Аналіз витрат на оплату праці підприємтсва

 

Як видно з таблиці, фонд основної заробітної плати займає найбільш питому вагу серед усього обсягу витрат на оплату праці, що склала за 2009 рік 63,9 %, за 2010 – 64,9 % і за 2011 – 66,2 %. Наглядно динаміку темпів росту фонду оплати праці за його складовими можна побачити на рис. 2.3.

 

Рис. 2.3. Динаміка темпів росту фонду оплати праці за його складовими за 2009-2011 рр.

З графіка видно, що найбільший обсяг витрат на оплату праці за період 2009-2011 рр. склали витрати за 2010 рік і становили 7928 тис. грн. Це можна пояснити, спираючись на дані таблиці 2.1, де спостерігається підвищення виплат за відрядними розцінками та тарифними ставками і окладами.

У процесі аналізу також необхідно вивчити відхилення показників звітного року від попередніх (збільшення чи зменшення), причини цих відхилень, проаналізувати динаміку темпів росту витрат на оплату праці, а також проаналізувати вплив факторів на абсолютне і відносне відхилення фонду оплати праці. Ця інформація дозволить прийняти управлінські рішення про підвищення продуктивності праці, економії витрат, мотивацію працівників та розробити заходи щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства вцілому.

У звязку з цим слід провести загальну оцінку витрат на оплату праці, що включає у себе аналіз динаміки витрат за 2010-2011 рр. (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3.

Загальна оцінка витрат на оплату праці

Вид оплати	2009	2010	2011	Відхилення
				Абсолютне		Відносне
				2010/2009	2011/2010	2010/ 2009	2011/2010
1. Фонд оплати праці	9119	11856	7475	+2737	-4381	130,0	63,0
1.1.За відрядними розцінками	3658	4878	3125	+1220	-1753	133,4	64,0
1.2. За тарифними ставками і  окладами	2340	3040	2015	+700	-1025	129,9	66,3
1.3.Премії за виробничі результати	1939	2520	1004	+581	-1516	130,0	39,8
1.4.Доплата за професійну майстерність	254	325	243	+71	-82	128,0	74,8
1.5.Доплата за керівництво бригадою	21	30	84	+9	+54	142,9	280
1.6.Доплата за шкідливі умови праці	320	423	226	+103	-197	132,2	53,4
1.7.Доплата за понаднормові години	13	-	16	-13	-	-	-
1.8.Оплата щорічних і додаткових  відпусток	566	630	752	+64	+122	111,3	119,4
1.9.Оплата праці сумісників	8	10	10	+2	0	125,0	100
2. Виплати за рахунок чистого прибутку	86	134	110	+48	-24	155,8	82,1
2.1.Матеріальна допомога	80	126	102	+46	-24	157,5	81,0
2.2.Виплата дивідендів	6	8	8	+2	0	133,3	100
3. Виплати соціального характеру	191	229	193	+38	-36	119,9	84,3
3.1.Посібник по тимчасовій непрацездатності	121	147	113	+26	-34	121,5	76,9
3.2.Вартість профспілкових путівок	70	82	80	+12	-2	117,1	97,5
Разом витрат на оплату праці	9396	12219	7778	+2823	-4441	130	63,7

 

Аналізуючи отримані результати можна зробити такі висновки:

1. У порівнянні 2010 з  2009 роком фонд оплати праці  зріс на 2737 тис. грн. За рахунок  фонду основної заробітної плати  (за відрядними розцінками та  за окладами і тарифами) збільшення  відбулось на 1920 тис. грн; за рахунок фонду додаткової оплати праці (доплати, премії, надбавки) – на 823 тис. грн. Виплати за рахунок чистого прибутку зросли на 48 тис. грн, у тому числі за рахунок матеріальної допомоги – на 46 тис. грн і виплати дивідендів – на 2 тис. грн. Виплати соціального характеру збільшились на 38 тис. грн – за рахунок допомоги з тимчасової епрацездатності – на 26 тис.грн і вартості профспілкових путівок на 12 тис.грн.

2. У порівнянні 2011 з  2009 роком фонд оплати праці  зменшився на 4381 тис.грн. Зменшення відбулося переважно внаслідок зменшення фонду основної заробітної плати на 2778 тис. грн. та за рахунок зменшення фонду додаткової заробітної плати на 1619 тис. грн. У складі додаткового фонду треба відмітити зростання витрат на доплату за керівництво бригадою та на оплату відпусток, що разом становило 176 тис. грн. Виплати за рахунок чистого прибутку зменшились на 24 тис.грн за рахунок зменшення витрат на матеріальну допомогу.  Виплати соціального характеру також зменшились – на 36 тис. грн у більшій мірі за рахунок витрат на допомогу з тимчасової непрацездатності.

З розрахункової таблиці  можна прослідкувати динаміку темпів росту витрат на заробітну плату та відобразити її схематично (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Динаміка темпів росту витрат на оплату праці за 2009-2011 рр.

 

 

Як бачимо, у 2011 році фонд оплати праці значно зменшився порівняно  з 2009 і 2010 роками і склав 7778 тис. грн, що свідчить про зменшення витрат на оплату праці підприємства. Причини, що викликали такі зміни можна прослідкувати за допомогою факторного аналізу.

2.2. Аналіз прямих витрат на оплату праці

 

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Прямі витрати на оплату праці складають прямий фонд оплати праці.

Прямий фонд – це заробітна плата, нарахована робітникам за відрядними розцінками, у процентах від виторгу, по тарифних ставках за відпрацьований час.

Загальний прямий фонд заробітної плати визначається за формулою:

,                                        (2.1)

де  – загальний прямий фонд заробітної плати,

– прямий фонд заробітної плати  робітників-відрядників (за відрядними розцінками),

 – тарифний фонд заробітної  плати робітників-погодинників.

До основних чинників, що обумовлюють зміну розміру прямого фонду оплати праці відносять:

1) зміну чисельності працівників підприємства;

2) зміну рівня середньої заробітної плати.

Вплив цих факторів може бути оцінений кількісно за допомогою методу абсолютних різниць.

Для визначення впливу цих факторів використовується наступна модель:

,                                                     (2.2)

де Чп – середньоспискова чисельність персоналу;

– середньорічний рівень заробітної плати одного робітника.

 

 

Для проведення аналізу необхідно мати дані про чисельність працівників на підприємстві та рівень їх заробітної плати. Ці дані наведено у табл. 2.4.

 

Таблиця 2.4

Інформація  по рівень заробітної плати працівників

Показник	2009		2010		2011
	план	факт	план	факт	план	факт
Середньоспискова чисельність  працівників підприємтсва, чол	260	256	260	256	235	211
Кількість відроблених днів одним  робітником у середньому за рік, днів	220	220	220	218	220	219
Середня тривалість робочої зміни, год	8,0	7,94	8,0	7,80	8,0	7,84
Фонд прямої оплати праці, тис. грн: - фонд зарплати робітників-відрядників, тис. грн. - тарифний фонд зарплати робітників-погодинників, тис. грн	6000 3000   3000	8998 6658   2340	6540 3540   3000	7918 4878   3040	6000 3000   3000	5140 3125   2015
Зарплата одного працівника, грн.: середньорічна (РЗП)	23077	35148,44	25154	30929,69	25532	24360,19
середньоденна (ДЗП)	104,9	159,77	114,34	141,88	116,05	111,23
средньогодинна (ГЗП)	13,11	20,12	14,29	18,19	14,5	14,19

 

З таблиці видно, що у 2009 році відбулася перевитрата прямого фонду зарплати (ФЗП) на 2998 тис. грн, у 2010 – також перевитрата на 1378 тис. грн, а у 2011 році економія ФЗП на 860 тис. грн

Визначимо фактори, що вплинули на відхилення фактичного рівня прямого  фонду зарплати від планового  за кожен рік методом абсолютних різниць.

,                                (2.3)

де  - зміна прямого фонду зарплати за рахунок впливу чисельності працівників у 2009 році

- фактична чисельність працівників у 2009 році

- планова чисельність працівників  у 2009 році

- плановий рівень середньорічної  зарплати одного працівника.

