Шпаргалка по "Истории Украины"

Перемога революції сприяла  створенню на теренах колишньої  імперії нової політичної ситуації та суспільної атмосфери. Тимчасовий вакуум легітимної (законної) влади; поява  конкуруючих владних структур( Тимчасовий уряд – Ради); широкомасштабне втягнення  в орбіту революційної діяльності неосвічених  і недосвідчених  народних мас; активний вихід на авансцену внутрішньополітичної боротьби; зростання ролі політичних партій;пошуки політичними силами нових шляхів суспільного розвитку, паралельна поява конкуруючих владних структур тимчасового уряду , та Центральної Ради (4 березня 1917 р.) , у роботі якої надавалася перевага вирішенню питань національного розвитку.

30.охарактеризувати  історичні обставини та зміст  1 та 2 універсалів.

В червні в Києві відбувся Другий Всеукраїнський військовий з’їзд . З’їзд висунув вимогу надати автономні  права Україні . ЦР 10 червня виголосила на цьому з’їзді  документ , що набув  назву ПЕРШИЙ  Універсал.

Зміст Першого Універсалу.

- Вимога надати Україні  автономію у складі Росії.

- Виголошувалось право  створити свої органи влади,  закони.

- Засуджувалась політика  ТУ на переговорах з М. Грушевським  і В.Винниченком.

- Вищим  органом влади  в Україні виголошувалась ЦР.

- Заклик до населення  створювати підпорядковані ЦР  органи влади на місцях.

- Необхідність створення  української державної скарбниці  за рахунок  

ТУ(тимчасовий уряд) засудив  Перший УНІВЕРСАЛ як документ «злочинний», «сепаратистський». З ПОЛІТИЧНИХ партій Росії лише РСДРП(б) визнали вимоги України законними .  Але все  ж наприкінці червня в Києві прибула  делегація ТУ. За кілька днів переговорів  і

їй вдалося примусити  ЦР піти на поступки , відмовившись від  низки положень Першого Універсалу.

3 липня 1917 р. ЦР видала  Другий Універсал.

Зміст Другого Універсалу.

-ЦР доповнює свій склад  представниками національних меншин.

- ЦР обирає Генеральний  секретаріат ,склад якого буде  затверджено ТУ.

- Генеральний секретаріат  стане вищим органом кураєвої  влади ТУ в Україні.

- ЦР готуватиме закон  про автономію України для  затвердження його Всеросійськими  Установчими зборами.

- Українська армія формуватиметься  тільки за згодою Генерального  штабу Російської імперії і  кабінету міністра війни.

31.Охарактеризувати  зміст та історичні обставини  прийняття 3 та 4 універсалів.

7 листопада 1917 р. ЦР  виступила з Третім Універсалом.

Зміст Третього Універсалу.

• Проголошувалась створення Української Народної Республіки як федеративної республіки у складі Росії.
• Висловлювалось побажання, аби вся Російська Республіка стала федерацією вільних і рівноправних народів.
• Визначалось, що до Установчих зборів України влада в державі належить ЦР і Генеральному Секретаріату України.
• Скасувалось поміщицьке землеволодіння.
• Встановлювався державний контроль над промисловістю і торгівлею.
• Проголошувалось необхідність судової реформи.
• Запроваджувався 8-годинний робочий день.

9 січня 1918 р. ЦР прийняла Четвертий Універсал.

Його зміст:

-УНР проголошувалась незалежною , суверенною державою.

- жорстокій критиці   було піддано політику більшовиків,  що вела до громадянської війни  .

-органами влади в УНР  є ЦР і Рада Міністрів.

-ЦР і Рада М міністрів  негайно почнуть мирні переговори.

- Буде проведено земельну  реформу в інтересах селян,  відновлено промисловість ,буде  надано допомогу безробітним  і постраждалим від війни.

Держава встановлювала контроль над торгівлею, банківською  справою.

• ЦР і Рада Міністрів забовязувались виконувати третій універсал

 

32. охарактеризувати внутрішню  і зовнішню політику Української держави П . Скоропадського.

Павло Скоропадський –  представник старовинного роду козацької  старшини, крупний  землевласник, ад’ютанат Миколи 2 , авторитетний генерал. Влітку 1917 р. на з’їзді в Чигирині  Скоропадського було обрано почесним отаманом Вільного Козацтва України . П . Скоропадський розпустив ЦР, скасував УНР. Нова назва країни – Українська Держава – підтверджувала найгірші побоювання щодо можливості ліквідації республіканської форми правління.

Внутрішня і зовнішня політика

Внутрішня політика

Зовнішня політика

-ЦР було розпущено - УНР перетворилася в Українську  Державу на чолі з гетьманом. - органи місцевого самоврядування  скасовувалися . - заборонено випуск газет соціалістичного   характеру. - вибори до парламенту відкладалися  до стабілізації ситуації в  Україні. - зберігалося поміщицьке землеволодіння. - почала формуватися  армія. - створювалися укр.. гімназії, відкривався  університет у Кам’янці –Подільському,  створено Укр. Академію наук, Національний  архів, Національну бібліотеку. - відновлено як окремий стан  козацтво, скасоване Катериною 2. - створено грошову – банківську  систему. - введено 9 – 12 – годинний  робочий день.

- Українська  Держава обмінялась посольствами  з 12 країнами. -УД мала дипломатичні  відносини з Німеччиною, Австро- Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, Англією, Францією, Скандинавським  країнами, Кримом та ін.. -були встановлені  дипломатичні  відносини з Росією, докладено зусиль для підписання  мирної угоди (12 червня 1918 р. була  підписана). - проведено переговори  з Австро – Угорщиною щодо  Західної Галичини і Холмщини.

П Скоропадський зміг протриматися у влади до грудня 1918 р. За часів свого правління він спирався на поміщиків, заможних селян. Буржуазію, але не задовольнив вимог широких верств населення.

33.Проаналізувати діяльність Директорії   УНР.

Розуміючи, що режим гетьмана П. Скоропадського приречений, укр.. соціалісти стають ініціаторами створення Укр. Національного союзу (УНС), який очолив В.К. Винниченко . УНС 14 листопада 1918 р. на підпільному засіданні в Києві  створює Директорію – міжпартійний колегіальний орган, що висував претензії  на верховну владу в Україні.

Політичний курс Директорії

- встановити в Україні  національний варіант радянської  влади

- владу на місцях передати  трудовим радам селян, робітників, інтелігенції.

В подальшому політичний курс Директорії зазнав змін. Вана відмовилася  від соціалістичного радикалізму, лояльніше почала ставитися до буржуазії, заможного селянства. Проте недалекоглядна , суперечлива внутрішня політика ; відсутність моделі державотворення, яка б відповідала тогочасним реаліям;  протистояння політичних лідерів, катастрофічно слабіючи армія; міжнародна ізоляція; втрата контролю за розвитком подій були тими слабими сторонами Директорії, які не дали змоги їй  надовго втриматися при владі та утвердити незалежну УНР.

34.Обгрунтувати необхідність нової економічної політики. Пояснити її політичні та соціально – економічні цілі.

На 10 з’їзді РКП(б) ,який відбувся в березні 1921 р., В.Ленін оцінив внутрішній стан РРФСР як катастрофічний. Аби  виправити становище , що склалося в  країні, було запропонована і схвалена постанова « про зміну продрозверстки натуральним податком» . це рішення  започаткувало нову економічну політику (неп) , яку більшовики запроваджуватимуть у 1921 -1928 рр.

Сутність нової економічної  політики (непу)

• Скасування воєнного комунізму.
• Введення замість продрозверстки натурального податку.
• Відновлення товарно – грошових відносин.
• Відновлення підприємницької діяльності , повернення підприємств колишнім власникам.
• Припинення насильницького об’єднання селян у колгоспи, радгоспи, комуни.
• Розвиток усіх видів кооперації.
• Скасування заборони на оренду землі і залучення найманих сільгоспрацівників.

Нова економічна політика була сприйнята багатьма керівниками  різних рівнів, а також  рядовими більшовиками як відступ від мети – суспільства загальної рівності , як зраду ідеалів , за які точилася жорстока боротьба у  громадянській  війні.

Особливості непу в  Україні були пов’язані з прагненням радянського керівництва якнайдовше користуватися продовольчими ресурсами республіки без істотних обмежень.

В цілому неп позитивно  вплинув на стан економіки : почали працювати заводи. Була скасована  карткова система; відновлено грошовий обмін; крамниці почали сповнюватися промисловими і сільськогосподарськими товарами. Нарешті зріс матеріальний рівень життя  населення.

36.проаналізувати хід індустріалізації  та колективізації в Україні  20 – 30 –ті роки 20 століття

Індустріалізація ( створення передової  промисловості)

Колективізація (створення колгоспів , радгоспів)

Індустріалізація України.

Методи проведення	Економічні досягнення індустіалізації
Планування здійснення індустр. По п’ятирічкам(п’ятирічним  планом) перша п’ятирічка розпочалася в 1928 р. Зосередження керування економікою в вищих органах влади – ЦК ВКП(б) і ВРНГ ( Вищій раді Народного Господарства) Обовязковість  виконання рішень ВКП (б) і ВРНГ Збільшення податків з селянських господарств , випуск облігацій на індустр.Економія на всіх соціал . сферах( охорона здоров’я,освіта, житлове будівництво) з метою накопичення грошових ресурсів для індустр. Розвиток патріотичного ставлення до індустр. Використання праці в’язнів на будівництві об’єктівіндустр. Репресії проти супротивників індустр.		Створена сучасна промисловість, що забезпечувала незалежність країни від імпорту верстатів, устаткування, чавуну, заліза. Сталі та ін.. Будівництво на території України  заводів -  гігантів: « Запорізсталь», « Криворізсталь», «азовсталь»; «Дніпроалюмінієвий»; Крааммашбуд,Харковський тракторний завод та інші. Докорінна реконструкція старих заводів(макіївський, Дніпропетровський ,Дніпродзержинський металургійні та ін.. Будівництво Дніпрогесу – найкрупнішої в Європі електростанції. Будівництво потужних електростанцій.

      Вже наприкінці 30 – х років, внаслідок індустріал. , Україна посіла друге місце в Європі ( після Германії) по виплавці чавуну, четверте місце в світі по видобутку вугілля.  По виробництві металу і машин Україна випередила Францію, Італію.

Колективізація с\г. почалася ще і 1918 – 1919рр. Як  правило у колгоспи,радгоспи, комуни селяни вступали добровільно  ,примусові заходи не набули ще масового характеру. Значна частина селян зоставалася самостійними господарями.

В 1928 р. Й. Сталін  став ініціатором  суцільної колективізації.

Основні етапи  колективізації.

етап	Зміст етапу
1928р.	Уряд СРСР ухвалив рішення в стислі строки провести соціальну колективізацію
1929 р.	Пленум ЦК ВКП(б) ,який відбувся у листопаді , визначив, що колектив. В  Україні  слід завершити восени  1931 – навесні 1932  рр.
1930 р. (січень – березень)	Партійно – державний апарат України  почав застосовувати примусові  заходи колектив.  В колгоспи було зараховано 75%  селянських господарств  з ремонтом, худобою, кіньми та ін..
1930 р.(березень)	Прийнята постанова ЦК ВКП (б) «про заходи по ліквідації куркульських господарств  у районах суцільної колективізації» (куркулями називали тоді заможних селян)
1930 р. (квітень)	Селянам повернули присадибні ділянки, корів (одну) ,дрібну худобу, реманент . до кінця 1930 р. всім бажаючим не заважали виходити з колгоспів.
1931 р.	Відновилися примусові методи колектив. 200 000 селянських господарств було знищено як куркульські , майно було передане колгоспам( це набуло назву «розкуркулювання»)
1932-1933 рр.	Колективізацію було завершено.  Індивідуальних селянських господарств залишилося не більше 1%

37.охарактеризувати соціальне –  економічне становище західноукраїнських  земель в міжвоєнний період (20 -30 роки 20 ст.)

37.охарактеризувати соціальне –  економічне становище західноукраїнських  земель в міжвоєнний період (20 -30 роки 20 ст.)

Доля  західноукр. Земель вирішувалась на Паризькій мирній конференції (1919 р.) В  1923 р. Рада Антанти остаточно  погодилася на приєднання частини укр.. земель  до Польщі, Румунії, Чехословаччини за умови додержання національних прав українців.

Незважаючи на те, що укр.. меншість складала понад 7 млн. чоловік, її права обмежувались всупереч рішенням Паризької мирної конференції. Це , в першу  чергу, відбилося на правовому  статусі західноукр. Земель.

Соціальне – економічне становище  укр.. населення , що опинилося на територіях , загарбаних Польщею, Румунією, Чехословаччиною, було тяжким. Головна причина –  дискримінація укр.. населення. Наприкінці 20 – х років 60% дорослого населення Закарпаття, 70% - Західної України, 80% - Буковини було або неписьменним, або малописьменним. Покажчики по корінному населенню Польщі, Чехословаччини, Румунії були значно нижчими.