Розподільна логістика. Цілі, задача, функції

Поняття розподільної логістики 

Термін «розподіл», використаний у назві вивчається функціональної області логістики, має широке застосування як у науці, так і в практиці. Тлумачний словник сучасної російської мови свідчить, що розподілити - це означає  розділити що-небудь між ким-небудь, надавши кожному певну частину. Наприклад, розподіляють отриману суму доходу між підприємством, державою і різними фондами; розподіляють отриману суму прибутку між членами  акціонерного товариства і т. п.

В економіці розподіл - це фаза відтворювального процесу: спочатку треба зробити матеріальні блага, а потім розподілити їх , тобто  виявити частку кожного виробника  в створеному багатстві.

При цьому розподіляється право власності на вироблений продукт  праці. Самі продукти, наприклад, зібрані  на вагонобудівному заводі вагони, між учасниками виробничого процесу  не розподіляються.

У логістиці під розподілом розуміється фізична, відчутне, речовий  зміст цього процесу. Закономірності, пов'язані з наданням прав власності, тут також беруться до уваги, проте  не вони є основним предметом дослідження  та оптимізації. Головним предметом  вивчення в розподільній логістики  є раціоналізація процесу фізичного  розподілу наявного запасу матеріалів. Як упакувати продукцію, за яким маршрутом  направити, чи потрібна мережа складів (якщо так, то яка?), Чи потрібні посередники - ось приблизні завдання, які  вирішуються розподільної логістикою.

Логістика вивчає і здійснює наскрізне управління матеріальними  потоками, тому вирішувати різні завдання розподільного характеру, тобто ділити що-небудь між ким-небудь, тут припадає на всіх етапах:

- розподіляються замовлення  між різними постачальниками  при закупівлі товарів;

- розподіляються вантажі  за місцями зберігання при  вступі на підприємство;

- розподіляються матеріальні  запаси між різними ділянками  виробництва;

- розподіляються матеріальні  потоки в процесі продажу і  т. д.

Для того щоб окреслити  межі розподільчої логістики, розглянемо схему процесу відтворення капіталу, який, як відомо, має три стадії (рис. 32). 

 

 

 

Рис. 32. Процес відтворення  капіталу і функціональні області  логістики 

 

Матеріальні потоки на стадії придбання засобів виробництва  є об'єктом вивчення і управління закупівельної логістики, матеріальні  потоки на стадії виробництва-об'єктом  виробничої логістики. Об'єктом розподільної логістики матеріальні потоки стають на стадії розподілу і реалізації готової продукції.

Поняття розподільчої логістики  легко сформувати на основі загального визначення поняття логістики. У  главі I (§ 1.2) логістика визначається як наука (діяльність) про наскрізному  управлінні матеріальними потоками, що включають в себе:

- доведення матеріального  потоку до виробництва;

- управління процесом  проходження потоку всередині  виробництва;

- управління процесом  доведення готової продукції  до споживача.

У цій же главі підкреслюється, що специфіка логістики полягає  в об'єднанні управління матеріальним потоком на названих трьох ділянках, а також всередині кожного  з них, в «одних руках» (виділення  єдиної функції управління матеріальними  потоками - § 1.3). Розподільна логістика  вивчає останній етап (не у відриві, а в глибокій системній взаємозв'язку з попередніми етапами), тобто  представляє собою науку (діяльність) про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, зберігання та обробки відповідної інформації.

Принципова відмінність  розподільчої логістики від традиційних  збуту та продажу полягає в  наступному:

- підпорядкування процесу  управління матеріальними та  інформаційними потоками цілям  і завданням маркетингу;

- системна взаємозв'язок  процесу розподілу з процесами  виробництва і закупівель (в плані  управління матеріальними потоками);

- системна взаємозв'язок  всіх функцій всередині самого  розподілу.

Визначення розподільної логістики формулюється наступним  чином: розподільна логістика - це комплекс взаємопов'язаних функцій, що реалізуються в процесі розподілу матеріального потоку між різними оптовими покупцями, тобто в процесі гуртового продажу товарів.

Процес роздрібного продажу  в логістику, як правило, не розглядається. Ефективність цього процесу в  основному залежить від факторів, що лежать за межами логістики, наприклад, від знання психології покупців, від  уміння оформити торговельний зал, організувати рекламу і т. п. Раціональна організація  матеріальних потоків у процесі  роздрібного продажу, звичайно ж, необхідна, але тут значимість її набагато нижче, ніж на більш ранніх стадіях руху матеріального потоку.

Уточнимо, що сказане вище відноситься не до процесу роздрібної торгівлі в цілому, який включає  в себе і оптову закупівлю і  роздрібний продаж, а тільки до роздрібного  продажу, то є до обслуговування покупця.

Об'єкт вивчення в розподільній логістики - матеріал потік на стадії руху від постачальника до споживача. Предмет вивчення - раціоналізація процесу фізичного просування продукту до споживача.

Розподіл матеріального  потоку вже досить давно є суттєвою стороною господарської діяльності, однак становище однієї з найбільш важливих функцій воно набуло лише порівняно недавно. У країнах  з розвиненою ринковою економікою у 50-х - початку 60-х років системи  розподілу розвивалися в значній  мірі стихійно. Питання вибору каналів  розподілу, упаковки товарів, підготовки їх до транспортування та доставки одержувачу; питання виробництва  і закупівель матеріалів вирішувалися в слабкій взаємозв'язку один з одним. Окремі підфункціі, які в сукупності утворюють функцію розподілу, трактувалися як самостійні функції управління. Інтегрований погляд на функцію розподілу отримав розвиток в 60-х - початку 70-х років. У цей період прийшло розуміння того, що об'єднання різних функцій, що стосуються розподілу виробленого продукту в єдину функцію управління, несе в собі великий резерв підвищення ефективності.

Результатом інтегрованого  підходу до реалізації різних функцій  розподілу стало включення розподілу  в структуру функціонального  управління організацій та підприємств.

У торгівлі прикладом інтеграції різних підфункцій розподілу може служити виділення і розвиток спеціальних структур, що займаються постачанням магазинів. У країнах з розвиненою ринковою економікою такі структури розподілу в 70-ті роки стали створювати і розвивати великі ланцюга роздрібної торгівлі. Вітчизняний досвід представлений організацією централізованої доставки товарів у магазини експедиційними підрозділами торгових оптових баз.

 

Распределительная логистика - цели, задачи и функции.

Для удовлетворения требований заказчика к качеству, своевременности  поставок и ценам вся деятельность предприятия должна быть согласована  и ориентирована на потребителей.

 

Продукция, готовая к потреблению, должна быть своевременно, с минимальными затратами и без ущерба для  качества доставлена в требуемом  количестве в оговоренные сроки  к тем потребителям, которые проявили на нее спрос. Функциональная область  логистики, относящаяся именно к  распределению продукции, и называется распределительной логистикой.

Границы распределения в  отечественной экономической науке  впервые очертила М. Е. Залманова, предложив  под распределением понимать упаковку продукции; экспедирование: управление сбытом; хранение на складе готовой  продукции поставщика; складское  хозяйство для готовой продукции; транспортировку до склада - транспортное хозяйство для перевозок готовой  продукции .

Логистика в сфере распределения  представляет собой комплекс стратегических, организационных, финансовых и других мер, тесно связанных между собой  в гибкую систему управления материальными, информационными, финансовыми и  другими потоками в непроизводственный период.

Несмотря на то что в  последние 10-15 лет на Западе в связи  с бурным прогрессом логистики несколько  сместились и "размылись" границы  между сбытом, маркетингом и логистикой, а распределительные функции  все больше отождествляют с маркетинговыми и логистическими, в зарубежной литературе в настоящее время все еще  нет четкого разграничения целей  и функций сбыта (распределения) и маркетинга. Большинство авторов  придерживается мнения, что распределительные  функции являются частью маркетинга фирмы. В то же время ряд отечественных  исследователей считает, что основным отличием распределительной деятельности от маркетинговой является наличие  для сбыта (распределения) установившейся товаропроводящей сети и хозяйственных  связей по поставкам (продаже) готовой  продукции потребителям. Для маркетинга же характерно увеличение объемов продаж путем освоения новых сегментов  рынков или расширения имеющихся  за счет изменения ассортимента готовой  продукции, улучшения политики продвижения  товаров и т. п.

В отличие от того, что  понимается под распределением продукции  в административно-командной системе (т. е. предоставление права собственности  на распределяемый товар), в логистике  это физическая доставка товара потребителю.

При этом, как правило, процесс  розничной продажи в логистике  не рассматривается, так как эффективность  процесса зависит в основном от факторов, лежащих за пределами логистики.

Общая единая операция "физического  распределения" состоит из элементарных операций, которые в свою очередь  могут быть объединены в комплексные (групповые) операции.