=(256-260) 23077=-92308

,                                (2.4)

де  - зміна прямого фонду зарплати за рахунок впилву рівня середньорічної зарплати одного працівника

=256 (35148,44-23077)=+3090289

(256-260) 25154=-100616

=256 (30929,69-25154)=+1478577

=(211-235) 25532=-612768

=211 (24360,19-25532)=-247252

Балансова перевірка:

                                (2.5)

= -92308+3090289 +2998 тис.грн

+2998 +2998 тис. грн

=-100616+1478577 +1378 тис.грн

+1378 +1378 тис.грн

=-612768-247252=+860 тис. грн

+860=+860 тис. грн –  розрахунки виконано вірно.

Отже, у 2009 і 2010 році до збільшення витрат на оплату праці призвело збільшення рівня середьнорічної заробітної плати. У 2011 році економія відбулася за рахунок зменшення кількості працюючих та зниження рівня прямої заробітної плати працівників.

На розмір прямих витрат на зарплату впливають й інші фактори, але опосередковано. Серед них:

• кількість відпрацьованих днів одним робітником (Д);
• середня тривалість робочої зміни (Т);
• середньогодинна заробітна плата (ГЗП).

Таким чином, проведемо  факторний аналіз прямих витрат на оплату праці другого порядку  за такою моделлю:

                                                                                          (2.6)

Використаємо метод  абсолютних різниць.

                           (2.7)

=(256-260) 220 8,0 13,11=-92294,4 тис.грн

                                 (2.8)

=256 (220-220) 8,0 13,11=0

                                 (2.9)

=256 220 (7,94-8,0) 13,11=-44301 тис.грн

                           (2.10)

=256 220 7,94 (20,12-13,11)=+3134737,4 тис. грн

Перевірка: 2998 -92294,4-44301+3134737,4

+2998 +2998 тис.грн

=(256-260) 220 8,0 14,29=-100616 тис.грн

=256 (218-220) 8,0 14,29=-58532 тис.грн

=256 218 (7,80-8,0) 14,29=-159500

=256 218 7,80 (18,19-14,29)=+1697679 тис.грн

Перевірка: 1378 100616-58532-159500+1697679

1378 1378 тис.грн

=(211-235) 220 8,0 14,5=-612480 тис.грн

=211 (219-220) 8,0 14,5=-24476 тис.грн

        =211 219 (7,84-8,0) 14,5=-107205

=211 219 7,84 (14,19-14,15)=+14491

Розрахунки показали, що у 2009 і у 2010 роках перевитрата  відбулася за рахунок збільшення середньогодинної заробітної плати  працівника. У 2011 році економія відбулась  внаслідок зменшення чисельності  працівників, а також кількості  робочих днів та середньої тривалості робочої зміни.

 

2.3. Аналіз трудових витрат, що включаються у собівартість продукції

 

Заробітна плата становить один з найважливіших елементів собівартості продукції.

Витрати на заробітну плату виробничих робітників відображаються безпосередньо в статтях витрат. Заробітна плата допоміжних робітників в основному відбивається у статтях витрат з утримання та експлуатації обладнання, заробітна плата службовців та інженерно-технічних працівників входить до складу цехових і загальнозаводських витрат.

У собівартості продукції  як самостійної статті виділяється  тільки заробітна плата виробничих робітників. Заробітна плата інших категорій промислово-виробничого персоналу включається до складу комплексних статей собівартості, а також транспортно-заготівельних витрат.

Приступаючи до аналізу  використання фонду заробітної плати, що включається в собівартість продукції, у першу чергу потрібно розрахувати абсолютне й відносне відхилення фактичної його величини від планової.

У цьому зв’язку розрізняють  абсолютну й відносну зміну фонду оплати праці.

Абсолютна зміна фонду  заробітної плати (ΔФЗПабс) визначається порівнянням фактично використаних коштів на оплату праці (ФЗПф) із плановим фондом заробітної плати (ФЗПпл) у цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям працівників: