Отчет по практике в Оскільки кожен ЗМІ

На весь тираж підбирається  папір однієї марки, однієї маси, і  однієї партії.

Перевіряється вологість  паперу в стосах  (гігрометром, або психрометром) і або зволожують, або підсушують. Акліматизацію проводять підвішуючи папір на рухомий транспортер в складах або друкарському цеху з обдуванням або без обдування повітрям, в залежності від маси, виду  паперу.

Готують папір за форматом. Для аркушевих машин  рулонний папір флатують так, щоб при розрізанні довжина аркуша відповідала машинному напрямку відливання паперу. Папір повинен бути з рівними краями, під прямим кутом з двох або чотирьох  боків з вірними боками.

Аркушевий папір, який надходить  на підприємствав пачках після акліматизації рекомендують розпаковувати біля друкарської машини при зарядці самонаклада.

Рулонний папір також  після акліматизації необхідно  розчохлити, потім з поверхні рулону зняти зовнішні пошкоджені та забруднені шари  паперу. За наявності глибоких пошкоджень (надривів, тріщин, вмятин)—шари паперу знімають до повного зникнення цих пошкоджень.

Збірігають папір рулонний і аркушевий у неушкоджених пакованнях на опалювальних складах, або тимчасово на неопалювальних при температурі 20-28 0С. Якщо папір без паковання  необхідно накривати його вологонепроникними чохлами.В цехах (дільницях ) зберігання паперу необхідно підтримувати температуру повітря 18-25 оС  відносна вологість повітря 40-60 %, без сквозняків, захищеними від сонячного проміння.

   Найцікавішим етапом нашої виробничої практики був процес  перевтілення інформації з плівки  в друковану продукцію.

 

РОЗДІЛ ІІІ

Опис робіт, які  виконував студент під час  проходження практики

На третьому курсі студенти проходять практику, яка триває 5 тижнів, у редакціях районних, міських, обласних, регіональних видань, на радіо і телебаченні, в інформаційних агентствах та у видавництвах. Значна частина студентів успішно практикують у загальнодержавних виданнях, на телеканалах. Практика називається «виробничою», тобто ця практика дає можливість засвоїти досвід роботи  на базі поліграфії. Вона  дає змогу студентам ознайомитися з досвідом відомих журналістів, спробувати себе у цій сфері. Саме тоді практикант одержує досвід роботи, продовжує формувати власний стиль, спеціалізуючись у конкретній тематиці та жанрах.

  Звичайно, навички редакційної та літературної роботи з’являються у майбутніх журналістів ще в університеті. Цьому сприяють лабораторні заняття  з профілюючих дисциплін, участь студентів у підготовці та випуску факультетської навчальної газети, теле- і радіопрограм, співробітництво як позаштатних кореспондентів у газетах, на радіо і телебаченні, у видавництвах. Однак лише на практиці студент потрапляє в умови, максимально наближені до тих, у яких доведеться працювати. Під безпосереднім керівництвом досвідчених працівників редакції, під контролем викладачів факультету та з їхньою допомогою студенти під час практики роблять свої перші кроки як журналісти.

 

За час проходження практики студент зобов’язаний:

 

1.      Повністю виконувати завдання, що передбачені у програмі.

2.      Виконувати правила внутрішнього розпорядку редакції, у якій він проходить практику.

3.    Вивчати  організацію роботи редакції, науково осмислювати її, а також дотримуватися техніки безпеки.

4.    Відповідати за виконану роботу і її результати на рівні із штатними працівниками.

5. Але найголовніше – ознайомитися з роботою у поліграфії.

 

Індивідуальне завдання

Під час проходження виробничої практики довелося мати справу із статтею  В.В. Чубура  «Варіації на тему вічності навпаки» (додаток №1).  Її потрібно було передрукувати та виправити деякі неточності, а також удосконалити певні моменти.

 

Поради

Варто зазначити,що обмеженість  у кількості тематичного направлення є своєрідним плюсом для відділу, його роботи, а токож і для її реципієнтів. Основною читацькою аудиторією є студентський колектив та викладачі.. Існує принцип довіри.

Отже, напевне, не можна щось додавати чи міняти. Зміниться давно  напрацьована структура, а отже і  реципієнти, яких не можна підводити  та втрачати.

 ВИСНОВКИ

Великої уваги працівники надають цілісності та командному стимулу. Тобто, всі вони об’єднані єдиною тематикою і метою - не зійти з цієї стежини. Тож проходячи коридором навчально-поліграфічного відділу між колегами витає атмосфера доброзичливості, привітності, взаємопідтримки й взаєморозуміння.

             Виробнича практика. Її завдання – виявити здібності й нахили студента, перевіривши його працездатність. Як свідчить досвід, практикант органічно входить у редакційний колектив, виконує разом із штатними працівниками значну організаційну роботу.

Від поведінки під час практики, сумлінності й старанності студента значною мірою залежить його репутація як майбутнього спеціаліста. Але не тільки це варто пам’ятати під час практики. Важливою ціллю є вивчення правильної поведінки з людьми, в яких ви берете інтерв’ю, а чи просто звертаєтесь за допомогою. Ваші колеги – це частина вашого жаття, тож коли ви проходите практику, навчайтесь ремеслу взаємовідносин,та товариськості. Це ще й практика вашої людяності.

   Можна вважати, що всі умови ми спробували на власному досвіді. З помилками і без них, але практика не пройшла даремно.  Загалом, ми  отримали безцінний досвід, який обов’язково допоможе нам в майбутньому.

 

 

 

 

        

 

     СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Сайт Сумського Державного університету w.w.w. sumdu. еdu. ua.
2. Підшивки газети «Резонанс» (1991 – 2009 рр..)
3. Пристрасть її – люди// «Вперед», №104-105, 31.12.05. – с. 5.
4. Стандарти: проект виконаний згідно вимог Держстандарту України.
5. Крайнікова Т.: Коректура. – К.: - «Наша культура і наука»,  2005. - 251 с .
6. Тимошик М.С.: Видавнича справа та редагування : Навчальний посібник – К.: «Наша культура і наука»,  2004. – 224 с.
7. Женченко М. : Складання та оформлення бібліографічних записів у списках літератури до наукових робіт / Женченко М. – К. : ТОВ «Видавництво «Жнець», 2011. – 64 с.
8. Різун В.В.: Основи комп’ютерного набору і коректури: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 172  с.
9. Різун В.В.: Літературне редагування: Підручник. – К.: Либідь, 1996. – 240 с.