Торговельна марка – об’єкт правової охорони. Одержання прав в Україні та іноземних державах

Із дати, на яку за визначенням  Апеляційної палати чи суду марка  стала добре відомою в Україні, їй надається правова охорона гака сама, якби вона була заявлена на реєстрацію в Україні. При ньому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких марку визнано добре відомою в Україні, якщо її використання іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомої марки і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

Таким чином, у випадку  визнання марки добре відомою  можливе розширення обсягу її правової охорони.

 

2.Реєстрація торговельної марки

2.1 Порядок реєстрації права на торговельну марку

 

Подання заявки

Вимоги до складу, оформлення матеріалів і подання  заявки визначені "Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів  і послуг", що зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 416/2220 від 22.09.1997 р. (далі - "Правила").

  Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), який приймає та здійснює розгляд і проведення експертизи заявок.

Заявку подають  безпосередньо до Укрпатенту або  надсилають на його адресу: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна. За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений), зареєстрований відповідно до "Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 за № 545 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 за № 938 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 за № 996 або інша довірена особа.

  Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема, право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.

Так, згідно з  угодами про співробітництво  у сфері охорони промислової  власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Бєларусь, громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місце проживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до Укрпатенту.

Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає на території України чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявку може бути подано без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.

 

Заявка

Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. Заявка повинна стосуватися одного знака.

 Заявка складається  українською мовою і повинна  містити:

заяву про реєстрацію знака;

зображення  знака, що заявляється;

перелік товарів  і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).

Якщо заявник  просить охорону кольору чи поєднання  кольорів як відрізняльної ознаки свого  знака, то він повинен:

заявити про  це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів;

подати в  заявці кольорові зображення знака.

Форма заяви, наведена у Додатку до Правил.

 До заявки  додають документ, що підтверджує  сплату збору за подання заявки. Таким документом є копія платіжного  доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанція (форма №042005). Терміни і порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені у "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності", що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року за № 1716 (далі Положення).

Документ про  сплату збору за подання заявки повинен  надійти разом з заявкою або  протягом двох місяців від дати подання  заявки.

Якщо заявник згідно з чинним законодавством України має пільги у сплаті зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, то до заявки додається клопотання про надання пільги та завірена копія документа, що підтверджує право на пільгу. Копію подають до кожної заявки.

  Якщо заявку подають через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки слід додати видану заявником довіреність (копію довіреності), що засвідчує його (її) повноваження.

  Якщо заявник бажає скористатися правом конвенційного пріоритету відповідно до Паризької конвенції з охорони промислової власності , то він має додати до заявки такі документи: заяву про пріоритет із посиланням на дату подання й номер попередньої заявки, поданої до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції; копію попередньої заявки, засвідчену зазначеним органом. Ці документи мають бути подані до Укрпатенту разом із матеріалами заявки або протягом трьох місяців від дати подання заявки.

  Якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету знака, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, то до заявки він має додати документ, що підтверджує показ експонату (товару), маркованого зазначеним знаком на виставках.

 

Розгляд заявки

Порядок розгляду заявки на знак для товарів і послуг визначений Правилами. Після встановлення дати подання заявки на знак для  товарів і послуг та проведення формальної експертизи проводиться кваліфікаційна експертиза заявки, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони. На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва здійснюється публікація відомостей про видачу свідоцтва у офіційному бюлетені Держдепартаменту "Промислова власність". Одночасно з публікацією здійснюється державна реєстрація знака. Видача свідоцтва здійснюється Держдепартаментом у місячний строк після державної реєстрації знака.

2.2 Реєстрація знака в іноземних державах

 

Охорону знака в інших  країнах можна одержати двома шляхами.

По-перше, можна подати заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону  згідно із законом і правилами, які  регламентують реєстрацію знака в країні подання.

По-друге, можна зареєструвати знак в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди. У цьому випадку заявка із зазначенням переліку країн, у яких заявник бажає одержати охорону, подається через ДП "УІПВ".

2.3 Процедура одержання міжнародної реєстрації знака.

 

Знак, на який мають  намір одержати міжнародну реєстрацію, повинен бути спочатку зареєстрований  на національному рівні у Відомстві  промислової власності країни походження. Таку реєстрацію називають «основною реєстрацією».

Право на одержання міжнародної реєстрації мають громадяни та юридичні особи країн-учасниць Мадридської угоди, які проживають або мають дійсне та не фіктивне промислове чи торгове підприємство на території країн-учасниць Мадридської угоди.

Відповідно  до Мадридської угоди безпосередня подача заявки до Міжнародного бюро не передбачена. Тільки після одержання  свідоцтва України на знак заінтересована особа може подати до Відомства заявку про міжнародну реєстрацію, яка ним  надсилається до Міжнародного бюро до м. Женеви, Швейцарія.

Міжнародна  заявка повинна містити перелік  країн-членів Мадридської угоди, у  яких заявляється правова охорона.

Заявка на міжнародну реєстрацію знака подається до ДП "Український інститут промислової  власності" (ДП "УІПВ") у двох примірниках на бланках рекомендованих МБ ВОІВ англійською або французькою мовами.

