = 113712- 333256= -219544

ВОК на кінець періоду = 106345- 318565 = -212220

2. Коефіцієнт  концентрації власного капіталу (коефіцієнт незалежності). Він визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від залучення позикових коштів. Розраховується за формулою:

ККВК на початок періоду = 60262:(280049+113712+69)= 0,9

ККВК на кінець періоду = 186612:(399376+106345+159)= 1

Відхилення = 0,1

Отже, коефіцієнт на початок  періоду становить 0,9, а на кінець 1. З цього можемо зробити висновки, що власник повністю фінансує своє підприємство.

Чим вище значення цього  коефіцієнта, тим більш фінансово  стійке, стабільне і незалежне  від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.


3. Коефіцієнт  концентрації позикового капіталу. Є доповненням до попереднього коефіцієнта – їх сума дорівнює 1. Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Розраховується за формулою:

ККПК на початок періоду =(312+333256):(280049+113712+69)=0,7

ККПК на кінець періоду =(703+318565):(399376+106345+159)=0,6

Відхилення = -0,1

Отже, коефіцієнт на початок  періоду становив 0,7, а на кінець періоду 0,6.

Чим нижчий цей показник, тим менша заборгованість підприємства, тим стійкіший його стан. Зростання  цього показника в динаміці означає  збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

4. Коефіцієнт  співвідношення позикового капіталу  і власного (коефіцієнт важеля). Дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Розраховується за формулою:

КСПКіВ на початок періоду =(312+333256): 60262=5,5

КСПКіВ на кінець періоду =(703+318565): 186612=1,7

Відхилення = -3,8

Отже, на початок період коефіцієнт становив 5,5, а на кінець періоду 1,7.

Розрахована величина означає, що на кожну гривню власних коштів вкладених в активи підприємства припадає позикових. Зниження показника  свідчить про зменшення залежності підприємства від інвесторів та кредиторів, тобто про підвищення фінансової стійкості.

 

 

2.3. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишок або недостатність джерел засобів  для формування запасів і витрат, тобто різниця між величиною  запасів і величиною витрат.

Для характеристики джерел формування запасів і витрат необхідні  такі показники:

  • наявність власних оборотних засобів (Ооб);
  • наявність власних і довгострокових позичкових джерел формування запасів і витрат (ЗЗП);
  • загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (ЗАГЗП);

Для визначення фінансової стійкості використовується тривимірний  показник.


Абсолютна стійкість фінансового  стану буде за таких умов:

Ооб

0,

ЗЗП

0,

ЗАГЗП

0,

тобто тоді, коли тривимірний  показник становитиме (1, 1 ,1).

Нормальна стійкість фінансового  стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, забезпечується за таких умов:

Ооб < 0,

ЗЗП

0,

ЗАГЗП

0,

тобто тривимірним показником (0, 1, 1).

Нестійке фінансове становище, пов’язане з порушенням платоспроможності, коли, проте, що існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення власних оборотних засобів, а  також за рахунок додаткового  залучення довгострокових кредитів і позичкових засобів, забезпечується за умови:

Ооб < 0,

ЗЗП  <0,


ЗАГЗП 0,

тобто тривимірного показника (0, 0, 1).

Кризовий фінансовий стан, за якого підприємство перебуває  на межі банкрутства тоді, коли грошові  засоби, короткострокові фінансові  вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають, навіть, його кредиторської заборгованості.

Информация о работе Види підприємств на території України