Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних установ України

Немале значення має встановлення експертом фактів, характеризуючих особу злочинця (суб’єкта злочину): ототожнення особи, визначення її фізичного і психічного стану. Врешті-решт, експертне дослідження елементів і матеріальних компонентів поведінки суб’єкта злочину, маючих доказове значення, сприяє встановленню фактів, що використовуються для визначення вини, мотивів і цілей злочину (суб’єктивна сторона). Таким чином, при оцінці фактів, встановлюваних експертом, мають на увазі можливість їх відношення до будь-якого елементу складу злочину. Задача полягає в тому, щоб правильно визначити це відношення, прослідкувати зв'язок факту і доказуваної обставини, відобразивши останнє в обвинувальному висновку (вироку).1

Судова експертиза пройшла на своєму шляху всі стадії еволюційного розвитку: від епізодичного здійснення експертиз по мірі запитів слідчої і судової практики до систематичного проведення і створення наукового фундаменту. Цей фундамент спирався на узагальнення емпіричного матеріалу, дозволяючого  визначитися в об’єктах дослідження, експертних задачах, методах і прийомах дослідження. Паралельно йшло усвідомлення загальних проблем, що стосуються всіх класів (родів) судових експертиз. В першу чергу, це були аспекти регулювання експертизи в процесуальних галузях (кримінальному, цивільному, адміністративному), питання, пов’язані з її організацією і проведенням. 2

Разом з тим у міру розвитку в цілому інституту судових експертиз, суттєвого розширення його можливостей ставало очевидним, що судова експертиза як вид специфічної діяльності може бути в силу свого міждисциплінарного характеру об’єктом самостійного наукового знання. ____________________

1 Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Норма, 2007. – С. 402.

2 Яблоков Н.П. Криминалистика. – М.: Лекс Эст, 2003 – С. 256.

 

На цьому етапі виникли перші пропозиції про створення загальної теорії судової експертизи.1 Генеральною ідеєю створення загальної теорії була основоположна закономірність: при всіх  частих, другорядних відмінностях експертиз різних родів і видів всі вони мають багато загальних позицій, які виражаються у призначенні, теоретичній обґрунтованості, джерелах виникнення, стадіях розвитку, функціонування, нормативному регулюванні, організації.

Умовами, сприяючими вирішенню задачі по створенню загальної теорії судової експертизи, були:

- наявність великого емпіричного  матеріалу в окремих родах (видах) експертиз, створення на цій основі  менших теорій цих експертиз, в яких знайшли відображення їх наукові основи і закономірності;

- розробка принципів, методологічних  основ, правових і організаційних  начал різних родів судових  експертиз, виділення із цього  об’єму того загального, що повинно  бути властиво будь-якому роду  експертизи, в тому числі і створюваним;

- наявність проміжних теоретичних  розробок по окремим проблемам судової експертизи, що знайшли відображення в монографіях, статтях, учбовій і методичній літературі;

- постійно вдосконалюючи система  методів і методик експертного дослідження, що є відображенням загального науково-технічного прогресу;

- наявність розвиненої системи  державних судово-експертних установ  у різних відомствах країни, координуючих  свою практичну і наукову діяльність.2

Таким чином,  ціль загальної теорії полягає в першу чергу в систематизації нагромаджених до цього моменту категорій всіх родів (видів) судових експертиз: поняття предмета експертизи, об’єктів дослідження, експертних задач, спеціальних знань експерта, поняття експертної компетенції і компетентності, технології експертного дослідження.

Головним призначенням загальної теорії є розробка єдиних принципів і постулатів. Вона являє собою систему знань, розкриваючих закони, властивості і відносини вивчаємого нею об’єкта (судово-експертної діяльності) і на цій основі  сприяє постійному прирощенню нових знань про судову експертизу. Формулюючі нею принципи і виявлені закономірності призвані допомогти експертизі будь-якого роду незалежно від того, на якому ступені розвитку вона знаходиться, привести свою теорію (або створити, якщо немає) у відповідності із загальнотеоретичними розробками, уникнути помилок емпіричного пошуку, прискорити процес розвитку.3

_____________________

1Шляхов А.Р. Предмет, метод и система советской науки криминалистической экспертизы / Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. Алма-Ата, 1959. – С.12-13.

2 Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Норма, 2007. – С. 415.

3 Криминалистика: Курс лекцій / Т.С. Копцева, Н.В.Кормушкина та др. – М.: Екзамен, 2005 – С. 248.

 

Об’єктом загальної теорії судової експертизи є сама експертна діяльність, що розглядається в якості певної єдиної системи, включаючої

велику кількість компонентів (суб’єкти діяльності, об’єкти дослідження, задачі, методи і т.д.).1 Предметом пізнання загальної теорії є закономірності функціонування даної системи, вихідні від цих закономірностей принципи, правила і поняття, які призвані забезпечити єдність систематизації знань про судову експертизу.

З врахуванням викладеного загальну теорію судової експертизи визначають як міждисциплінарну, предметно зв’язану з науками: кримінальний процес, криміналістика, іншими юридичними, технічними, природничими, економічними науками; як відображаючу закономірності: виникнення та існування матеріальних носіїв інформації про кримінально- і цивільно-релевантні обставини, їх дослідження в якості об’єктів експертизи; використання наукових даних і методів із різних галузей знань, забезпечуючи обґрунтованість і достовірність висновку експерта; процесу формування наукових основ судових експертиз, виділення належних їм загальних принципів, структурних зв’язків і відносин, синтез і систематизація знань про судову експертизу як єдину систему, про її інфраструктуру і протікаючи в ній процеси; правил і понять, розроблених на основі загальних і окремих теорій, що реалізуються в практичній експертній діяльності.2

Міждисциплінарний характер загальної теорії судової експертизи обумовлений тим, що предмет цієї теорії є досить різноплановим. Його сторони, властивості і відносини лежать в найрізноманітніших областях наукового знання, відображаючого всі форми руху матерії:  органічна природа, неорганічна, суспільні відносини. При цьому загальна для всіх експертиз соціальна природа поєднується з предметами пізнання (об’єкти дослідження кожної із експертиз, належать до різних галузей суспільних, технічних і соціальних наук.

Створення і розвиток загальної теорії судової експертизи неможливі у відриві від наук криміналістики, кримінального процесу та права, цивільного і адміністративного процесів. Криміналістика створила вчення про механізм скоєння злочину і про виникнення кримінально-релевантної інформації, а також теорії криміналістичної експертизи, що є однією із основоположних в загальній теорії судової експертизи. Поряд з цим використовуються і теоретичні положення, що містяться в науках судової медицини, судової психіатрії. Положення наук про процесуальне право необхідні для створення загальної теорії в силу специфічного характеру судово-експертної діяльності.

За своєю структурою загальна теорія судової експертизи представляє органічно зв’язану будову із чотирьох блоків:

1. методологічні основи загальної теорії – тут викладені поняття, система, методологія і функції загальної теорії, вивчаючі нею закономірності;

__________________

1 Шеремет А.П. Криміналістика. -  Чернівці:  Наші книги, 2008. – С. 326.

2 Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. М.: Норма, 2006. – С. 196.

2. проблема диференціації, інтеграції, систематизації і класифікації знань, використовуваних при здійсненні судових експертиз.
3. предмет, задачі, об’єкти експертної діяльності як її головні компоненти;
4. методи і методики в структурі експертної діяльності
5. інфраструктура експертної діяльності, технологія експертного дослідження.1

На сьогоднішній день серед вчених, що займаються даною проблематикою, немає єдності про структуру загальної теорії судової експертизи. Т.В. Авер’янова, наприклад, спираючись на сформульоване нею визначення загальної теорії судової експертизи, побудувала модель її структури  із 11 елементів, що включають: концептуальні основи загальної теорії судової експертизи, ряд вчень і теорій про: судову експертизу як різновид практичної діяльності; закономірності формування і розвитку судової експертизи; предмет і задачі судової експертизи; об’єкти судової експертизи, їх властивості і ознаки; суб’єкта судової експертизи; засоби і форми комунікативної діяльності при здійсненні судових експертиз і в інформаційних процесах; теорію процесів, відносин і цілей експертної діяльності; теорію експертного прогнозування, а також окремі теорії, в тому числі теорії окремих родів і видів судових експертиз.2

На думку С.Ф. Бичкової, зміст науки про судову експертизу (так її називає автор) складається із загальної теорії судової експертизи і судово-експертних галузей знань, а саме експертної техніки, експертної тактики і методики експертного аналізу окремих видів злочинів, включаючи, в свою чергу, сукупність вчень, що базуються на визначеній групі закономірностей і складових наукової бази  для вирішення проблем судово-експертної діяльності.3

 

1.2. Основні категорії  судової експертизи

Ключовими категоріями загальної теорії судової експертизи є предмет експертизи, об’єкти, експертні задачі, суб’єкти експертної діяльності.

Предмет судової експертизи – поняття науково-практичне. воно тісно пов’язане з поняттям предмета теорії судової експертизи. До предмету судової експертизи слід віднести встановлення фактів (фактичних даних), понять про факти, що мають значення для кримінальної, цивільної або адміністративної справи, шляхом дослідження об’єктів експертизи, що є матеріальними носіями інформації про наставши події. Тобто предметом експертного дослідження є не сам факт чи явище, а встановлення цього факту, явища чи судження про факт, наданий експертові. Мова йде про

_____________________

1 Криминалистика: Учебник для студентов / Агафанов В.В., Бурмашев И.А., Волков Е.А. и др.; Под ред. А.Г. Филипова – 3-е изд. – М.: Спарк, 2004.– С. 536.

2 Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. М.: Норма, 2006. – С. 199.

3 Бычкова С.Ф. Становление и тенденции развития науки о судебной экспертизе. – Алмааты, 1994. – С. 65.

 

предмет дослідження, і в цьому випадку поняття предмета рівноцінне поняттю цілей. В теоретичному плані правильне розуміння предмету судової експертизи важливе для класифікації  судових експертиз, їх зведення в класи, роди і види. В практичному плані – щоб правильно і чітко визначити основи, за якими призначається і проводиться експертиза конкретного роду (виду), здійснити необхідний підбір об’єктів дослідження і надати експерту матеріали справи, що відносяться до предмету експертизи.1

Існує три основні групи задач судової експертизи:

1. задачі загальної теорії судової експертизи, тобто задачі цієї галузі наукового пізнання;
2. задачі експертної практичної діяльності як однієї із сфер людської діяльності;
3. задачі експертних досліджень як «виробничого» елементу експертної практичної діяльності.2

Задачі загальної теорії судової експертизи як галузі наукового пізнання, в свою чергу, можна поділити на загальні і спеціальні. Загальна задача полягає в створенні наукової бази для функціонування і розвитку галузі використання спеціальних знань в експертизі як практичної діяльності в цілях отримання достовірної інформації для потреб судочинства. До спеціальних задач теорії експертизи можна віднести такі, як:

вивчення закономірностей формування і розвитку конкретних видів судових експертиз, розширення їх можливостей;

створення нових видів і родів експертиз, визваних появою нових об’єктів або удосконаленням існуючих в експертній практиці методів і методик;

розробка і удосконалення засобів, методів і методик експертної діяльності;

розробка програмного забезпечення автоматизованого робочого місця експерта за видами і родами експертиз;

прогнозування процесів, що проходять в експертній практичній діяльності, і задач наукових досліджень в області судової експертизи.3

До задач практичної експертної діяльності як однієї із сфер діяльності людини відносяться:

постійне систематичне підвищення своєї експертної компетенції, удосконалення професійної майстерності;

пошук шляхів підвищення ступеня визначення експертних видів;

оптимізація форми і змісту експертних висновків;

володіння всіма експертами основами комп’ютерної грамоти  і навиками оперативної роботи з персональним комп’ютером;

_________________

1 Криминалистика. Под. ред.. Н.П. Яблокова, М.В. Ломоносова. – М.: Юристь, 2005. – С. 419.

2 Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Норма, 2007. – С.

3  Криминалистика Под ред.. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина – М.: Дело, 2000. – С. 569.

каталогізація і паспортизація експертних методик і створення банків допоміжної експертної вихідної інформації;

створення необхідної інформаційної і правової бази для реалізації результатів експертної профілактичної діяльності.1

Трактування поняття експертної задачі багатогранне. Розрізняють задачі роду, виду, підвиду судової експертизи і задачі конкретного дослідження. Крім того, розрізняють ще і задачі кожного етапу дослідження. Залежно від кінцевої цілі дослідження їх поділяють на ідентифікаційні і діагностичні.