Аспекти формування соціально-психологічного клімату в колективі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Ознаки  соціально-психологічного клімату

 
           Психологи виділи такі важливі ознаки сприятливого психологічного клімату: 
- довіра і висока вимогливість працівників організації один до одного. 
- доброзичлива і ділова критика колег щодо виконання ними своїх завдань. 
- вільне висловлювання власної думки при обговоренні питань, що  стосується реалізації  поставленої мети та виконання індивідуальних завдань. 
- відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати рішення. 
- достатня інформативність працівників щодо їхніх завдань і стану справ. 
- задоволеність можливістю реалізації індивідуальної потреби – мети в межах групи. 
- високий ступінь емоційного залучення і взаємодопомоги в ситуаціях, що викликають психологічний дискомфорт у когось із працівників. 
- прийняття на себе відповідальності за стан справ у організації кожним працівником. 
- висока згуртованість працівників навколо поставленої мети. 
- наявність позитивної перспективи як для організації в цілому, так і для кожного працівника. Порушення цих ознак сприятливою соціально-психологічного клімату викликає психологічну напруженість у взаєминах працівників і навіть розвал однієї з цих ознак зумовлює розбіжність в індивідуальних цілях кожного працівника.

Якщо в колективі  присутній поділ на більшість  і меншість, який вносить когнітивний  дисонансу ділову й емоційну атмосферу  колективу через втрату частини її працівників, можливості задовольнити свої соціальні потреби, а разом з тим шансів на самореалізацію. 
Все це в свою чергу сприяє або перешкоджає успішній ефективності управління, та призводить до дисгармонії або гармонії психологічного клімату. 
Отже, слід зазначити, що проблема взаємодії довіри між людьми в організації є однією з найактуальніших проблем, що досліджується сьогодні в організаційній психології.

Такий внутрішній психологічний клімат у колективі  зумовлює й відповідні об’єктивні (зовнішні) показники сприятливого психологічного клімату, зокрема це:

- високі результати  діяльності працівників організацій,  підприємств.

- міцна трудова  дисципліна.

- відсутність  напруженості, конфліктності в колективі  (як між «рядовими» членами колективу, так і між керівником та підлеглими).

Для несприятливого психологічного клімату характерні протилежні ознаки: 
- члени таких колективів байдуже ставляться один до одного й до колективу в цілому. 
-  не вболівають за стан справ.

- «відпрацьовують» необхідні години, не виявляючи інтересу до того, що їх безпосередньо не стосується.

Отож, соціально-психологічний  клімат визначають як стан міжособистісних  стосунків, що можуть замінюватись. Динаміка цих змін зумовлена детермінантами зовнішнього плану і матеріально-технічні, організаційно-управлінські умови, так і особливостями безпосередньої взаємодії (тобто відображенням і розумінням міжособистісних відносин). 
А тепер щодо управління соціально-психологічного клімату. Яке включає такі засоби управління:

- управління  процесом формування психологічних  компонентів клімату (норм, очікування, цінності, установки. Традицій, групової  думки і настрою)

-комплектування колективів з урахуванням, такого чинника як згуртованість

-оптимальний підбір, розподіл, навчання і періодична атестація керуючих

-опір на найбільш авторитетних, активних членів коллективу

-попередження, що до конфліктних ситуацій, та їх вирішення. 
 Важливим елементом у загальній концепції соціально-психологічного клімату є характеристика його структури. Це припускає обчислення основних компонентів у рамках розглянутого явища по якомусь єдиному основи, зокрема по категорії відносини. Тоді в структурі СПК стає очевидним наявність двох основних підрозділів - відносини людей до праці і їхнього ставлення один до одного.

Соціально-психологічний  клімат як інтегральний стан колективу  включає в себе цілий комплекс різних характеристик, тому його неможливо  виміряти за будь-яким одним показником. Розроблено певна система показників, на підставі яких виявляється можливим оцінити рівень і стан соціально-психологічного клімату.

