Аналіз виконання кошторису бюджетних установ за показниками звітності та рекомендації та рекомендації щодо шляхів вдосконалення бюджет

 

З даних таблиці бачимо, що по більшості КЕКВ кошторис  в 2008 р. виконаний майже на 100%.  Недовиконання фінансування спостерігається тільки по КЕКВ 1111 та відповідно 1120. Відхилення складають відповідно  1,67 %  та  2,49 %.

Відхилення у таких межах  можна пояснити  неможливістю максимально точно розрахувати необхідні потреби установи через зміни цін та інших обставин. Загальний показник виконання кошторису видатків відділу в 2008 р. становить 98,5 %, що загалом є задовільним.

Аналіз виконання кошторису відділу за 2007 рік представлений у вигляді таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Аналіз виконання кошторису  відділу культури і туризму Шполянської РДА за 2007 рік

КЕКВ	Назва	План, грн.	Факт, грн.	Виконання, %
	Поточні видатки	1411961	1411947,89	99,99
1111	заробітна плата	825731	825731	100,0
1120	нарахування на з/п	296356	296356	100,0
1131	матеріали	90342	90342	100,0
1133	продукти харчування	1000	1000	100,0
1135	транспортні витрати	3000	3000	100,0
1137	поточний ремонт	38881	38881	100,0
1138	послуги зв’язку	2380	2380	100,0
1139	інші послуги	2976	2972,71	99,89
1140	відрядження	1500	1494,8	99,65
1160	комунальні послуги	46883	46878,38	99,99
1172	регіональні програми	102912	102912	100,0
	Капітальні видатки	166734	166730,63	99,99
2110	придання обладнання	39000	38998,63	99,99
2133	капітальний ремонт	127734	127732	99,99
	Всього	1578695	1578678,52	99,99

 

З даних таблиці бачимо, що по більшості КЕКВ кошторис  в 2007 р.  також виконаний майже на 100%.  Загальний показник виконання кошторису видатків відділу в 2007 р. становить 99,99%, що загалом є задовільним.

 

3.3 Бюджетний облік  в  Україні: проблеми, перспективи розвитку  та шляхи вдосконалення

 

Співробітництво України з міжнародними організаціями, фінансовими установами потребують відкритості та прозорості інформації з економічних питань, зокрема з питань бухгалтерського обліку бюджетних установ, його відповідності міжнародним стандартам.  Реформування бухгалтерського облiку i фiнансової звiтностi, що здiйснюється Мiнiстерством фiнансiв України, є позитивним явищем в умовах розвитку нових суспiльно-економiчних вiдносин у державi. Зокрема, розроблено нацiональнi стандарти бухгалтерського облiку i фiнансової звiтностi на основi мiжнародних стандартiв, затверджено новi плани рахункiв бухгалтерського облiку для господарюючих суб’єктiв, банкiвської дiяльностi, державних та мiсцевих бюджетiв, органiзацiй i установ, якi фiнансуються державним казначейством України, розроблено i затверджено форми фiнансової звiтностi вiдповiдно до мiжнародної практики тощо. Здiйсненi заходи вiдповiдають Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 -2015 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 34. Програмi реформування системи бухгалтерського облiку в Українi, спрямованi на унiфiкацiю iнформацiї про фiнансовий стан суб’єктiв господарювання, яка застосовується у високорозвинених країнах з ринковою економiкою i рiзними формами власностi. Це сприяє розвитку мiжнародних економiчних вiдносин України, залученню iноземних iнвесторiв, контролю виконання фiнансово- економiчних угод з iншими державами, банками та мiжнародними фiнансовими органiзацiями, а також здiсненню спiльної дiяльностi вiтчизняних і зарубiжних партнерiв тощо.

Затвердження нових нормативних документiв, прийнятих Мiнiстерством фiнансiв України в процесi реформування бухгалтерського облiку, пов’язано iз значними витратами. Одночасно якiсть нормативних документiв з бухгалтерського облiку і фiнансової звiтностi, як виявилося при впровадженнi їх пiдприємствами і органiзацiями, не завжди в метi реформи.

Першопричиною недолiкiв реформи бухгалтерського облiку є вiдсутнiсть наукового вирішення цих надзвичайно важливих економiчних проблем. Виконання всього комплексу робiт покладено на громадську органiзацiю — Методологiчну раду з питань бухгалтерського облiку Мiнiстерства фiнансiв України, яка мала б безплатно,  на громадських засадах розробити комплект нормативно-методичного забезпечення реформи бухгалтерського облiку і фiнансової звiтностi в Україні. Для виконання цiєї великої i важливої роботи було залучено провiдних науковцiв і практичних фахiвцiв, якi не були звiльненi вiд основної роботи, тому частина членів Методологiчної ради не з’являлась на засiдання, а деякі члени були лише присутні при обговореннi запропонованих проектiв нацiональних стандартiв, планiв рахункiв та інших нормативних документiв.

За розпорядженням Президента України провадяться роботи щодо створення Національної  програми адаптацiї законодавства до чинного в ЄС, до якої входить також і бухалтерський облiк. Вiдомо, що методологiя бухгалтерського облiку і звiтностi в країнах-членах ЄС регулюється  Четвертою  Директивою Ради ЄС. Нацiональнi стандарти і плани рахункiв бухгалтерського обліку, затвердженi Мiнiстерством фiнансів України, не адаптованi до названої директиви.  

Головним напрямом розвитку бухгалтерського облiку i фiнансового контролю є наукова розробка методологiї, адаптованої до законодавства і нормативно-правових актів країн-членів Європейської Співдружностi, з використанням багаторiчного вiтчизняного досвіду. Визначальним цього напряму розвитку є виконання національних програм з iнтеграцiї економiки України з країнами ЄС та вступу до її членів.

Починаючи з 1 сiчня 2000 року бюджетнi установи переведено на новий план рахункiв бухгалтерського облiку, а у вереснi того ж року було введено в дiю iнструкцiю про форми меморiальних ордерiв та порядок їх складання. Одним з нововведень (у порiвняннi зі старими правилами) є вимога щодо ведення облiку розрахункiв з iншими дебiторами (на субрахунку 364) окремо вiд ведения розрахункiв з iншими кредиторами (на субрахунку 675) не тiльки на рiзних рахунках бухгалтерського облiку, якi належать до рiзних класiв плану рахункiв, а й в окремих бухталтерських регiстрах (меморiальнi ордери 4, 6). Перевiрками встановлено, що значна кiлькiсть бухгалтерiв бюджетних установ iгнорує цi вимоги і продовжує вести облiк розрахункiв з дебiторами та кредиторами на одному рахунку та в одному регiстрi. Звичайно, з точки зору перевiряючого зазначене є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського облiку незалежно вiд того, чи призвело таке порушення до негативних наслiдкiв, чи обмежилося лише тим, що заборгованiсть і зобов’язання на певні дати вiдображенi у правильних сумах за/перед вiдповiдними юридичними та/або фiзичними особами, але на “некоректних” рахунках. Однак таке масове протистояння бухгалтерiв нововведенню свiдчить не тiльки про їх небажання вносити змiни до звичного для них регламенту роботи, а й про те, що новi правила є нерацiональними. Як один з аргументiв слiд врахувати й те, що у багатьох випадках та сама юридична або фiзичва особа по вiдношенню до бюджетної установи протягом року може неодноразово виступати то у ролi дебiтора, то у ролi кредитора, і для того, щоб  простежити динамiку розрахункiв з нею впродовж певного перiоду, потрібно брати iнформацiю не з одного, а з двох регістрів. Крiм того, з однiєю i тiєю самою юридичною чи фiзичною особою може бути укладено декiлька договорiв, iнформацiю про стан розрахункiв за якими доцiльно концентрувати на одному бухгалтерському рахунку та в одному бухгалтерському регістрі. До  речi, при правильному перенесеннi  дебетових залишкiв по рахункам розрахункiв з дебiторами і кредиторами до активу форми № 1 “Баланс виконания кошторису видаткiв”, а кредитових - до пасиву цiєї ж форми жодних неузгодженостей з вимогами щодо розкриття iнформацii у фiнансовiй звiтностi не виникає. Враховуючи зазначене, є сенс скасувати норму, яка все одно не працює, та повернутися  до старого порядку обліку розрахунків  з дебіторами і кредиторами на одному i тому самому рахунку  та в одному  й тому самому меморiальному ордерi при умовi заборони згортання сальдо  на активно-пасивних рахунках. Впевненi: це не відіб”ється негативно на якості  роботи  бухгалтерії.

Доцiльно зауважити,  що під час проведення перевiрок бухгалтери бюджетних установ висловлювали пропозицію  щодо необхідності  перегляду чинних  бухгалтерських регістрів та звiтностi з метою визначення їх оптимальної (мiнімальної) кiлькостi та спрощення форми.

