Шпаргалка по "Истории Украины"

Українському населенню  було відмовлено у праві на самоврядування, автономний устрій і навіть культурну  автономію. Українці були позбавлені можливості обіймати адміністративні посади в  державних органах влади, офіцерські посади в польській, чеській, румунській арміях.

Характерні риси економічного стану західноукр. Земель.

-економ. Розвитку західноукр. Земель приділялося мало уваги,  вони перетворювалися в колонії  Польщі, Чехословаччини, Румунії.

- західноукр. Землі опинились  у залежності від іноземного  капіталу. Іноземці в союзі з урядом Польщі, Чехословаччини, Румунії хижацькі грабували багатства краю, гальмували його економічний розвиток.

- промисловість залишалася  напівкустарною 

- надзвичайно відставали  райони Буковини і Закарпаття.

- значна кількість земель  залишалася у власності поміщиків,  держави, церкви.  Селяни страждали  від малоземелля.

- в середині 30 – х років  тяжкого удару по економіці  західноукр. Земель було завдано  світовою економ. Кризою. Уряди Польщі, Румунії залишили без підтримки  укр.. підприємства, кооперативи і  населення.

Відстала економіка зумовлювала  і скрутне матеріальне становище населення. Розповсюдженими явищами були безробіття, низька заробітна платня, тяжкі умови праці, високі ціни на споживацькі товари першої необхідності, а  також епідемії, висока смертність.

39.Розкрити обставини окупації  укр.. земель Німеччиною та її  союзниками в 1941  р. Зміст  фашистського окупаційного режиму.

На окупованій території  України  було встановлено нацистський  « новий порядок»

Окупаційний режим («новий порядок») в Україні

• Україна як держава переставала існувати.
• Територію України було поділено.
• Окупаційна влада використовувала каральні органи: гестапо ( поліція), СС ( збройні загони), СД( служба безпеки)
• Крім  окупаційної адміністрації , були створені допоміжні адміністрації з осіб, що виявили бажання співпрацювати з нацистами. Це  - бургомістри в містах, голови – в районах, старости – в селищах, допоміжна поліція.
• Широко застосовувалися репресії проти мирного населення.
• Було створено 150 концентраційних таборів  , де загинуло 1.9 млн. військовополонених.
• Укр. Націю оголосили неповноцінною, тобто такою, що підлягала витісненню за межі України, частково знищенню, перетворенню на рабів.
• Було введено 12 -14 – годинний робочий день в промисловості.
• Найсуворіше контролювалася робота колгоспів
• В Німеччину з України вивозились люди як робоча сила , сировина, матеріальні цінності, витвори мистецтва тощо.

Під час німецької  окупації в Україні було вбито  і закатовано 3.9 млн. мирних жителів; на примусові роботи у Німеччину було вивезено 2 млн. чоловік.

40. розкрити діяльність радянських  партизанських загонів у роки  Великої  Вітчизняної  війни

На боротьбу з окупаційним  режимом , «новим порядком» піднімалися  широкі верстви населення. Не всі  з них були прибічниками радянської влади. В русі Опору було дві течії  – прорадянська і націоналістична.

Прородянська:

• Створення підпільних організацій
• Створення партизанських загонів
• Нанесення шкоди окупантам шляхом саботажу
• Ведення бойових дій

Націоналістична:

• Виголошення 30 червня 1941 р. у Львові незалежної укр.. держави. Формування уряду під проводом Я. Стецька – одного з провідних діячів ОУН.
• Намагання співпрацювати з Німеччиною заради перемоги над більшовизмом.
• Організація підпілля і партизанських загонів , що боролися як з окупантами так і з Червоною армією( в цій боротьбі бере участь  частина ОУН під приводом С . Бендери)
• Агітаційна робота серед населення.
• Створення в жовтні 1942 р. Української повстанської армії ( УПА) під проводом ОУН- Бандери.

Надавати Україні  незалежність Німеччина не бажала. Уряд Я. Стецька 9 липня було розігнано  окупантами . проти ОУН гітлерівці в 1941 – 1942 рр. проводять масові репресії: арешти і розстріли. У вересні 1941 було заарештовано С. Бандеру, Я. Стецька. Потім було розгромлено значну частину оонівських організацій; тисячі активних членів ОУН загинули , серед них були не тільки прибічники Бандери, але й мельниківці.

Радянський рух  опору  до 1942 р.  зміцнився. В Україні нараховувались сотні партизанських загонів,багато з них об’єднувались в справжні боєздатні армії, наприклад , партизанські загони С. Ковпака, С. руднєва,О. Сабурова, О. Федорова. В травні 1942 р. з метою координації дій партизанських загонів було створено Центральний штаб партизанського руху при Ставці. З жовтня 1942 р. партизанські загони беруть участь в бойових діях Червоної Армії . Значної шкоди фашистам завдали і підпільні організації, діяльність яких охоплювала всю територію України. В партизанському  русі брали участь 300 тис. чоловік, в діяльності підпільних організацій – 100 тис.  чоловік.

41. Охарактеризувати діяльність  ОУН – УПА у роки Великої  Вітчизняної війни.

ОУН – УПА в 1944- 1945 рр.

• В січні – липні 1944 р. з ініціативи ОУН  формується Українська головна визвольна рада ( УГВР) , яка повинна була очолити боротьбу з німецькими окупантами за незалежність України.
• У відповідь на це окупаційна влада заарештовує А. Мельника, С. Бандеру, Я . Стецька та інших керівників

ОУН.

• У  вересні 1944 р. керівників ОУН було звільнено , гітлерівське командування пропонує дивізії січових стрільців ( СС) « Галичина» , сформованій в 1943 р., вести бойові дії проти Радянської армії разом. ОУН- мельниківці погоджуються.
• В червні 1944р. дивізія СС « галичина» бере участь в боях  під Бродами і зазнає нищівної поразки від радянських військ.
• На ліквідацію ОУН – УПА в 1944р. було кинуто дивізії НКВС і прикордонні війська у всіх районах дислокації  УПА.
• Родини вояків ОУН- УПА зазнають репресій ; їх висиляють у північні і східні райони СРСР.
• З льотного 1944 р. до липня 1945 р. в боях загинуло 92.8 тис. бійців УПА , тобто переважна більшість.

42. Проаналізуватипроцесвідбудови народного господарстваУкраїнипісляВеликоїВітчизняноївійни

1945 р. перед Україною  постає надзвичайно складне завдання  – підняти з руїн країну. Вирішити  його можна було тільки ціною  героїчних зусиль народу.

Як здійснювалася відбудова  народного господарства України.

• Відбудова народного господарства України розпочалась відразу ж після вигнання німецько – фашистських загарбників. В 1946 р. на основі Закону СРСР про п’ятирічний  план відбудови народного господарства було прийнято Закон про відбудову   народного господарства України.
• У відповідності з цим законом відбудову народного господарства планувалося завершити до 1950 р.
• В першу чергу відбудовувалася важка промисловість , транспорт, енергетика. В ці галузі спрямувалось 88% капіталовкладень.
• Сільське господарство  отримувало 7% вкладень і відбувалось за рахунок  більш жорстокої дисципліни в колгоспах. Збільшився сільськогосподарський податок. Колгоспникам , як правило, не сплачувалася заробітна плата.
• Для відбудови народного господарства використовувалися репарації з Німеччини( сировина, устаткування) , примусова праця військовополонених, колгоспників, робітників, інтелігенції.
• Відбудовувати народне господарство України допомагали всі республіки СРСР .
• Відбудова народного господарства проходила в умовах патріотичного піднесення народу. Заводи ,шахти, дороги, електростанції, колгоспи були відбудовані ціною неймовірних зусиль, самовідданої праці мільйонів людей.
• П’ятирічний план відбудови народного господарства України в цілому було виконано.
• На відміну від країн Західної Європи відбудова економіки України здійснювалась без впровадження нових технологій і матеріалів. Відкидались ринкові відносини, зміцнювався командно – адміністративний стиль керівництва економікою. Поступово виникали засади техніко – технологічного відставання як України, так і СРСР від розвинутих країн Заходу.
• Легка і харчова промисловість , сфера охорони здоров’я , освіти, науки були відбудовані не в повному обсязі, тому що їм приділялося замало уваги.

43.Розкрити особливості суспільно  – політичного та соціально  – економічного розвитку західних  областей України в повоєнні  роки.

44.Розкрити сутність процесу  десталінізації суспільного життя  , його суперечність і непослідовність

М.Хрущова  було обрано Першим секретарем ЦК КПРС , а його прибічник М.Булганін став Головою Ради міністрів. М. Хрущов стає ініціатором проведення нової політики , яка пізніше набула назву «  хрущовської відлиги». На думку М.Хрущова , система створена в СРСР , є справедливою та історично виправданою , здатною  до прогресу. Але при цьому наголошувалося на необхідності позбавитися репресивних  перекручень, сталіністських  методів керівництва , тобто провести десталінізацію.

Початок десталінізації в Україні 

 

 

 

• Союзним республікам надавалися більш широкі права в економічній і культурній сфері.
• Почалася реабілітація репресованих в 30 – ті роки відомих радянських , партійних, військових діячів,науковців.
• З таборів ГУЛАГ в Україну повернулися ті , хто був репресований за дрібні « провини» - анекдоти про радянську владу та Й. Сталіна.
• Було припинено масові репресії
• На шпальтах газет поступово зникло ім’я Й. Сталіна, все частіше з’являлися матеріали , що засуджували сталінський режим.
• Було знято пам’ятники , погруддя і портрети Й. Сталіна, що прикрашали приміщення держанних установ.
• Були змінені назви міст , селищ, районів, заводів, колгоспів, кораблів тощо, які носили ім’я Сталіна.
• Демократизувалась робота партійних організацій. Було прийнято новий Статут КПРС , в якому передбачалось оновлення не менше  чверті  складу ЦК і його Президії на кожних чергових виборах; обрання керівників партійних органів тільки на три строки. Це обмежувало , в певній мірі,владу партійних чиновників.
• Докладались зусилля з демократизації всіх сфер суспільного життя.
• Зменшився контрольних централь них органів над економікою, тому що були створені територіальні органи управління економікою – ради народного господарства(раднаргоспи)
• Розширилися права республік у формуванні бюджету , в  сфері матеріально – технічного забезпечення, збуту, в адміністративних питаннях.
• Більше можливості з’явлося для розвитку культури , свобідної творчості

Причини непослідовностікерівництва СРСР при проведенніполітикидесталінізації.

- більшість  керівників країни в тому числі  і М. Хрущов, були причетні до  репресій і поділяли відповідальність  за трагічні події 1925 – 1950 рр.

- соціалістична  держава з планово – директивною  економікою і однопартійною системою  не могла функціонувати на  демократичних засадах.

- в умовах «холодної війни» СРСР не був підтриманий провідними капіталістичними державами.

- М.Хрущов  – був людиною суперечливою  і непослідовною, надзвичайно  емоційною, амбіціозною, схильною  до адміністративного вирішення  проблем, здатною на пусті обіцянки.

45.Охарактеризувати розвиток народного  господарства в середині 50 –х  першій половині 60 – х років  20 ст.

46.Розкрити зміст реформ сільського  господарства  і промисловості  середини 60 -  х років 20 ст.

47. проаналізувати причини виникнення , програмові  та організаційні  засади дисидентства.

Наприкінці 50- х на початку 60 – років з’являється рух – дисидентів. Вони відкрито висловлювали свої погляди , піддавали критиці політику КПРС і радянського уряду. В Україні дисиденти висловлювались за незалежну українську державу, проти колоніальної політики центру.  Дисидентство  - мирна боротьба, мета якої – переконати загал , суспільство в необхідності демократичних змін.

Особливості дисидентського руху в Україні.

• Дисидентський рух був загальноукраїнським явищем; він виникає у всіх регіонах України
• Дисид. Рух охоплював різні соціальні верстви суспільства.
• Дисидентс. Рух був масовим , організованим ( спілки, об’єднання, комісії)

Спочатку дисидентами  стали «шестидесятники» - молоде покоління  письменників: Л.Костенко, В.Симоненко,І.Драч, І.Дзюба, В.Стус та ін..

Потім кількість дисидентів зростає , починають створюватись дисидентські організації. Організації дисидентів зазнавали переслідувань. Проти  активних їх членів і лідерів було проведено судові процеси в 1961- 1965 рр. Репресії було спрямовано проти  Петра Григоренка, Левка Лук’яненка, Валентина Мороза та багатьох інших відомих дисидентів.

48.  Вказати причини і прояви  кризових явищ  в  економіці  в 70 –ті  початку 80-х років  20 ст.

Радянська система склалася і зміцнила в 20-30 –ті роки. В 1965- 1985 рр. вона зазнала гострої кризи, з  якої були два виходи: або радикальні реформи , або часткові зміни, що не чіпали засад системи, допомагали пом’якшити наслідки кризи , але не ліквідувати її (кризи) причини повністю.

Керівництво СРСР (і України) обрало другий шлях. Цей вибір визначив характер кризового двадцятип’ятиріччя: повільного , хворобливого, болісного для суспільства сомознищення радянської системи, що не могла подолати кризу.