 

 

 

 

 

 

 

Характеристики  сприятливого соціально-психологічного клімату:

 

1. У колективі  переважає бадьорий, життєрадісний  тон взаємин між працівниками, оптимізм в настрої; відносини  є доброзичливими; членам колективу подобається брати участь у спільних справах, разом проводити вільний час; у відносинах переважають схвалення і підтримка, критика висловлюється з добрими побажаннями.

2. У колективі  існують норми справедливого  і шанобливого ставлення до всіх його членам, слабких підтримують, захищають, допомагають новичкам.

3. У колективі  високо цінують такі риси особистості  як принциповість, чесність, працелюбність  і безкорисливість.

4. Члени колективу  активні, повні енергії, вони  швидко відгукуються, якщо потрібно зробити корисне для всіх справу, і добиваються високих показників у праці і професійної діяльності.

5. Успіхи чи  невдачі окремих членів колективу  викликають співпереживання і  щире участь усіх членів колективу.

6. У відносинах  між угрупуваннями всередині колективу існує взаємне розташування, розуміння, співпрацю.

 

Характеристики  несприятливого соціально-психологічного клімату:

1. У колективі  переважають пригнічений настрій,  конфліктність, агресивність, антипатії  людей один до одного, присутній суперництво; члени колективу проявляють негативне ставлення до більш близького відношенню один з одним; критичні зауваження носять характер явних чи прихованих випадів, Люди дозволяють собі принижувати особистість іншого, кожен вважає свою т.з. головною і нетерпимий до думки інших.

2. У колективі  відсутні норми справедливості  і рівності у взаєминах, він  помітно розділяється на «привілейованих»  і «нехтують», тут зневажливо  ставляться до слабких, нерідко  висміюють їх, новачки відчувають  себе зайвими, чужими, до них часто виявляють ворожість.

3. Принциповість,  чесність, працьовитість, безкорисливість,  не в пошані.

4. Члени колективу  інертні, пасивні, деякі прагнуть  відокремитися від інших, колектив  неможливо підняти на спільну  справу.

5. Успіхи чи  невдачі одного залишають байдужими інших членів колективу, а іноді викликають нездорову заздрість або зловтіху.

6. У колективі  виникають конфлікти між собою  угруповання, що відмовляються  від участі в спільній діяльності.

Отже соціально-психологічний клімат - це стан групової психіки, сукупність відношення членів колективу до умов і характеру сумісної діяльності, до колег по роботі, до керівника колективу.

Соціально-психологічний  клімат - це якісна сторона міжособистісних  відносин, яка проявляється у вигляді  сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають спільній продуктивній діяльності і всестороньому розвитку особистості в групі.

Найважливіші  ознаки сприятливого соціально-психологічного клімату:

Суб’єктивні:

довір’я та висока вимогливість членів групи один до одного;

сприятлива  та ділова критика;

вільне висловлення  своєї думки при обговоренні  питань, які стосуються всього колективу;

відсутність тиску  керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для  групи рішення;

достатня проінформованість членів колективу про його задачі і стан справ;

задоволеність принадлежністю до колективу;

високий ступінь  емоційної включеності і взаємодопомоги в ситуаціях, які викликають фрустрацію у когось з членів колективу;

взяття на себе відповідальності за стан справ в групі кожним з її членів, та ін.

Об’єктивні:

високі показники  результатів діяльності;

низька плинність  кадрів;

високий рівень трудової дисципліни;

відсутність напруженості й конфліктності в колективі  тощо.

Характер соціально-психологічного клімату в цілому залежить від рівня групового розвитку. Між станом клімату розвинутого колективу і ефективністю спільної діяльності її членів, згуртованістю існує позитивний зв’язок. Оптимальне управління діяльністю і кліматом в любому колективі потребує спеціальних знань та вмінь від керуючого складу.

