Хибні друзі перекладача, шляхи подолання та уникнення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ПРИКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

 

 

 

 

 

 

 

ОБОВ’ЯЗКОВЕ ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ

з дисциплани «ВСТУП ДО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА»

НА ТЕМУ:

 

«Хибні друзі перекладача, шляхи подолання та уникнення »

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студ. гр. ПР-43

Шкут О.О

Перевірила: ст. викл. каф.

ТПП Жукова І.Р

 

 

 

 

Суми 2015

 

Зміст

Вступ

1. Причини винекнення «хибних друзів перекладача»…………………...…………………..4

2. Проблема «хибних друзів перекладача» при перекладі……………………………………5

2.1 Види хибних друзів перекладача……………………………………….…………………..7

3. «Хибні друзі перекладача» на прикладі фразеологізмів………………..…………………..9

4. Шляхи подолання та уникнення «хибних друзів перекладача»…………...……………..10

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

                                                                       Вступ

Знання лексичних особливостей науково-технічної літератури є необхідною умовою, оскільки при перекладі поруч з інтернаціональними словами, що певною мірою є помічниками перекладача, доволі часто трапляються провокуючі фактори тексту джерела, якими є «хибні друзі перекладача». Тому вивчення їх особливостей у науково-технічному перекладі саме зараз, у період становлення України на міжнародній арені та розширення її науково-технічних зв`язків з іноземними державами, грає важливу роль.

Мета данного дослідження - зрозуміти джерела виникнення, помилки і труднощі при перекладі «хибних друзів перекладача» і встановити способи їх подолання та уникнення для перекладачів як художньої, так і науково-технічної літератури.

Об’єкт дослідження: міжмовне явище «хибні друзі перекладача».

Предмет дослідження: «хибні друзі перекладача» під час перекладу.

До дослідження даної проблеми звертались такі вчені, як В.В.Акуленко, Л.С.Бархударов, Л.І.Борисова, Р.А.Будагов, В.В.Виноградов, Є.В.Горбунов, К.Б.М.Готліб, В.В.Дубічинський, А.І.Журавльов, В.І.Карабан, В.В.Келтуяла, В.М.Коміссаров, І.В.Корунець, В.Н.Крупнов, В.Л.Муравьов, І.А.Носенко, Я.І.Рецкер, А.В.Федоров, О.Д.Швейцер та ін.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що явище «хибних друзів перекладача» досить поширене, а кількість помилок, які здійснюють при перекладі літератури висока.

 

 

1. Причини виникнення «хибних друзів перекладача»

Важлива роль, яку англійська мова відіграє на сучасному етапі як основний засіб міжнародного спілкування, поставила вчених-лінгвістів перед необхідністю звернути більше уваги на особливості її функціонування в усіх стилістичних різновидах.

Характерною рисою розвитку сучасної науки є остаточне набуття англійською мовою статусу мови світової науково-технічної літератури. Унаслідок цього переклад науково-технічної літератури з англійської на українську мову вимагає від перекладача-спеціаліста високого рівня професійної майстерності, обумовленого в тому числі знанням лексичних, граматичних та стилістичних особливостей науково-технічних текстів.

 Знання лексичних особливостей  науково-технічної літератури є  необхідною умовою, оскільки при  перекладі поруч з інтернаціональними  словами, що певною мірою є  помічниками перекладача, доволі  часто трапляються провокуючі  фактори тексту джерела, якими  є «хибні друзі перекладача». Тому вивчення їх особливостей у науково-технічному перекладі саме зараз, у період становлення України на міжнародній арені та розширення її науково-технічних зв`язків з іноземними державами, грає важливу роль. [1, ст. 12]

У практиці перекладацької та лексикографічної роботи, а також викладання іноземних мов особливі труднощі представляє особлива категорія слів, відома як «хибні друзі перекладача». Роль міжмовних синонімів відіграють слова обох мов, повністю або частково збігаються за значенням і вживання (і, відповідно, що є еквівалентами при перекладі). Міжмовних омонімів можна назвати слова обох мов, подібні за ступенем ототожнення звуковий (або графічної) форми, але мають різні значення. Нарешті, до міжмовних паронімів слід віднести слова зіставних мов, не цілком подібні за формою, але які можуть викликати у більшого чи меншого числа осіб неправдиві асоціації та ототожнюватися один з одним, незважаючи на фактичну розбіжність їхніх значень.

Всі ці випадки об'єднує практична обставина, що слова, асоційовані та ототожнюються (завдяки подібності в плані вираження) у двох мовах, в плані змісту або щодо вживання неповністю відповідають або навіть повністю не відповідають один одному.

Принципово слід розрізняти «хибних друзів перекладача» в усній і письмовій формах мови. Ця вимога обов'язкова у разі зіставлення мов з абсолютно різними письменностями або, навпаки, в разі мов із загальною писемністю, але фонематичною несхожою лексикою. [1, ст. 38]

Історично «хибні друзі перекладача» є результатом взаємовпливів мов, в обмеженому числі випадків можуть виникати в результаті випадкових збігів, а в родинних, особливо близькоспоріднених, мовами грунтуються на родинних словах, висхідних до загальних прототипів у мові-основі.

В англійській і російській мовах слова цього роду в переважній більшості випадків являють собою прямі або опосередковані запозичення із загального третього джерела (часто це інтернаціональна або псевдоінтернаціональна лексика або паралельні похідні від таких запозичень). Значно менше представлені результати власне англо-російських мовних контактів: слова англійського походження в російській мові і російського походження в англійській, хоча серед запозичених слів цієї групи іноді спостерігаються суттєві розбіжності зі словами-зразками, що ускладнюють носіям мови-джерела розуміння, здавалося б, «свого» слова в іншій мові. [1, ст. 45]

В англійській і російській мовах «хибні друзі перекладача», що налічують кілька тисяч слів, зустрічаються в межах чотирьох частин мови: іменників, прикметників, прислівників і дієслів. У великому числі випадків в цій ролі виступають не поодинокі слова, а всі представники відповідних словотворчих гнізд. Природно, для осіб, які володіють основами мов, помилкові ототожнення мають місце лише у сфері однакових частин мови: так, іменники асоціюються з іменниками і т. д., омонімія ж частин мови, як правило, не викликає труднощів. З семантичної точки зору, слова які вводять в розбіжность виявляються слова, що належать до аналогічних або суміжних семантичним сферам або, у всякому разі, що можуть виявитися в східних контекстах; явно випадково збігаються лексеми, по суті не зустрічаються в однакових контекстах (типу англ. rock «скеля» - рос. рок), не викликають хибних асоціацій. Розбіжності в парах «хибних друзів перекладача» можуть помічатися в понятійному змісті, реаліях, стилістичних характеристиках та лексичної сполучуваності; на практиці всі ці типи розбіжностей нерідко переплітаються.  [2, ст. 58]

2. Проблема «хибних друзів перекладача» при перекладі

При вивченні і використанні іноземної мови ми часто схильні переносити наші мовні звички на чужу мовну систему. Рідна мова, міцно вкорінена в нас, штовхає на помилкові аналогії. Вивчення «псевдоінтернаціональних» слів допомагає перекладачеві уникнути багатьох помилок, викликаних схожістю форми слів при відмінності в їх змісті.

«Помилкові друзі перекладача», констатує В.В. Акуленко, вводять в оману, не тільки початківців перекладачів, а й досвідчених мастеров. В дійсності, як відзначають багато дослідників цієї лексичної категорії, «помилкові друзі перекладача» здатні вводити в розбіжність не тільки людей, початківців вивчення мови і погано володіють ім. Також небезпечно це мовне явище і для осіб, впевнено і практично задовільно користуються іноземною мовою, і навіть іноді для фахівців-філологів (у тому числі лексикографів, перекладачів-професіоналів, викладачів).

Так виникають численні помилки, які направляють перекладача в семантичні кальки і випадки порушень лексичної сполучуваності або стилістичного узгодження не тільки в процесах користування іноземній промовою, а й при перекладах на рідну мову.

Смислова структура висловлювання здається перекладачеві цілком очевидною, але насправді воно може мати зовсім інший зміст. Виявляється, що англійське висловлювання спеціально направляє перекладача в хибному напрямку. Візьмемо просту англійську приказку: It is a long lane that has no turning. Здавалося б, на російську мову вона перекладається дослівно: «Це довга дорога, яка нікуди не згортає». Але цей простий переклад виявляється «хибним другом». Англієць таким дивним для російського перекладача чином висловлює зовсім іншу думку: «Дорога, яка ніде не згортає, була б такою довгою, що і існувати не може». Аналогічним чином спрямовує перекладача по хибному шляху й інша англійська приказка: It is a good horse that never stumbles. На перший раз погляд, переклад елементарний: «Це хороший кінь, який ніколи не спіткнеться». Насправді сенс тут такий: кінь, який ніколи не спіткнеться, повинен бути таким хорошим, що подібних коней взагалі не буває.

 При цьому не можна  вважати, що будь-які помилки цього роду свідчать про недостатнє володіння чужою мовою або про недбалість мовця. Як зізнається в сучасній теоретичній лінгвістиці, володіння другою мовою в більшості випадків не буває цілком бездоганним, а одно вільне абсолютно правильне паралельне використання двох мов є лише теоретично допустимою абстракцією.

Звідси випливає, що переважна більшість людей, які знають мови, може в різній мірі допускати помилки в слововживанні та переказі. І саме потреби практики перекладу обумовлюють дослідження даного явища. Особливо це актуально для усного перекладу, при якому дуже важливим навиком професійного перекладача є навик перемикання з однієї мови на іншу. Однією з закономірностей функціонування цієї навички є те, що навик перемикання віддає перевагу формально-знаковим зв'язкам. Маються на увазі прямі зв'язки між еквівалентами двох мов при перекладі без ідентифікації денотата (ситуації).

Ця закономірність призводить до парадоксального висновку, що смисловий аналіз, який необхідний для уникнення помилок в явищі «хибних друзів перекладача», стає чинником, що гальмує функціонування навику перемикання. У цьому полягає одна з протиріч діяльності усного перекладача. Відмова в цілому ряді випадків від денотативних зв'язків (смисловий аналіз) підвищує ефективність функціонування навику перемикання, але ігнорування денотата призводить до таких помилок, як Буквалізм. [1, ст. 96]

2.1 Види «хибних  друзів» перекладача

При порівнянні англійської та російської мов можна виявити значну кількість слів, що мають подібне написання або звучання. В основному ці запозичення - або з однієї мови в інший, або - це частіше - обома мовами з третього, загального джерела: як правило, латинської, грецької, французької (parliament, diplomat, method, theory, organization, etc.).

Слова такого роду можуть, як допомагати, так і заважати перекладачеві. Допомога вони надають в тих випадках, коли за зовнішньою схожістю варто збіг значень. Незалежно від контексту слово zink буде перекладатися як цинк, chameleon як хамелеон, panorama як панорама, а classical music як класична музика. Таку лексику прийнято називати інтернаціональною. Не слід недооцінювати її роль в перекладі. Для вивчення мови ці слова як би служать опорами, на яких будується зміст тексту. Зверніть увагу на те, як багато схожих з російськими лексичних одиниць, в пропозиції, взятому з журнальної статті:

The logic and strategy behind the US Administration proposals were that the country might, over time, be willing to reduce drastically, perhaps someday to eliminate, its garrisons on this territory.

Однак, будучи запозиченим іншою мовою, слово може знайти нові значення, його семантична структура може повністю змінитися. Не виключені і чисто випадкові збіги. Такі слова прийнято називати псевдоінтернаціональнимі. Як було вище сказано, вони отримали свою назву від французького faux amis de traducteur - «помилкові друзі перекладача». У тій же мірі, в якій інтернаціональна лексика служить підмогою перекладачеві, псевдоінтернаціональная може бути перешкодою - вводити в оману, штовхати до різного роду огріхам і помилок. «Помилкові друзі» не так небезпечні, коли їх значення настільки розходяться зі значеннями схожих з ними російських слів, що найближчий контекст виключає можливість неправильного розуміння, а, отже, і перекладу. Нікому не прийде в голову переводити toreadamagazine як читати магазин або tolaysmb. underanobligation як покласти кого-небудь під облігацію. Будь учень сам або за допомогою словника переведе ці словосполучення як читати журнал і зв'язати кого-яким зобов'язанням. [3, ст. 60]

В усному мовленні сама екстралінгвістична ситуація нерідко підказує правильний сенс. При перекладі письмового тексту ми позбавлені такої додаткової опори. Однак магія зовнішньої схожості слів настільки велика, що навіть досвідчені перекладачі часом, потрапляючи під неї, допускають помилки. Для перекладача-псевдоінтернаціональная лексика особливо небезпечна. Можливо, певну допомогу йому нададуть наступні напуття:

1. Не можна забувати про те, що у ряду слів в обох мовах схожість чисто формальне - у них немає жодного спільного, пересічного значення. При цьому контекст часто не подає сигналів про те, що напрашивающееся за аналогією «відповідність» - помилкове. В основному, це буває наслідком того, що різномовні «аналоги» належать до одного кола понять. Наприклад, англійське слово decade і російське декада означають певний відрізок часу, але перше - десятиліття, а друге - десять днів. Англійске biscuit і російське бісквіт перше - це сухе печиво, а друге - випічка з солодкого здобного тіста. Ось ще кілька прикладів: