Теорія і методика журналістської творчості
Курсовая работа, 28 Декабря 2012, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Сучасна журналістика як соціальний інститут, що постійно впливає на суспільство та контролює його, потребує високоосвічених та кваліфікованих фахівців. Для отримання високих результатів творчу практику доцільно поєднувати з науковими дослідженням, глибоким вивченням теорії й методики журналістської творчості. Підвищення рівня журналістики підсилює інтерес до неї та стимулює стрімкий розвиток журналістикознавства – науки про журналістику. У даній роботі систематизуються набуті знання з основ теорії й методики журналістської творчості шляхом застосування їх на практиці.
Файлы: 1 файл
КУРСОВА_РОБОТА.doc
— 182.50 Кб (Скачать файл)Інші публікації – «Країна мрій», «Стимуляція імпровізації», та «Могрицький ленд-арт» за жанром – репортажі, що за типологією також відносяться до художньо-публіцистичних, а за Кройчиком – до оперативно-дослідницьких жанрів. Їх зміст відповідає формі, мова, якою вони написані, вирізняється емоційним наповненням, що дозволяє реалізувати головну мету репортажу – ілюзія присутності читача на місці подій. У них присутній образ читача, для якого написаний матеріал – в основному молодь. А також образ речового оточення, адже в репортажному жанрі важливий опис інтер’єрів та оточуючого середовища, це проймає читача довірою щодо правдивості і точності викладу матеріалу. Щодо стилю мовлення, то матеріали написані у формі розповіді, що допомагає відобразити певні ситуації у свідомості реципієнта, аби той прийняв рішення потрібне авторові – реалізації ідеї даних журналістських творів. Присутні елементи і описового стилю, що сприяє пізнанню різних фактів дійсності, викликає у адресата образ явища через його визначення. Сюжети творів концентричні, події описуються у хронологічній послідовності.
ВИСНОВОК
Під час виконання даної роботи було вирішено ряд завдань, які передбачала реалізація мети:
- було розглянуто історіографію журналістики як виду творчої діяльності, а також дані про вчених, журналістів, науковців, завдяки яким було висвітлено головні потоки та методи збору інформації, особливості жанрів, фактів, композицій журналістики тощо;
- на прикладі написання роботи було визначено основні методи наукових досліджень;
- були з’ясовані головні теоретичні засади дотекстового етапу роботи журналіста, розглянуто інформацію про інформаційний привід, з’ясовано що таке задум, тема, концепція, ідея твору, а також були визначені основні методи збирання інформації для конкретного журналістського твору;
- у процесі написання даної роботи було розглянуто практичне застосування інформаційного приводу на прикладах матеріалів, опублікованих в газеті «Сумщина», було визначено та проаналізовано їх задуми, теми, ідеї та концепції;
- було виявлення теоретичні засад професійного створення журналістського тексту, розглянуто визначення змісту й форми, композиції, фабулу, сюжету, у ході роботи було визначено як правильно обирати жанр для того чи іншого журналістського твору;
- для закріплення набутих теоретичних знань та покращення їх рівня було досліджено їх практичне використання при створенні журналістського тексту.
Під час виконання цієї роботи на прикладах матеріалів практики та виходячи з індивідуальних особливостей вдалося встановити, що кожен відтворює свої методи роботи, прийоми збору інформації, стиль подачі матеріалу, використовує ті чи інші художньо-виразних засобів і т.д. Лише на практиці відшліфовується індивідуальний стиль, здобуваються певні навички й уміння, що дозволяють успішно займатися журналістською діяльністю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Аграновський В. Ради единого слова. – М., 1978. – С.30.
2. Галич О. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. 461 с.
3. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. - Львів, 1974. - С. 261.
4. Гюнтер. Репортер обвиняет. – М., 1988.
5. Дмитровський З.Є. Телевізійна інформація: теорія і практика. Навч. Посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – С.11
6. Журналіст. – 1992. - №11/12. – С.14.
7. Здоровега В.Й. Теорія
і методика журналістської
8. Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. Навч. Посібник. – Львів: ПАІС, 2005. – С.115
9. Карпенко В.О. Основи
професіональної комінакації. –
10. Конспект лекцій
з дисципліни «Основи
11. Кренделєв Ф. Голубые мечты, сиреневая земля и… черная работа // Журналист. – 1985. - №5. – С.74.
12. Кройчик Л.А. Основы творческой деятельности журналиста. – СПб., 2002. – С.139.
13. Лекции по методике конкретных исследований. – М., 1972. – С.75-76.
14. Мастерство журналиста. - М., 1977. - С. 92
15. Методы журналистского творчества. – М., 1982. – С.63.
16. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. І поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284 с.
17. Прилюк Д.М. Теорія
і практика журналістської
18. Радько А. Загартовані полум’ям / Альона Радько // Сумщина. – 2009
19. Радько А., Ващенко Г. Країна Мрій / Альона Радько, Ганна Ващенко // Сумщина. – 2009. – 8 липня.
20. Радько А., Ващенко Г. Могрицький ленд-арт / Альона Радько, Ганна Ващенко // Сумщина. – 2009
21. Радько А., Ващенко Г. Стимуляція імпровізації / Альона Радько, Ганна Ващенко // Сумщина. – 2009. – 28 серпня.
22. Різун. В. Літературне
редагування: підручник для
23. Різун В.В., Скотникова
Т.В. Методи наукових
24. Романюк М. Українське пресознавство на порозі XXI століття. – Л., 2000. – 110 с.
25. Рубинштейн С. Основи общей психологии. – М., 1957. – С.198-199.
26. Словник журналіста:
Терміни, мас-медіа, постаті/
27. Техніка репортажу. – К., 2000. – С.7.
28. Учонова В.В. Творческие горизонты журналистики. - М., 1976. - С. 77-81.
29. Фіхтеліус Ерік. Десять заповедей журналистики… - С.67.
30. Франко І. Лель і Полель // Зібр. тв. – Т. 17. змісту "Літературно-наукового вісника" томів I–XX 1898–1902.
31. Франко І. Передмова / До збірки "В наймах у сусідів" // Зібрання творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 39. – с. 258–264.
32. Чекмишов О. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: підручник-практикум / О.В.Чекмишев. – К.: Вид. – поліграф. центр «Київський університет», 2004. – с. 129
33. http://ua.textreferat.com/