Як спеціальні міри застосовуються:

науково обгрунтований  підбір, навчання та періодична атестація  керуючого складу;

комплектування  первинних колективів з врахуванням  психологічної сумісності;

застосування  соціально-психологічних методів, сприяючих виробленню у членів колективу навичок ефективного взаєморозуміння і взаємодії.

Соціально-психологічний  клімат залежить від стилю керівництва. В своїй діяльності по його оптимізації  керівнику слід опиратися на найбільш активних, свідомих і авторитетних членів колективу.

 

 

 

 

 

1.3.Фактори впливу на соціально- психологічний клімат колективу.

 

На формування соціально-психологічного клімату  впливає ряд факторів макро-, та мікросередовища.

Фактори макросередовища - це той суспільний фон, на якому будуються і розвиваються відносини людей. До цих факторів відносяться: суспільно-політична ситуація в країні, економічна ситуація в суспільстві, рівень життя населення, організація життя населення, соціально-демографічні фактори, регіональні фактори та етнічні чинники.

Фактори мікросередовища - це матеріальне і духовне оточення особистості в трудовому колективі. До мікрофакторів відносяться:

1. об'єктивні  - комплекс технічних, санітарно-гігієнічних,  а також організаційних елементів.

2. суб'єктивні  - характер офіційних та організаційних  зв'язків між членами колективу,  наявність товариських контактів,  співробітництво, взаємодопомогу, стиль  керівництва

Говорячи про  фактори макросередовища, які впливають  на психологічний клімат ззовні, необхідно враховувати те, що жодна група не може існувати, а тим більше розвиватися ізольовано від навколишнього світу. До таких факторів належать:

• соціально-психологічні тенденції науково-технічного прогресу;

• особливості  суспільно-економічної формації на конкретному етапі розвитку суспільства;

• особливості  діяльності органів управління, вищих  за рівнем;

• соціально-психологічні особливості територіального району, в якому функціонує організація, тощо.

Значно більше впливають на соціально-психологічний клімат колективу фактори мікросередовища; основні з них такі:

• особливості матеріально-економічних, технологічних та організаційно-управлінських  умов праці в колективі та ступінь  задоволення людей цими факторами;

• особливості формальної структури в колективі та її співвідношення з неформальною;

• стиль керівництва керівника  колективу;

• рівень психологічної  культури керівника та співробітників тощо. Отже, основними факторами, які  впливають на стан соціально-психологічного клімату в колективі, є зміст праці та ступінь задоволення людей роботою; умови праці та побуту, задоволеність ними; ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків зі співробітниками; стиль керівництва, особистість керівника, а також те, чи задоволений він співробітниками.

Під мікросередовищем розуміється соціальний простір, оточення, в межах якого знаходиться і здійснює свою діяльність та чи інша організація.

Фактори макросередовища:

Перш за все  особливості суспільно-економічного укладу країни, а конкретніше –  специфіка даного етапу розвитку, що відповідним чином виявляється в діяльності;

Особливо важливими  умовами для бізнесу є загальне економічне зростання, інфляція, відсоткові ставки та рівень безробіття. Керівництво  повинно вміти оцінити як вплинуть на операції організації загальні зміни стану економіки. Стан економіки впливає на вартість всіх вхідних ресурсів і на здатність споживачів купляти певні товари і послуги. Якщо наприклад, прогнозується інфляція, керівництво може: збільшити запаси ресурсів, взяти позику, домовитись з робітниками про фіксовану заробітну плату.

ступінь демократизації суспільства;

соціально-психологічні тенденції науково-технічного прогресу;

Технологія. Деякі  технологічні зміни, які глибоко  зачепили організації і суспільство  – це комп’ютерна, лазерна, мікрохвильова, напівпровідникова технології, робототехніка, супутниковий зв’язок, атомна енергетика, синтетичні палива, генна інженерія. Сьогодні, щоб зберегти конкурентноздатність, всі організації повинні йти в ногу з тими розробками від яких залежить їх діяльність.