Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних установ України

2 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень: наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України  від 30 грудня 2004 р. N 144/5). // «Ліга Закон»

металів і сплавів; нафтопродуктів; лаків, красок, емалей; гуми і пластмаси; наркотичних засобів і психотропних речовин; спиртовмісних рідин; харчових продуктів; дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння.

Головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення.

Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання тексту, факт викривлення ознак писемного мовлення тощо, класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа. Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менше 500 слів).

Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Головними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:1

● Установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту;

● Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабко видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл;

● Установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами;

● Визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються;

● Ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця.

Питання, що вирішуються експертизою друкарських форм, є:

1. Установлення особливостей виготовлення друкарських засобів (форм) і відображення їх у відбитках.

______________

 1 Курс криминалистики: В 3-х томах. Т.1 / Под ред. О.Н.Коршуновой и А.А. Степанова: Ассоц Юрид центр СПБ: Юрид центр Пресс, 2004 .– С. 652.

2. Установлення належності літер певному комплекту шрифту.

3. Установлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машини, касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), копіювально-розмножувальної техніки (електрофотографічні апарати, факси), ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків;

 4. Установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; їх ідентифікація;

5. Установлення типу та ідентифікація комп'ютерної техніки за виготовленим за їх допомогою документом.

  Експертизою матеріалів документів установлюються рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі речовини та ін.), а також їх спільна (різна) родова (групова) належність; визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.

Головними завданнями фототехнічної експертизи є:  ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а також апаратури, яка застосовувалась для виготовлення позитивів (збільшувачі, кадрувальні рамки, глянсувачі та ін.);  ідентифікація негатива за позитивом; ідентифікація типу (марки) фото- і кіноматеріалів, які застосовуються для зйомки і для виготовлення фотознімків і кінофільмів; ідентифікація предметів, приміщень та ділянок місцевості, відображених на знімках (негатива); відновлення первісних зображень на фотознімках.

Технічна експертиза матеріалів та засобів відеозвукозапису здійснює ідентифікацію засобів відео- та звукозапису (відеомагнітофона, магнітофона, диктофона та ін.), що використовувались для отримання магнітних відео- та фонограм; ідентифікація особи за голосом та мовою на фонограмі; вирішення питань, пов'язаних з технологією виготовлення відео- та фонограм; вирішення питань, пов'язаних з установленням особливостей звукового середовища, у якому проводився запис фонограми, та умов запису.

Суттю портретної експертизи є ідентифікація особи (трупа) за фотознімком (фотокарткою, негативом, кінострічкою). Порівняльними матеріалами для ідентифікації особи за фотознімком можуть бути достовірні фотографії цієї особи (любительські, професійні, а також експериментальні фотознімки, виготовлені, можливо, за участю спеціаліста (слідчим (судом)). Доцільно, щоб серед порівняльних зразків були знімки, близькі до досліджуваного за часом зйомки і ракурсом зображення. Ідентифікація трупа проводиться шляхом порівняння фотознімка трупа з прижиттєвими знімками.

Метою трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально-фіксованими слідами - відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо). Перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об'єктів. Для вирішення ідентифікаційних завдань експертові необхідно надати: предмети зі слідами, а якщо вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки); об'єкти, якими, за припущенням слідчого (суду), могли бути залишені ці сліди; дані про час виявлення слідів, умови, у яких були об'єкти зі слідами до їх направлення на експертизу. Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи: експертиза слідів рук людини; експертиза слідів ніг людини, її взуття, шкарпеток, панчіх; експертиза слідів рукавичок, одягу людини, слідів пошкоджень на об'єктах, слідів нашарувань на об'єктах; експертиза слідів ніг (лап) тварини; експертиза знарядь, агрегатів, інструментів, холодної зброї і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами, експертиза слідів знаряддя та інструментів; експертиза слідів транспортних засобів; експертиза замикальних та контрольних засобів; експертиза слідів розділу цілого на частини; експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах; експертиза холодної зброї; експертиза вузлів та петель. Не виключається можливість проведення трасологічної експертизи за слідами інших слідоутворювальних об'єктів, зокрема зубів (інших частин тіла людини або тварини), різного роду предметів масового виробництва тощо.

 Балістичною експертизою вирішується установлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах; визначення виду, системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї і боєприпасів; визначення технічного стану зброї, боєприпасів і придатності їх до стрільби; установлення можливості пострілів без натискання на спусковий гачок; установлення способу виготовлення саморобних вогнепальних пристроїв; установлення обставин, пов'язаних з використанням вогнепальної зброї (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди тощо).