Для практического выполнения операций по физическому распределению  продукции могут быть привлечены как соответствующие подразделения  фирмы-производителя, занимающиеся сбытом, так и специализированные фирмы-посредники, занимающиеся выполнением тех или  иных физических операций. Из соображений  организационного и эксплуатационного  удобства эти фирмы чаще всего  выполняют несколько приведенных  функций.

В соответствии с этим под  физическим распределением пони-г мается деятельность по планированию, организации  и контролю за физическим перемещением материалов и готовых изделий  от места их происхождения к местам использования с целью удовлетворения требований потребителей и получения  прибыли.

Таким образом, если под логистикой понимать науку об yпpaвлении экономическими потоковыми системами, а под распределением - совокупность коммерческого, канального и физического распределения  готовой продукции и услуг, то распределительная логистика - это  процесс управления коммерческим, канальным  и физическим распределением готовой  продукции и услуг с целью  удовлетворения спроса потребителей и  извлечения прибыли.

Распределительная логистика  базируется на следующих принципах: 1. Координация всех процессов товародвижения, начиная с начальных операций товаропроизводителя и заканчивая сервисом потребителя. 2. Интеграция всех функций управления процессами распределения  готовой продукции и услуг, начиная  с определения целей и заканчивая контролем. 3. Адаптация коммерческого, канального и физического распределения  к постоянно меняющимся требованиям  рынка и в первую очередь к  запросам покупателей. 4. Системность  как управление распределением в  его целостности и взаимозависимости  всех элементов сбытовой деятельности. 5. Комплексность, т. е. решение совокупности проблем, связанных с удовлетворением  платежеспособного спроса покупателей. 6. Оптимальность как в соотношении  частей системы, так и в режиме ее функционирования. 7. Рациональность как в организационной структуре, так и в организации управления.

Организованная в соответствии с перечисленными принципами распределительная  логистика обладает такими свойствами, как эмержентность, синергизм и  конгруэнтность.

Эмержентноапь - способность  порождать системный эффект от оптимальной  координации деятельности

Синергизм заключается в  наличии комплексных функций, полнота  реализации которых и позволяет  получить свойства системы, которыми не обладают ее элементы.

Конгруэнтность - соразмерность (соответствие) элементов распределительной  логистики между собой и с  целями системы.

Анализ тенденций развития современной экономики показывает все возрастающую роль сферы обращения  и сбыта. Поэтому значение распределительной  логистики особенно возрастает. Это означает, что производители товарной продукции, особенно крупные, будут стремиться все больше закупать и все меньше производить самостоятельно. Например, по данным швейцарского банковского объединения, проводившего исследования ряда машиностроительных и металлообрабатывающих фирм, на закупки у других предприятий приходится около 40 % всего оборота этих фирм. Этот показатель имеет тенденцию к возрастанию.

Экономическая природа распределительной  логистики может быть исследована  более полно, если наряду с ее функциями  рассмотреть задачи и методы их решения.

Основными задачами распределительной  логистики являются:

1. Максимизация прибыли предприятия при более полном удовлетворении спроса потребителей.
2. Эффективное использование производственного аппарата предприятия за счет оптимальной загрузки производственных мощностей заказами потребителей.
3. Рациональное поведение на рынке с учетом его постоянно меняющейся конъюнктуры.

Для решения каждой перечисленной  задачи и всех вместе взятых необходимо придерживаться правил:

1. Результатом распределительной логистики является удовлетворение спроса покупателей и извлечение прибыли предприятием, которое зависит в первую очередь от покупателей. При этом повлиять на решение покупателя, равно как и заставить его в условиях рыночной экономики покупать товар или услугу, распределительная логистика не может. Следовательно, результаты и ресурсы существуют только вне распределительной логистики.
2. В процессе продвижения товаров и услуг на рынок необходимо проводить оценку рыночных возможностей предприятия и максимальное использование его потенциальных преимуществ. Следовательно, результатов распределительной логистики можно достичь путем использования возможностей, а не решением проблем.
3. Для получения результатов распределительной логистики необходимо принимать решение, на каких направлениях сбытовой политики сконцентрировать ресурсы предприятия. Следовательно, ресурсы следует направлять на использование возможностей предприятия и рынка.
4. Учитывая законы рынка и потребности потребителей путем установления подлинного лидерства на рынке, можно достичь высоких результатов распределительной логистики.
5. Главной проблемой распределительной логистики является постоянный поиск новой рыночной ниши или новых форм организации продвижения товара на рынок, так как если не предпринимать дополнительных усилий, вероятно появление тенденции к саморазрушению распределительной логистики.
6. Распределительная логистика, предоставленная сама себе, всегда функционирует неверно.