Перевiрками виявлено й iншi “вузькi мiсця” у сферi бухгалтерського облiку. Настав час оновити iнструкцiї з бухгалтерського облiку в централiзованих бухгалтерiях  з урахуванням нового плану рахунків та комп”ютеризації облiкових процесів.  Потребує вдосконалення порядок списания з балансiв установ дебiторської заборгованостi, термiн позовної давностi якої минув, та облiк розрахункiв з оплати працi у випадках її несвоєчасної виплати. Слiд запровадити  обов”язковий бухгалтерський облiк (можливо, позабалансовий) фактичних доходiв мiсцевих бюджетiв  з метою здiйснення  контролю за надходженням збору за видачу дозволу на розмiщення об”єктів торгiвлi, плати за землю тощо.

Мiнiстерству фiнансiв та Державному казначейству доцiльно внести зміни до всiх чинних нормативно-правових актiв, якi регламентують правила бухгалтерського облiку i складання фiнансовоi звiтностi, виключивши з них посилання на Положения про органiзацiю бухгалтерського облiку і звiтностi в Украiнi, що втратило чиннiсть, та замiнивши їх на вiдповiднi норми Закону України “Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Україні”, Бюджетного кодексу України та Порядку подання фiнансової звітності.

Перевiрки засвiдчили: є нагальна потреба у розробцi єдиної для всiх бюджетних установ iнструкцiї з ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi, яка б об’єднувала в собi всi нормативно-правовi питания органiзацiї та методології бухгалтерського облiку з врахуванням порядку ведення облiку усiх господарських операцiй i процесiв, вимог щодо документального забезпечення бухгалтерського облiку та регламенту складання фiнансової звiтностi по аналогiї з Iнструкцiею по бухгалтерському облiку в установах і органiзацiях, якi перебувають на державному бюджетi СРСР, що розроблена 15 рокiв тому і не застосовується в Українi лише в частинi меморiальних ордерiв. Оскiльки у цiй iнструкції не враховано новi регламенти бухталтерського обліку запровадженi в Украiнi впродовж останнiх рокiв, у практичнiй роботi бухгалтерам при вирiшеннi конкретних задач доводиться користуватися великою кiлькiстю нормативних документiв одночасно. Міністерствам та державним камiтетам доцiльно пiдготувати та видати збiрки нормативних документiв, що стосуються регулювання фiнансово-господарської дiяльностi бюджетиих установ вiдповiдних галузей та її  вiдображення в бухгалтерському облiку і фiнансовiй звiтностi.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Основною метою діяльності відділу культури і туризму Шполянської РДА є забезпечення виконання функцій, покладених на нього державою. В свою чергу держава повинна забезпечувати його діяльність. Такі особливості функціонування бюджетних  установ здійснюють суттєвий вплив на організацію та ведення бухгалтерського обліку їх діяльності.

Бухгалтерський облік у відділі організовано відповідно до вимог Закону України від 16.07.1996 № 996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Ведення обліку відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України і Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 №114 „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”. Бухгалтерський облік здійснюється за Журнал-Головною формою.

Відділ культури і туризму Шполянської РДА веде облікову політику, спрямовану на врахування доходів і видатків у процесі здійснення своєї фінансово-господарської діяльності. Така облікова політика передбачає, що:

1. джерелами покриття видатків відділу є асигнування загального фонду бюджету;
2. результат діяльності відділу визначається як результат виконання кошторису.

Бухгалтерський облік у відділі здійснюється на принципі відповідності, тобто на зіставленні доходів звітного періоду з видатками, які були проведені за рахунок таких доходів.

Відділ веде аналітичний облік асигнувань, касових і фактичних видатків за кодами програмної класифікації видатків та тимчасовою класифікацією видатків і кредитування місцевих бюджетів у розрізі КЕКВ.

Аналіз виконання кошторису установи є необхідною умовою, яка дозволяє єфективно управляти його видатками.

Джерелом аналізу використання кошторису є інформація, яка міститься в наступних документах:

• кошторис;
• звіт про виконання загального фонду кошторису установи (форма № 2д, № 2м);
• звіт про заборгованість бюджетних установ (форма № 7д, № 7м)

Фінансування відділу проходить більш-менш рівномірно. Аналізуючи останні три роки (2006-2008) спостерігається практично стовідсоткове виконання  плану асигнувань Відхилення у межах 100 гривень можна пояснити  неможливістю максимально точно розрахувати необхідні потреби відділу через зміни цін. Відхилення  у сумі більше 100 грн. можна пояснити тільки недофінансуванням управління. Загальний показник виконання кошторису видатків фінуправління в межах 99,57- 100 %, що загалом є задовільним.