Експертиза вибухових пристроїв має на меті:  визначення факту вибуху вибухового пристрою на місці події; визначення виду вибуху; визначення належності об'єкта до вибухових пристроїв (боєприпасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою; визначення потужності вибуху вибухового пристрою; установлення здатності пристрою викликати вибух та можливості вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання тощо); установлення наявності в обставинах справи даних, що стосуються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в дію.

Судово-медичні і судово-психофізіологічні експертизи. Цей клас включає чотири роди експертиз: судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні і комплексну судову психолого-психіатричну.

В свою чергу, рід судово-медичних експертиз поділяється на чотири види: експертиза живих осіб, експертиза трупів, експертиза речових доказів медичного характеру; експертиза за матеріалами справи.

Експертиза живих осіб проводиться по відношенню до потерпілих чи інших осіб для визначення наявності, характеру і тяжкості тілесних пошкоджень, віку людини та інших питань. Основними підвидами даного виду експертизи є експертизи:

а) ступеня тяжкості шкоди, завданої здоров’ю, штучних і притворних хвороб;

б) втрати працездатності;

в) статевих порушень і спірних статевих станів;

г) по визначенню віку та ідентифікації особи.

Експертиза трупів включає значну кількість підвидів, класифікованих на основі причин і умов,  що спричинили смерть особи. Такими підвидами є експертизи трупів:1

а) при механічній травмі;

б) при пошкодженнях, спричинених гострими предметами;

в) при пошкодженнях, спричинених тупими предметами;

г) при транспортних травмах;

д) при вогнепальних пошкодженнях;

е) при пошкодженнях з падіння з висоти;

є) при механічній асфікції;

ж) при смерті від дії високих і низьких температур;

з) при смерті від дії електрики;

и) при смерті від дії іонізуючого, в тому числі радіоактивного, опромінення;

і) при смерті від різкої зміни тиску;

к) при отруєннях;

л) новонароджених;

м) жіночих;

н) неопізнаних, змінених і розчленованих.

До судово-медичних досліджень речових доказів медичного (біологічного) характеру відносяться дослідження:

а) крові;

б) виділень (поту, мочі, статевої рідини);

в) волосся;

г) органів, тканин, залишків людини;

д) мікро частин.

Основними питаннями цих досліджень є : визначення природи досліджуваного об’єкта, встановлення його родової, групової належності; можливості належати визначеній особі.

Основними задачами судово-медичної експертизи при порушенні професійної діяльності медичних працівників (так званих лікарських помилок) є встановлення: чи правильно поставлений діагноз хворому, чи пройшов він необхідне обстеження; чи відповідало проведене лікування

 

________________

1 Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Норма, 2007. – С. 404.

поставленому діагнозу, чи не вплинуло лікування на погіршення здоров’я хворого; що було причиною погіршення здоров’я – саме захворювання чи лікарська помилка.

Судово-психіатрична експертиза проводиться для вирішення наступних задач:1

а) визначення психічного стану і висновку про вменяемость (невменяемость) підозрюваного (обвинуваченого), по відношенню до якого у слідчого (дізнавача, прокурора, судді) виникли сумніви стосовно його психічного здоров’я;

б) складення висновку про необхідність застосування медичних мір по відношенню до особи, визнаної недієздатною чи захворівшою психічним розладом після скоєння злочину;

в) визначення психічного стану свідків, потерпілих і висновок про здатність обстеженого правильно сприймати, запам’ятовувати і відтворювати обставини, що мають значення для справи, у випадках, коли виникають сумніви у психічній повноцінності вказаних осіб;

г) визначення психологічного стану позивачів, відповідачів та інших осіб, по відношенню до яких вирішується питання про їх дієздатність.

Судово-психіатрична експертиза може проводитися заочно, в кабінеті слідчого, амбулаторно, стаціонарно.

Судово-психологічна експертиза проводиться у тих випадках, коли психічне здоров’я не викликає сумнівів чи підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи.2 Основними задачами судово-психологічної експертизи є:

а) встановлення здатності психічно здорової людини (потерпілого, свідка, обвинуваченого) сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання;

б) встановлення здатності відстаючих в психічному розвитку неповнолітніх обвинувачених повністю розуміти значення своїх дій і визначення ступеня їх здатності керувати своїми діями;

в) встановлення стану афекту у обвинуваченого в момент вчинення злочину;