До заявки додаються:  

• 2 примірника зображення знака розміром 8х8 см;
• копія документа, що підтверджує сплату збору за подання заявки на міжнародну реєстрацію знаку;
• копія документа, що підтверджує сплату міжнародного мита.

Відомості, що зазначені  у заявці на міжнародну реєстрацію знака, повинні бути такими, якими  вони подані у національній (базовій) реєстрації або у національній (базовій) заявці.

Заявка на міжнародну реєстрацію може базуватись на двох і більше національних реєстраціях або національних заявках за умови, якщо вони стосуються того ж самого знаку, поданого однією юридичною або фізичною особою, а товари і послуги співпадають із заявленими у національних реєстраціях або заявках.

Після отримання необхідних документів ДП "УІПВ" перевіряє  та засвідчує, що знак відповідає тому вигляду, в якому він наведений  у Державному реєстрі свідоцтв України  на знаки для товарів і послуг, або подана заявка на отримання свідоцтва України на ім`я того самого заявника, товари і послуги співпадають з товарами і послугами базової реєстрації або базової заявки. Після цього заявка на міжнародну реєстрацію знака надсилається до Міжнародного Бюро ВОІВ.

Заявнику необхідно  сплатити:

основне мито —  стягується для покриття витрат Міжнародного бюро, які пов'язані з міжнародною  процедурою;

 додане мито  — сплачується за кожну країну, якій передбачається одержати  охорону;

Сума доданого мита однакова для кожної зазначеної країни-учасниці Мадридської угоди і становить 73 швейцарських франки.

— додаткове  мито — сплачується у випадку, якщо перелік товарів і послуг включає більш ніж 3 класи Міжнародної  класифікації товарів і послуг (далі — МКТП) і становить 73 швейцарських франки.

Міжнародне Бюро ВОІВ проводить експертизу на відповідність: заявки - міжнародній реєстрації знака; переліку товарів і послуг - Міжнародній класифікації товарів і послуг (МКТП).

При дотриманні всіх необхідних вимог, включаючи сплату мита Міжнародне Бюро ВОІВ реєструє знак в Міжнародному реєстрі, публікує інформацію в офіційному бюлетені ВОІВ (WIPO Gazette of International Marks) і направляє власнику знака сертифікат про міжнародну реєстрацію знака.

Також Міжнародне Бюро пересилає  відповідні повідомлення всім країнам, що вказані в міжнародній заявці, та протягом 12 місяців з дати цього повідомлення кожна країна проводить експертизу знака згідно з національним законодавством, підтверджуючи дію міжнародної реєстрації стосовно всіх товарів і/або послуг, або частини товарів і/або послуг, або повністю відмовляє в охороні.

Важливо зазначити, що від дати міжнародної реєстрації в кожній із за значених країн знаку надається така ж охорона, як і тоді, коли б він був заявлений безпосередньо у відомстві цієї країни.

 

ВИСНОВКИ

1. Торговельна марка являє собою позначення, за яким товари і послуги  одних осіб відрізняються  від  товарів і послуг інших осіб. Торговельні марки можуть виступати як словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення.

2. Торговельна марка увійшла у повсякденне життя кожної людини, яка бере участь у процесі купівлі-продажу товарів та послуг, яку можна розглядати як невід'ємний елемент ринкових відносин та здорової конкуренції. А виконуючи функцію індивідуалізації товарів та послуг суб'єктів підприємницької діяльності, гарантуючи якість цих товарів і послуг, торговельні марки мають велике економічне значення для їх власників, і в сучасних умовах стали одним із найцінніших об'єктів виключних прав.

3. Торговельна марка уособлює в собі репутацію і престиж фірми та продукції, яку вона виготовляє, створює передумови для інвестицій та захищає споживача на сучасному етапі розвитку економіки України торговельна марка є інструментом бізнесу, невід'ємним її атрибутом, важливим інструментом у реалізації товарів і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках, який сприяє захисту інтересів не тільки виробника, а й споживача, квінтесенцією конкурентної боротьби.

4. Права інтелектуальної власності на торговельну марку передбачають виключні права: право володіння, користування та розпорядження торговельною маркою, а суть права на використання торговельної марки полягає в можливості її необмеженого комерційного використання для позначення товарів чи послуг, що виробляються і реалізуються чи надаються.

5. Охорона прав інтелектуальної власності на торговельну марку має особливо важливе значення, оскільки саме торговельні марки захищають споживачів від введення в оману щодо виробника, розвивають добросовісну конкуренцію, надають можливість використовувати репутацію та престиж, не допускаючи ситуації, коли споживач користується продукцією не тих, хто створив торговельну марку, а тих, хто не має до неї ніякого стосунку;

Все наведене вище вказує на необхідність ефективної правової охорони прав інтелектуальної власності на торговельні марки. Всебічна й повна цивільно-правова, адміністративно-правова та кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності на торговельні марки має визнаватись одним із пріоритетних напрямків діяльності держави, особливо враховуючи наслідки вступу України до Світової організації торгівлі та перспективи вступу до Європейського Союзу