Аспекти формування соціально-психологічного клімату в колективі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2013 в 00:05, курсовая работа

Описание работы

Мета роботи —дослідити соціально-психологічний клімат в трудовому колективі та надати рекомендації щодо його поліпшення на підприємстві.
В роботі вирішено наступні задачі:
виявлено чинники, що впливають на стан соціально-психологічного колективу;
виявлено чинники, що впливають на плинність кадрів;
проаналізовано створення та формування фонду заробітної плати;
досліджен соціально-психологічний клімат;
надані рекомендації щодо його поліпшення;
виявлено вплив рівня конфліктності на стан соціально-психологічного клімату;
розрахован економічний ефект пропонованих заходів.

Содержание работы

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти формування соціально-психологічного клімату в колективі як фактора впливу на ефективність праці

1.1.Сутність соціально-психологічного клімату колективу
1.2.Ознаки соціально-психологічного клімату
1.3.Фактори впливу на соціально- психологічний клімат колективу.
1.4.Чинники що впливають на його формування соціально-психологічного клімату в колективі

Розділ 2. Взаємозв’язок ефективності праці та соціально-психологічного клімату

2.1. Сутність ефективності праці
2.2. Вплив факторів соціально-психологічного клімату на ефективність праці

Розділ 3. Проблема спілкування, конфлікти і методи їх розв’язання

3.1. Проблема спілкування і психологічної сумісності
3.2. Виробничі конфлікти: джерела, види, форми, динаміка
3.3. Основні моделі та стилі поведінки при розв’язанні конфліктів

Розділ 4. Заходи щодо поліпшення соціально-психологічного клімату у колективі

4.1.Рекомендації для попередження та розв’язання конфліктних ситуацій.
4.2.Профілактика та рекомендації щодо створення ефективного психологічного клімату
4.3. Прийоми регуляції соціально-психологічного клімату

Висновок

Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Готов! Соціально-психологічний клімат.Курсова[1].doc

— 379.50 Кб (Скачать файл)

політичні умови. Від того, яка партія чи який уряд прийдуть до влади, досить часто залежать питання, які торкаються бізнесу: оподаткування  прибутків підприємств, встановлення податкових пільг, законодавство по захисту споживачів, контроль цін і заробітної плати, стандарти на чистоту оточуючого середовища. Для компаній, які ведуть свої справи в інших країнах велике значення має фактор політичної стабільності. Політичні зміни можуть привести до обмеження прав власності іноземного інвестора чи навіть до націоналізації власності.

рівень безробіття в регіоні;

ймовірність банкрутства  підприємства і т.д.

рівень розвитку матеріального і духовного виробництва  і культури суспільства в цілому,

суспільна свідомість. Таким чином, члени кожної соціальної групи і організації є представниками своєї епохи, певного історичного періоду розвитку суспільства.

Міністерства  і відомства, концерни, акціонерні суспільства, в систему яких входить підприємство чи організація, мають по відношенню до них певний управлінський вплив.

партнерські зв’язки  з іншими організаціями,

а також з  споживачами продукції даної  організації. В умовах ринкової економіки  вплив споживачів на клімат організації  значно зростає.

Ці і інші фактори макросередовища мають  певний вплив на всі сторони життєдіяльності організації в сучасних умовах.

Мікросередовище підприємства, організації – це “поле” щоденної діяльності людей, ті конкретні матеріальні і духовні  умови, в яких вони працюють.

Які ж обставини, умови щоденної життєдіяльності  формують світогляд і настрій, соціально-психологічний клімат колективу?

Можна виділити безліч впливів.

Перш за все  відмітимо фактори матеріально-речового середовища.

це і характер трудових операцій, які виконуються,

стан обладнання,

якість сировини.

Значення мають також особливості організації праці – змінність, ритмічність, ступінь взаємозаміни робітників, рівень оперативно-господарської самостійності бригади, лабораторії.

Впливають також  санітарно-гігієнічні умови праці  – температура, вологість, освітленість, шум, вібрація і т.д.

Раціональна організація  трудового процесу з врахуванням  можливостей організму людини, забезпечення нормальних умов праці і відпочинку впливають позитивно на психічний  стан кожного робітника і колектив в цілому. І навпаки, несправність техніки, невдосконалені технології, неритмічність праці, недосттність свіжого повітря, шум, ненормальна температура в приміщенні – фактори матеріально-речового середовища негативно впливають на клімат. Тому удосконалення соціально-психологічного клімату полягає в оптимізації вказаних вище факторів. Це завдання можна вирішити на основі розробок спеціалістів з гігієни і фізіології праці, ергономіки і інженерної психології.

Іншу, не менш важливу  групу факторів – групові явища  і процеси, які виявляються на рівні первинної робочої групи. Ці фактори заслуговують уваги в зв’язку з тим, що вони є наслідком соціально-психологічного відображення людського мікросередовища.

Будемо називати ці фактори соціально-психологічними.

Почнемо з такого фактора а) як характер офіційних організаційних зв’язків між членами первинної групи. Ці зв’язки закріплені в формальній структурі даного підрозділу. Можливі відмінності між типами такої структури можна показати на основі “моделей спільної діяльності” що виділені Л.І. Уманським.

Спільно-індивідуальна діяльність: кожен член групи робить свою частину спільного завдання незалежно від інших.

Спільно-послідовна діяльність: спільне завдання виконується  послідовно кожним учасником групи.

Спільно-взаємодіюча  діяльність: завдання виконується за безпосередньої та одночасної взаємодії кожного учасника з іншими.

Експериментальні  дослідження показують пряму  залежність між цими моделями і рівнем розвитку групи як колективу. Так, “згуртованість за направленістю” (єдність ціннісних  орієнтацій, єдність мети і мотивів діяльності) в межах даної діяльності групи долсягається швидше за третьою моделлю, ніж за другою чи першою.

б) Поряд із системою офіційної взаємодії на соціально-психологічний  клімат впливає неофіційна організаційна  структура. Безумовно, товариські контакти під час праці і по закінченні її, співробітництво і взаємодопомога формують інший клімат, ніж недоброзичливі відносини, що проявляються в сварках і конфліктах.

в) Розглядаючи  фактори, що впливають на клімат групи, необхідно враховувати не лише специфіку  формальної і неформальної організації, взятої окремо, але і конкретне  співвідношення. Чим вища ступінь  єдності цих структур, тим позитивніший вплив, що формує клімат групи.

г) Характер керівництва, що проявляється в тому чи іншому стилі  взаємовідносин між безпосереднім  керівником первинної групи і  іншими її членами, також впливає  на соціально-психологічний клімат. Робітники, які рахують керівників цеху одинаково уважними до їх виробничих і особистих справ, більше задоволені своєю працею, ніж ті, хто заявив про неувагу до них зі сторони керівників.

д) Наступний  фактор, що впливає на клімат групи, обумовлений індивідуальними психологічними особливостями її членів. Кожна людина є унікальною і неповторною. ЇЇ психічний склад являє собою поєднання рис особистості і властивостей, що створюють характер в цілому. Через призму особливостей особистості виявляється весь вплив на неї зі сторони зовнішнього середовища. Відношення людини до даного впливу, що виражається в думках і настрої особистості, в поведінці, являє собою її індивідуальний “вклад” в формування клімату групи. Звичайно психіка групи це не є проста сума індивідуально-психологічних особливостей членів групи. Це якісно нове утворення.

е) Таким чином, для формування соціально-психологічного клімату групи мають значення не стільки індивідуальні властивості  її членів, скільки ефект їх поєднання. Рівень психологічної сумісності членів групи також є фактором, що зумовлює її клімат.

Отже, основними  факторами, які впливають на стан соціально-психологічного клімату  в колективі, є зміст праці  та ступінь задоволення людей  роботою; умови праці та побуту, задоволеність  ними; ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків зі співробітниками; стиль керівництва, особистість керівника, а також те, чи задоволений він співробітниками.

Є інший більш  економічний поділ факторів впливу на діяльність організації. Пригадаємо, що одними із рис організації є залежність від зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми  змінними, тобто ситуаційними факторами  всередині організації. Основними  внутрішніми змінними в будь-якій організації є цілі, структура, завдання, технологія і люди.

Зовнішнє середовище організації.

В управлінській  думці уявлення про значення зовнішнього  середовища і необхідність враховувати  його вплив на діяльність організації  з’явилась в кінці 50-х років. Це стало одним із найважливіших вкладів системного підходу в науку управління, оскільки підкреслювалась необхідність для керівника розглядати свою організацію як цілісність, яка складається із взаємопов’язаних частин, які в свою чергу пов’язані із зовнішнім світом. Зовнішній світ мінливий і це відбивається на діяльності організації. Організація залежить від зовнішнього світу у відношенні поставок ресурсів, енергії, кадрів, споживачів. Отже, менеджер повинен вміти виявити існуючі фактори в оточенні, які вплинуть на його організацію, запропонувати способи реагування на зовнішні впливи.

Врахувати сві  фактори було б пустою тратою часу. Керівництво повинно враховувати  ті аспекти, від яких вирішальним  чином залежить успіх організації.

Фактори зовнішнього  середовища поділяють на дві групи:

прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають  на діяльність організації й залежать від її діяльності;

непрямої дії, тобто вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми й  взаємини. Фактори непрямої дії мають  властивість впливати через фактори прямої дії.

Фактори прямої дії:

Постачальники: Матеріали, капітал, трудові ресурси.

Споживачі.

Конкуренти.

Профспілки.

Законодавчі акти.

Державні органи. Наприклад, санепідемстанція, управління охорони праці, податкова інспекція.

Партії та громадські організації. Н-д, виступають проти діяльності деяких організацій через шкідливість для навколишнього середовища.

Фактори непрямої дії:

Технологія.

Стан економіки.

Соціально-культурні  обставини: установки, життєві цінності, традиції.

Політичні умови.

Міжнародне  оточення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Чинники що впливають на його формування соціально-психологічного клімату в колективі

 

Для того, щоб  з'ясувати як саме можна сформувати сприятливий соціально-психологічний  клімат у колективі, доцільно згрупувати основні чинники, які на нього впливають:

•-       Імідж керівника, його стиль керування, манера поведінки. Керівник повинен об'єктивно оцінювати досягнення працівників, підтримувати стабільний склад колективу, розвивати в собі якості сильного, авторитетного керівника.

•-       Евристичне навчання. Менеджерам персоналу варто проводити комунікаційні та навчальні тренінги, які сприяють розкриттю кращих моральних якостей людини та підвищення згуртованості колективу.

•-       Згуртування колективу. Корпоративні вечірки та заходи допомагають налагодити в колективі дружню та сприятливу атмосферу. Адже формування необхідного рівня психологічної, професійної, інтелектуальної сумісності дозволить персоналу ефективно співпрацювати, як єдина команда, та вирішувати завдання, що ставляться перед колективом.

•-       Життєва перспектива кожного члену колективу. Керівникові доцільно замислитися над сприянням реалізації потенційних можливостей працівників.

•-       Винесення психологічного уроку з конфліктної ситуації. Звісно, чим менше конфліктів, тим більше це сприяє згуртованості колективу. І необхідно, при можливості їх уникати. Але, якщо конфліктна ситуація вже мала місце, доцільно проаналізувати причини, які призвели до неї і прийняти заходи по попередженню їх у майбутньому. Ефективним методом для цього може бути обговорення з персоналом проблеми, досягнення взаєморозуміння та колективне визначення стратегій поведінки.

Таким чином, досягнення оптимального психологічного клімату потребує зі сторони керівництва підприємства значних зусиль, а зі сторони персоналу - бажання його сформувати. Такий клімат забезпечує максимальну зацікавленість працівників у діяльності підприємства, яка і є одним з основних факторів підвищення ефективності праці, і, як наслідок, досягнення високоякісних результатів роботи підприємства.

Аби керівник сприяв згуртованості  колективу, він має володіти такими особистісними характеристиками: визначеність, усвідомленість, цілеспрямованість, вибірковість, тактовність, дієвість, вимогливість, критичність, відповідальність.

Доброзичливими, комфортними  будуть стосунки людей в колективі, коли члени колективу ставитимуться  з повагою, симпатією один до одного. Це дуже важливо. М. М. Обозов, Г. В. Щокін  систематизували основні чинники, які визначають характер міжособистісних стосунків.

Існують і інші чинники соціально-психологічного клімату, які впливають на ефективність управління. Перш за все, це складові компоненти психологічного клімату, які відображають рівень задоволеності працівників. Отже основними його компонентами є такі складові: рівень задоволеності умовами праці, рівень задоволеності з міжособистісною взаємодією поза колективом, рівень задоволеності стилем і особистістю керівника, взаєминами керівника з підлеглими.

Наступні чинники це: зміст  праці, умови праці.

До основних чинників можна  віднести такі:

•    зміст і психологічні особливості праці,

•    стан матеріальної бази,

•    особистий склад колективу,

•    міжособистісні стосунки,

•    соціально-психологічні особливості людей, груп.

Все це забезпечує і полягає в  ефективності діяльності, в ефективності управління, прибутковості.Адже, якщо працівник задоволений роботою і всі перераховані чинники психологічного клімату досягнуті і є реальними, тоді і зростає ефективність діяльності, і ефективність управління. Оскільки всі працівники спрямовані, зацікавленні у своїй діяльності і сприятимуть максимальному розвитку своєї організації.

Діяльність  працівників в організаціях спрямована насамперед на психологічний клімат і на ефективність управління. Адже, коли заробітна плата є такою, яка задовольняє працівника, тоді і працівник ефективно працює, і сприяє ефективності як самого виробництва, так і ефективності управління. Отже, і психологічний клімат на такому виробництві буде сприятливим, і стабільним.

Створюється також  формальний мікроклімат між керівником і підлеглим. Будь де психологічний  клімат відіграє важливу роль між  керівником і підлеглим, саме через їхні взаємовідносини він визначається. Оскільки, психологічний клімат залежить від неформальних стосунків працівників, взаємодопомоги і притирання характерів таким чином і здійснює на них вплив. Психологи співвідносять ділову і психологічну діяльності. 
Емоційна сторона, тобто на думку психологів, неофіційна, в основному визначає психологічний клімат і істотно впливає на ефективність управління.

Информация о работе Аспекти формування соціально-психологічного клімату в колективі